Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Форми боротьби

Терор.

Форсована індустріалізація

1929 – курс на форсовану індустріалізацію. Рік «великого перелому» та «стрибка до соціалізму».

Індустріалізація – система заходів, спрямованих на прискорених розвиток важкої промисловості.

Завдання І.:

- здобуття техніко-економічної незалежності СРСР

- перетворення аграрної країни на індустріальну

- зміцнення оборонного потенціалу країни

- підвищення технічної бази с/г

Труднощі та особливості І.:

- можливість використання лише внутрішніх джерел фінансування

- перекіс у бік важкої промисловості

- нестача кваліфікованих кадрів

- форсовані темпи

- жорстка централізація економіки

- «споживчий аскетизм» населення

Результати перших п’ятирічок:

Перша п’ятирічка (1928-1932):

- форсований ривок у розвитку важкої промисловості

- створення енергетичної бази

- розширення металургійної бази (будівництво заводів «Запоріжсталь», «Азовсталь», «Криворіжсталь»)

- ліквідація безробіття

- будівництво Харківського тракторного заводу та випуск перших тракторів, виробництво на харківському заводі «Серп і молот» складних молотило, випуск на запорізькому заводі «Комунар» комбайнів

- розгортання соціалістичного змагання

- запровадження карткової системи

Друга п’ятирічка (1933-1938):

- подальше наростання І.

- Харківський турбінний завод, Новокраматорський завод важкого машинобудування, азотний завод у Горлівці та ін.

- Розгортання стаханівського руху (шахта «Центральна-Ірміне»)

- Виробництво радіальних, свердлувальних, шліфуючих та інших верстатів

- Розвиток легкої та харчової промисловості

- Відміна карткової системи

- Апогей соціалістичного змагання

Промисловість України напередодні Другої світової війни:

- збільшення асигнувань на оборону

- збільшення видобутку вугілля

- введено 600 нових підприємств

- жорстка трудова дисципліна: порушення трудової дисципліни прирівнюється до кримінального злочину

Наслідки І.:

- перетворення України з аграрної країни на індустріально-аграрну

- збільшення промислового потенціалу в 7 разів

- виникнення галузей: кольорова металургія, електрометалургія, маргаринова промисловість тощо

- здійснення індустріалізації за рахунок с/г

- низький життєвий рівень населення

- ліквідація ринкових відносин, створення командно-адміністративної економіки

Суцільна колективізація

Грудень 1927 – 15 з’їзд ВКП(б) взяв курс на кооперування села

Колективізація – примусова система заходів, спрямована на перетворення одноосібних селянських господарств у великі колективні і радянські господарства (колгоспи і радгоспи)

Завдання:

- налагоджування перекачування коштів із села до міста на потреби І.

- забезпечення населення дешевими продуктами і сировиною

- перетворення господарств на великі виробництва, підконтрольні державі

- ліквідація дрібнотоварного селянського укладу

Хід колективізації:

Січень 1928 – рішення політбюро про примусове вилучення в селянства зернових надлишків

1928 – створення перших машинно-тракторної станції (МТС) ім.. Шевченка.

Листопад 1929 – курс на суцільну колективізацію села.

Лютий 1930 – лист-директива С. Косіора місцевим партійним організаціям: завдання колективізувати степ за час весняної посівної кампанії, а всю Україну – до осені 1930.

Осінь 1929 – весна 1930 – хвиля селянських виступів та повстань.

Березень 1930 – стаття Сталіна «Запаморочення від успіхів» - проти надмірностей у колгоспному будівництві. Селянам дозволялось виходити з колгоспів. Почався масовий вихід селян із колгоспів.

Осінь 1930 – директивний лист ЦК ВКП(б) «Про колективізацію» - новий етап колективізації.

Ліквідація куркульства як класу

Мета: передача колгоспам найприбутковіших селянських господарств, ліквідація найзаможнішого прошарку селян.

Січень 1930 – постанова Політбюро, яка поділяла куркулів на три категорії:

1. Активні вороги радянської влади, учасники антирадянських виступів (10-річне ув’язнення або розстріл)

2. пасивні вороги

3. лояльні до політики більшовиків, але не бажали вступати в колгоспи

Під розкуркулення потрапило близько 200 тис. господарств.

Наслідки колективізації:

- одержано кошти для індустріалізації

- знищення найбільш працездатних селянських господарств

- занепад почуття індивідуалізму

- дезорганізація аграрного сектору

- наростання кризи у с/г

- утвердження командної економіки на селі

- голодомор 1932-1933

Голодомор 1932-1933 рр.

