• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема 8. Спеціальні технічні рідини для автотранспорту.

1. Рідини для гідравлічних систем. Одержування, склад, властивості.

2. Гальмівні рідини: склад, властивості, використання.

3. Амортизаційної рідини. Консерваційні рідини. Рідини для промивання скла автомобілів. Пускові рідини.

4. Низькозамерзаючі рідини (антифризи): склад, властивості, використання.

1. Гідравлічні рідини призначені для приведення в дію різних агрегатів і механізмів: привода гальм, підсилювача рульового керування, механізмів перекидача автомобілів-самоскидів, різних гідропідіймачів, гідроприводів, рідинних амортизаторів тощо. Рідини в системах забезпечують плавну і рівномірну передачу потужності з високим ККД (близько 95%). Це їх основна перевага перед пневматичними та механічними передачами.

Експлуатаційні вимоги.

Робочим тілом у гідравлічних передачах є легкорухомі і практично нестисливі рідини. Працюють вони в широкому діапазоні температур (від +90 до -40⁰С і нижче), при підвищеному тиску (до 100 МПа), в контакті з деталями з чорних і кольорових металів, гумовими та шкіряними ущільненнями, шлангами тощо. Тому рідини для гідросистем повинні:

мати високу температуру кипіння і низьку температуру замерзання, змащувальні властивості,

невелику в'язкість і хороші в'язкісно-температурні властивості, які б

забезпечували добре перетікання;

не утворювати пробки при робочих температурах і не збільшуватись в

об'ємі;

бути безпечними в роботі;

мати достатню сировинну базу і бути дешевими.

Рідини для гідравлічних систем повинні захищати деталі гідроприводів від корозії, мати сумісність з конструкційними матеріалами, високі антиокисні властивості, фізичну стабільність, деякі інші. Більшість гідравлічних олив виробляють з нафтової сировини з введенням до їх складу функціональних присадок (антиокисних, антикорозійних, протизношувальних, протизадирних, антипінних та ін.). Для виготовлення гідравлічних олив можуть використовуватись синтетичні продукти або суміш мінеральних і синтетичних олив.

Умовно всі гідравлічні оливи (їх часто називають рідинами) можна розподілити на 4 групи: малов'язкі, середньов'язкі-всесезонні, середньов'язкі (як правило, сезонного користування або в невеликому діапазоні температур), в'язкі. До середньов’язких – всесезонних гідравлічних олив належать оливи із значенням в’язкості при 50⁰С, що дорівнює 10 мм²/с, і при мінус 50⁰С – не більше 1500 мм²/с; до середньов’язких сезонного використання – із значенням в’язкості при 50⁰С, що дорівнює 15 мм²/с, і при мінус 40⁰С – не більше 4000 мм²/с; до в’язких – із значенням в’язкості при 50⁰С, що дорівнює 25-30 мм²/с. В кожну групу в залежності від значення в'язкості входять декілька класів. Згідно з діючими на Україні нормативними документами (НД), мінеральні гідравлічні оливи позначаються часто індексом МГ (“масло гидравлическое”); за призначенням в позначку деяких олив можуть входити інші індекси, такі як "И", "АМ", "Е", наприклад, ИГ- індустріальні, АМГ - для авіаційної техніки, МГЕ – єдине; за технологією одержання – ВМГЗ - загущене тощо. В позначці гідравлічних олив вказується цифрою значення “в'язкості” в мм²/с при температурі 50⁰С (наприклад, АМГ-10, МГЕ-10А, МГП-10), або при температурі 40⁰С, як прийнято за міжнародними стандартами (наприклад, МГ-І5А, МГ-15В, МГ-46В).

2. До гідравлічних олив належать гальмівні рідини, які застосовують як робочі рідини гідроприводу гальмових систем.Надійність роботи гідравлічного приводу залежить від експлуатаційних властивостей гальмівної рідини. Основна частина гальмівних рідин виготовлена з суміші різних органічних сполук, в яких одна частина сполук є носієм в’язкості і мастильних властивостей, друга частина – розчинники цих компонентів, від якості яких залежать низькотемпературні властивості.

Гальмівні рідини – це багатокомпонентні системи різних органічних сполук, до складу яких входять присадки (в’язкісні, антикорозійні та інші). Складовою більшості гальмівних рідин є ефіри полігліколів. До складу деяких гальмівних рідин входять малов’язкі синтетичні оливи.

Гальмівні рідини повинні бути легкорухомими і мати невелику в’язкість. Температура замерзання має бути нижчою від температури повітря, при якій експлуатується автомобіль чи інша техніка. При роботі гальмівна рідина нагрівається за рахунок теплоти, що виділяється під час тертя гальмових колодок. Гальмівні рідини повинні мати високу температуру кипіння, бо випаровування, а тим більше кипіння рідини в системі недопустимі.

Гальмівна рідина не повинна розшаровуватись; вона має бути однорідною, без згустків і осадів. Рідини мають бути сумісними з гумовими деталями гальмової системи, повинні мати високі змащувальні властивості, не бути токсичними, відповідати іншим вимогам, які ставляться до гідравлічних рідин. Температура кипіння цих рідин повинна бути не нижча 190-195⁰С для рідини “Нева” і 205⁰С – для рідини “Томь”; кінематична в’язкість рідин при мінус 40⁰С – не більше 1500 мм²/с, при плюс 100⁰С – не менше 2.0 мм²/с.

