• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Е_4. Пояснення і прогнозування моделей

Е_3. Побудова ідеалізованої моделі

Для побудови моделі, що відбиває представлення суб'єкта про предметну область, необхідна спеціалізована мова, за допомогою якої можна описувати і конструювати ті ідеалізовані моделі світу, що виникають у процесі мислення. Мова ця створюється поступово за допомогою категоріального апарата, прийнятого у відповідній предметній області, а також формально-знакових засобів математики і логіки. Для емпіричних предметних областей така мова поки не розроблена, і поле знань, що напівформалізованим способом опише аналітик, може бути першим кроком до створення такої мови.

Будь-яке пізнавальне відображення містить у собі умовність, тобто спрощення й ідеалізацію. Інженеру по знаннях необхідне оволодіння такими специфічними гносеологічними прийомами, як ідеалізація, огрубіння, абстрагування, що дозволяють адекватно відображати в моделі реальну картину світу. Ці прийоми доводять властивості й ознаки об'єктів до меж, дозволяючих відтворювати закони дійсності в більш лаконічному виді (без впливу несуттєвих деталей).

На тернистому шляху пізнання перевірений діалектичний підхід виявляється кращим “поводирем”. Інженер по знаннях, що прагне пізнати проблемну область, повинний бути готівим постійно змінювати свої вже затверджені способи сприйняття й оцінки світу і навіть відмовлятися від них. При цьому ретельніше усього варто перевіряти правильність суджень, що здаються самими очевидними.

Цей завершальний етап у структурі пізнання є одночасно і частковим критерієм істинності отриманого знання. Якщо виявлена система знань експерта повна й об'єктивна, то на її підставі можна робити прогнози і пояснювати будь-які явища з даної предметної області. Звичайно бази знань ЕС страждають фрагментарністю і модульністью (незв'язаністю) компонентів. Усе це не дозволяє створювати дійсно інтелектуальні системи, що рівняючись на людину, могли б пророкувати нові закономірності і пояснювати випадки, не зазначені в явному виді в базі. Виключенням отут є навчальні системи, що орієнтовані на генерацію нових знань і “прогнозування”.

Пропонована методологія озброює аналітика апаратом, що дозволяє уникнути традиційних помилок, що приводять до неповноти, суперечливості, фрагментарності БЗ, і вказує напрямок, у якому необхідно рухатися розроблювачам. І хоча на сьогоднішній день більшість БЗ проробляються лише до етапу Э_3, знання повної схеми збагачує і поглиблює процес проектування.

Читайте також:

1. V. Пояснення нового матеріалу
2. V.Пояснення нового матеріалу
3. Аварійне та довгострокове прогнозування хімічної обстановки
4. АНАЛІЗ ЛІНІЙНИХ МОДЕЛЕЙ ЕКОНОМІЧНИХ ЗАДАЧ
5. Аналіз та синтез моделей систем
6. Багатокрокове прогнозування
7. Багатокрокове прогнозування з перенавчанням нейромережі на кожному кроці прогнозу
8. Бюджетне планування та прогнозування.
9. Бюджетне прогнозування
10. Визначення потреби організації у персоналі як основа для прогнозування і планування його розвитку
11. Використання спеціальних моделей відведення земельних ділянок під будівництво (державно-приватне партнерство, індустріальні парки, реконструкція кварталів застарілої забудови).
12. Використання у мові словотворчих моделей для творення нових назв

Переглядів: 907