Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Психологічний аспект

Теоретичні аспекти видобування знань

Лекція 9.

Оскільки основною проблемою інженерії знань є процес добування знань, інженеру по знаннях необхідно чітко розуміти природу й особливості цих процесів. Для того щоб розібратися в природі добування знань, виділимо три основних аспекти цієї процедури (Рис.3.7):

А = (А1, А2, АЗ) = {психологічний, лінгвістичний, гносеологічний).

Рис.3.7.Теоретичні аспекти інженерії знань

З трьох аспектів добування знань психологічний – А1 – є ведучим, оскільки він визначає успішність і ефективність взаємодії інженера по знаннях (аналітика) з основним джерелом знань – експертом-професіоналом. Психологічний аспект виділяється ще і тому, що добування знань відбувається найчастіше в процесі безпосереднього спілкування розроблювачів системи. А в спілкуванні психологія є домінантної.

Спілкування, чи комунікація (від лат. communicatio– зв'язок), – це міждисциплінарне поняття, що позначає усі форми безпосередніх контактів між людьми – від дружніх до ділових. Воно широко досліджується в психології, філософії, соціології, етології, лінгвістиці, семіотиці й іншим наукам. Існує кілька десятків теорій спілкування, і єдине, у чому сходяться всі автори, – це складність, багатоплановість процедури спілкування. Підкреслюється, що спілкування – не просто односпрямований процес передачі повідомлень і не двотактний обмін порціями зведень, а нерозчленований процес циркуляції інформації, тобто спільний пошук істини [Каган, 1988] (Рис.3.8).

Отже, спілкування є процес вироблення нової інформації, загальної для людей, що спілкуються , і що народжує їхню спільність. І хоча спілкування – перший вид діяльності, яким володіє людина в онтогенезі, по-справжньому володіють культурою і наукою спілкування одиниці.

Рис.3.8.Структура процесу спілкування

Можна виділити чотири основних рівні спілкування [Сагатовский, 1980].

1. Рівень маніпулювання, коли один суб’єкт розглядає іншого як засіб чи перешкоду стосовно проекту своєї діяльності.

2. Рівень рефлексивної “гри”, коли в процесі своєї діяльності людина враховує “контрпроект” іншого суб'єкта, але не визнає за ним самоцінність і прагне до “виграшу”, до реалізації свого проекту.

3. Рівень правового спілкування, коли суб’єкти визнають право на існування проектів діяльності один одного і намагаються погодити їхній хоча б зовні.

4. Рівень морального спілкування, коли суб'єкти внутрішньо приймають загальний проект взаємної діяльності.

Прагнення й уміння спілкуватися на вищому, четвертому, рівні може характеризувати ступінь професіоналізму інженера по знаннях. Добування знань – це особливий вид спілкування, якомго можна віднести до духовно-інформаційному типу. Згодн роботі [Каган, 1988] спілкування поділяється на матиріально-практичне; духовно-інформаційне; практично-духовне. При цьому інформаційний аспект спілкування для інженера по знаннях із прагматичної точки зору найважливіший.

Відомо, що втрати інформації при розмовному спілкуванні великі [Мицич,1987]

(Рис.3.9).

Рис.3.9.Втрати інформації при розмовному спілкуванні

У зв'язку з цим розглянемо проблему збільшення інформативності спілкування аналітика й експерта за рахунок використання психологічних знань.

Можна виділити такі структурні компоненти моделі спілкування при добуванні знань:

· учасники спілкування (партнери);

· засоби спілкування (процедура);

· предмет спілкування (знання).

Відповідно до цієї структури виділимо три “шари ” психологічних проблем, що виникають при добуванні знань (Рис.3.10):

А1 = (S11,S12, S13 } = {контактний, процедурний, когнітивний}.

