• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Програма-максимум

- утвердження соціалізму

- демократизація

- піднесення національної самосвідомості

- автономія

У 1895 р. Ю. Бачинський опублікував брошуру «Ukraina irredenta» (Україна уярмлена), доводив історичну необхідність незалежності. РУРП прийняло це перспективною метою.

Українська національно-демократична партія (УНДП, 1899) – народовці

Програма:

- виховання почуття єдності з наддніпрянськими українцями

- головна мета – незалежність

Українська соціал-демократична партія (УСДП, 1899) – ліві радикалі + соціалісти

Засновники: Ю. Бачинський

Програма: соціалізм шляхом реформ, захист робітників, в перспективі – незалежність

Особливості національно-визвольного руху на Буковині та Закарпатті

У Буковині початок 60 рр.

- перша організація – москвофільська «Руська бесіда»

- «буковинська трійця» на народницьких позиціях

- Відкриття Чернівецького уну

- Видання української газети «Буковина»

На Закарпатті повільний розвиток.

- політика мадяризації

- «Товариство св. Василя», обмежена діяльність

Робітничий рух

Причини:

- робочий день 13-16 годин, жіноча ти дитяча праця

- низька зарплатня

Форми боротьби: скарги, страйки, першотравневі мітинги з економічними вимогами

Вимоги: економічні, з 80х рр. – боротьба за загальне виборче право.

Результати:

- підвищення заробітної плати

- скорочення робочого дня до 10-11 годин

- поліпшення умов праці.

Селянський рух

Причини:

- безземелля та малоземелля

- залучення громад до будівництва

Форми:

- позови до суду на поміщиків

- захоплення угідь і самовільне використання

- потрави поміщицьких посівів та лісів

- збройні повстання

- мітинги.

Вимоги:

- загальне виборче право з таємним голосуванням

- скасування низки податків

- припинення полонізації

- розширення мережі українських шкіл

Активну участь у мітингах брали члени РУРП, зокрема І. Франко.

Культура України другої половини 19 ст.

Характеристика:

- діяльність національно свідомої інтелігенції

- денаціоналізація, імперії

- роль меценатів

Освіта.

Початкова

Середня

На кошти Г. Галагана відкрито чимало народних шкіл і гімназій.

Вища

Наддніпрянщина: Харківський та Київський, відкрито Новоросійській ун в Одесі (1865), Харківський, Київський політехнічний інститут, Ніжинський юридичний ліцей, Вище гірниче училище в Катеринославі. Вищі жіночі курси в Києві.

Західна: відкрито Чернівецький ун, Львівський політехнічний інститут, Академію ветеринарної медицини у Львові, кафедра історії Україні у Львівському уні.

Наука.

Природничі:

І. Мечников відкрив явище фагоцитозу.

І. Пулюй – відкрив рентгенівське випромінювання. Разом з Нечуєм-Левицьким та Кулішем переклав Біблію українською.

М. Гамалія – перша в Росії бактеріологічна станція

Гуманітарні:

М. Костомаров – наукове вивчення історії України

В. Антонович обґрунтував національну особливість українського минулого.

М. Грушевський – перший том десятитомної «Історії України-Русі»

Д. Яворницький – «Історія запорозьких козаків»

Мовознавство і література:

- мовознавці О. Потебня, П. Чубинський

- публіцистичність художніх творів

- див. укр..літ.

Театр

Драматурги: М. Старицький, І. Кропивницький, І. Карпенко-Карий.

Театри: аматорські, перша професійна трупа – львівська, у Наддніпрянщині – Товариство українських авторів (під проводом М. Кропивницького, згодом Старицького).

Актори: М. Садовський, М. Заньковецька, П. Саксаганський, М. Садовська-Барілотті

Музика

Опери: С. Гулак-Артемовський, М. Лисенко,

Пісня М. Вербицького та П. Чубинського «Ще не вмерла України…»

Архітектура

- використання нових матеріалів (залізобетон, бетон, залізо)

- еклектизм

- Володимирський собор у Києві

Образотворче

Живопис:

- жанровий – М. Пимоненко

- пейзажний – А. Куїнджі, С. Васильківський

Економічний розвиток Наддніпрянщини на початку 20 ст.

