• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Форми боротьби

Терор.

Форсована індустріалізація

1929 – курс на форсовану індустріалізацію. Рік «великого перелому» та «стрибка до соціалізму».

Індустріалізація – система заходів, спрямованих на прискорених розвиток важкої промисловості.

Завдання І.:

- здобуття техніко-економічної незалежності СРСР

- перетворення аграрної країни на індустріальну

- зміцнення оборонного потенціалу країни

- підвищення технічної бази с/г

Труднощі та особливості І.:

- можливість використання лише внутрішніх джерел фінансування

- перекіс у бік важкої промисловості

- нестача кваліфікованих кадрів

- форсовані темпи

- жорстка централізація економіки

- «споживчий аскетизм» населення

Результати перших п’ятирічок:

Перша п’ятирічка (1928-1932):

- форсований ривок у розвитку важкої промисловості

- створення енергетичної бази

- розширення металургійної бази (будівництво заводів «Запоріжсталь», «Азовсталь», «Криворіжсталь»)

- ліквідація безробіття

- будівництво Харківського тракторного заводу та випуск перших тракторів, виробництво на харківському заводі «Серп і молот» складних молотило, випуск на запорізькому заводі «Комунар» комбайнів

- розгортання соціалістичного змагання

- запровадження карткової системи

Друга п’ятирічка (1933-1938):

- подальше наростання І.

- Харківський турбінний завод, Новокраматорський завод важкого машинобудування, азотний завод у Горлівці та ін.

- Розгортання стаханівського руху (шахта «Центральна-Ірміне»)

- Виробництво радіальних, свердлувальних, шліфуючих та інших верстатів

- Розвиток легкої та харчової промисловості

- Відміна карткової системи

- Апогей соціалістичного змагання

Промисловість України напередодні Другої світової війни:

- збільшення асигнувань на оборону

- збільшення видобутку вугілля

- введено 600 нових підприємств

- жорстка трудова дисципліна: порушення трудової дисципліни прирівнюється до кримінального злочину

Наслідки І.:

- перетворення України з аграрної країни на індустріально-аграрну

- збільшення промислового потенціалу в 7 разів

- виникнення галузей: кольорова металургія, електрометалургія, маргаринова промисловість тощо

- здійснення індустріалізації за рахунок с/г

- низький життєвий рівень населення

- ліквідація ринкових відносин, створення командно-адміністративної економіки

Суцільна колективізація

Грудень 1927 – 15 з’їзд ВКП(б) взяв курс на кооперування села

Колективізація – примусова система заходів, спрямована на перетворення одноосібних селянських господарств у великі колективні і радянські господарства (колгоспи і радгоспи)

Завдання:

- налагоджування перекачування коштів із села до міста на потреби І.

- забезпечення населення дешевими продуктами і сировиною

- перетворення господарств на великі виробництва, підконтрольні державі

- ліквідація дрібнотоварного селянського укладу

Хід колективізації:

Січень 1928 – рішення політбюро про примусове вилучення в селянства зернових надлишків

1928 – створення перших машинно-тракторної станції (МТС) ім.. Шевченка.

Листопад 1929 – курс на суцільну колективізацію села.

Лютий 1930 – лист-директива С. Косіора місцевим партійним організаціям: завдання колективізувати степ за час весняної посівної кампанії, а всю Україну – до осені 1930.

Осінь 1929 – весна 1930 – хвиля селянських виступів та повстань.

Березень 1930 – стаття Сталіна «Запаморочення від успіхів» - проти надмірностей у колгоспному будівництві. Селянам дозволялось виходити з колгоспів. Почався масовий вихід селян із колгоспів.

Осінь 1930 – директивний лист ЦК ВКП(б) «Про колективізацію» - новий етап колективізації.

Ліквідація куркульства як класу

Мета: передача колгоспам найприбутковіших селянських господарств, ліквідація найзаможнішого прошарку селян.

Січень 1930 – постанова Політбюро, яка поділяла куркулів на три категорії:

1. Активні вороги радянської влади, учасники антирадянських виступів (10-річне ув’язнення або розстріл)

2. пасивні вороги

3. лояльні до політики більшовиків, але не бажали вступати в колгоспи

Під розкуркулення потрапило близько 200 тис. господарств.

Наслідки колективізації:

- одержано кошти для індустріалізації

- знищення найбільш працездатних селянських господарств

- занепад почуття індивідуалізму

- дезорганізація аграрного сектору

- наростання кризи у с/г

- утвердження командної економіки на селі

- голодомор 1932-1933

Голодомор 1932-1933 рр.

