Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Судова реформа 1864

Земська реформа 1864

- у повітах і губерніях обирались земські управи (земства) – місцеві органи влади, опікувались культурною, господарською і благочинною діяльністю

- були загальностановим органом

- не мали політичних повноважень

- робота земств сприяла поширенню освіти, наданню медичної допомоги у селах, підвищенню культурного рівня селян

- на Правобережжі земська реформа впроваджена набагато пізніше

Реформа міського самоврядування 1870

У містах обирались міські думи і управи, що опікувались комунальними проблемами.

- безстановий суд

- судові засідання публічні

- судочинство побудовано на змаганні між адвокатом і прокурором

- уведено суд присяжних

- дрібні справи розглядав мировий суддя

- установлено кулька інстанцій: мировий, окружний суди, судова палата, Верховний кримінальний суд.

Освітня реформа 1864

- єдина система початкової освіти

- мережа чоловічих і жіночих класичних гімназій та реальних училищ

- відновлено автономію унів

- видавались підручники, популярна література.

Військова реформа 1862-1874

- загальна військова повинність чоловіків з 20 років

- служба 6-7 років

- заборонено тілесні покарання

- держава була поділена на 15 військових округів, в Україні – Харківський, Одеський, Київський

- армія переозброювалась

Фінансова реформа 1860-1864

- управління у міністерства фінансів

- створення незалежних від губернатора контрольних палат

- створення Державного банку

- скасування відкупної системи податків

- установлення акцизних зборів

- у пресі публікуються дані про прибутки та видатки держави

Реформа цензури 1865

- введення попередньої цензури періодичних видань

- видавцям заборонено торкатись політичних питань.

Результати:

- підґрунтя для переходу від феодально-станового устрою до буржуазно-представницького

- економічний і політичний розвиток

- громадянські права населення

- демократизація

- були непослідовними, обмеженими.

Економічний розвиток Наддніпрянщини 60-90х

Економічна політика царизму:

- розвиток в Україні тільки тих галузей, які не мали відповідних умов у Росії (цукрова) або постачали сировину для російських підприємств

- штучна затримка розвитку галузей, що створювали конкуренцію російським

- переробка української сировини за межами країни

- вилучення капіталів з України

Сільське господарство

Залишки кріпацтва:

- збереження поміщицького землеволодіння

- поєднання відробіткової та вільнонайманої систем

- не розмежованість землекористування і сервітути

- розорення поміщицьких господарств

Розвиток товарних відносин:

- майнове розшарування селян

- розвиток поміщицького підприємництва за спеціалізацією районів: Південь – зернове господарство, Правобережжя – цукрові буряки та технічні культури, харчова промисловість

- повільний розвиток тваринництва

- запровадження удосконалених знарядь праці та машин

- поширення вільнонайманої праці

- аграрне перенаселення

Промисловість

- для 60-70х років характерне прискорення промислового перевороту, економічний бум

- широке промислове будівництво на Півдні

- поділ України на промислово розвинений Південно-Східний та аграрний Північно-Західний регіони

- зростання частки важкої промисловості

- активне будівництво залізниць, річкового та морського парового транспорту

- у 70ті роки завершено створення телеграфної мережі

- роль іноземного інвестування

- в Україні вироблялось 80% російського цукру (Терещенки, Харитоненки, Яхненки, Алчевські)

- висока концентрація виробництва

- монополізація виробництва

Торгівля і міста

- формування великих промислово-торговельних центрів: Одеса, Київ, Харків, Катеринослав

- занепад невеликих та середніх міст

- розширення внутрішнього ринку

- торгівля з іншими регіонами імперії

- зовнішня торгівля через Чорноморські порти та митниці на Волині та Поділлі. Експортувала хліб, цукор, м'ясо, вовну

- поява контрактових ярмарків

- зростання роздрібної торгівлі

- перше місце у хлібному експорті імперії

Соціальні зміни

- завершився процес формування станів найманих робітників та буржуазії

- активна урбанізація

- зростає чисельність інтелігенції

- більшість населення селяни

- лише 5% українців мешкало в містах

Суспільно-політичне життя в Україні другої половини 19 ст.

Національна політика царизму

1. Заперечувались існування українського народу, мову оголошено говіркою російської

2. 1863 – Валуєвський циркуляр: «малоруської мови не було, немає і не може бути», призупинене видання шкільних і релігійних видань українською.

3. 1867 – Емський указ, що забороняв:

- друкувати будь-які книги українською

- ставити українські театральні вистави

- влаштовувати концерти

- ввозити українську літературу

- перекладати чужеземну літературу українською

- викладати українською в початкових школах

Російський визвольний рух

1. 50-60 рр – діяльність радикальних різночинців М. Чернишевського.

