МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Інфляція, її сутність, причини, види і соціально-економічні наслідкиЦілі, принципи та механізм державного регулювання зайнятості
Сучасний механізм регулювання досить складний, органічно поєднує ринковий механізм саморегулювання економічних процесів і систему заходів державного сприяння зайнятості. Механізм державного регулювання зайнятості має такі складові: – система вивчення і прогнозування стану загальнонаціонального та локального ринків праці; – розробка загальної стратегії та конкретних науково – обґрунтованих програм регулювання зайнятості; – система професійної підготовки та перепідготовки; – розгалужена система органів працевлаштування – централізовані й місцеві банки даних попиту на робочу силу та її пропозицію; – спеціальні програми стимулювання зайнятості у праценадлишкових регіонах. Принципи державного регулювання зайнятості: 1. Правовий захист від безпідставного звільнення; 2. Забезпечення рівних можливостей усім громадянам на вільний вибір виду діяльності; 3. Гарантування відтворення робочої сили на основі встановлення мінімального рівня доходу; 4. Гарантування зайнятості для соціально вразливих верств населення; 5. Матеріальна підтримка на випадок безробіття; 6. Безпека праці; 7. Сприяння повній, продуктивній та ефективній зайнятості. Методи впливу на рівень зайнятості: 1. Пасивні: – виплати вихідної допомоги та допомог з безробіття – стипендії в період перепідготовки та підвищення кваліфікації – неоплачувані відпустки – дострокове оформлення пенсій за віком 2. Активні – перепідготовка та підвищення кваліфікації – сприяння в пошуку роботи; – сприяння підприємствам у заповненні вакансій; – стимулювання створення нових робочих місць; – організація громадських робіт – сприяння мобільності робочої сили Формування інформаційного суспільства та підвищення інтелектуального змісту праці зумовлюють зростання вимог до якості робочої сили. Тому в державному регулюванні зайнятості розвинутих країн набирають ваги заходи довготривалого характеру, спрямовані на розвиток якісних параметрів трудових ресурсів.
Інфляція є складним, багатостороннім явищем, причини якого криються у взаємодії факторів сфери виробництва і сфери грошового обігу. Інфляція — це загальне зростання рівня цін, що викликає знецінення грошей внаслідок їхньої надмірної емісії. Проте це лише форма прояву, а не глибинна сутність і причина інфляції. Насправді ж інфляція зумовлена комплексом внутрішніх і зовнішніх причин Найважливішими з внутрішніх причин інфляції є: –порушення пропорцій відтворення між виробництвом і споживанням, нагромадженням і споживанням, попитом і пропозицією, грошовою масою в обігу і сумою товарних цін; –значне зростання дефіциту державного бюджету і державного боргу, зумовлених непродуктивними державними витратами; –надмірна емісія паперових грошей, яка порушує закони грошового обігу; –мілітаризація економіки, що відволікає значну частину ресурсів в оборонну промисловість, призводить до недовиробництва товарів народного споживання, створює їх дефіцит; – збільшення податкового тягаря на товаровиробників; – випередження темпів зростання заробітної плати порівняно з темпами зростання продуктивності праці. Зовнішні фактори інфляції пов'язані з посиленням інтернаціоналізації господарських зв'язків між державами, що супроводжуються загостренням конкуренції на світових ринках капіталів, товарів та послуг, робочої сили, загостренням міжнародних валютно-кредитних відносин, зі структурними світовими кризами (енергетичною, продовольчою, фінансовою та ін.) Узагальнюючи сказане, можна дати таке визначення інфляції: Інфляція — це знецінення грошей, спричинене диспропорціями в суспільному виробництві й порушенням законів грошового обігу, яке виявляється у стійкому зростанні цін на товари і послуги. Види інфляції: 1. Відкрита інфляція розвивається вільно і ніким не стримується. 2. Прихована інфляція — це така інфляція, коли держава вживає заходи, спрямовані на безпосереднє стримування цін на товари і послуги. 3. Повзуча інфляція — інфляція, що розвивається поступово коли ціни зростають поступово і незначною мірою (5— 10 % на рік). 4. Помірна інфляція (3—10 % на рік) у розвинутих країнах Заходу і не розглядається як негативний фактор. Навпаки, вважається, що вона стимулює розвиток економіки, надає їй необхідного динамізму. 5. Галопуюча інфляція — інфляція, коли ціни зростають швидко — на 20—100 % щорічно. 6. Гіперінфляція — інфляція, коли ціни зростають астрономічно — на 1—2 % щодня або на 500 % і більше на рік. 7.Збалансована інфляція — інфляція, коли ціни товарів різних товарних груп відносно один одного не змінюються. Ціни підвищуються досить повільно й одночасно на більшість товарів та послуг. 