Причини:

- волюнтаристська політика сталінського керівництва

- прискорена насильницька колективізація

- завищений план хлібозаготівель для України на 32 р.

- постанова «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів та кооперації і зміцнення суспільної (соціалістичної) власності) = «Закон про 5 колосків».

- Діяльність в Україні надзвичайної комісії на чолі з В. Молотовим, вилучення хліба в селян за всяку ціну

Заходи влади:

- провадження хлібозаготівель

- створення загороджувальних загонів

- замовчування голоду

- відмова від міжнародної допомоги

Наслідки голодомору:

- величезні людські втрати (від 3,5 до 8 млн осіб)

- знищення традиційного українського села

- подолання опору колективізації

Заходи держави, спрямовані на зміцнення колгоспного ладу:

- зменшення податкового тиску на колгоспи після 33 р.

- зміцнення матеріальної бази на селі шляхом збільшенні кількості МТС

- запровадження відрядної оплати праці

- поліпшення побутових умов на селі.

Сталінський тоталітарний режим і масові репресії

Тоталітарний режим – політичний режим, який передбачає встановлення всеосяжного державного контролю над усіма сферами життя шляхом терору.

Економічна сфера

- одержавлення усіх форм власності

- командно-адміністративна система в управлінні

- жорстка трудова дисципліна

- безкоштовне використання праці політв’язнів

Політична сфера:

- монополія ВКП(б) на владу (заборона інших партій)

- створення унітарної держави, централізація управління

- культ вождя

- репресії, терор (ДПУ, НКВС)

- формування апарату на принципах особистої відданості (Л. Каганович, С. Косіор)

Духовна сфера:

- монополія комуністичної ідеології

- ідеологізація освіти

- встановлення жорсткої цензури

- боротьба з інакомисленням

- контроль над ЗМІ

- партійний контроль над діяльністю інтелігенції, представників культури

Масові репресії та терор

Терор – політика придушення, залякування політичних противників жорсткими насильницькими методами

Репресії – захід державного примусу, покарання.

Хвилі сталінського терору

1 хвиля (1928-1931) – розкуркулення, депортації, викриття шкідницьких організацій

- «шахтинська справа» над спеціалістами вугільної промисловості, які нібито займались шкідницькою діяльністю

- Сфабрикований процес над «Спілкою визволення України» (СВУ) 1930 – справа проти старої національної еліти. 45 осіб

- Сфальсифікована справа «Українського національного центру» (УНЦ)

- Боротьба за УАПЦ

2 хвиля (1932-1935) – голодомор, репресивний спалах після вбивства С. Кірова, боротьба з «націоналістичними ухилами»

- голодомор 32-33

- Самогубство М. Хвильового та М. Скрипника

- Арешт українських кобзарів і лірників та розправа над ними (грудень 1934)

- Справа «Української військової організації» (УВО), «Блоку українських націоналістичних партій» та ін.

3 хвиля (1936-1938) – доба «великого терору»

- Боротьба з українським націоналізмом (справи групи професора Зерова, «Блоку українських терористичних груп» та ін.)

- Боротьба з ухилами в партії

- Чистка парт верхівки, репресії проти членів КП(б)У (Х. Раковський, Постишев)

- Репресії в армії

- «розстріляне відродження» - репресивні заходи проти діячів української культури

Стан української культури 30х років

«Розстріляне відродження»

Початок 30х – згортання політики українізації

30і – «розстріляне відродження» (роки наступу сталінського режиму на всі сфери культурного життя в Україні)

Освіта

- завершення кампанії з ліквідації неписьменності

- запровадження обов’язкової початкової освіти в сільській місцевості та загального семирічного навчання в містах

- нестача кваліфікованих педагогів

- скорочення кількості українських шкіл

- заідеологізованість освіти

- відновлення діяльності унів.

Наука

- провідна установа – Академія наук УРСР, 26 інститутів (на чолі з О. Богомольцем)

- відкриття у Харкові Українського фізико-технічного інституту (там працювали Курчаток, Ландау)

- створення Інституту клінічної фізіології під керівництвом О. Богомольця

- Інститут електрозварювання під керівництвом О. Патона

- Робота математиків М. Крилова, М. Богомолова, Граве.