Українські землі у складі Російської імперії

- промислове піднесення (створення великих підприємств, високі темпи розвитку, підпорядкованість центру, нерівномірність, деформація)

- Столипінська аграрна реформа 1906-1911: кожному селянину надавалось право закріпити свій земельний наділ в особисту приватну власність, можливість продавати і купувати землю

- Наслідок реформи: знищення общинного землекористування і перетворення селян на індивідуальних власників землі, розшарування села, створення великих фермерств, залучення технологій, погіршення становища бідних селян

- Розвиток капіталістичних відносин у сільському господарстві, аграрне перенаселення, слабке використання досягнень НТР

- Міграція населення

Створення українських політичних партій

М. Міхновський – ідеолог державної незалежності України, основоположник і перший ідеолог українського націоналізму. Ініціатор створення Української народної партії. «Однієї, єдиної, неподільної, самостійної, вільної, демократичної України – республіки робочих людей – від гір Карпатських аж до Кавказьких». Член УЦР.

Буржуазно-демократична революція 1905-1907

Причини:

- погіршення соціально-економічного становища

- невдоволення політикою самодержавства

- поразка у війні з Японією

- поширення ідей марксизму

Перебіг

- 9 січня 1905 – «кривава неділя» - розстріл мирної демонстрації у Петербурзі

- Масові виступи робітників (створення рад робітничих депутатів, поширення профспілкового руху, вимоги: встановлення робітничого контролю над виробництвом, 8-годинний робочий день, зниження цін), «Геть самодержавство», участь у страйках, збройні виступи

- Селянські виступи, погроми

- Виступи в армії та флоті (збройне повстання на броненосці «Потьомкін», повстання моряків Севастополя з лейтенантом П. Шмідтом, виступ полку саперів у Києві)

- Національний рух

- Виникнення української легальної преси, діяльність «Просвіт», відкриття українських шкіл

- Діяльність українців у 1 Державній думі (Українська парламентська громада на чолі з І. Шрагом, 42 особи)

- Діяльність українців у 2 Державній Думі, вимагали автономії України, була розпущена

- 3 червня 1907 запроваджено новий виборчий закон, який забезпечував поміщикам і буржуазії перевагу в Думі. Фактично – державний переворот. Поразка революції.

Столипінська політична реакція

- Поразка першої Російської демократичної революції

- Реакційний політичний режим «столипінщина»

- Боротьба царизму з українським визвольним рухом, сплеск російського націоналізму – «чорносотенці». Видання Столипіним циркуляру, згідно з яким заборонялось реєструвати будь-які «інородницькі» товариства і видавництва.

- Створення у 1908 Товариства українських поступців (ТУП). Лідери: М. Грушевський, С. Єфремов, Є. Чикаленко. Конституційно-парламентських шлях боротьби.

- Справа Бейліса: намагались поширити в Україні антисемітські настрої.

- Піднесення українського національно-визвольного руху напередодні першої світової

Західноукраїнські землі на початку 20 ст.

Соціально-економічне становище

- гальмування промисловості, індустріалізація, консервація економічної відсталості, перевага галузей добування та первісної обробки сировини

- повільний розвиток капіталістичних відносин у с/г

- кооперативний рух

- еміграція

- страйкова боротьба

Суспільне життя

- радикалізація руху

- проведення віче

- спільні дії з Буковиною та Закарпаттям

- вимоги загального прямого виборчого права

- загострення україно-польських протистоянь

- влада обіцяла відкрити український ун, але не здійснилось через 1 Світову

«Пласт», «Сокіл», «Січ»

Організатори: Кирило Трильовський, Іван Боберський

Газета «Нова Січ»

У 1913 перетворюються на Легіон УСС, ядро УГА

УГКЦ

- консолідуюча сила

- боротьба за культуру

Митрополит А. Шептицький:

- розбудова церкві, народна освіта, охорона здоров’я, наука і культура

- фундатор Українського національного музею у Львові

- боровся за створення українського уну, гімназій

- був депутатом галицького сойму і вищої палати австрійського парламенту

Україна в Першій світовій війні

Причини війни:

- загострення суперечностей між провідними державами

- гонка озброєнь

- загарбання територій

- наявність Антанти (Росія, Великобританія, Франція) та Троїстого союзу (Німеччина, Австро-Угорщина, Італія)

Характер війни: загарбницький, несправедливий для всіх сторін.