8. Незбалансована інфляція — інфляція, коли співвідношення цін у різних товарних групах змінюється на різні відсотки і по-різному на кожний вид товару. 9. Очікувана інфляція — зазвичай помірна інфляція, яку можна спрогнозувати на будь-який період часу. Досить часто це є прямим результатом антиінфляційних дій уряду. 10. Неочікувана інфляція характеризується раптовим стрибком цін, зумовленим збільшенням під впливом інфляційних очікувань суспільного попиту населення на споживчі товари, товаровиробників — на сировину та засоби виробництва. Розвиток інфляції відбувається у двох формах: - інфляція попиту; - інфляція пропозиції. Інфляція попиту — це порушення рівноваги між попитом і пропозицією з боку попиту, тобто сукупний попит перевищує сукупну пропозицію. Спричинити її може в основному збільшення державних замовлень (наприклад, військових), попиту підприємців на засоби виробництва в умовах повної зайнятості й майже повної завантаженості виробничих потужностей, а також зростання купівельної спроможності трудящих (зростання заробітної плати) в результаті, наприклад, узгоджених дій профспілок. Усе це спричиняє утворення надлишку грошей порівняно з кількістю товарів, призводить до підвищення цін. Таким чином, надлишок платіжних засобів в обігу створює дефіцит пропозиції, коли виробники не можуть адекватно реагувати на зростання попиту, що веде до утворення надлишкового попиту. Інфляція пропозиції (або інфляція витрат) — зростання цін внаслідок підвищення витрат виробництва чи скорочення сукупної пропозиції відносно сталого обсягу попиту. Причинами інфляції пропозиції можуть бути: зростання цін на сировину, енергоносії, підвищення заробітної плати, олігополістична політика ціноутворення, економічна і фінансова політика держави спрямована на підвищення податків і подорожчання кредитів, тощо. Вона може також виникнути в результаті зміни структури пропозиції на ринку. Якщо інфляція зберігається в довгостроковому періоді і супроводжується економічним спадом, то вона перероджується у більш тяжку форму, яка називається стагфляцією.Тобто, остання означає інфляцію, що супроводжується стагнацією виробництва й одночасно зростанням рівня цін і безробіття. Рівень інфляції можна обчислити за формулою: , де Ті – темпи інфляції, Іу0 – індекс цін базового року, Іу1 – індекс цін поточного року. Дефляція — загальне зниження середнього рівня цін в економіці. Це процес, протилежний інфляції, який найчастіше відбувається в період економічного спаду. Економічні наслідки інфляції: Інфляція — це тяжка хвороба економіки з глибокими соціально-економічними наслідками. По-перше, інфляція руйнує нормальні господарські зв'язки, посилює диспропорції в економіці, дезорганізує інвестиційний процес, оскільки при нестримному зростанні цін мета виробництва (прибуток) може бути досягнута і без зростання виробництва. По-друге, капітали переливаються з виробництва у сферу обігу, насамперед у спекулятивні комерційні структури, де вони швидше обертаються і приносять величезні прибутки, а також "втікають" за кордон у пошуках прибутковішого застосування й надійного прибутку. Зростають спекуляція, тіньова економіка, корупція. По-третє, порушується нормальне функціонування кредитно-грошової системи. Знецінення грошей підриває стимули до нагромадження їх, породжуючи таке явище як "втеча від грошей", коли підприємці й населення надають перевагу вкладанню грошових заощаджень у товари та інші матеріальні цінності. Розриваються кредитні угоди, бо при інфляції невигідно надавати довгострокові кредити під невеликі проценти, оскільки кредиторові доведеться отримувати борги у знецінених грошах. По-четверте, поступово згортаються товарно-грошові відносини й розширюється прямий продуктообмін на основі бартерних угод. Це призводить до втрати грошима своїх економічних функцій, і відносини обміну повертаються назад — до простої, або випадкової, форми вартості. По-п'яте, інфляція негативно впливає і на міжнародне економічне та валютно-кредитне становище країни. Вона підриває конкурентоспроможність і експорт вітчизняних товарів, водночас заохочує імпорт товарів з-за кордону, оскільки на внутрішньому ринку вони продаються за вищими цінами. Інфляція стримує надходження іноземного капіталу, знижує офіційний і ринковий курси національної валюти через її знецінення. Соціальні наслідки інфляції: По-перше, інфляція знижує життєвий рівень усіх верств населення, особливо тих, які мають сталий дохід, оскільки темпи зростання доходів відстають від темпів зростання цін на товари й послуги. По-друге, інфляція знецінює попередні грошові заощадження населення в банках, страхових полісах, щорічну ренту та інші паперові активи з фіксованою вартістю. По-третє, інфляція посилює безробіття, підриває мотивацію до ефективної трудової діяльності, посилює соціальну диференціацію населення і соціальну напругу в суспільстві.
Читайте також:
|
||||||||
|