• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Інфляція, її сутність, причини, види і соціально-економічні наслідки

Цілі, принципи та механізм державного регулювання зайнятості

Сучасний механізм регулювання досить складний, органічно поєднує ринковий механізм саморегулювання економічних процесів і систему заходів державного сприяння зайнятості.

Механізм державного регулювання зайнятості має такі складові:

– система вивчення і прогнозування стану загальнонаціонального та локального ринків праці;

– розробка загальної стратегії та конкретних науково

– обґрунтованих програм регулювання зайнятості;

– система професійної підготовки та перепідготовки;

– розгалужена система органів працевлаштування

– централізовані й місцеві банки даних попиту на робочу силу та її пропозицію;

– спеціальні програми стимулювання зайнятості у праценадлишкових регіонах.

Принципи державного регулювання зайнятості:

1. Правовий захист від безпідставного звільнення;

2. Забезпечення рівних можливостей усім громадянам на вільний вибір виду діяльності;

3. Гарантування відтворення робочої сили на основі встановлення мінімального рівня доходу;

4. Гарантування зайнятості для соціально вразливих верств населення;

5. Матеріальна підтримка на випадок безробіття;

6. Безпека праці;

7. Сприяння повній, продуктивній та ефективній зайнятості.

Методи впливу на рівень зайнятості:

1. Пасивні:

– виплати вихідної допомоги та допомог з безробіття

– стипендії в період перепідготовки та підвищення кваліфікації

– неоплачувані відпустки

– дострокове оформлення пенсій за віком

2. Активні

– перепідготовка та підвищення кваліфікації

– сприяння в пошуку роботи;

– сприяння підприємствам у заповненні вакансій;

– стимулювання створення нових робочих місць;

– організація громадських робіт

– сприяння мобільності робочої сили

Формування інформаційного суспільства та підвищення інтелектуального змісту праці зумовлюють зростання вимог до якості робочої сили. Тому в державному регулюванні зайнятості розвинутих країн набирають ваги заходи довготривалого характеру, спрямовані на розвиток якісних параметрів трудових ресурсів.

Інфляція є складним, багатостороннім явищем, причини якого криються у взаємодії факторів сфери виробництва і сфери грошового обігу.

Інфляція — це загальне зростання рівня цін, що викликає знецінення грошей внаслідок їхньої надмірної емісії.

Проте це лише форма прояву, а не глибинна сутність і причина інфляції. Насправді ж інфляція зумовлена комплексом внутрішніх і зовнішніх причин Найважливішими з внутрішніх причин інфляції є:

–порушення пропорцій відтворення між виробництвом і споживанням, нагромадженням і споживанням, попитом і пропозицією, грошовою масою в обігу і сумою товарних цін;

–значне зростання дефіциту державного бюджету і державного боргу, зумовлених непродуктивними державними витратами;

–надмірна емісія паперових грошей, яка порушує закони грошового обігу;

–мілітаризація економіки, що відволікає значну частину ресурсів в оборонну промисловість, призводить до недовиробництва товарів народного споживання, створює їх дефіцит;

– збільшення податкового тягаря на товаровиробників;

– випередження темпів зростання заробітної плати порівняно з темпами зростання продуктивності праці.

Зовнішні фактори інфляції пов'язані з посиленням інтернаціоналізації господарських зв'язків між державами, що супроводжуються загостренням конкуренції на світових ринках капіталів, товарів та послуг, робочої сили, загостренням міжнародних валютно-кредитних відносин, зі структурними світовими кризами (енергетичною, продовольчою, фінансовою та ін.)

Узагальнюючи сказане, можна дати таке визначення інфляції:

Інфляція — це знецінення грошей, спричинене диспропорціями в суспільному виробництві й порушенням законів грошового обігу, яке виявляється у стійкому зростанні цін на товари і послуги.

Види інфляції:

1. Відкрита інфляція розвивається вільно і ніким не стримується.

2. Прихована інфляція — це така інфляція, коли держава вживає заходи, спрямовані на безпосереднє стримування цін на товари і послуги.

3. Повзуча інфляція — інфляція, що розвивається поступово коли ціни зростають поступово і незначною мірою (5— 10 % на рік).

4. Помірна інфляція (3—10 % на рік) у розвинутих країнах Заходу і не розглядається як негативний фактор. Навпаки, вважається, що вона стимулює розвиток економіки, надає їй необхідного динамізму.

5. Галопуюча інфляція — інфляція, коли ціни зростають швидко — на 20—100 % щорічно.

6. Гіперінфляція — інфляція, коли ціни зростають астрономічно — на 1—2 % щодня або на 500 % і більше на рік.