- Дослідження в галузі космонавтики (Ю. Кондратюк)

- Епідеміологія (М. Гамалія, Д. Заболотний)

- Історикі Д. Багалія, Д. Яворницький, М. Грушевський

- Генетика і селекція рослин – М. Вавілов, О. Богомолець, О. Палладін

Література

- ліквідація літературно-художніх об’єднань і організація Спілки радянських письменників України

- контроль над видавництвами

- панівний соцреалізм

- Яновський, Тичина, Сосюра, ін.

- Переслідування письменників

Мистецтво

- Засноване «Українське мистецьке об’єднання»

- Відкриття у Харкові пам’ятника Т. Шевченкові

- Створення Спілки радянських композиторів України

- Репресії проти Л. Курбаса і театру «Березіль»

- Розстріл українських кобзарів і лірників

- Діяльність хорової капели «ДУМКА»

- Створення Спілки художників України

- Заснування Спілки композиторів України

- Відкриття меморіального музею та пам’ятника Т. Шевченкові в Каневі

- Відкриття пам’ятника Шевченкові в Києві

- Відкриття у Львові театру опери та балету

Антицерковна політика

- курс на формування атеїстичного світогляду

- зростання державного тиску на діяльність православної церкви

- утиски УАПЦ. Церква змушена самоліквідуватись.

- Розправа над священиками

- Винищення культових споруд

Західна Україна

Загальна характеристика

Політична сфера

- відсутність органів самоврядування

- заборона українцям обіймати посади

- обмеження політичних прав українців

Економічна сфера

- колоніальний характер економіки

- панівне становище іноземного капіталу

- переважання аграрного сектора

- екстенсивний характер с/г

- аграрні реформи 1919 (селяни землі не отримали)

- міграція та еміграція населення

- розвиток кооперативного руху

Національне життя

- асиміляція українського населення

- обмеження у сфері освіти та культури

- національне гноблення українців

Українські землі у складі Польщі

- у складі Польщі Східна Галичина, Західна Волинь, Західне Полісся, Холмщина, Підляшшя, Посяння, Лемківщина

- поділ польських земель на корінні польські («А») та окраїнні – переважно українські і білоруські («Б»)

- політика полонізації

- політика «пацифікації» - масові репресії щодо українського населення Галичини

Пацифікація – придушення революційного, національно-визвольного рухів засобами каральних акцій

- осадництво – Польща присилала своїх військових на пмж

Партії

Комуністична партія Західної України (КПЗУ) – визволення ЗУ шляхом соціалістичної революції, возз’єднання з радянською У.

Українська військова організація (УВО) – Є. Коновалець - створення української самостійної соборної держави шляхом повстання.

Українське національно-демократичне об’єднання (УНДО) – створення незалежної соборної України мирним шляхом

Українська соціал-радикальна партія (УСРП) – здобуття незалежності легальними методами, соціалістичні перетворення

Організація українських націоналістів (ОУН) – Є. Коновалець, С. Бандера – створення української самостійної соборної держави з приватною власністю та національною церквою шляхом повстання, використання терору

Інтегральний націоналізм – ідеологія ОУН, що заперечувала ліберальні цінності та проповідувала рішучі дії заради національних інтересів.

Основні ідеї:

- визволення України та створення української самостійної держави

- воля до життя, рішучість у боротьбі

- «Творче насильство ініціативної меншості» - лідерів

- Аморальність – національна ідея вища за все

Українські землі у складі Румунії

- перебували Північна Буковина, Ізмаїльський, Акерманський, Хотинський повіти Бессарабії

- переселення румунських колоністів на землі Північної Буковини

- запровадження воєнного стану на окупованих українських територіях (1918-1928)

- румунізація

- закриття українських шкіл, закриття української кафедри Чернівецького уну

- переслідування української церкви

- антирумунські повстання

- відсутність умов для легальної політичної діяльності

- діяльність Комуністичної партії Буковини

- діяльність єдиної легальної партії Українська національна партія

- 1938 - установлення військової диктатури, заборона всіх партій

Українські землі у складі Чехословаччини

- перебування Закарпаття у складі Ч.

