Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Створення

Жовтень: маніфест австрійського імператора про перебудову держави на федеративних засадах. Обрання у Львові політичного керівництва українського національно-визвольного руху. Постанова Національної Ради про утворення на українських землях А-У єдиної Української держави.

Листопад: захоплення українськими військовими формуваннями найважливіших об’єктів та урядових установ у Львові. Створення першого українського уряду – Державного Секретаріату на чолі з К. Левицьким. Проголошення самостійної Західноукраїнської Народної Республіки, президентом якої згодом став Є. Петрушевич.

 

Внутрішня та зовнішня політика ЗУНР:

- створення органів влади

- закон про громадянство, укр.. мова – державна

- земельна реформа

- закон про 8-годинний робочий день

- уведення нац. валюти – гривні та карбованця

- закон про основи шкільництва

- закон про національні меншини (30% в майбутньому парламенті)

- створення Української Галицької Армії (УГА)

- 22 січня 1919 – проголошення у Києві Акту злуки ЗУНР та УНР (акт про об’єднання двох українських державних утворень в єдину незалежну державу)

- Укріплення міжнародних позицій

- Україно-польська війна

Дмитро Вітовський — політик, сотник Легіону Українських Січових Стрільців, полковник УГА, Державний секретар Військових Справ ЗУНР.

 

Україно-польська війна 1918-1919

Листопад – початок протистояння, захоплення польськими військами Перемишля

Січень – переформування УГА в регулярну армію

Лютий – місія Антанти, що мала розв’язати питання перемир’я з Польщею. Уряд ЗУНР відхилив передачу Львову і Дрогобича Польщі.

Квітень – надання Польщі Францією військової допомоги

Травень – початок наступу польської армії по всьому фронту

Червень 1919 – Чортківська офензива – наступальна операція, в ході якої 25 тис. українських вояків примусили відступати по всій лінії фронту стотисячну польську армію

Червень – визнання представниками Антанти на Паризький конференції права Польщі на окупацію Східної Галичини, початок контрнаступу поляків

Липень – окупація поляками Східної Галичини, відступ УГА

Причини та наслідки падіння ЗУНР:

- непослідовність та поміркованість внутрішньої політики

- війна з Польщею

- байдужість великих держав

- поглинення території ЗУНР різними країнами

Східна Галичина:

Червень-липень 1919 – окупація польськими військами. Рішення паризької мирної конференції про надання Польщі права на володіння цими землями протягом 10 років.

Листопад – надання Польщі радою Антанти 25-річного мандату на управління СГ

Березень – рішення Ради Антанти про остаточне включення СГ до складу Польщі

Північна Буковина:

Листопад 1918 – окупація румунськими військами

Вересень 1919 – перехід ПБ до складу Румунії

Закарпаття:

Березень-квітень 1919 – З. є автономною одиницею Угорської Радянської Республіки

Травень – окупація військами Румунії та Чехословаччини

Вересень – включення Закарпаття до складу Чехословаччини на правах автономії

 

Політика радянського уряду в Україні в 1919.

Січень – постанова Тимчасового робітничо-селянського уряду України про зміну назви УНР на УСРР

Березень – затвердження першої Конституції УСРР за зразком прийнятої раніше Конституції РСФРР. Вищі органи влади: Всеукраїнський з’їзд Рад, Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет (ВУЦВК), який очолив Г. Петровський, уряд – Рада Народних Комісарів, голова – Х. Раковський.

Квітень 1919 – Червона армія витіснила війська Антанти з Криму

«Воєнний комунізм» - соціально-економічна політика більшовиків в УСРР в 1919-1920.

Заходи воєнного комунізму:

с/г:

- уведення продрозкладки

- державна монополія на продаж та заготівлю хліба

- запровадження кругової поруки

- формування продзагонів

Промисловість:

- націоналізація підприємств

- державний контроль над виробництвом

- тотальне планування розподілу

- уведення загальної трудової повинності

- мілітаризація праці

- зрівняльний розподіл продуктів харчування серед працівників

Торгівля та фінанси:

- заборона вільної торгівлі

- спроба ліквідувати товарно-грошові відносини

- перехід до прямого товарообігу

- встановлення твердих цін на товари

- карткова система

- скасування комунальної платні,

Методи впровадження:

- «червоний терор»

- Жорстка централізація

- Створення продзагонів

- Реквізиції, конфіскації

Наслідки:

- економічна криза

- погіршення умов життя людей

- зростання соціальної напруги

- розгортання повстанського руху

Василь Боженко – радянський польовий командир та військовий діяч.

