Придбання энаний (knowledqe acqusition) – процес наповнення бази знань експертом з використанням спеціалізованих програмних засобів.

Витяг знань (knowledqe elicitation) – це процедура взаємодії експерта з джерелом знань, у результаті якої стають явними процес міркувань спеціалістів при ухваленні рішення і структура їхніх представлень про предметну область.

В даний час більшість розроблювачів EС відзначає, що процес витягу знань залишається самим “вузьким” місцем при побудові промислових EС. При цьому їм приходиться практично самостійно розробляти методи витягу, зіштовхуючись з наступними труднощями [Gaines, 1989]:

· організаційні непогодженості;

· невдалий метод витягу, що не збігає зі структурою знань у даній області;

· неадекватна модель (мова) для представлення знань.

Можна додати до цього [Гаврилова, Червинская, 1992]:

· невміння налагодити контакт з експертом;

· термінологічний різнобій;

· відсутність цілісної системи знань у результаті витягу тільки“фрагментів”;

· спрощення “картини світу” експерта й ін.

Процес витягу знань – це тривала і трудомістка процедура, у якій інженеру по знаннях, озброєному спеціальними знаннями по когнітивній психології, системному аналізу, математичній логіці й ін., необхідно відтворити модель предметної області, якою користаються експерти для прийняття рішення. Часто починаючі розроблювачі ЕС, бажаючи спростити цю процедуру, намагаються підмінити інженера по знаннях самим експертом. З багатьох причин це небажано.

По-перше, велика частина знань експерта – це результат численних нашарувань, ступіней досвіду. І часто, знаючи, що з А випливає В, експерт не віддає собі звіту, що ланцюжок його міркувань був набагато довший, наприклад А ® D ® C® B чи А Q® R ® В.

По-друге, як було відомо ще Платонові, мислення діалогічне. І тому діалог інженера по знаннях і експерта – найбільш природна форма вивчення лабіринтів пам'яті експерта, у яких зберігаються знання, частково носячі невербальний характер, тобто виражені не у формі слів, а у формі наглядних образів, наприклад. І саме в процесі пояснення інженеру по знаннях експерт на ці розмиті асоціативні образи надягає чіткі словесні ярлики, тобто вербализує знання.

По-третє, експерту сутужніше створити модель предметної області внаслідок глубини й обсягу інформації, якою він володіє. Ще в ситуаційному управлінні [Поспелов, 1986] було виявлено: об'єкти реального світу зв'язані більш ніж 200 типами відношень (тимчасові, просторові, причинно-наслідкові, типу “частина – ціле” і ін.). Ці відношення і зв'язки предметної області утворюють складну систему, з якої виділити “кістяк” чи головну структуру іноді доступніше аналітику, що володіє до того ж системною методологією.

Термін “придбання” у рамках даного підручника залишений за автоматизованими системами прямого спілкування з експертом. Вони дійсно безпосередньо здобувають уже готові фрагменти знань у відповідності зі структурами, закладеними розроблювачами систем. Більшість цих інструментальних засобів спеціально орієнтовано на конкретні ЕС з жорстко позначеною предметною областю і моделлю представлення знань, тобто не є універсальними.

Наприклад, система ТEIRESIAS [Davis, 1982], що стала прародителькою всіх інструментаріїв для придбання знань, призначена для поповнення бази знань системи МYCN чи її дочірніх галузей, побудованих на “оболонці” ЕМYCIN [Shortliffe, 1976] в області медичної діагностики з використанням продукційної моделі представлення знань. Три покоління й основні тенденції СПЗ будуть докладно описані в параграфі 4.5. Більш сучасні конкретні системи описані далі в параграфі 4.6.

Термін формування знань традиційно закріпився за надзвичайно перспективною і активно розвиваючою областю інженерії знань, що займаєтся розробкою моделей, методів і алгоритмів навчання. Вона включає індуктивні моделі формування знань і автоматичного породження гіпотез, наприклад ДСМ-метод [Аншаков, Скворцов, Финн, 1986] на основі навчальних вибірок, навчання по анології й інші методи. Ці моделі дозволяють виявити причинно-наслідкові емпіричні залежності в базах даних з неповною інформацією, що містять структуровані числові і символьні об'єкти (часто в умовах неповноти інформації).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Стратегії одержання знань	\|	Психологічний аспект

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.