• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Гносеологічний аспект витягу знань

Гносеологія – це розділ філософії, зв'язаний з теорією пізнання, чи теорією відображення дійсності у свідомості людини. Гносеологічний аспект (АЗ) витягу знань поєднує методологічні проблеми одержання нового наукового знання, оскільки при створенні БЗ експерт часто уперше формулює деякі закономірності, до того моменту зіставляючі його особистий досвід.

Інженерія знань як наука, якщо можна так виразитися, двічі гносеологічна – спочатку дійсність (О) відбивається у свідомості експерта (М1), а затим діяльність і досвід експерта інтерпретуються свідомістю інженера по знаннях (М2), що служить вже основою для побудови третьої інтерпретації (Р) – поля знань експертної системи (див. Рис.3.5). Процес пізнання, у сутності, спрямований на створення внутрішньої репрезентації навколишнього світу у свідомості людини.

Предметом даного підручника є в основному процеси відображення І2 і І3 (І1 – вивчають психологія і філософія); докладно інтерпретація 13 буде розглянута далі.

Якщо описати процеси І2 і І3 у термінології, введеної в главі 1, то ми маємо справу з перетворенням експертного знання і теоретичного (книжкового) досвіду Z1 у поле знань Z2, що є матеріалізація моделі світу М2 інженери по знанням.

У процесі витягу знань аналітика в основному цікавить компонент Z1, зв'язаний з неканонічними індивідуальними знаннями експертів, оскільки предметні області, що вимагають саме такого типу знань, вважаються найбільш сприйнятливими до впровадження експертних систем. Ці області звичайно називають емпіричними, тому що в них накопичений великий обсяг окремих емпіричних фактів і спостережень, у той час як їхнє теоретичне узагальнення – питання майбутнього.

Якщо вважати, що інженер по знаннях витягає тільки фрагмент Z1', тобто частина із системи знань експерта Z1, тo його задача, по-перше, намагатися, щоб структура Z1' відповідала Z1, і, по-друге, щоб Z1' як можна більш повно відбивав Z1.

Пізнання часто супроводжується створенням нових понять і теорій. Іноді експерт породжує нові знання прямо в ході бесіди з аналітиком. Така генерація знань корисна і самому експерту, що до того моменту міг не усвідомлювати ряд співвідношень і закономірностей предметної області. Аналітику може допомогти отут і інструментаря системної методології, що дозволяє використовувати відомі принципи логіки наукових досліджень, понятійної ієрархії науки. Ця методологія змушує його за часткою завжди прагнути побачити загальне, тобто будувати ланцюжок.

Читайте також:

1. II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
2. III. Актуалізація набутих знань
3. III. Контроль знань
4. IV. Закріплення й узагальнення знань
5. IV. Повідомлення теми та мети уроку V. Сприймання і засвоєння нових знань, умінь та навичок.
6. IІ. Актуалізація опорних знань учнів.
7. V. Закріплення знань
8. V. Засвоєння знань
9. V. Систематизація і узагальнення нових знань, умінь і навичок
10. VI. Узагальнення та систематизація знань
11. VII. Закріплення нового матеріалу і систематизація знань.
12. Аксіоматизація знань та причинні зв'язки у методології наукових досліджень

Переглядів: 796