- більш сприятливі умови для економіки

- намагання влади вирішити проблеми аграрного сектору

- заснування українських шкіл, гімназій

- діяльність «Просвіт»

- українські театральні осередки, хори тощо

- невиконання урядом зобов’язань надати автономію

- відсутність суто українських партій

Політичні течії Закарпаття

Українофіли – русини – частина єдиного українського народу, за возз’єднання всіх українських земель (незалежно)

Русофіли – русини – частина єдиного російського народу, за автономію краю

Русини – русини – самобутній слов’янський народ, за незалежність Закарпаття

Мадярофіли – русини – окрема нація, за приєднання до Угорщини

Комуністи – складова частина комуністів Чехословаччини

Проголошення Карпатської України

Вересень 1938 – Мюнхенська змова поклала початок розчленуванню Чехословаччини

Жовтень 1938 – надання автономії Підкарпатський Русі. Голова автономного уряду – А. Волошин

Листопад 1938 – Віденський арбітраж, частина території Закарпаття передається Угорщини. Український уряд переїхав до Хусту.

Грудень 1938 – зміна назви «Підкарпатська Русь» на «Карпатська Україна». Реформи.

Березень 1939 – початок окупації Закарпаття румунськими військами. Проголошення незалежності Карпатської України, обрання президентом А. Волошина.

Кінець березня 1039 – остаточна окупація Закарпаття угорськими військами.

Україна від час Другої світової війни

Початок війни

23 серпня 1939 – підписання в Москві пакту про ненапад між Німеччиною та СРСР, який отримав назву пакт Молотова-Ріббентропа, таємний протокол.

1 вересня 1939 – напад Німеччини на Польщу, початок Другої світової.

17 вересня 1939 – вступ Червоної армії на територію Польщі.

Вересень – підписання Договору про дружбу та кордони між Німеччиною та СРСР, кордон між сторонами встановлювався по «лінії Керзона»: Східна Галичина та Західна Волинь відійшли до СРСР, Лемківщина, Посяння, Холмщина, Підляшшя – під Німеччиною.

Входження західноукраїнських земель до СРСР

Жовтень 1939 – вибори до Народних Зборів ЗУ. Декларація про входження ЗУ до складу УСРС. Закони про возз’єднання ЗУ з УСРС у складі СРСР.

Червень 1940 – нота Раднаркому СРСР до уряду Румунії з вимогою повернути Бессарабію та передати Північну Буковину, румунський уряд задовольнив пропозицію.

Серпень 1940 – рішення Верховної Ради СРСР про прийняття Бессарабії та Північної Буковини до складу СРСР.

Радянізація західних областей України

Радянізація – система заходів, спрямованих на установлення радянської влади.

Основні заходи радянізації:

- поширення радянського законодавства

- уніфікація адміністративно-територіального устрою

- направлення кадрів зі сходу

- націоналізація промисловості

- конфіскації землеволодінь

- початок примусової колективізації

- заборона всіх політичних партій, дозволена діяльність лише радянських

- розширення мережі навчальних закладів усіх рівнів

- уведення безкоштовного навчання, медичного обслуговування

- контроль над усіма сферами життя

- командно-адміністративні методи

- утиски церкви, особливо греко-католицької

- репресії щодо місцевих.

Результат: покращення рівня життя найбідніших, розвиток економіки, зріст незадоволених репресіями, вступ до загонів оунівців.

Початок Великої Вітчизняної війни

22 червня 1941 – порушення Німеччиною Договору про ненапад на СРСР, початок Великої Вітчизняної війни. Напад по затвердженому плану «Барбаросса».

План «Барбаросса» - кодова назва плану воєнної операції Німеччини проти СРСР.

Україна в планах окупантів, варіанти:

- створити нову Російську державу, до складу якої увійшли би і У.

- перетворити У. на німецьку колонію (А. Гітлер і Г. Гіммлер)

Окупація У. гітлерівцями:

22 червня 1941 – бомбардування німецькою авіацією українських міст

23-29 червня 1941 – найбільша танкова битва в районі Луцьк-Броди-Рівне, 2 тис. танків.

30 червня – 11 липня 1941 – відступ Червоної армії

11 липня – 22 вересня 1941 – Київська оборонна операція, катастрофа для Південно-Західного фронту. Загинув командувач фронту М. Кирпонос.

19 вересня 1941 – гітлерівці зайняли Київ. Оборона Києва 71 день.

5 серпня – 16 жовтня 1941 – оборона Одеси. 73 дні.

25 жовтня 1941 – гітлерівці зайняли Харків. Під окупацією значна частина Донбасу.

30 жовтня 1941 – 4 липня 1942 – героїчна оборона Севастополя.

Травень 1942 – наступальна операція радянських військ під Харковом, наслідки трагічні.