Причини:

- волюнтаристська політика сталінського керівництва

- прискорена насильницька колективізація

- завищений план хлібозаготівель для України на 32 р.

- постанова «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів та кооперації і зміцнення суспільної (соціалістичної) власності) = «Закон про 5 колосків».

- Діяльність в Україні надзвичайної комісії на чолі з В. Молотовим, вилучення хліба в селян за всяку ціну

Заходи влади:

- провадження хлібозаготівель

- створення загороджувальних загонів

- замовчування голоду

- відмова від міжнародної допомоги

Наслідки голодомору:

- величезні людські втрати (від 3,5 до 8 млн осіб)

- знищення традиційного українського села

- подолання опору колективізації

Заходи держави, спрямовані на зміцнення колгоспного ладу:

- зменшення податкового тиску на колгоспи після 33 р.

- зміцнення матеріальної бази на селі шляхом збільшенні кількості МТС

- запровадження відрядної оплати праці

- поліпшення побутових умов на селі.

Сталінський тоталітарний режим і масові репресії

Тоталітарний режим – політичний режим, який передбачає встановлення всеосяжного державного контролю над усіма сферами життя шляхом терору.

Економічна сфера

- одержавлення усіх форм власності

- командно-адміністративна система в управлінні

- жорстка трудова дисципліна

- безкоштовне використання праці політв’язнів

Політична сфера:

- монополія ВКП(б) на владу (заборона інших партій)

- створення унітарної держави, централізація управління

- культ вождя

- репресії, терор (ДПУ, НКВС)

- формування апарату на принципах особистої відданості (Л. Каганович, С. Косіор)

Духовна сфера:

- монополія комуністичної ідеології

- ідеологізація освіти

- встановлення жорсткої цензури

- боротьба з інакомисленням

- контроль над ЗМІ

- партійний контроль над діяльністю інтелігенції, представників культури

Масові репресії та терор

Терор – політика придушення, залякування політичних противників жорсткими насильницькими методами

Репресії – захід державного примусу, покарання.

Хвилі сталінського терору

1 хвиля (1928-1931) – розкуркулення, депортації, викриття шкідницьких організацій

- «шахтинська справа» над спеціалістами вугільної промисловості, які нібито займались шкідницькою діяльністю

- Сфабрикований процес над «Спілкою визволення України» (СВУ) 1930 – справа проти старої національної еліти. 45 осіб

- Сфальсифікована справа «Українського національного центру» (УНЦ)

- Боротьба за УАПЦ

2 хвиля (1932-1935) – голодомор, репресивний спалах після вбивства С. Кірова, боротьба з «націоналістичними ухилами»

- голодомор 32-33

- Самогубство М. Хвильового та М. Скрипника

- Арешт українських кобзарів і лірників та розправа над ними (грудень 1934)

- Справа «Української військової організації» (УВО), «Блоку українських націоналістичних партій» та ін.

3 хвиля (1936-1938) – доба «великого терору»

- Боротьба з українським націоналізмом (справи групи професора Зерова, «Блоку українських терористичних груп» та ін.)

- Боротьба з ухилами в партії

- Чистка парт верхівки, репресії проти членів КП(б)У (Х. Раковський, Постишев)

- Репресії в армії

- «розстріляне відродження» - репресивні заходи проти діячів української культури

Стан української культури 30х років

«Розстріляне відродження»

Початок 30х – згортання політики українізації

30і – «розстріляне відродження» (роки наступу сталінського режиму на всі сфери культурного життя в Україні)

Освіта

- завершення кампанії з ліквідації неписьменності

- запровадження обов’язкової початкової освіти в сільській місцевості та загального семирічного навчання в містах

- нестача кваліфікованих педагогів

- скорочення кількості українських шкіл

- заідеологізованість освіти

- відновлення діяльності унів.

Наука

- провідна установа – Академія наук УРСР, 26 інститутів (на чолі з О. Богомольцем)

- відкриття у Харкові Українського фізико-технічного інституту (там працювали Курчаток, Ландау)

- створення Інституту клінічної фізіології під керівництвом О. Богомольця

- Інститут електрозварювання під керівництвом О. Патона

- Робота математиків М. Крилова, М. Богомолова, Граве.