 

Весна 1919 – початок наступу армії генерала Денікіна

Липень – перехід УГА та уряду ЗУНР за р. Збруч та об’єднання з армією УНР

Серпень – здобуття Києва українськими військами, вступ до Києва частин Добровольчої армії Денікіна, сутички між українцями та білогвардійцями, відступ українців

Листопад – приєднання УГА до армії Денікіна

Грудень – рішення керівництва УНР про припинення регулярної війни і перехід до партизанської боротьби

Грудень-травень 1920 – «Перший зимовий похід» українських військ по тилах Добровольчої та Червоної армій.

 

Денікінський режим

- невизнання УНР, розподіл території У. на області

- поновлення приватної власності та її недоторканність

- скасування 8-годинного робочого дня

- відновлення вільної торгівлі

- національний гніт

- розпалення національної ворожнечі (єврейські погроми)

- «білий терор»

 

Політика більшовиків на початку 1920.

- грудень 1919 – Київ знову зайнятий більшовиками, створення Всеукрревкому – тимчасового вищого законодавчого та виконавчого органу

- створення комітетів незаможних селян

- формальне визнання незалежності УСРР

- відмова від політики русифікації

- відновлення політики «воєнного комунізму»

КП(б)У – частина РКП(б) – єдина політична партія з сер. 20х.

УКП(б) (боротьбисти) – створена на основі лівого крила УПСР, спиралась на українське селянство та інтелігенцію, обстоювала незалежність – саморозпуск.

УКП – об’єднання частини УСДРП і боротьбистів, спиралась на український пролетаріат – саморозпуск.

 

Варшавська угода між Польщею та УНР

Квітень 1920 – укладення Варшавського договору.

Положення:

- визнання Польщею незалежності України на чолі з Директорією

- відмова Ю. Пілсудського від ідеї поновлення РП у кордонах 1772, згода УНР на передачу Польщі західноукраїнських земель

- домовленість про спільні воєнні дії проти більшовиків на Україні

- підпорядкування збройних сил УНР польському командуванню

- згода УНР на спільну валюту

- зобов’язання українців утримувати польську армію на своїй території.

 

Радянсько-польська війна та Україна

Квітень 1920 – початок наступу польсько-українських військ.

Травень – вступ польської армії та частин УНР до Києва.

Польський окупаційний режим в Україні:

- створення польського адміністративного апарату

- відновлення поміщицької влади на землю

- репресії щодо українців

Наслідки:

- вороже ставлення українців до окупантів

- розгортання партизанського та підпільного рухів

- підтримка контрнаступу Червоної армії.

Травень 1920 – початок наступу Ч.ар..

Червень – захоплення Києва більшовиками

Липень – відступ польсько-українського війська з території Наддніпрянщини та Білорусі

Серпень-вересень 1920 – наступ польських військ

Жовтень – підписання радянсько-польського перемир’я, розрив Польщі та УНР.

 

Ризький мир

Березень 1921 – Ризький мирний договір між Польщею, РСФРР та УСРР.

Положення:

- припинення війни

- встановлення дипломатичних відносин

- анулювання Варшавського договору

- визнання Польщею УСРР

- передача Польщі західноукраїнських земель

 

Листопад 1921 – другий Зимовий похід військ УНР. Учасників походу на чолі з отаманом Ю. Тютюнником оточили червоноармійці, взято в полон, частина вирвалась. Остання спроба УНР відновити незалежність України.

Розгром військ Врангеля

Квітень 1920 – головкомом Добровольчої армії став Врангель, розробка «Закону про землю», надання обласної автономії козацьким землям. Вересень – зустріч делегації УНР з Врангелем. Листопад – форсування Червоною армією Сивашу, остаточне звільнення Криму від військ Врангеля.

 

Основні етапи махновського руху

Літо-осінь 1918 – селянські повстання проти гетьманату Скоропадського. Організація повстанських загонів Махна.

Початок 1919 – боротьба разом із Червоною армією проти Директорії.

Весна-осінь 1919 – боротьба з білогвардійцями, розрив із більшовиками.

Вересень-листопад 1920 – підписання угоди, згідно з якою Махно обіцяв припинити збройну боротьбу проти радянської влади. Спільна з Червоними боротьба проти Врангеля.

Листопад-грудень 1920 – боротьба радянської влади проти махновців, остаточний розгром.

 

 

Дати: 1921 – 1923 рр.– голод в Україні; 1923 – 1933 рр.– політика «українізації»; 1925 р.– завершення відбудови промисловості, курс на індустріалізацію; 1927 р.– завершення відбудови сільського господарства, курс на колективізацію; 1928 р.– «Шахтинська справа».

