• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Програма-максимум

- утвердження соціалізму

- демократизація

- піднесення національної самосвідомості

- автономія

У 1895 р. Ю. Бачинський опублікував брошуру «Ukraina irredenta» (Україна уярмлена), доводив історичну необхідність незалежності. РУРП прийняло це перспективною метою.

Українська національно-демократична партія (УНДП, 1899) – народовці

Програма:

- виховання почуття єдності з наддніпрянськими українцями

- головна мета – незалежність

Українська соціал-демократична партія (УСДП, 1899) – ліві радикалі + соціалісти

Засновники: Ю. Бачинський

Програма: соціалізм шляхом реформ, захист робітників, в перспективі – незалежність

Особливості національно-визвольного руху на Буковині та Закарпатті

У Буковині початок 60 рр.

- перша організація – москвофільська «Руська бесіда»

- «буковинська трійця» на народницьких позиціях

- Відкриття Чернівецького уну

- Видання української газети «Буковина»

На Закарпатті повільний розвиток.

- політика мадяризації

- «Товариство св. Василя», обмежена діяльність

Робітничий рух

Причини:

- робочий день 13-16 годин, жіноча ти дитяча праця

- низька зарплатня

Форми боротьби: скарги, страйки, першотравневі мітинги з економічними вимогами

Вимоги: економічні, з 80х рр. – боротьба за загальне виборче право.

Результати:

- підвищення заробітної плати

- скорочення робочого дня до 10-11 годин

- поліпшення умов праці.

Селянський рух

Причини:

- безземелля та малоземелля

- залучення громад до будівництва

Форми:

- позови до суду на поміщиків

- захоплення угідь і самовільне використання

- потрави поміщицьких посівів та лісів

- збройні повстання

- мітинги.

Вимоги:

- загальне виборче право з таємним голосуванням

- скасування низки податків

- припинення полонізації

- розширення мережі українських шкіл

Активну участь у мітингах брали члени РУРП, зокрема І. Франко.

Культура України другої половини 19 ст.

Характеристика:

- діяльність національно свідомої інтелігенції

- денаціоналізація, імперії

- роль меценатів

Освіта.

Початкова

Середня

На кошти Г. Галагана відкрито чимало народних шкіл і гімназій.

Вища

Наддніпрянщина: Харківський та Київський, відкрито Новоросійській ун в Одесі (1865), Харківський, Київський політехнічний інститут, Ніжинський юридичний ліцей, Вище гірниче училище в Катеринославі. Вищі жіночі курси в Києві.

Західна: відкрито Чернівецький ун, Львівський політехнічний інститут, Академію ветеринарної медицини у Львові, кафедра історії Україні у Львівському уні.

Наука.

Природничі:

І. Мечников відкрив явище фагоцитозу.

І. Пулюй – відкрив рентгенівське випромінювання. Разом з Нечуєм-Левицьким та Кулішем переклав Біблію українською.

М. Гамалія – перша в Росії бактеріологічна станція

Гуманітарні:

М. Костомаров – наукове вивчення історії України

В. Антонович обґрунтував національну особливість українського минулого.

М. Грушевський – перший том десятитомної «Історії України-Русі»

Д. Яворницький – «Історія запорозьких козаків»

Мовознавство і література:

- мовознавці О. Потебня, П. Чубинський

- публіцистичність художніх творів

- див. укр..літ.

Театр

Драматурги: М. Старицький, І. Кропивницький, І. Карпенко-Карий.

Театри: аматорські, перша професійна трупа – львівська, у Наддніпрянщині – Товариство українських авторів (під проводом М. Кропивницького, згодом Старицького).

Актори: М. Садовський, М. Заньковецька, П. Саксаганський, М. Садовська-Барілотті

Музика

Опери: С. Гулак-Артемовський, М. Лисенко,

Пісня М. Вербицького та П. Чубинського «Ще не вмерла України…»

Архітектура

- використання нових матеріалів (залізобетон, бетон, залізо)

- еклектизм

- Володимирський собор у Києві

Образотворче

Живопис:

- жанровий – М. Пимоненко

- пейзажний – А. Куїнджі, С. Васильківський

Економічний розвиток Наддніпрянщини на початку 20 ст.