Мета: створення справедливого суспільного ладу

Діяльність: «Земля і воля»

Національним питанням не цікавились.

2. 70-80 рр –діяльність народників (чайковці, «Земля і воля»)

Мета: розбудова соціалістичного суспільства

Ідеї: селянство готове до повалення самодержавства, шляхом всеросійської соціальної революції.

Чайкові, «Київська комуна» - пропаганда, масове «ходіння в народ».

«Південні бунтарі» (Одеса)– «Чигиринська змова» 1877: народники спробували спровокувати селян Чигиринського повіту на повстання, нібито схвалене царем.

Народники переходять до політичного терору, «Земля і воля» розколюється на «Чорний переділ» (продовжив агітації) та «Народну волю» (підготовка вбивства царя).

Польський визвольний рух

1863-1864 – польське повстання.

Хлопомани – таємний гурток частини польських студентів Київського уну, які вирішили присвятити себе захисту інтересів українського народу. Очолив гурток Володимир Антонович.

Мета:

- ліквідація царизму і кріпацтва

- встановлення демократичної республіки

Діяльність:

- збирання фольклору

- дотримання звичаїв

- просвітницька робота в селі

Український визвольний рух другої пол.. 19 ст

Кінець 50-60 – становлення українського визвольного руху.

Передумови: занепад феодально-кріпосницької системи, демократизація

Завдання: культурно-освітня робота, культурницька фаза

Особливості: організацією стали громади.

Громади – напівлегальні непартійні об’єднання української інтелігенції.

Перша громада створена у Петербурзі.

Мета: підвищення культурно-освітнього рівня українців

Учасники: В. Бєлозерський, М. Костомаров, Т. Шевченко

Діяльність:

- видання літературно-наукового щомісячного журналу «Основа»

- поширення громадівського руху в Україні

- обґрунтували самостійність українського народу

- організація недільних та щоденних шкіл для дорослих

- написання українських підручників (Шевченко, Куліш)

- збирання коштів на видання укр.. літ-ри

- організація публічних статей та бібліотек

- поширення творів Шевченка, Вовчка, Куліша

70-90 рр. – діяльність «Старої громади», ініціатива В. Антоновича

Діяльність:

- етнографічні матеріали

- заснування Історичного товариства Нестора-літописця

- заснування Південно-Західного відділу Російського географічного товариства на чолі з Г. Галаганом (1873)

- газета «Київський телеграф»

Емський указ (1876) завдав удар:

- закриття Південно-Західного відділу Російського географічного товариства

- розкол громадівського руху

З цього року діяльність громад стає нелегальною.

Значення:

- підвалини української науки

- вплинули на розвиток українського руху в Західній Україні

- завершили об’єднання ліво- і правобережної течій українського руху в імперії

- науково обґрунтували окремішність українського народу

- перехід до політичної стадії

Молоді громади – організації радикальної молоді в 70-80х рр.. Ціль – здобуття незалежності.

Михайло Драгоманов– дія «Старої громади» та Південно-Західного відділу Російського географічного товариства.

Погляди:

- послідовник кирило-мефодіївців

- схвалював ідеї марксизму, неприйнятний будь-який централізм

- засуджував тактику терору

- визнав необхідність політичної боротьби

- організував у Відні видання української пропагандистської та науково-популярної літератури

- політичний журнал «Громада»

Значення:

- виніс проблему переслідування української мови на міжнародну арену

Братство тарасівців – таємна студентська організація, створена Липою, Шеметом, Міхновським. Учасники: Грінченко, Коцюбинський, Вороний.

Мета: цілковита державна незалежність.

Програма:

- самостійна суверенна Україна, соборна і неподільна, «від Сяну по Кубань, від Карпатів по Кавказ»

- створення Української федерації

- гетьман і сойм – влада

- відокремлення церкви від держави

- загальна трудова повинність

- загальна безоплатна освіта

- створення національної армії

Діяльність:

- організація лекцій, таємних зібрань

- встановлення зв’язків з іншими гуртками

У 1893 відбулись арешти «тарасівців», братство припинило існування.

Значення:

- перша самостійницька українська організація в Наддніпрянщині

- чітко сформульована політична мета

- діяльність братства продовжили студентські громади, харківська

Дати: 1868 р.– створення у Львові товариства «Просвіта»; 1873 р.– створення у Львові Літературного товариства ім. Т. Шевченка (від 1892 р. – Наукового товариства ім. Т. Шевченка); 1890 р.– створення Русько-української радикальної партії.

Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії в другій пол.. 19 ст

Австрія та Угорщина підписали угоди, імперія стала дуальною. До складу Австрії увійшли Галичина і Буковина, до Угорщини – Закарпаття.