Плани учасниць щодо України

Росія сподівалась захопити Галичину, Буковину та Закарпаття. Австро-Угорщина хотіла відібрати Поділля і Волинь. Німеччина претендувала на більшість найродючіших українських земель.

Хід воєнних дій у 1914-1917

- 1 серпня 1914 – почалась Перша світова війна

- Західна Україна – театр воєнних дій.

- 18 серпня 1914 – початок успішного наступу О. Брусилова

- 23 серпня – кінець вересня 1914 – Галицька битва, Галичина і Буковина опинились під окупацією Росії

- Березень 1915 – захоплення російськими військами фортеці Перемишль.

Політика російського уряду на захоплених територіях.

1. утворення Галицько-Буковинського генерал-губернаторства

2. насильницька русифікація

3. закриття «Просвіт»

4. заборона українських політичних партій

5. репресії проти політичних та громадських діячів

6. переслідування греко-католицької церкви (депортація, в тому числі А. Шептицького)

- травень 1915 – Горлицький прорив російського фронту німецькими та австро-угорськими військами

- 22 червня 1915 – вступ австро-німецьких військ до Львову

- 1915 – відступ російських військ, який тривав до жовтня

- 22 травня – початок червня 1916 – Брусиловський прорив, знову захоплено Східну Галичину, Північну Буковину, частину Західної Волині

- Червень 1917 – новий наступ російських військ у львівському напрямку, провал.

Національний рух.

Головна Українська Рада – між партійна організація, створена представниками Української націонал-демократичної, Української радикальної, Української соціал-демократичної партій. Мета: захист інтересів українців.

Союз Визволення України (СВУ) – політична організація, головна мета – проголошення самостійності та соборності.

Легіон Українських січових стрільців – українське військове формування в складу а-у армії, що діяло на російському фронті у 1914-1918.

Легіон УСС створено в серпні 1914, склад: «Січ», «Сокіл», «Пласт». Перший командувач – М. Галущинський. Бойове хрещення на Ужоцькому та Венецькому перевалах у Карпатах.

Ставлення політичних сил Наддніпрянщини

Товариство українських поступців закликало до підтримки Російської імперії.

В Українській соціал-демократичній робітничій партії (УСДРП) відбувся розкол: група С. Петлюри закликала до підтримки Росії, група В. Винниченка засудила війну та відстоювала ідею автономії.

Карпато-Руський визвольний комітет виступав за возз’єднання всіх українських земель у складі Росії.

Комітет Південно-Західного фронту Всеросійського союзу земств і міст був створений з метою підтримки російської армії.

Наслідки війни:

- великі демографічні втрати

- братовбивча війна

- занепад промисловості, с/г, зубожіння населення

- послаблення Російської та А-У імперій

- зростання національної свідомості

Українська революція 1917-1918

Передумови:

- залежне становище

- важке соціальне становище

- послаблення двох імперій

- лютнева демократична революція 1917 в Росії, було повалено самодержавство, створено Тимчасовий уряд

- піднесення українського національно-визвольного руху

- формування національних органів влади

Березень 1917 - утворення Української Центральної Ради (УЦР)

УЦР – український представницький орган (парламент), створений представниками українських партій та організацій.

Склад УЦР:

Автономісти:

УСДРП (Українська соціал-демократична робітнича партія)

УПСФ (Українська партія соціалістіп-федералістів – колишня ТУП)

УПСР (Українська партія соціалістів-революціонерів)

Самостійники:

УПСС (Українська партія соціалістів-самостійників)

УДХП (Українська демократична хліборобська партія) (голова В. Липинський)

Головою УЦР був М. Грушевський.