- Дослідження в галузі космонавтики (Ю. Кондратюк)

- Епідеміологія (М. Гамалія, Д. Заболотний)

- Історикі Д. Багалія, Д. Яворницький, М. Грушевський

- Генетика і селекція рослин – М. Вавілов, О. Богомолець, О. Палладін

Література

- ліквідація літературно-художніх об’єднань і організація Спілки радянських письменників України

- контроль над видавництвами

- панівний соцреалізм

- Яновський, Тичина, Сосюра, ін.

- Переслідування письменників

Мистецтво

- Засноване «Українське мистецьке об’єднання»

- Відкриття у Харкові пам’ятника Т. Шевченкові

- Створення Спілки радянських композиторів України

- Репресії проти Л. Курбаса і театру «Березіль»

- Розстріл українських кобзарів і лірників

- Діяльність хорової капели «ДУМКА»

- Створення Спілки художників України

- Заснування Спілки композиторів України

- Відкриття меморіального музею та пам’ятника Т. Шевченкові в Каневі

- Відкриття пам’ятника Шевченкові в Києві

- Відкриття у Львові театру опери та балету

Антицерковна політика

- курс на формування атеїстичного світогляду

- зростання державного тиску на діяльність православної церкви

- утиски УАПЦ. Церква змушена самоліквідуватись.

- Розправа над священиками

- Винищення культових споруд

Західна Україна

Дати: 1929 р.– утворення ОУН; 1930 р.– польська «пацифікація» у Східній Галичині; 15 березня 1939 р.– проголошення незалежності Карпатської України.

Загальна характеристика

Політична сфера

- відсутність органів самоврядування

- заборона українцям обіймати посади

- обмеження політичних прав українців

Економічна сфера

- колоніальний характер економіки

- панівне становище іноземного капіталу

- переважання аграрного сектора

- екстенсивний характер с/г

- аграрні реформи 1919 (селяни землі не отримали)

- міграція та еміграція населення

- розвиток кооперативного руху

Національне життя

- асиміляція українського населення

- обмеження у сфері освіти та культури

- національне гноблення українців

Українські землі у складі Польщі

- у складі Польщі Східна Галичина, Західна Волинь, Західне Полісся, Холмщина, Підляшшя, Посяння, Лемківщина

- поділ польських земель на корінні польські («А») та окраїнні – переважно українські і білоруські («Б»)

- політика полонізації

- політика «пацифікації» - масові репресії щодо українського населення Галичини

Пацифікація – придушення революційного, національно-визвольного рухів засобами каральних акцій

- осадництво – Польща присилала своїх військових на пмж

Партії

Комуністична партія Західної України (КПЗУ) – визволення ЗУ шляхом соціалістичної революції, возз’єднання з радянською У.

Українська військова організація (УВО) – Є. Коновалець - створення української самостійної соборної держави шляхом повстання.

Українське національно-демократичне об’єднання (УНДО) – створення незалежної соборної України мирним шляхом

Українська соціал-радикальна партія (УСРП) – здобуття незалежності легальними методами, соціалістичні перетворення

Організація українських націоналістів (ОУН) – Є. Коновалець, С. Бандера – створення української самостійної соборної держави з приватною власністю та національною церквою шляхом повстання, використання терору

Інтегральний націоналізм – ідеологія ОУН, що заперечувала ліберальні цінності та проповідувала рішучі дії заради національних інтересів.

Основні ідеї:

- визволення України та створення української самостійної держави

- воля до життя, рішучість у боротьбі

- «Творче насильство ініціативної меншості» - лідерів

- Аморальність – національна ідея вища за все

Українські землі у складі Румунії

- перебували Північна Буковина, Ізмаїльський, Акерманський, Хотинський повіти Бессарабії

- переселення румунських колоністів на землі Північної Буковини

- запровадження воєнного стану на окупованих українських територіях (1918-1928)

- румунізація

- закриття українських шкіл, закриття української кафедри Чернівецького уну

- переслідування української церкви

- антирумунські повстання

- відсутність умов для легальної політичної діяльності

- діяльність Комуністичної партії Буковини

- діяльність єдиної легальної партії Українська національна партія

- 1938 - установлення військової диктатури, заборона всіх партій

Українські землі у складі Чехословаччини

- перебування Закарпаття у складі Ч.