Рис.3.10.Психологічний аспект добування знань

Контактний шар (S11)

Практично всі психологи відзначають, що на будь-який колективний процес впливає атмосфера, що виникає в групі учасників. Існують експерименти, результати яких незаперечно говорять, що часто дружня атмосфера в колективі більше впливає на результат, чим індивідуальні здібності окремих членів групи [Немов, 1984]. Особливо важливо, щоб у колективі розроблювачів складалися кооперативні, а не конкурентні відносини. Для кооперації характерна атмосфера співробітництва, взаємодопомоги, зацікавленості в успіхах один одного, тобто рівень морального спілкування, а для від- носінь конкурентного типу – атмосфера індивідуалізму і міжособистісного суперництва (більш низький рівень спілкування).

В даний час прогнозувати сумісність у спілкуванні з 100%-югарантією неможливо. Однак можна виділити ряд факторів і рис особистості, характера й інших особливостей учасників спілкування, безсумнівно, роблючих вплив на ефективність процедури

Розробка проблематики контактного шару дозволила виявити наступні параметри партнерів, що впливають на результати процедури добування знань:

S11 = (s11_і) = (стать, вік, особистість, темперамент, мотивація й ін.), частина з яких згодом ввійшли у формування моделі користувача.

Значення параметрів стать (s11_1) і віку (s11_2) хоча і впливають на ефективність контакту, але не є критичними. У літературі [Іванов, 1986] відзначається, що гарні результати дають гетерогенні пари (чоловік/жінка) і співвідношення:

20>(В_е – В_а) >5,

де В_е – вік експерта; В_а – вік аналітика.

Під особистістю (s11_3) звичайно розуміється стійка система психологічних рис, що характеризує індивідуальність людини. Рекомендовані компоненти s11_3 досліджені в роботі [Гаврилова, 1990] і доповнені якостями з керівництва для журналістів у роботі [Schouksmith G., 1978]. s11_3 = (доброзичливість, аналітичність, гарна пам'ять, увага, спостережливість, вразливість, велика зібраність, наполегливість, товариськість, спритність).

З часів Галена і Гіппократа, що виділили чотири класичних типи темпераменту (s11_4), увійшли в наукову термінологію поняття

s11_4= (холерик, сангвінік, меланхолік, флегматик).

Відомо, що флегматики і меланхоліки повільніше засвоюють інформацію [Лунева, Хорошилова, 1987]. І для забезпечення психологічного контакту з ними не слід задавати бесіді занадто швидкий темп, квапити їх з відповіддю. Зате вони набагато краще засвоюють нове, на відміну від холериків, для яких властиво поверхневе засвоювання інформації. Останніх потрібно спеціально наводити на міркування і рефлексію. У меланхоліків часто занижена самооцінка, вони соромливі й у бесіді їх треба подбадьорювати. Таким чином, найбільш успішними в рамках шару S11 є сангвініки і холерики.

На ефективність колективного рішення задач впливає також і мотивація (s11_5), тобто прагнення до успіху. Інженер по знаннях у залежності від умов розробки повинний вишукувати різноманітні стимули для експертів (включаючи, зрозуміло, і матеріальні). Експерт передає аналітику один із самих дорогих у світі продуктів – знання. І якщо одні люди поділяються досвідом добровільно і з задоволенням, те інші дуже неохоче відкривають свої професійні таємниці. Іноді корисно виявляється збудити в експерті дух суперництва, конкуренції (не порушуючи, природно, обстановки кооперативності в колективі).

Процедурний шар (S12)

Параметри процедурного шару S12 описують безпосередньо процес проведення процедури добування знань. Фактично це професійні параметри:

S12 = {s12-i } = {ситуація спілкування (місце, час, тривалість); устаткування (допоміжні засоби, освітленість, меблі); професійні прийоми (темп, стиль, методи й ін.)).

Інженер по знаннях, що успішно опанувавши науку встановлення атмосфери довіри і взаєморозуміння з експертом (контактний шар – S11), повинний ще зуміти скористатися сприятливим впливом цієї атмосфери. Проблема процедурного шару стосується проведення самої процедури добування знань. Тут мало проникливості і чарівності, корисних для рішення проблеми контакту, отут необхідні професійні знання.