Різні фірми випускають гальмівні рідини не однакового складу за кількістю і якістю сполук і присадок, тому змішувати гальмівні рідини не можна. Випускаються вони згідно з вимогами специфікації SAE J 1703 та стандарту FM V SS (Federal Motor Vehicle Safety Standard) № 116 – Grades DOT4 та DOT3 і придатні для гальмових систем легкових і вантажних автомобілів, автобусів, дорожньо-будівельної та іншої техніки. Гальмівна рідина DOT5 не гігроскопічна.

3. Амортизаційні рідини призначені для застосування в телескопічних і важільно-кулачкових амортизаторах. Робота амортизаторів грунтується на поглинанні кінетичної енергії коливання кузова машини за рахунок перетікання амортизаційної рідини. Тиск рідини в амортизаторах досягає 8-11 МПа, а температура, в залежності від температури навколишнього середовища, до 140⁰С. Щоб забезпечити нормальну роботу амортизаторів, рідинам треба мати хороші в’язкісно- і низькотемпературні, а також антипінні, мастильні та інші властивості.

Як амортизаційні рідини використовують спеціальні рідини: АЖ-12Т і МГП10, а також малов’язкі оливи та їх суміші, наприклад, суміш турбінної і трансформаторної.

Оливи консерваційні К- 17, НГ- 203, ЖКС-40 – мінеральні оливи з присадками АКОР- 1 і КП широко застосовуються для консервації двигунів, агрегатів трансмісії, редукторів, а також зовнішніх поверхонь.

Для тривалої консервації машин (5 і більше років) застосовують оливу К- 17 (ГОСТ 10877-76). Кінематична в'язкість при температурі 100°Із складає 15-22 сСт, температура застигання - 20°С. Для консервації двигуна зливають моторне мастило і через отвори форсунок чи свічок заливають консерваційну оливу. Провертають колінчастий вал для рівномірного розподілу оливи на дзеркалах гільз циліндрів і поршнях. При введенні двигуна в експлуатацію заливають моторну оливу.

згідно з п.1.8 в залежності від тривалості роботи автомобіля на лінії та температури навколишнього сеоредовища), год

4.4. Для бортових вантажних автомобілів і сідельних тягачів, які виконують роботу, що обліковується в тонно-кілометрах, нормативні витрати палива розраховуються за формулою:

Qн = 0,01 × (Hsan × S + Hw × W) × (1 + 0,01 × Кs) (5)

Де: Нsan-лінійна норма витрати палива на пробіг автопоїзда, Нsan= Hs+Hg × Gnp, л/100км

Hg – норма витрати палива на одну т. спорядженої маси причіпа, л/100 т·км, Gnp – споряджена маса причіпа, т, Hw – норма на транспортну роботу, л/100 т·км, W – обсяг транспортної роботи, т·км (W=Gван×Sван, де Gван – маса вантажу, т, Sван – пробіг з вантажем, км).

4.5. Для автомобілів-самоскидів та самоскидальних автопоїздів нормативні витрати палива визначаються за формулою:

Qн = 0,01 × Hsanc × S × (1+ 0,01 × Кs) + Hz × Z, (6)

де: Hsanc – лінійна норма витрати палива самоскидного автопоїзда, л/100 км(м.куб./100 км):

Hsanc = Hs + Hw × (Gnp + 0,5 × G), ДЕ Hs – базова лінійна норма витрати палива на пробіг автомобіля –самоскида з урахуванням транспортної роботи, л/100 км (м.куб./100 км), Hw – норма витрати палива на транспортну роботу і споряджену масу причіа або напівпричіпа згідно з п.1.3, л/100 т-км (м.куб./100 т-км), Gnp – споряджена маса причіа або напівпричіпа , т, G – вантажність причіпа, т; Hz – норма витрати палива на їздку з вантажем автомобіля-самоскида згідно з п.1.5 , л (м.куб.); z – кількість їздок з вантажем.

Контрольні запитання:

1. Які шляхи раціонального і економного використання нафтопродуктів?

2. Для чого призначені норми витрат палива і мастильних матеріалів на

автомобільному транспорті ?

3. Які є види норм витрат палива?

4. Для яких автомобілів встановлюється базова лінійна норма Hs?

5. Для чого застосовується норма на виконання транспортної роботи?

6. Для чого застосовується норма на одну тонну спорядженої маси Hg?

7. Для чого застосовується норма на їздку з вантажем Hz? 8. Для чого застосовується норма на роботу спеціального обладнання? 9. Як нормується витрата мастильних матеріалів?

Читайте також:

1. Аеровані промивальні рідини
2. Вибухові речовини поділяють на ініціюючі (первинні), бризантні (вторинні) та піротехнічні.
3. Види друку. Глибокий, офсетний, високий та спеціальні види друку
4. Види течії в’язкої рідини
5. Вимірювання хімічного складу і концентрації рідини
6. Витікання рідини через отвори та насадки
7. Вплив дійсного характеру руху рідини в робочому колесі на теоретичний напір насоса
8. Вплив промивальної рідини на колекторські властивості продуктивного пласта
9. Втрати напору при русі рідини
10. Втрати напору при русі рідини
11. Втрати напору у трубах при турбулентному режимі руху рідини.
12. Галузеві стандарти, технічні умови та технологічні інструкції на напівфабрикати і кулінарні вироби

Переглядів: 1603