 

Нова економічна політика – економічна політика більшовиків в Україні в 1921-1928.

Причини переходу до непу:

- глибока економічна криза

- політична криза

- спад революційної хвилі на Заході

- початок реалізації плану ГОЕЛРО (Державна комісія з електрифікації Росії), який передбачав будівництво електростанцій-заводів в Україні

 

Березень 1921 – рішення 10 з’їзду РКП(б) про перехід до непу.

Основні заходи непу

с/г:

- скасування продрозкладки, введення продподатку

- дозвіл на оренду землі

- дозвіл використовувати найману працю

- розвиток різних форм кооперації

- скасування кругової поруки.

Промисловість

- продаж у приватну власність дрібних та частини середніх підприємств

- об’єднання великих підприємств у трести та переведення на госпрозрахунок

- скасування загальної трудової повинності

- перехід від зрівняльної до відрядної зарплатні

- дозвіл на створення концесій

Фінанси та торгівля

- поновлення вільної торгівлі

- введення державних податків, платні за транспорт, комунальні послуги

- випуск конвертованого червонця

Особливості непу в Україні:

- був запроваджений пізніше, ніж у Росії (1922)

- висока ставка продподатку

- застосування репресивних заходів при вилученні продподатку

- введення непу в умовах голоду 1921-1923, що відсунуло нормалізацію становища

- широка підтримка українським населенням

Результати:

- зростання господарчої ініціативи

- швидкі темпи відбудови народного господарства

- зростання життєвого рівня населення

- конфлікт між ринковими відносинами та адміністративно-командною системою

 

Голод в Україні 1921-1923

Причини:

- післявоєнна розруха

- скорочення виробництва с/г продукції

- вивезення хліба до Росії та інших республік

- експорт хліба

- посуха та неврожай у південних і степових районах

Заходи влади:

- замовчування наявності голоду

- продовження збору продподатку

- вилучення церковних цінностей

- дозвіл міжнародним організаціям надати допомоги голодуючим

Міжнародні організації:

- АРА (американська адміністрація допомоги)

- Фонд Ф. Нанесена

- Міжнародний комітет робітничої допомоги (створений Комінтерном)

Наслідки:

- в Україні від голоду померло 1,5-2 млн осіб

- придушення селянського повстанського руху

 

Входження УСРР до СРСР

Проекти розв’язання питання про відносини між республіками:

Автономізація: Й. Сталін, входження до складу РСФРР на правах автономних республік

Конфедерація: керівництво КП Грузії, установлення договірних відносин між самостійними незалежними республіками

Союз республік: В. Ленін, Х. Раковський, створення СРСР на рівних правах

 

Основні етапи входження УСРР до складу СРСР

1 етап: червень 1919 – грудень 1920 – створення військово-політичного союзу радянських соціалістичних республік, 5 найважливіших наркоматів спільні

2 етап: грудень 1920 – грудень 1922 – формування «договірної федерації», договори про воєнний та господарський союз

3 етап: грудень 1922 – травень 1925 – утворення СРСР. 30 грудня 1922 – 1 Всесоюзний з’їзд рад у Москві затвердив Декларацію та Договір про утворення Союзу Радянських соціалістичних Республік (СРСР), січень 1924 – 2 Всесоюзний з’їзд рад затвердив першу Конституцію СРСР, травень 1925 – 9 Всеукраїнський з’їзд рад вніс зміни до Конституції УСРР, законодавчо закріплено вступ України до СРСР.

 

Початок курсу на індустріалізацію

Грудень 1925 – проголошення 14 з’їздом ВКП(б) курсу на індустріалізацію країни

Джерела індустріалізації:

- перерозподіл коштів на користь промисловості за рахунок сільського господарства

- експорт сировини, продовольства

- залучення особистих коштів громадян

- «споживчий аскетизм населення»

- Використання безкоштовної примусової праці політв’язнів

 

Політика «українізації»

Квітень 1923 – проголошення 12 з’їздом РКП(б) курсу на коренізацію (надання народам СРСР можливості розвивати власну культуру, мову)

Складові українізації:

- підготовка та залучення кадрів із представників української національності до партійних і державних органів та установ

- запровадження в усіх навчальних закладах та установах української

- видання газет, журналів, книжок українською

- усебічний розвиток культури

- глибоке вивчення історії

Українізацію підтримували Скрипник, Шумський, Затонський.

Скрипник – один із засновників компартії (б) України.

Українізації чинили опір верхівка КП(б)У та інші.