Зупинимося на загальних закономірностях проведення процедури.

s12_1 – ситуація спілкуваннявизначається наступними компонентами:

· s12_1_1 – місце проведення сеансів;

· s12_1_2 – тривалість проведення сеансів;

· s12_1_3 – час проведення сеансів.

Бесіду з експертом найкраще проводити в невеликому приміщенні наодинці (s12_1_1: місце), оскільки сторонні люди порушують довірчість бесіди і можуть породити ефект “фасаду”. Робоче місце експерта є не самим оптимальним варіантом, тому що його можуть відволікати телефонні дзвоники, співробітники й ін. Атмосфера замкнутого простору і самітності позитивно впливає на ефективність.

Американський психолог І. Атватер вважає, що для ділового спілкування найбільш сприятлива дистанція від 1,2 до 3 метрів [Shouksmith, 1978]. Мінімальним “комфортним” відстанню можна вважати 0,7 – 0,8 метра.

Реконструкція власних міркувань – трудомісткий процес, і тому тривалість одного сеансу (s12_1_2: тривалість) звичайно не перевищує 1,5 – 2 години. Ці дві години краще вибрати в першій половині дня, наприклад з 10 до 12 годин, якщо експерт типу “жайворонок ” (s12_1_3: час). Відомо, що взаємна стомлюваність партнерів при бесіді настає звичайно через 20 – 25 хвилин [Ноэль, 1978], тому в сеансі потрібні паузи.

s12_2 – устаткування включає:

· s12_2_1 – допоміжні засоби;

· s12_2_2 – освітленість;

· s12_2_3 – меблі.

Допоміжні засоби (s12_2_1):

· засоби для збільшення ефективності самого процесу витягу знань;

· засоби для протоколювання результатів.

До засобів для збільшення ефективності процесу витягу знань насамперед відноситься наочний матеріал. Незалежно від методу витягу (див. главу 4), обраного в конкретній ситуації, його реалізація можлива різними способами. Наприклад, можна враховувати наступний фактор: широко відомо, що людей, що займаються інтелектуальною діяльністю, можна віднести до художнього або розумового типу. Терміни отут умовні і не мають відношення до тієї діяльності, що традиційно називають художньою чи розумовою. Важливо, що, визначивши тип експерта, інженер по знаннях може плодотворніше використовувати кожної з методів витягу, знаючи, що люди художнього типу легше сприймають зорову інформацію у формі малюнків, графіків, діаграм, тому що ця інформація сприймається через першу сигнальну систему. Навпроти, експерти розумового типу краще розуміють мову формул і текстову інформацію. При цьому враховується факт, що більшу частину інформації людина одержує від зору. Рада користатися активним наочним матеріалом з роботи [Хейес – Рот, Уотермена, Ленат, 1987] можна вважати універсальним. Такі методи, як вільний діалог і ігри, надають багаті можливості використовувати слайди, креслення, малюнки.

Для протоколювання результатів у даний час використовуються випливаючі способи:

· запис на папір безпосередньо по ходу бесіди (недоліки – це часто заважає бесіді, крім того, важко встигнути записати всі, навіть при наявності навичок стенографії);

· магнітофонний запис (диктофон), що допомагає аналітику проаналізувати весь хід сеансу і свої помилки (недолік – може сковувати експерта);

· запам'ятовування з наступним записом після бесіди (недолік – годиться тольки для аналітиків із блискучою пам'яттю).

Найбільш розповсюдженим способом на сьогодні є перший. При цьому найбільша небезпека отут – утрата знань, поскільки будь-який запис відповідей – це вже інтерпретація, тобто привнесення суб'єктивного розуміння предмета. Значення параметрів освітленості (s12_2_2) і меблів (s12_2_3) очевидні і зв'язані з впливом зовнішніх факторів на експерта.

s12_3 – професійні прийоми аналітика,включають, зокрема:

· s12_3_1 – темп;

· s12_3_2 – стиль;

· s12_3_3 – методи.