Українські землі у складі Російської імперії

- промислове піднесення (створення великих підприємств, високі темпи розвитку, підпорядкованість центру, нерівномірність, деформація)

- Столипінська аграрна реформа 1906-1911: кожному селянину надавалось право закріпити свій земельний наділ в особисту приватну власність, можливість продавати і купувати землю

- Наслідок реформи: знищення общинного землекористування і перетворення селян на індивідуальних власників землі, розшарування села, створення великих фермерств, залучення технологій, погіршення становища бідних селян

- Розвиток капіталістичних відносин у сільському господарстві, аграрне перенаселення, слабке використання досягнень НТР

- Міграція населення

Створення українських політичних партій

М. Міхновський – ідеолог державної незалежності України, основоположник і перший ідеолог українського націоналізму. Ініціатор створення Української народної партії. «Однієї, єдиної, неподільної, самостійної, вільної, демократичної України – республіки робочих людей – від гір Карпатських аж до Кавказьких». Член УЦР.

Буржуазно-демократична революція 1905-1907

Причини:

- погіршення соціально-економічного становища

- невдоволення політикою самодержавства

- поразка у війні з Японією

- поширення ідей марксизму

Перебіг

- 9 січня 1905 – «кривава неділя» - розстріл мирної демонстрації у Петербурзі

- Масові виступи робітників (створення рад робітничих депутатів, поширення профспілкового руху, вимоги: встановлення робітничого контролю над виробництвом, 8-годинний робочий день, зниження цін), «Геть самодержавство», участь у страйках, збройні виступи

- Селянські виступи, погроми

- Виступи в армії та флоті (збройне повстання на броненосці «Потьомкін», повстання моряків Севастополя з лейтенантом П. Шмідтом, виступ полку саперів у Києві)

- Національний рух

- Виникнення української легальної преси, діяльність «Просвіт», відкриття українських шкіл

- Діяльність українців у 1 Державній думі (Українська парламентська громада на чолі з І. Шрагом, 42 особи)

- Діяльність українців у 2 Державній Думі, вимагали автономії України, була розпущена

- 3 червня 1907 запроваджено новий виборчий закон, який забезпечував поміщикам і буржуазії перевагу в Думі. Фактично – державний переворот. Поразка революції.

Столипінська політична реакція

- Поразка першої Російської демократичної революції

- Реакційний політичний режим «столипінщина»

- Боротьба царизму з українським визвольним рухом, сплеск російського націоналізму – «чорносотенці». Видання Столипіним циркуляру, згідно з яким заборонялось реєструвати будь-які «інородницькі» товариства і видавництва.

- Створення у 1908 Товариства українських поступців (ТУП). Лідери: М. Грушевський, С. Єфремов, Є. Чикаленко. Конституційно-парламентських шлях боротьби.

- Справа Бейліса: намагались поширити в Україні антисемітські настрої.

- Піднесення українського національно-визвольного руху напередодні першої світової

Західноукраїнські землі на початку 20 ст.

Соціально-економічне становище

- гальмування промисловості, індустріалізація, консервація економічної відсталості, перевага галузей добування та первісної обробки сировини

- повільний розвиток капіталістичних відносин у с/г

- кооперативний рух

- еміграція

- страйкова боротьба

Суспільне життя

- радикалізація руху

- проведення віче

- спільні дії з Буковиною та Закарпаттям

- вимоги загального прямого виборчого права

- загострення україно-польських протистоянь

- влада обіцяла відкрити український ун, але не здійснилось через 1 Світову

«Пласт», «Сокіл», «Січ»

Організатори: Кирило Трильовський, Іван Боберський

Газета «Нова Січ»

У 1913 перетворюються на Легіон УСС, ядро УГА

УГКЦ

- консолідуюча сила

- боротьба за культуру

Митрополит А. Шептицький:

- розбудова церкві, народна освіта, охорона здоров’я, наука і культура

- фундатор Українського національного музею у Львові

- боровся за створення українського уну, гімназій

- був депутатом галицького сойму і вищої палати австрійського парламенту

Україна в Першій світовій війні

Причини війни:

- загострення суперечностей між провідними державами

- гонка озброєнь

- загарбання територій

- наявність Антанти (Росія, Великобританія, Франція) та Троїстого союзу (Німеччина, Австро-Угорщина, Італія)

Характер війни: загарбницький, несправедливий для всіх сторін.