- більш сприятливі умови для економіки

- намагання влади вирішити проблеми аграрного сектору

- заснування українських шкіл, гімназій

- діяльність «Просвіт»

- українські театральні осередки, хори тощо

- невиконання урядом зобов’язань надати автономію

- відсутність суто українських партій

Політичні течії Закарпаття

Українофіли – русини – частина єдиного українського народу, за возз’єднання всіх українських земель (незалежно)

Русофіли – русини – частина єдиного російського народу, за автономію краю

Русини – русини – самобутній слов’янський народ, за незалежність Закарпаття

Мадярофіли – русини – окрема нація, за приєднання до Угорщини

Комуністи – складова частина комуністів Чехословаччини

Проголошення Карпатської України

Вересень 1938 – Мюнхенська змова поклала початок розчленуванню Чехословаччини

Жовтень 1938 – надання автономії Підкарпатський Русі. Голова автономного уряду – А. Волошин

Листопад 1938 – Віденський арбітраж, частина території Закарпаття передається Угорщини. Український уряд переїхав до Хусту.

Грудень 1938 – зміна назви «Підкарпатська Русь» на «Карпатська Україна». Реформи.

Березень 1939 – початок окупації Закарпаття румунськими військами. Проголошення незалежності Карпатської України, обрання президентом А. Волошина.

Кінець березня 1039 – остаточна окупація Закарпаття угорськими військами.

Україна від час Другої світової війни

Дати: 17 вересня 1939 р.– Червона армія перейшла польський кордон; 15 листопада 1939 р.– Західну Україну включено до складу УРСР; 2 серпня 1940 р.– Бессарабію та Північну Буковину включено до складу УРСР; 30 червня 1941 р. – проголошення Акта про відновлення Української Держави; 6 листопада 1943 р.– визволення Києва; 9 травня 1945 р.– День Перемоги, завершення Великої Вітчизняної війни.

Початок війни

23 серпня 1939 – підписання в Москві пакту про ненапад між Німеччиною та СРСР, який отримав назву пакт Молотова-Ріббентропа, таємний протокол.

1 вересня 1939 – напад Німеччини на Польщу, початок Другої світової.

17 вересня 1939 – вступ Червоної армії на територію Польщі.

Вересень – підписання Договору про дружбу та кордони між Німеччиною та СРСР, кордон між сторонами встановлювався по «лінії Керзона»: Східна Галичина та Західна Волинь відійшли до СРСР, Лемківщина, Посяння, Холмщина, Підляшшя – під Німеччиною.

Входження західноукраїнських земель до СРСР

Жовтень 1939 – вибори до Народних Зборів ЗУ. Декларація про входження ЗУ до складу УСРС. Закони про возз’єднання ЗУ з УСРС у складі СРСР.

Червень 1940 – нота Раднаркому СРСР до уряду Румунії з вимогою повернути Бессарабію та передати Північну Буковину, румунський уряд задовольнив пропозицію.

Серпень 1940 – рішення Верховної Ради СРСР про прийняття Бессарабії та Північної Буковини до складу СРСР.

Радянізація західних областей України

Радянізація – система заходів, спрямованих на установлення радянської влади.

Основні заходи радянізації:

- поширення радянського законодавства

- уніфікація адміністративно-територіального устрою

- направлення кадрів зі сходу

- націоналізація промисловості

- конфіскації землеволодінь

- початок примусової колективізації

- заборона всіх політичних партій, дозволена діяльність лише радянських

- розширення мережі навчальних закладів усіх рівнів

- уведення безкоштовного навчання, медичного обслуговування

- контроль над усіма сферами життя

- командно-адміністративні методи

- утиски церкви, особливо греко-католицької

- репресії щодо місцевих.

Результат: покращення рівня життя найбідніших, розвиток економіки, зріст незадоволених репресіями, вступ до загонів оунівців.

Початок Великої Вітчизняної війни

22 червня 1941 – порушення Німеччиною Договору про ненапад на СРСР, початок Великої Вітчизняної війни. Напад по затвердженому плану «Барбаросса».

План «Барбаросса» - кодова назва плану воєнної операції Німеччини проти СРСР.

Україна в планах окупантів, варіанти:

- створити нову Російську державу, до складу якої увійшли би і У.

- перетворити У. на німецьку колонію (А. Гітлер і Г. Гіммлер)

Окупація У. гітлерівцями:

22 червня 1941 – бомбардування німецькою авіацією українських міст

23-29 червня 1941 – найбільша танкова битва в районі Луцьк-Броди-Рівне, 2 тис. танків.

30 червня – 11 липня 1941 – відступ Червоної армії

11 липня – 22 вересня 1941 – Київська оборонна операція, катастрофа для Південно-Західного фронту. Загинув командувач фронту М. Кирпонос.