Облік індивідуального темпу (s12_3_1) і стилю (s12_3_2) експерта дозволяє аналітику знизити напруженість процедури витягу знань. Типовою помилкою є нав'язування власних темпу і стилю.

На успішність також впливає довжина фраз, що вимовляє інженер по знанням. Цей факт був встановлений американськими вченими – лінгвістом Інгвеі психологом Міллером при проведенні дослідження про причини низкою засвоюваності команд на Військово-морському флоті США [Gammack, Young, 1985].

Причина була в довжині команд. Виявилося, що людина найкраще сприймає пропозиції глибиною (чи довжиною) 7+2( – 2) слова. Це число (7+2) одержало назву число Інгве – Міллера. Можна вважати його мірою “розмовності” мови. Досвідчені лектори використовують у лекції в основному короткі фрази, зменшуючи втрату інформації з 20 – 30%(у поганих лекторів) до 3 – 4%[Горелов, 1987]. Велика частина інформації надходить до інженера по знаннях у формі речень природною мовою. Однак зовнішня мова експерта є відтворення його внутрішньої мови (мислення), що набагато багатьше і різноманітніше.

При цьому для передачі цієї внутрішньої мови экеперт використовує і невербальні засоби, такі як інтонація, міміка, жести. Досвідчений інженер по знанням намагається записувати по можливості в протоколи (у формі ремарок) цю додаткову інтонацію.

У цілому, невербальний компонент стилю спілкування важливий і для проблем контактного шару чи при встановленні контакту, коли по окремих жестах і вираженню обличчя експерта інженер по знаннях може установити границю можливої “дружності” спілкування.

Значення параметра методів (s12_3_3) докладно розглянуто в наступній главі, виходячи з позиції, що метод повинний підходити експерту як “ключ до замка”.

Когнітивний шар (S13)

Когнітивні (від англ. cognition– пізнання) науки досліджують пізнавальні процеси людини з позицій можливості їхнього моделювання (психологія, нейрофізіологія, ергономіка, інженерія знань). Найменш досліджені на сьогоднішній день проблеми когнітивного шару
S13, зв'язані з вивченням семантичного простору пам'яті експерта і реконструкцією його понятійної структури і моделі міркувань.

Основними факторами, що впливають на когнітивну адекватність, будуть:

S13 = {s13_i = (когнітивний стиль, семантична репрезентативність поля знань і концептуальної моделі}.

Під когнітивним стилем (s13_1) людини розуміється сукупність критеріїв переваги при рішенні задач і пізнанні світу, специфічна для кожної людини. Когнітивний стиль визначає не стільки ефективність діяльності, скільки спосіб досягнення результату [Алахвердов, 1986]. Це слособ пізнання, що дозволяє людям з різними здібностями домагатися одинакових результатів у діяльності. Це система засобів і індивідуальних прийомів, до яких прибігає людині для організації своєї діяльності.

Інженеру по знаннях корисно вивчити і прогнозувати свій когнітивний стиль, а також стиль експерта. Особливо важливі такі характеристики когнітивного стилю, як:

· s13_1_1 – (полезалежність – поленезалежність);

· s13_1_2 – (імпульсивність – рефлективність (рефлексивність);

· s13_1_3 – (ригідність – гнучкість);

· s13_1_4 – (когнітивна еквівалентність).

s13_1_1.Поленезалежність дозволяє людині акцентувати увагу лише на тих аспектах проблеми, що необхідні для рішення конкретної задучі, і уміти відкидати все зайве, тобто не залежати від числа оточуючого задачу шумового поля. Ця характеристика корелює з такими рисами особистості, як невербальний інтелект, аналітичність мислення, здатність до розуміння суті. Очевидно, що крім того, що самому аналітику необхідно мати високе значення параметра s13_1_1, поле незалежний експерт – це теж бажаний фактор. Однак приходиться враховувати, що більше потребують спілкування полезалежні люди, а тому вони і більш контактні [Орехов, 1985].