Переважали ідеї автономії.

Квітень 1917 – Український національний конгрес у Києві:

- обрано курс на національно-територіальну автономію

- УЦР визнано представницьким законодавчим органом

- Обрано комітет із 20 осіб для ведення роботи між сесіями УЦР, який отримав назву Мала Рада

Початок формування української армії

- березень-квітень 1917 – створення першого українського полку ім.. Б. Хмельницького з ініціативи «Українського військового клубу ім.. гетьмана П. Полуботка» на чолі з М. Міхновським

- травень 1917 – 1 Український військовий з’їзд у Києві, обрано Тимчасовий Український військовий генеральний комітет на чолі з С. Петлюрою

- створення перших підрозділів Вільного козацтва

10 червня 1917 – проголошення 1 Універсалу УЦР.

Причини:

- відхилення Тимчасовим урядом вимог делегації УЦР на чолі з В. Винниченком про надання Україні автономії

- ініціювання 2 Військом з’їздом проголошення автономії без згоди Тим уряду

Основні положення:

- проголошення автономії

- УЦР стає вищим державним органом влади до скликання Всенародних українських зборів

- Заклик створювати владу на місцях, підпорядковану УЦР

- Створення української державної скарбниці

- Участь представників усіх національностей у державотворчих процесах

- Необхідність розробки закону про землю, за яким право порядкувати землею належало б винятково народу України

Наслідки:

- фактичне перетворення ЦР на законодавчий орган

- створення першого українського уряду – Генерального секретаріату, який складався з 8 секретарств. Голова – В. Винниченко

Генеральний Секретаріат – найвищий виконавчий і розпорядчий орган державної влади

Значення 1 Універсалу:

- подальше піднесення української революції

- зростання авторитету УЦР

- визначення позицій різних партій

3 липня 1917 – проголошення II Універсалу УЦР.

Причини:

- пошук порозуміння між УЦР і Тимчасовим урядом

- прибуття до Києва делегації Тимчасового уряду

Положення:

- визнання УЦР вищим органом владу в Україні

- затвердження складу Генерального Секретаріату Тимчасовим урядом

- поповнення УЦР представниками нацменшин

- відмова від самочинного проголошення автономії до Всеросійських Установчих зборів

- формування українських військових частин під контролем російського командування

Наслідки:

- досягнення компромісу між ЦР і ТУ

- липнева криза ТУ (вихід кадетів)

- 4-9 липня 1917 – виступ самостійників на чолі з М. Міхновським (придушено військами УЦР, поглибило розкол в національному русі)

Значення:

- продовження курсу УЦР на автономію

- намагання з боку ЦР розв’язувати питання легітимно

Основні положення Статуту Генерального Секретаріату і «Тимчасової інструкції…»

Корніловський заколот

Причини:

- бездіяльність ТУ в розв’язанні нагальних проблем

- заможні верстви вимагали влади «сильної руки»

- поразки на фронтах Першої світової

Перебіг:

- кінець серпня 1917 – відбулась Державна наради, що консолідувала праві сили, верховним головнокомандувачем призначено Л. Корнілова

- серпень 1917 – початок Корніловського заколоту, придушення заколоту за активної участі більшовиків.

Наслідки:

- поразка правих сил у боротьбі за владу

- зростання авторитету більшовиків

- погіршення соціально-економічного становища

- наростання революційної боротьби народів

З’їзд народів Росії у Києві

Вересень 1917 – проведення у Києву З’їзду народів Росії за ініціативи Центральної Ради.

Рішення:

- засудження державної централізації, федеральний переустрій Росії

- всеросійські Установчі збори не повинні перешкоджати скликанню крайових Установчих зборів

- заклик до вирішення найважливіших питань соціально-економічного розвитку з урахуванням місцевої специфіка

Наслідки:

- початок підготовки до Українських Установчих зборів

- Рада оголосила про поширення своєї компетенції на всі сфери життя і 9 губерній без Криму. ТУ не визнав рішення.