Плани учасниць щодо України

Росія сподівалась захопити Галичину, Буковину та Закарпаття. Австро-Угорщина хотіла відібрати Поділля і Волинь. Німеччина претендувала на більшість найродючіших українських земель.

Хід воєнних дій у 1914-1917

- 1 серпня 1914 – почалась Перша світова війна

- Західна Україна – театр воєнних дій.

- 18 серпня 1914 – початок успішного наступу О. Брусилова

- 23 серпня – кінець вересня 1914 – Галицька битва, Галичина і Буковина опинились під окупацією Росії

- Березень 1915 – захоплення російськими військами фортеці Перемишль.

Політика російського уряду на захоплених територіях.

1. утворення Галицько-Буковинського генерал-губернаторства

2. насильницька русифікація

3. закриття «Просвіт»

4. заборона українських політичних партій

5. репресії проти політичних та громадських діячів

6. переслідування греко-католицької церкви (депортація, в тому числі А. Шептицького)

- травень 1915 – Горлицький прорив російського фронту німецькими та австро-угорськими військами

- 22 червня 1915 – вступ австро-німецьких військ до Львову

- 1915 – відступ російських військ, який тривав до жовтня

- 22 травня – початок червня 1916 – Брусиловський прорив, знову захоплено Східну Галичину, Північну Буковину, частину Західної Волині

- Червень 1917 – новий наступ російських військ у львівському напрямку, провал.

Національний рух.

Головна Українська Рада – між партійна організація, створена представниками Української націонал-демократичної, Української радикальної, Української соціал-демократичної партій. Мета: захист інтересів українців.

Союз Визволення України (СВУ) – політична організація, головна мета – проголошення самостійності та соборності.

Легіон Українських січових стрільців – українське військове формування в складу а-у армії, що діяло на російському фронті у 1914-1918.

Легіон УСС створено в серпні 1914, склад: «Січ», «Сокіл», «Пласт». Перший командувач – М. Галущинський. Бойове хрещення на Ужоцькому та Венецькому перевалах у Карпатах.

Ставлення політичних сил Наддніпрянщини

Товариство українських поступців закликало до підтримки Російської імперії.

В Українській соціал-демократичній робітничій партії (УСДРП) відбувся розкол: група С. Петлюри закликала до підтримки Росії, група В. Винниченка засудила війну та відстоювала ідею автономії.

Карпато-Руський визвольний комітет виступав за возз’єднання всіх українських земель у складі Росії.

Комітет Південно-Західного фронту Всеросійського союзу земств і міст був створений з метою підтримки російської армії.

Наслідки війни:

- великі демографічні втрати

- братовбивча війна

- занепад промисловості, с/г, зубожіння населення

- послаблення Російської та А-У імперій

- зростання національної свідомості

Українська революція 1917-1918

Передумови:

- залежне становище

- важке соціальне становище

- послаблення двох імперій

- лютнева демократична революція 1917 в Росії, було повалено самодержавство, створено Тимчасовий уряд

- піднесення українського національно-визвольного руху

- формування національних органів влади

Березень 1917 - утворення Української Центральної Ради (УЦР)

УЦР – український представницький орган (парламент), створений представниками українських партій та організацій.

Склад УЦР:

Автономісти:

УСДРП (Українська соціал-демократична робітнича партія)

УПСФ (Українська партія соціалістіп-федералістів – колишня ТУП)

УПСР (Українська партія соціалістів-революціонерів)

Самостійники:

УПСС (Українська партія соціалістів-самостійників)

УДХП (Українська демократична хліборобська партія) (голова В. Липинський)

Головою УЦР був М. Грушевський.