19 вересня 1941 – гітлерівці зайняли Київ. Оборона Києва 71 день.

5 серпня – 16 жовтня 1941 – оборона Одеси. 73 дні.

25 жовтня 1941 – гітлерівці зайняли Харків. Під окупацією значна частина Донбасу.

30 жовтня 1941 – 4 липня 1942 – героїчна оборона Севастополя.

Травень 1942 – наступальна операція радянських військ під Харковом, наслідки трагічні.

22 липня 1942 – остаточна окупація території України німецько-фашистськими військами після захоплення м. Свердловська. План «блискавичної війни» був зірваний.

Причини невдач Червоної армії

- тоталітарний характер влади

- прорахунки керівництва країни на чолі з Й. Сталіним: ігнорування даних розвідки, заборона приводити прикордонні війська до бойової готовності, зволікання з переоснащенням армії

- перевага німецьких сил на напрямках основних ударів

- репресії командного складу напередодні війни

- жорстка централізація, страх вбивав ініціативу

- міжнародна ізоляція СРСР

Мобілізаційні заходи в України

Мобілізація – переведення збройних сил держави, промисловості, транспорту та інших галузей на воєнний стан.

Основні заходи:

- червень 1941 – створення Державного Комітету Оборони на чолі з Сталіним

- липень 1941 – Сталін очолив Ставку Верховного Головнокомандування

- серпень 1941 – Сталін став Верховним Головнокомандувачем Збройних сил

- липень 1941 – звернення керівництва УРСР до українського народу з закликом дати рішучу відсіч фашистам

- створення загонів народного ополчення з числа добровольців

- спорудження оборонних укріплень

- перебудова народного господарства на воєнний лад

- евакуації (в червні створена комісія з евакуації)

- державна позика, добровільна здача населенням коштовностей та грошей до фонду оборони

- знищення органами НКВС політичних в’язнів

Окупаційний режим в Україні

Румунська провінція «Трансністрія» - Чернівецька та Ізмаїльська області – центр Тирасполь, згодом Одеса

Дистрикт «Галичина» - Львівська, Дрогобицька, Станіславська і Тернопільська області – Краків

Рейхскомісаріат «Україна» - більша частина українських земель – Рівне

Прифронтові райони – Донбас, Чернігівська, Сумська, Харківська області

На чолі стояло рейхсміністерство під керівництвом А. Розенберга.

Німецька адміністрація: рейхскомісар, генеральні комісари, окружні комісари, міські комісари, коменданти

Поліцейські органи: гестапо (державна таємна поліція), СС (охоронні загони нацистів), СД (служба безпеки), жандармерія.

Нацистський «новий порядок» в Україні

Травень 1940 – розробка німцями плану «Ост», заходи:

- германізація та колонізація території Східної Європи

- фізичне знищення частини слов’янського населення

- перетворення найвитриваліших і здорових представників слов’янства на рабів

- масовий терор проти євреїв та циган, холокост

Холокост – загибель значної частини єврейського населення Європи в ході систематичного переслідування нацистами.

- масова депортація населення ЗУ до Сибіру

«Новий порядок» - жорсткий режим, установлений німецько-фашистськими загарбниками на окупованій території України та в інших частинах СРСР

Основні заходи:

- скасування чинності радянського законодавства, введення німецького

- запровадження комендантської години

- дискримінація українського населення

- тотальний терор

- примусова мобілізація робочої сили в Німеччину

- економічний визиск України

- збереження колгоспної системи під новою назвою «общинні господарства»

- використання примусової праці місцевого населення

Рух Опору – антифашистський національно-визвольний рух у роки Другої світової війни проти німецьких, італійських і японських окупантів.

Радянська течія

- партизанський рух (у 42 створення Українського штабу партизанського руху на чолі з Строкарем, загони Ковпака, Федорова, Сабурова)

- підпільний рух

Форми боротьби:

- диверсії на комунікаціях ворога

- розгром ворожих штабів

- збір розвідданих

- розповсюдження листівок

- визволення військовополонених

- рейди в тил ворога

Національна течія

- оунівський рух. У 40 р. розкол на ОУН(М) на чолі з А. Мельником та ОУН(Б) на чолі з С. Бандерою. Бандерівці ставка на власні сили, мельниківці – на Німеччину.