Демократична нарада і позиція ЦР

Вересень 1917 – скликання Демократичної наради у Петрограді.

Вимоги ЦР:

- визнання за всіма націями права на самовизначення

- скликання кожною нацією крайових зборів

- передача всієї влади в Україні ЦР та ГС

- передача земель земельним комітетам

- розпочати переговори щодо миру

7 листопада 1917 – проголошення III Універсалу УЦР.

Причини:

- 25 жовтня 1917 – збройне повстання більшовиків у Петрограді, повалення ТУ

- Спроба встановлення радянської влади в У., 29-31 жовтня – збройне повстання більшовиків у Києві

- Визнання УЦР носієм найвищої влади

Положення:

- проголошення Української Народної Республіки у складі федеративної Росії

- УЦР – вищий законодавчий, а ГС – вищий виконавчий органи УНР

- Включення до УНР земель, де більшість українці

- Скасування права власності на поміщицькі, удільні, монастирські землі

- Земля – власність трудового народу, без викупу

- Введення 8-годинного робочого дня

- Підтримка мирних переговорів

- Скасування смертної кари, амністія політ в’язням

- Упорядкування судової системи

- Розширення прав органів місцевого самоврядування

- Проголошення демократичних свобод

- Визнання права національних меншин на національно-територіальну автономію

- Дата для виборів та скликання Українських установчих зборів

Наслідки:

- закладення основ демократичного устрою

- неоднозначне ставлення різних політичних сил до проголошених заходів

Перша війна Радянської Росії проти УНР

Передумови:

1. Невдалі спроби більшовицького перевороту в УНР у листопаді 1917. Корпус було перехоплено силами 1го Українського корпусу генерала П. Скоропадського.

2. Зміна тактики більшовиків. Грудень 1917 – робота 1 Всеукраїнського з’їзду Рад у Києві, спроба передати владу радам, але з’їзд висловив довіру УЦР. Грудень – з’їзд Рад у Харкові, проголошення радянської влади в Україні, обрали Центральний Виконавчий Комітет (ЦВК) рад України, уряд Народний Секретаріат.

3. Видано «Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Української Ради», підписаний В. Леніним і Л. Троцьким.

Положення:

- визнання УНР та її права на самовизначення

- звинувачення УЦР у проведенні «двозначної буржуазної політики»

- вимоги до УЦР: підтримати більшовиків, не допускати дезорганізації фронту

Відхилення більшовицького ультиматуму Ген. Сек.. УНР

Хід війни:

9 грудня – захоплення Харкова російськими військами під командуванням В. Антонова-Овсієнка.

17 грудня – Маніфест ЦВК України про повалення владу УЦР і Ген.Секретаріату.

25 грудня – початок загального наступу більшовицьких військ

26 грудня – захоплення Катеринославу

Грудень 1917 – січень 1918 – більшовики захопили Олександрівськ, Одесу, Миколаїв, Херсон, Маріуполь.

9 січня 1918 – проголошення IV Універсалу УЦР.

Причини:

- втрата надій на створення демократичної федеративної Росії

- загроза захоплення України більшовиками

- необхідність офіційно відмежуватись від радянської Росії

Положення:

- проголошення УНР самостійною, незалежною, вільною, суверенною державою

- бажання жити з сусідами «у згоді і приязні» без взаємного втручання

- влада в УНР належить народу (вищий орган УЦР та Рада Народних Міністрів до Установчих зборів)

- початок самостійних мирних переговорів

- заклик до відчайдушної боротьби з більшовиками

- проголошення програми соціально-економічних перетворень: розпуск постійної армії та створення народної міліції, обрання народних рад – органів місцевого самоврядування, передача землі трудовому народу, демократичні свободи.

Наслідки:

- створення самостійної української держави

- можливість розв’язувати соціально-економічні питання самостійно

- самостійне ведення переговорів з іншими державами

- 16 січня 1918 – більшовицьке повстання у Києві на заводі «Арсенал», бій під Крутами між радянськими військами та об’єднанням загоном українських добровольців з курсантів військової школи та студентів.