Переважали ідеї автономії.

Квітень 1917 – Український національний конгрес у Києві:

- обрано курс на національно-територіальну автономію

- УЦР визнано представницьким законодавчим органом

- Обрано комітет із 20 осіб для ведення роботи між сесіями УЦР, який отримав назву Мала Рада

Початок формування української армії

- березень-квітень 1917 – створення першого українського полку ім.. Б. Хмельницького з ініціативи «Українського військового клубу ім.. гетьмана П. Полуботка» на чолі з М. Міхновським

- травень 1917 – 1 Український військовий з’їзд у Києві, обрано Тимчасовий Український військовий генеральний комітет на чолі з С. Петлюрою

- створення перших підрозділів Вільного козацтва

10 червня 1917 – проголошення 1 Універсалу УЦР.

Причини:

- відхилення Тимчасовим урядом вимог делегації УЦР на чолі з В. Винниченком про надання Україні автономії

- ініціювання 2 Військом з’їздом проголошення автономії без згоди Тим уряду

Основні положення:

- проголошення автономії

- УЦР стає вищим державним органом влади до скликання Всенародних українських зборів

- Заклик створювати владу на місцях, підпорядковану УЦР

- Створення української державної скарбниці

- Участь представників усіх національностей у державотворчих процесах

- Необхідність розробки закону про землю, за яким право порядкувати землею належало б винятково народу України

Наслідки:

- фактичне перетворення ЦР на законодавчий орган

- створення першого українського уряду – Генерального секретаріату, який складався з 8 секретарств. Голова – В. Винниченко

Генеральний Секретаріат – найвищий виконавчий і розпорядчий орган державної влади

Значення 1 Універсалу:

- подальше піднесення української революції

- зростання авторитету УЦР

- визначення позицій різних партій

3 липня 1917 – проголошення II Універсалу УЦР.

Причини:

- пошук порозуміння між УЦР і Тимчасовим урядом

- прибуття до Києва делегації Тимчасового уряду

Положення:

- визнання УЦР вищим органом владу в Україні

- затвердження складу Генерального Секретаріату Тимчасовим урядом

- поповнення УЦР представниками нацменшин

- відмова від самочинного проголошення автономії до Всеросійських Установчих зборів

- формування українських військових частин під контролем російського командування

Наслідки:

- досягнення компромісу між ЦР і ТУ

- липнева криза ТУ (вихід кадетів)

- 4-9 липня 1917 – виступ самостійників на чолі з М. Міхновським (придушено військами УЦР, поглибило розкол в національному русі)

Значення:

- продовження курсу УЦР на автономію

- намагання з боку ЦР розв’язувати питання легітимно

Основні положення Статуту Генерального Секретаріату і «Тимчасової інструкції…»

Корніловський заколот

Причини:

- бездіяльність ТУ в розв’язанні нагальних проблем

- заможні верстви вимагали влади «сильної руки»

- поразки на фронтах Першої світової

Перебіг:

- кінець серпня 1917 – відбулась Державна наради, що консолідувала праві сили, верховним головнокомандувачем призначено Л. Корнілова

- серпень 1917 – початок Корніловського заколоту, придушення заколоту за активної участі більшовиків.

Наслідки:

- поразка правих сил у боротьбі за владу

- зростання авторитету більшовиків

- погіршення соціально-економічного становища

- наростання революційної боротьби народів

З’їзд народів Росії у Києві

Вересень 1917 – проведення у Києву З’їзду народів Росії за ініціативи Центральної Ради.

Рішення:

- засудження державної централізації, федеральний переустрій Росії

- всеросійські Установчі збори не повинні перешкоджати скликанню крайових Установчих зборів

- заклик до вирішення найважливіших питань соціально-економічного розвитку з урахуванням місцевої специфіка

Наслідки:

- початок підготовки до Українських Установчих зборів

- Рада оголосила про поширення своєї компетенції на всі сфери життя і 9 губерній без Криму. ТУ не визнав рішення.