 

Культура України в 1921-1928

Освіта

- відсутність фінансування, класовий підхід до працівників освіти та науки

- насильницька реорганізація «Просвіт» в сільські будинки та хати-читальні

- кампанія з ліквідації неписьменності, товариство «Геть неписьменність»

- безкоштовне навчання дітей у загальних семирічних школах та професійно-технічних училищ

- зростання кількості шкіл з українською мовою

- «Пролетаризація» студентства, розширення мережі робітфаків, українська мова

- Розширення мережі вишів

- Заснування вищої партійної школи у Харкові, була перетворена на Комуністичний університет ім.. Артема.

Наука

- центр – Всеукраїнська академія наук (ВУАН на чолі з В. Лепським, три напрямки: історико-філологічний, фізико-математичний, соціально-економічний

- В. Вернадський, Д. Багалія та М. Грушевський (історія), Д. Граве., М. Крилов., Г. Дрейф (математика), А. Кримський (філологія), О. Богомолець (медицина), Л. Писаржевський та В. Кістяковський (хімія)

- Заснування Інституту української наукової мови

- Створення в Харкові фізико-технічного інституту

Література

- літературно-художні об’єднання («Гарт», «Плуг», «Ланка», «Молодняк», «Авангард»)

- письменники: Драй-Хмара, Зеров, Куліш, Сосюра, Хвильовий, Яловий

- ВАПЛІТЕ на чолі з М. Хвильовим, склад: Тичина, Бажан, Яновський та інш.

- Розгортання літературної дискусії, започаткованої М. Хвильовим

Мистецтво

- 45 професійних театрів

- Відкриття театру «Березіль» Л. Курбаса. Актори: А. Бучма, М. Крушильницький, Н. Ужвій, О. Сердюк

- Заснування у Харкові українського театру опери та балету

- Створення Асоціації художників Червоної України

- Засновник оригінальної художньої школи М. Бойчук

- Розгортання робота Одеської та Київської кіностудій

- Початок творчості О. Довженка («Звенигора», «Арсенал»)

- Музика: М. Леонтович, К. Стеценко, Г. Верьовка, Л. Ревуцький

Релігійне життя

- войновничо-атеїстична політика

- переслідування духовенства

- вилучення церковних цінностей

- оформлення УАПЦ (Українська автокефальна православна церква) на чолі з митрополитом В. Липківським.

- Тиск на УАПЦ

 

Січень 1924 – смерть Леніна, боротьба між Й. Сталіним та Л. Троцьким.

1925 – призначення генеральним секретарем ЦК КП(б)У Л. Кагановича.

Грудень 1927 – 15 з’їзд ВКП(б), який підтримав прискорення темпів розвитку народного господарства. Виключення Л. Троцького з партії.

1927-1928 – хлібозаготівельна криза

Квітень, липень 1928 – пленум ЦК ВКП(б), розбіжності між Сталіним та М. Бухаріним. Бухарін був за неп. «Шахтинська справа» - сфабрикована справа про «шкідницьку» організацію з господарників та інженерів, після цього почалось цькування дореволюційних спеців.

1928 – призначення генеральним секретарем ЦК КП(б)У С. Косіора

1928-1929 – відновлення репресивної політики

1929 – посилення тиску Сталіна на групу Бухаріна. Створені передумови для переходу до силових, адміністративно-командних методів управління економікою і суспільством.

Дати:

1929 – 1938 рр.– період радянської модернізації в Україні;

1932 – 1933 рр.– Голодомор в Україні;

1934 р.– перенесення столиці України з Харкова до Києва;

1937 р.– завершення колективізації в Україні.

Радянська модернізація України (1929-1983)

Радянська модернізація:

- форсована індустріалізація

- суцільна колективізація

Ідеологічна основа:

- побудова соціалізму в окремо взятій країні

- загострення класової боротьби

- ліквідація куркульства як класу


Читайте також:

  1. ACCESS. СТВОРЕННЯ ЗВІТІВ
  2. ACCESS. СТВОРЕННЯ ФОРМ
  3. А. Створення власної папки.
  4. Автоматичне і ручне створення об’єктів.
  5. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
  6. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
  7. АЛГОРИТМ СТВОРЕННЯ БРЕНДУ
  8. Алгоритм створення тренінгової програми
  9. Безкласова адресація та створення підмереж.
  10. Болонська конвенція як засіб створення зони європейської вищої освіти.
  11. Використання та створення сітки
  12. Відображення в обліку створення фонду погашення облігацій




Переглядів: 750

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Програма-максимум | Форми боротьби

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.019 сек.