- 26 січня 1918 – Мала Рада і Рада Народних міністрів залишили Київ, вступ більшовицьких військ до Києва (брав участь Ю. Коцюбинський)

- Початок лютого – захоплення більшовиками більшої частини України і Криму.

Перша спроба радянізації України

- знищення старого державного апарату й утворення органів радянської влади (ЦВК та Народний Секретаріат)

- створення робітничо-селянської армії України – Червоного козацтва

- Націоналізація підприємств, підпорядкування промисловості Вищій Раді Народного господарства Росії

- Ліквідація української грошової системи

- Політика розчленування території України на регіональні «республіки»: Донецько-Криворозьку, Одеську, Таврійську, частина увійшла до Донської республіки

- Червоний терор

Брестський мир

Хід переговорів

Жовтень 1917 - 2 з’їзд рад у Петрограді проголосив декрет про мир.

Грудень – перемир’я між Росією та країнами Четверного блоку, початок переговорів про мир у Брест-Литовському, нота Генерального Секретаріату про намір України самостійно вести переговори, згода німецької сторона на участь у переговорах делегації УНР, прибуття на переговори української делегації, невдала спроба більшовиків замінити делегацію УЦР представниками радянської України, визнання делегації УЦР єдиною легітимною.

27 січня 1918 – підписання Брестського мирного договорі між Україною та державами Четверного союзу.

Основні умови:

- завершення стану війни між сторонами

- відмова від взаємних територіальних та матеріальних претензій

- налагодження економічних взаємин

- поновлення довоєнних кордонів муж Україною та А-У

Значення:

- визнання України на міжнародній арені

- можливість продовжити процес державотворення

- залежність від німецької сторони

- створення передумов для звільнення України від більшовиків

Лютий – початок наступу армії Четверного союзу та військ УЦР по всьому фронту.

Березень – радянські війська залишають Київ, повернення УЦР до Києва.

Політика УЦР у січні-квітні 1918

- запровадження нового стилю в літочисленні

- уведення в обіг національної валюти – гривні

- затвердження державного герба – тризуба

- впровадження закону про громадянство

- скасування приватної власності на землю, соціалізація землі

- підтвердження курсу і соціально-економічної політики 2 і 3 Універсалів

- ухвалення демократичної Конституції УНР та обрання президентом України М. Грушевського.

-

Причини падіння ЦР:

Внутрішні:

- господарська руїна, безладдя, анархія

- неспроможність запропонувати програму, яка б вдовольнила всіх

- невдоволення політикою УЦР заможних верств населення

- ілюзорна віра в демократичну федерацію з Росією

- непослідовність у вирішенні соціально-економічних проблем, зокрема аграрної реформи

- нехтування необхідністю створити регулярну боєздатну армію

- наявність суперечностей усередині УЦР

Зовнішні:

- байдужість країн Антанти

- фактична окупація німецькими військами

- ідеологічний та військовий тиск з боку більшовиків

Прихід до влади гетьмана П. Скоропадського

- квітень 1918 – в Києві створена Українська Народна громада, переговори з німецьким командуванням про переворот. Владу було передано генералу П. Скоропадському на з’їзді хліборобів-землевласників. П. Скоропадський проголосив себе гетьманом усієї України.

Внутрішня та зовнішня політика

Політико-адміністративний устрій:

- зміна державного устрою: Українська Держава монархічного типу на чолі з гетьманом

- структура влади: Гетьман – Рада Міністрів – губернські й повітові старости – волосні старшини

- формування Ради Міністрів

Економічний розвиток:

- відновлення права приватної власності

- повернення націоналізованих підприємств власникам

- обмеження свобод для робітників: скасування 8-годинного робочого дня, заборона страйків

- удосконалення грошової системи

- розвиток зовнішнього ринку

Національно-культурний розвиток:

- визнання української мови державою

- українізація освіти

- створення Української Академії наук на чолі з В. Вернадським (листопад 1918)

- заснування нац.архіву, держ.бібліотеки тощо.

- Утворення української автокефальної церкви на чолі з митрополитом В. Липківським.