Особливо корисні для спілкування гетерогенні (змішані) пари, наприклад “полезалежний – поленезалежний” [Иванов, 1986]. У літературі описаний різні експерименти, що моделюють спілкування, що вимагає розуміння і спільної діяльності. Найбільш успішним у розумінні виявилися поленезалежні випробувані (92 %успіху), для порівняння полезалежні давали 50 %успіху [Кулюткин, Сухобская, 1971].

Для спільної професійної діяльності важлива також гнучкість когнітивної організації, що зв'язана з поленезалежністю. Отже, велику здатність до адекватного розуміння партнера демонструють суб'єкти з високою психологічною диференціацією, тобто поленезалежністю.

Поленезалежність є однією з характерних професійних рис когнітивного стилю найбільш кваліфікованих інженерів по знаннях. По деяким результатам [Алахвердов, 1986] чоловіки більш поленезалежні, чим дружини.

s13_1_2.Під імпульсивністю розуміється швидке ухвалення рішення (часто без його достатнього обґрунтування), а під рефлексивністю – схильність до розважливості. Рефлексивність по експериментальним даним корелює зі здатністю до формування понять і продуктивністю стратегій рішення логічних задач [Кулюткин, Сухобская, 1971]. Таким чином, і інженеру по знаннях, і експерту бажано бути рефлексивним, хоча власний стиль змінюється лише частково і з великою напругою.

s13_1_3.Ригідність – гнучкість характеризує здатність людини до зміни установок і точок зору відповідно до ситуації, що змінюється. Ригідні люди не схильні змінювати свої представлення і структуру сприйняття, напроти, гнучкі легко пристосовуються до нової обстановки. Очевидно, що якщо експерт ще може собі дозволити ригідність (що характерно для довго працюючих над однією проблемою фахівців, особливо старшого віку), то для інженера по знаннях ця характеристика когнітивного стилю явно протипоказана. Збільшення ригідності з віком відзначається багатьма психологами [Кулюткин, Сухобская, 1971; Орехов, 1985].

s13_1_4. Когнітивна еквівалентність характеризує здатність людини до розрізнення понять і розбивці їх на класи і підкласи. Чим вущий діапазон когнітивної еквівалентності, тим більше тонку класифікацію здатний провести індивід, тим більшу кількість ознак понять він може виділити. Звичайно в жінок діапазон когнітивної еквівалентності вужче, ніж у чоловіків.

Семантична репрезентативність (s13_2) має на увазі підхід, що виключає традиційне нав'язування експерту деякої моделі представлень (наприклад, продукційної чи фреймової), і змушує інженера по знаннях послідовно відтворювати модель світу експерта, використовуючи як неформальні методи, так і математичний апарат, наприклад багатомірне шкалування (див. главу 4). Проблема семантичної репрезентативності орієнтована на досягнення когнітивної адекватності полючи знань і концептуальної моделі. В даний момент вона може бути сформульована як проблема “зіпсованого телефону” [Гаврилова, Червинская, 1992] (див. Рис.3.5) – можливі трансформації і утрати в ланцюзі передачі інформації:

(Og: предметна область чи реальний світ) ®

[Ii,: інтерпретація і-го експерта] ®

(Mg_i: модельсвіту експерта) ®

[Vi: вербалізація моделісвіту експерта] ®

(Ti & Ci:; вербальні і невербальні повідомлення i-го експерта j- му аналітику) ®

[Ij: їхня інтерпретація j-им аналітиком] ®

(Mg_i.: модельсвіту j-го аналітика) ®

(Kj: кодуванняпри формуванні поля знань з наступноюструктуризацією в концептуальну модель).

Круглі дужки визначають поняття, квадратні – процеси.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Придбання энаний (knowledqe acqusition) – процес наповнення бази знань експертом з використанням спеціалізованих програмних засобів.	\|	Гносеологічний аспект витягу знань

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.009 сек.