22 липня 1942 – остаточна окупація території України німецько-фашистськими військами після захоплення м. Свердловська. План «блискавичної війни» був зірваний.

Причини невдач Червоної армії

- тоталітарний характер влади

- прорахунки керівництва країни на чолі з Й. Сталіним: ігнорування даних розвідки, заборона приводити прикордонні війська до бойової готовності, зволікання з переоснащенням армії

- перевага німецьких сил на напрямках основних ударів

- репресії командного складу напередодні війни

- жорстка централізація, страх вбивав ініціативу

- міжнародна ізоляція СРСР

Мобілізаційні заходи в України

Мобілізація – переведення збройних сил держави, промисловості, транспорту та інших галузей на воєнний стан.

Основні заходи:

- червень 1941 – створення Державного Комітету Оборони на чолі з Сталіним

- липень 1941 – Сталін очолив Ставку Верховного Головнокомандування

- серпень 1941 – Сталін став Верховним Головнокомандувачем Збройних сил

- липень 1941 – звернення керівництва УРСР до українського народу з закликом дати рішучу відсіч фашистам

- створення загонів народного ополчення з числа добровольців

- спорудження оборонних укріплень

- перебудова народного господарства на воєнний лад

- евакуації (в червні створена комісія з евакуації)

- державна позика, добровільна здача населенням коштовностей та грошей до фонду оборони

- знищення органами НКВС політичних в’язнів

Окупаційний режим в Україні

Румунська провінція «Трансністрія» - Чернівецька та Ізмаїльська області – центр Тирасполь, згодом Одеса

Дистрикт «Галичина» - Львівська, Дрогобицька, Станіславська і Тернопільська області – Краків

Рейхскомісаріат «Україна» - більша частина українських земель – Рівне

Прифронтові райони – Донбас, Чернігівська, Сумська, Харківська області

На чолі стояло рейхсміністерство під керівництвом А. Розенберга.

Німецька адміністрація: рейхскомісар, генеральні комісари, окружні комісари, міські комісари, коменданти

Поліцейські органи: гестапо (державна таємна поліція), СС (охоронні загони нацистів), СД (служба безпеки), жандармерія.

Нацистський «новий порядок» в Україні

Травень 1940 – розробка німцями плану «Ост», заходи:

- германізація та колонізація території Східної Європи

- фізичне знищення частини слов’янського населення

- перетворення найвитриваліших і здорових представників слов’янства на рабів

- масовий терор проти євреїв та циган, холокост

Холокост – загибель значної частини єврейського населення Європи в ході систематичного переслідування нацистами.

- масова депортація населення ЗУ до Сибіру

«Новий порядок» - жорсткий режим, установлений німецько-фашистськими загарбниками на окупованій території України та в інших частинах СРСР

Основні заходи:

- скасування чинності радянського законодавства, введення німецького

- запровадження комендантської години

- дискримінація українського населення

- тотальний терор

- примусова мобілізація робочої сили в Німеччину

- економічний визиск України

- збереження колгоспної системи під новою назвою «общинні господарства»

- використання примусової праці місцевого населення

Рух Опору – антифашистський національно-визвольний рух у роки Другої світової війни проти німецьких, італійських і японських окупантів.

Радянська течія

- партизанський рух (у 42 створення Українського штабу партизанського руху на чолі з Строкарем, загони Ковпака, Федорова, Сабурова)

- підпільний рух

Форми боротьби:

- диверсії на комунікаціях ворога

- розгром ворожих штабів

- збір розвідданих

- розповсюдження листівок

- визволення військовополонених

- рейди в тил ворога

Національна течія

- оунівський рух. У 40 р. розкол на ОУН(М) на чолі з А. Мельником та ОУН(Б) на чолі з С. Бандерою. Бандерівці ставка на власні сили, мельниківці – на Німеччину.