Демократична нарада і позиція ЦР

Вересень 1917 – скликання Демократичної наради у Петрограді.

Вимоги ЦР:

- визнання за всіма націями права на самовизначення

- скликання кожною нацією крайових зборів

- передача всієї влади в Україні ЦР та ГС

- передача земель земельним комітетам

- розпочати переговори щодо миру

7 листопада 1917 – проголошення III Універсалу УЦР.

Причини:

- 25 жовтня 1917 – збройне повстання більшовиків у Петрограді, повалення ТУ

- Спроба встановлення радянської влади в У., 29-31 жовтня – збройне повстання більшовиків у Києві

- Визнання УЦР носієм найвищої влади

Положення:

- проголошення Української Народної Республіки у складі федеративної Росії

- УЦР – вищий законодавчий, а ГС – вищий виконавчий органи УНР

- Включення до УНР земель, де більшість українці

- Скасування права власності на поміщицькі, удільні, монастирські землі

- Земля – власність трудового народу, без викупу

- Введення 8-годинного робочого дня

- Підтримка мирних переговорів

- Скасування смертної кари, амністія політ в’язням

- Упорядкування судової системи

- Розширення прав органів місцевого самоврядування

- Проголошення демократичних свобод

- Визнання права національних меншин на національно-територіальну автономію

- Дата для виборів та скликання Українських установчих зборів

Наслідки:

- закладення основ демократичного устрою

- неоднозначне ставлення різних політичних сил до проголошених заходів

Перша війна Радянської Росії проти УНР

Передумови:

1. Невдалі спроби більшовицького перевороту в УНР у листопаді 1917. Корпус було перехоплено силами 1го Українського корпусу генерала П. Скоропадського.

2. Зміна тактики більшовиків. Грудень 1917 – робота 1 Всеукраїнського з’їзду Рад у Києві, спроба передати владу радам, але з’їзд висловив довіру УЦР. Грудень – з’їзд Рад у Харкові, проголошення радянської влади в Україні, обрали Центральний Виконавчий Комітет (ЦВК) рад України, уряд Народний Секретаріат.

3. Видано «Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Української Ради», підписаний В. Леніним і Л. Троцьким.

Положення:

- визнання УНР та її права на самовизначення

- звинувачення УЦР у проведенні «двозначної буржуазної політики»

- вимоги до УЦР: підтримати більшовиків, не допускати дезорганізації фронту

Відхилення більшовицького ультиматуму Ген. Сек.. УНР

Хід війни:

9 грудня – захоплення Харкова російськими військами під командуванням В. Антонова-Овсієнка.

17 грудня – Маніфест ЦВК України про повалення владу УЦР і Ген.Секретаріату.

25 грудня – початок загального наступу більшовицьких військ

26 грудня – захоплення Катеринославу

Грудень 1917 – січень 1918 – більшовики захопили Олександрівськ, Одесу, Миколаїв, Херсон, Маріуполь.

9 січня 1918 – проголошення IV Універсалу УЦР.

Причини:

- втрата надій на створення демократичної федеративної Росії

- загроза захоплення України більшовиками

- необхідність офіційно відмежуватись від радянської Росії

Положення:

- проголошення УНР самостійною, незалежною, вільною, суверенною державою

- бажання жити з сусідами «у згоді і приязні» без взаємного втручання

- влада в УНР належить народу (вищий орган УЦР та Рада Народних Міністрів до Установчих зборів)

- початок самостійних мирних переговорів

- заклик до відчайдушної боротьби з більшовиками

- проголошення програми соціально-економічних перетворень: розпуск постійної армії та створення народної міліції, обрання народних рад – органів місцевого самоврядування, передача землі трудовому народу, демократичні свободи.

Наслідки:

- створення самостійної української держави

- можливість розв’язувати соціально-економічні питання самостійно

- самостійне ведення переговорів з іншими державами

- 16 січня 1918 – більшовицьке повстання у Києві на заводі «Арсенал», бій під Крутами між радянськими військами та об’єднанням загоном українських добровольців з курсантів військової школи та студентів.