Військова справа:

- початок створення регулярної армії

- спроба відновлення українського козацтва

Зовнішні відносини:

- установлення дипломатичних відносин з 12-ма країнами (пріоритет Німеччині)

- підписання перемир’я з Радянською Росією

- курс на утворення Всеросійської федерації народів, «кінцевою метою якої буде відновлення Великої Росії» (листопад 1918)

Причини падіння:

- поразка Німеччини в Першій світовій

- залежність від австро-німецьких збройних формувань

- відсутність регулярної армії

- наростання соціальної напруги

- вузька соціальна база

- виникнення опозиції

- спроба знайти опору серед білогвардійців

Утворення Директорії та повалення гетьманського режиму

Травень 1918 – створення Українського національно-державного союзу (УНДС), партії соціалістичного спрямування

Серпень 1918 – перетворення УНДС на Український національний союз (УНС), який згодом очолив В. Винниченко. Мета: самостійна держава, законна влада, виборче право.

14 листопада – для керівництва повстання створено Директорію УНР у складі Винниченка, Петлюра та ін.

Директорія УНР – тимчасовий орган державної влади УНР, створений для керівництва повстанням проти Скоропадського.

Листопад – початок повстання: виступ січових стрільців у Білій Церкві. Вирішальний бій під Мотовилі вкою (поразка гетьманських військ, перехід значної частини на бік повстанців).

Грудень – вступ до Києва військ Директорії, прибуття Директорії до Києва.

Внутрішня політика Директорії

Грудень – проголошення Декларації з програмою Директорії.

Політичний курс:

- скасування Гетьманщини, відновлення УНР

- Директорія – тимчасова верховна влада

- Влада в УНР належить трудовому народу, а нетрудовий позбавляється права голосу

- Встановлення в Україні національного варіанту радянської влади

- Передача законодавчої влади Тимчасовому конгресу (вищий тимчасовий законодавчий орган у період Директорії УНР)

- Створення уряду – Ради Народних Міністрів

- Передача влади на місцях губернським та повітовим трудовим радам

- Передача Трудовим конгресом всієї повноти влади Директорії, яка згодом перетворилась на диктатуру Петлюри

- Розквіт отаманщини

Соціально-економічний розвиток:

- ліквідація приватної власності

- аграрна реформа

- відновлення 8-годинного робочого дня

- заходи з надання допомоги соціально незахищеним

Зовнішня політика:

Директорія й Антанта

- початок окупації Півдня України військами Антанти

- згода Антанти визнати Директорію за умови підпорядкування її військ генералу Денікіну (відмовилась)

- спроба Директорії витіснили війська А., поразка.

Директорія і Польща

- відновлення Польської держави в листопаді 1918

- керівник Польщі Ю. Пілсудський висунув територіальні претензії до України

- початок окупації західноукраїнських земель поляками

Директорія і Радянська Росія:

- постанова Раднаркому про невизнання Директорії

- початок Другої війни Рад.Росії проти УНР.

Друга війна Рад.Росії проти УНР

Листопад 1918 – анулювання Рад. Росією Брестського мирного договору, постанова про невизнання України самостійною державою, початок захоплення українських територій.

Січень 1919 - захоплено Харків, куди переїхав створений більшовиками Тимчасовий робітничо-селянський уряд радянської України. Ультиматум Директорії Раднаркому з вимогами припинення воєнних дій. Оголошення Директорією війни проти Рад. Росії.

Протягом січня-лютого 1919 – оволодіння радянськими військами Лівобережжям.

Протягом лютого-квітня 1919 – розгром головних військових сил Директорії.

Причини поразки Директорії:

- суперечлива внутрішня політика

- позбавлення політичних прав значної частини українців

- необдумане закриття національних установ, створених при гетьмані

- заборона вживання російської мови, нездатність завадити єврейським погромам

- незадовільна підготовка армії

- розквіт отаманства, анархія

- особисте протистояння лідерів – Винниченка та Петлюри.

- Складна зовнішньополітична ситуація

Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР)

Переглядів: 992