- Бандерівці створили батальйони «Роланд» та «Нахтігаль» (на чолі з Р. Шухевичем)

- 30 червня 1941 – прийняття у Львові «Акту проголошення відновлення Української держави» та формування уряду на чолі з Я. Стецьком, їх розігнали

- Жовтень 1941 – створення мельниківцями у Києві Української національної ради, діяльність заборонена

- Осінь 1941 – репресії проти оунівців, перехід до боротьби з німцями

- Жовтень 1942 – створення УПА

- В УПА брали участь О. Ольжич та О. Теліга

- створення органів місцевого самоврядування

- участь у створенні і діяльності української преси

- створення підпільних, партизанських і регулярних військових структур

Визволення території України

Листопад-лютий 1942 – Сталінградська битва, початок перелому на користь СРСР

Грудень 1942 – звільнення першого населеного пункту УРСР

Січень – початок березня 1943 – наступальні операції радянських військ

Лютий-березень 1943 – контрнаступ німців

Липень – серпень 1943 – Курська битва, визволено Лівобережжя та Донбас

Вересень-листопад 1943 – битва за Дніпро

6 листопада 1943 – визволення Києва

Грудень-квітень 1944 – операції, звільнено Правобережжя і Південь

Квітень-травень 1944 – Кримська наступальна операція, визволення Криму

Липень 1944 – Львівсько-Сандомирська операція, визволено Львів, розгром німецької групи армій «Північна Україна»

Серпень 1944 – розгром групи «Південна Україна»

Жовтень 1944 – визволення останнього окупованого населеного пункту УРСР, завершилось визволення Закарпаття

Особливості радянського партизанського руху у 1943-1944

- активізація антифашистської боротьби на окупованих територіях

- узгодження дій партизанів з Червоною армією

- зростання чисельності партизанських загонів

- глибокі рейди в тил ворога

- зміцнення зв’язків між керівним центром та загонами

Діяльність ОУН-УПА у 1943-1944

- остаточне оформлення структури УПА (головний командир – Р. Шухевич)

- визволення значної частини Полісся, Волині, Галичини, створення тут української адміністрації («українських республік»)

- конфлікт із польською адміністрацією, взаємні «етнічні чистки»

- проведення установчих зборів, мета – проголошення незалежності, створення Генерального секретаріату, який очолив Шухевич

- перетворення УПА на серйозну військову силу

Праця українців у тилу

- гасло – «Все для фронту! Все для перемоги!»

- організація роботи евакуйованих підприємств в тилу

- збільшення випуску воєнної продукції

- організація соціалістичних змагань

- праця жінок, підлітків, старих

- праця селян, що забезпечували Червону армію продовольством

Наслідки війни для України

- загальні демографічні втрати близько 14 млн осіб

- матеріальні збитки, зруйновані міста і села

Культура України в роки війни

Освіта

- руйнація значної частини шкіл та знищення їх матеріальної бази при окупації

- політика онімеччення українського населення

- створення дитячих будинків та інтернатів

- налагодження роботи вузів в евакуації

Наука

- евакуація на схід наукових закладів України, в тому числі АН

- утворення при Президії АН Науково-технічного комітету сприяння обороні н чолі з Богомольцем

- розробка технології виплавки броньованих сталей

- діяльність Інституту електрозварювання АН на чолі з Патоном

- медицина (на чолі з Богомольцем), робота Українського інституту клінічної медицини на чолі з М. Стражеску

- бригади лекторів, які виступали з доповідями на військово-історичну тематику

Література

- участь українських літераторів у війні

- створення трьох агітаційних бригад

- робота українських письменників воєнними кореспондентами, редакторами дивізійних видань (газети «Красная Армія», «За Радянську Україну»)

- публіцистична діяльність, твори О. Довженка, віршів Тичини, Рильського, Бажана, Сосюри

- контроль сталінського керівництва над діяльністю українських письменників

- робота українських радіостанцій

Мистецтво

- евакуація 50-ти театрів на схід

- комплектування з театрів фронтових бригад

- виступи майстрів сцени перед фронтовиками на передовій

- розвиток кінодокументалістики – близько 300 документальних фільмів (Довженко)

- діяльність в евакуації Київської та Одеської кіностудій

- основна тема творчості – захист Вітчизни

Післявоєнна відбудова

Адміністративно-територіальні зміни

Читайте також:

1. А/. Форми здійснення народовладдя та види виборчих систем.
2. Автоматизовані форми та системи обліку.
3. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
4. Акредитив та його форми
5. Активні форми участі територіальної громади у вирішенні питань ММС
6. Банківський контроль та нагляд: форми та мета здійснення. Пруденційний нагляд: поняття, органи та мета проведення.
7. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.
8. Безособові дієслівні форми на –но, -то
9. Безробіття: суть, причини, форми та соціально-економічні наслідки
10. Білінійні і квадратичні форми в евклідовому просторі
11. Біологічні методи боротьби з шкідниками сільського й лісового господарства
12. Бланки, форми і штампи

Переглядів: 1320