- 26 січня 1918 – Мала Рада і Рада Народних міністрів залишили Київ, вступ більшовицьких військ до Києва (брав участь Ю. Коцюбинський)

- Початок лютого – захоплення більшовиками більшої частини України і Криму.

Перша спроба радянізації України

- знищення старого державного апарату й утворення органів радянської влади (ЦВК та Народний Секретаріат)

- створення робітничо-селянської армії України – Червоного козацтва

- Націоналізація підприємств, підпорядкування промисловості Вищій Раді Народного господарства Росії

- Ліквідація української грошової системи

- Політика розчленування території України на регіональні «республіки»: Донецько-Криворозьку, Одеську, Таврійську, частина увійшла до Донської республіки

- Червоний терор

Брестський мир

Хід переговорів

Жовтень 1917 - 2 з’їзд рад у Петрограді проголосив декрет про мир.

Грудень – перемир’я між Росією та країнами Четверного блоку, початок переговорів про мир у Брест-Литовському, нота Генерального Секретаріату про намір України самостійно вести переговори, згода німецької сторона на участь у переговорах делегації УНР, прибуття на переговори української делегації, невдала спроба більшовиків замінити делегацію УЦР представниками радянської України, визнання делегації УЦР єдиною легітимною.

27 січня 1918 – підписання Брестського мирного договорі між Україною та державами Четверного союзу.

Основні умови:

- завершення стану війни між сторонами

- відмова від взаємних територіальних та матеріальних претензій

- налагодження економічних взаємин

- поновлення довоєнних кордонів муж Україною та А-У

Значення:

- визнання України на міжнародній арені

- можливість продовжити процес державотворення

- залежність від німецької сторони

- створення передумов для звільнення України від більшовиків

Лютий – початок наступу армії Четверного союзу та військ УЦР по всьому фронту.

Березень – радянські війська залишають Київ, повернення УЦР до Києва.

Політика УЦР у січні-квітні 1918

- запровадження нового стилю в літочисленні

- уведення в обіг національної валюти – гривні

- затвердження державного герба – тризуба

- впровадження закону про громадянство

- скасування приватної власності на землю, соціалізація землі

- підтвердження курсу і соціально-економічної політики 2 і 3 Універсалів

- ухвалення демократичної Конституції УНР та обрання президентом України М. Грушевського.

-

Причини падіння ЦР:

Внутрішні:

- господарська руїна, безладдя, анархія

- неспроможність запропонувати програму, яка б вдовольнила всіх

- невдоволення політикою УЦР заможних верств населення

- ілюзорна віра в демократичну федерацію з Росією

- непослідовність у вирішенні соціально-економічних проблем, зокрема аграрної реформи

- нехтування необхідністю створити регулярну боєздатну армію

- наявність суперечностей усередині УЦР

Зовнішні:

- байдужість країн Антанти

- фактична окупація німецькими військами

- ідеологічний та військовий тиск з боку більшовиків

Прихід до влади гетьмана П. Скоропадського

- квітень 1918 – в Києві створена Українська Народна громада, переговори з німецьким командуванням про переворот. Владу було передано генералу П. Скоропадському на з’їзді хліборобів-землевласників. П. Скоропадський проголосив себе гетьманом усієї України.

Внутрішня та зовнішня політика

Політико-адміністративний устрій:

- зміна державного устрою: Українська Держава монархічного типу на чолі з гетьманом

- структура влади: Гетьман – Рада Міністрів – губернські й повітові старости – волосні старшини

- формування Ради Міністрів

Економічний розвиток:

- відновлення права приватної власності

- повернення націоналізованих підприємств власникам

- обмеження свобод для робітників: скасування 8-годинного робочого дня, заборона страйків

- удосконалення грошової системи

- розвиток зовнішнього ринку

Національно-культурний розвиток:

- визнання української мови державою

- українізація освіти

- створення Української Академії наук на чолі з В. Вернадським (листопад 1918)

- заснування нац.архіву, держ.бібліотеки тощо.

- Утворення української автокефальної церкви на чолі з митрополитом В. Липківським.