А-У. очолював імператор із династії Габсбургів. Рейхсрат в Австрії та сейм в Угорщині. Парламент країни двопалатний, Конституція прийнята.

Зміни в західноукраїнських землях

Галичина отримала обмежену внутрішню автономію:

- краєм управляв австрійський намісник

- Галицький обласний сейм

Буковина також отримала внутрішнє самоврядування.

Закарпаття стало складовою Угорщини, без самоврядування.

Значення:

- парламентаризм

- зростання громадянської активності населення

- формально затвердили рівність усіх народів імперії

Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель

Загальна характеристика:

- залишались аграрно-сировинним районом

- пережитки феодально-кріпосницьких відносин

- колоніальний характер урядової політики

Сільське господарство

1. Великим землевласникам належала майже половина землі

2. Урожайність була вдвічі нижчою, ніж в розвинених районах Заходу

3. Ринковий розвиток:

- використання вільнонайманої праці

- застосування сільгосп техніки

- поглиблення спеціалізації народів

- розширення посівів технічних культур

- промислове садівництво

- торговельне скотарство

4. Масова трудова міграція, пов’язана з малоземеллям, нерозвиненістю промисловості та демографічним вибухом.

5. Зародження кооперативного руху. Кооператив «Народна торгівля», за сприяння «Просвіт».

«Просвіта» - культурнл-просвітнє товариство, створене в 1868 на Західній У.

Мета кооперативів: закуповувати і продавати великі партії продуктів без посередників, кредитні спілки.

Промисловість

1. Повільне формування фабрично-заводської промисловості: 95% підприємств дрібні

2. Повільна механізація промисловості

3. Промисловий переворот затягнувся до 80х років

4. промисловість не одержувала податкових преференцій

5. занепад обробної промисловості

6. провідні галузі – лісопильне виробництво, нафтодобувна промисловість Дрогобицько-Бориславського району, солеваріння

7. перевага іноземного капіталу

8. низький рівень зарплатні

9. бурхливий розвиток залізничного транспорту

Суспільно-політичні рухи

Характеристика:

- реакція після революції 48-49 рр– послаблення руху

- Австрійська влада використовувала україно-польські протистояння

- Конституція оголосила рівноправність в установах

- Українці отримали змогу обирати і бути обраними до австрійського та угорського парламентів, сеймів

Течії

Москвофіли

Керівники: Я. Головацький

Не визнавали окремість, провідна роль Росії

Діяльність:

1. Політична організація – Руська Рада

2. очолювали громадські і культурні установи Львова

3. газети, науково-літературні збірки

4. «язичіє» - суміш російської, української та церковнослов’янської мови, яку подавали як руську

Значення:

- денаціоналізація українців

- роль у культурно-освітньому рівні

Народовці (українофіли)

Програма:

- єдність усіх українських земель

- розвиток єдиної української мови

- створення української літератури на народній основі

Діяльність:

1. Створювали українські громади

2. Пропагували твори наших

3. Видавали газети та журнали

4. Ініціатори створення у Львові першого професійного українського театру

5. Створювали товариства:

- культурно-освітнє товариство «Просвіта» (1868). Організовувало читальні, літературні вечори та лекції

- Літературне товариство ім.. Т. Г. Шевченка (1873),журнали «Правда» і «Зоря». Із 1892 перетворено на Наукове товариство ім.. Т. Г. Шевченка.Очолював Грушевський.

- Народна рада 1885– прообраз політичної партії

Значення:

Згуртування, політизація

Радикали –представники молодої інтелігенції

Керівники: :І. Франко, М. Павлик, О. Терлецький

Програма:

- возз’єднання українських земель в одній державі

- зменшення ролі церкві у суспільному житті

Діяльність:

1. Прагнули політизації руху

2. Пропагували ідеї серед селян і робітників

3. створили перші українські партії.

Значення: політизація руху

«Нова ера»

Українсько-польські домовленості 1890.

Зміст:

- надання українцям певної кількості місць в Австрійському парламенті і Галицькому сеймі

- відкриття трьох українських гімназій, кафедри української історії у Львівському уні (завідувач – Грушевський)

- надання українському фонетичному правопису статусу офіційного

- поширення двомовності на низку вчительських семінарій

- створення ощадного товариства «Дністер»

Результати:

- розширення прав українців

- розкол українського руху

- «нова ера» завершилась через невдоволеність обох сторін

Формування українських партій

Русько-Українська радикальна партія (РУРП, 1890) – перша українська політична партія.

Засновники: І. Франко, М. Павлик

Програма-мінімум: економічні реформи

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Живопис	\|	Програма-максимум

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.