- Бандерівці створили батальйони «Роланд» та «Нахтігаль» (на чолі з Р. Шухевичем)

- 30 червня 1941 – прийняття у Львові «Акту проголошення відновлення Української держави» та формування уряду на чолі з Я. Стецьком, їх розігнали

- Жовтень 1941 – створення мельниківцями у Києві Української національної ради, діяльність заборонена

- Осінь 1941 – репресії проти оунівців, перехід до боротьби з німцями

- Жовтень 1942 – створення УПА

- В УПА брали участь О. Ольжич та О. Теліга

- створення органів місцевого самоврядування

- участь у створенні і діяльності української преси

- створення підпільних, партизанських і регулярних військових структур

Визволення території України

Листопад-лютий 1942 – Сталінградська битва, початок перелому на користь СРСР

Грудень 1942 – звільнення першого населеного пункту УРСР

Січень – початок березня 1943 – наступальні операції радянських військ

Лютий-березень 1943 – контрнаступ німців

Липень – серпень 1943 – Курська битва, визволено Лівобережжя та Донбас

Вересень-листопад 1943 – битва за Дніпро

6 листопада 1943 – визволення Києва

Грудень-квітень 1944 – операції, звільнено Правобережжя і Південь

Квітень-травень 1944 – Кримська наступальна операція, визволення Криму

Липень 1944 – Львівсько-Сандомирська операція, визволено Львів, розгром німецької групи армій «Північна Україна»

Серпень 1944 – розгром групи «Південна Україна»

Жовтень 1944 – визволення останнього окупованого населеного пункту УРСР, завершилось визволення Закарпаття

Особливості радянського партизанського руху у 1943-1944

- активізація антифашистської боротьби на окупованих територіях

- узгодження дій партизанів з Червоною армією

- зростання чисельності партизанських загонів

- глибокі рейди в тил ворога

- зміцнення зв’язків між керівним центром та загонами

Діяльність ОУН-УПА у 1943-1944

- остаточне оформлення структури УПА (головний командир – Р. Шухевич)

- визволення значної частини Полісся, Волині, Галичини, створення тут української адміністрації («українських республік»)

- конфлікт із польською адміністрацією, взаємні «етнічні чистки»

- проведення установчих зборів, мета – проголошення незалежності, створення Генерального секретаріату, який очолив Шухевич

- перетворення УПА на серйозну військову силу

Праця українців у тилу

- гасло – «Все для фронту! Все для перемоги!»

- організація роботи евакуйованих підприємств в тилу

- збільшення випуску воєнної продукції

- організація соціалістичних змагань

- праця жінок, підлітків, старих

- праця селян, що забезпечували Червону армію продовольством

Наслідки війни для України

- загальні демографічні втрати близько 14 млн осіб

- матеріальні збитки, зруйновані міста і села

Культура України в роки війни

Освіта

- руйнація значної частини шкіл та знищення їх матеріальної бази при окупації

- політика онімеччення українського населення

- створення дитячих будинків та інтернатів

- налагодження роботи вузів в евакуації

Наука

- евакуація на схід наукових закладів України, в тому числі АН

- утворення при Президії АН Науково-технічного комітету сприяння обороні н чолі з Богомольцем

- розробка технології виплавки броньованих сталей

- діяльність Інституту електрозварювання АН на чолі з Патоном

- медицина (на чолі з Богомольцем), робота Українського інституту клінічної медицини на чолі з М. Стражеску

- бригади лекторів, які виступали з доповідями на військово-історичну тематику

Література

- участь українських літераторів у війні

- створення трьох агітаційних бригад

- робота українських письменників воєнними кореспондентами, редакторами дивізійних видань (газети «Красная Армія», «За Радянську Україну»)

- публіцистична діяльність, твори О. Довженка, віршів Тичини, Рильського, Бажана, Сосюри

- контроль сталінського керівництва над діяльністю українських письменників

- робота українських радіостанцій

Мистецтво

- евакуація 50-ти театрів на схід

- комплектування з театрів фронтових бригад

- виступи майстрів сцени перед фронтовиками на передовій

- розвиток кінодокументалістики – близько 300 документальних фільмів (Довженко)

- діяльність в евакуації Київської та Одеської кіностудій

- основна тема творчості – захист Вітчизни

Дати: квітень 1945 р. –Україна стає співзасновницею ООН; 1946 – 1947 рр.– голод в Україні; квітень – липень 1947 р.– операція «Вісла».

Післявоєнна відбудова

Адміністративно-територіальні зміни

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Створення	\|	Встановлення кордону з Чехословаччиною

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.038 сек.