Військова справа:

- початок створення регулярної армії

- спроба відновлення українського козацтва

Зовнішні відносини:

- установлення дипломатичних відносин з 12-ма країнами (пріоритет Німеччині)

- підписання перемир’я з Радянською Росією

- курс на утворення Всеросійської федерації народів, «кінцевою метою якої буде відновлення Великої Росії» (листопад 1918)

Причини падіння:

- поразка Німеччини в Першій світовій

- залежність від австро-німецьких збройних формувань

- відсутність регулярної армії

- наростання соціальної напруги

- вузька соціальна база

- виникнення опозиції

- спроба знайти опору серед білогвардійців

Утворення Директорії та повалення гетьманського режиму

Травень 1918 – створення Українського національно-державного союзу (УНДС), партії соціалістичного спрямування

Серпень 1918 – перетворення УНДС на Український національний союз (УНС), який згодом очолив В. Винниченко. Мета: самостійна держава, законна влада, виборче право.

14 листопада – для керівництва повстання створено Директорію УНР у складі Винниченка, Петлюра та ін.

Директорія УНР – тимчасовий орган державної влади УНР, створений для керівництва повстанням проти Скоропадського.

Листопад – початок повстання: виступ січових стрільців у Білій Церкві. Вирішальний бій під Мотовилі вкою (поразка гетьманських військ, перехід значної частини на бік повстанців).

Грудень – вступ до Києва військ Директорії, прибуття Директорії до Києва.

Внутрішня політика Директорії

Грудень – проголошення Декларації з програмою Директорії.

Політичний курс:

- скасування Гетьманщини, відновлення УНР

- Директорія – тимчасова верховна влада

- Влада в УНР належить трудовому народу, а нетрудовий позбавляється права голосу

- Встановлення в Україні національного варіанту радянської влади

- Передача законодавчої влади Тимчасовому конгресу (вищий тимчасовий законодавчий орган у період Директорії УНР)

- Створення уряду – Ради Народних Міністрів

- Передача влади на місцях губернським та повітовим трудовим радам

- Передача Трудовим конгресом всієї повноти влади Директорії, яка згодом перетворилась на диктатуру Петлюри

- Розквіт отаманщини

Соціально-економічний розвиток:

- ліквідація приватної власності

- аграрна реформа

- відновлення 8-годинного робочого дня

- заходи з надання допомоги соціально незахищеним

Зовнішня політика:

Директорія й Антанта

- початок окупації Півдня України військами Антанти

- згода Антанти визнати Директорію за умови підпорядкування її військ генералу Денікіну (відмовилась)

- спроба Директорії витіснили війська А., поразка.

Директорія і Польща

- відновлення Польської держави в листопаді 1918

- керівник Польщі Ю. Пілсудський висунув територіальні претензії до України

- початок окупації західноукраїнських земель поляками

Директорія і Радянська Росія:

- постанова Раднаркому про невизнання Директорії

- початок Другої війни Рад.Росії проти УНР.

Друга війна Рад.Росії проти УНР

Листопад 1918 – анулювання Рад. Росією Брестського мирного договору, постанова про невизнання України самостійною державою, початок захоплення українських територій.

Січень 1919 - захоплено Харків, куди переїхав створений більшовиками Тимчасовий робітничо-селянський уряд радянської України. Ультиматум Директорії Раднаркому з вимогами припинення воєнних дій. Оголошення Директорією війни проти Рад. Росії.

Протягом січня-лютого 1919 – оволодіння радянськими військами Лівобережжям.

Протягом лютого-квітня 1919 – розгром головних військових сил Директорії.

Причини поразки Директорії:

- суперечлива внутрішня політика

- позбавлення політичних прав значної частини українців

- необдумане закриття національних установ, створених при гетьмані

- заборона вживання російської мови, нездатність завадити єврейським погромам

- незадовільна підготовка армії

- розквіт отаманства, анархія

- особисте протистояння лідерів – Винниченка та Петлюри.

- Складна зовнішньополітична ситуація

Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР)

Переглядів: 1058