7.Збалансована інфляція — інфляція, коли ціни товарів різних товарних груп відносно один одного не змінюються. Ціни підвищуються досить повільно й одночасно на більшість товарів та послуг.

8. Незбалансована інфляція — інфляція, коли співвідношення цін у різних товарних групах змінюється на різні відсотки і по-різному на кожний вид товару.

9. Очікувана інфляція — зазвичай помірна інфляція, яку можна спрогнозувати на будь-який період часу. Досить часто це є прямим результатом антиінфляційних дій уряду.

10. Неочікувана інфляція характеризується раптовим стрибком цін, зумовленим збільшенням під впливом інфляційних очікувань суспільного попиту населення на споживчі товари, товаровиробників — на сировину та засоби виробництва.

Розвиток інфляції відбувається у двох формах:

- інфляція попиту;

- інфляція пропозиції.

Інфляція попиту — це порушення рівноваги між попитом і пропозицією з боку попиту, тобто сукупний попит перевищує сукупну пропозицію.

Спричинити її може в основному збільшення державних замовлень (наприклад, військових), попиту підприємців на засоби виробництва в умовах повної зайнятості й майже повної завантаженості виробничих потужностей, а також зростання купівельної спроможності трудящих (зростання заробітної плати) в результаті, наприклад, узгоджених дій профспілок. Усе це спричиняє утворення надлишку грошей порівняно з кількістю товарів, призводить до підвищення цін. Таким чином, надлишок платіжних засобів в обігу створює дефіцит пропозиції, коли виробники не можуть адекватно реагувати на зростання попиту, що веде до утворення надлишкового попиту.

Інфляція пропозиції (або інфляція витрат) — зростання цін внаслідок підвищення витрат виробництва чи скорочення сукупної пропозиції відносно сталого обсягу попиту.

Причинами інфляції пропозиції можуть бути: зростання цін на сировину, енергоносії, підвищення заробітної плати, олігополістична політика ціноутворення, економічна і фінансова політика держави спрямована на підвищення податків і подорожчання кредитів, тощо. Вона може також виникнути в результаті зміни структури пропозиції на ринку.

Якщо інфляція зберігається в довгостроковому періоді і супроводжується економічним спадом, то вона перероджується у більш тяжку форму, яка називається стагфляцією.Тобто, остання означає інфляцію, що супроводжується стагнацією виробництва й одночасно зростанням рівня цін і безробіття.

Рівень інфляції можна обчислити за формулою:

,

де Т_і – темпи інфляції, І_у0 – індекс цін базового року, І_у1 – індекс цін поточного року.

Дефляція — загальне зниження середнього рівня цін в економіці. Це процес, протилежний інфляції, який найчастіше відбувається в період економічного спаду.

Економічні наслідки інфляції:

Інфляція — це тяжка хвороба економіки з глибокими соціально-економічними наслідками.

По-перше, інфляція руйнує нормальні господарські зв'язки, посилює диспропорції в економіці, дезорганізує інвестиційний процес, оскільки при нестримному зростанні цін мета виробництва (прибуток) може бути досягнута і без зростання виробництва.

По-друге, капітали переливаються з виробництва у сферу обігу, насамперед у спекулятивні комерційні структури, де вони швидше обертаються і приносять величезні прибутки, а також "втікають" за кордон у пошуках прибутковішого застосування й надійного прибутку. Зростають спекуляція, тіньова економіка, корупція.

По-третє, порушується нормальне функціонування кредитно-грошової системи. Знецінення грошей підриває стимули до нагромадження їх, породжуючи таке явище як "втеча від грошей", коли підприємці й населення надають перевагу вкладанню грошових заощаджень у товари та інші матеріальні цінності. Розриваються кредитні угоди, бо при інфляції невигідно надавати довгострокові кредити під невеликі проценти, оскільки кредиторові доведеться отримувати борги у знецінених грошах.

По-четверте, поступово згортаються товарно-грошові відносини й розширюється прямий продуктообмін на основі бартерних угод. Це призводить до втрати грошима своїх економічних функцій, і відносини обміну повертаються назад — до простої, або випадкової, форми вартості.

По-п'яте, інфляція негативно впливає і на міжнародне економічне та валютно-кредитне становище країни. Вона підриває конкурентоспроможність і експорт вітчизняних товарів, водночас заохочує імпорт товарів з-за кордону, оскільки на внутрішньому ринку вони продаються за вищими цінами. Інфляція стримує надходження іноземного капіталу, знижує офіційний і ринковий курси національної валюти через її знецінення.

Соціальні наслідки інфляції:

По-перше, інфляція знижує життєвий рівень усіх верств населення, особливо тих, які мають сталий дохід, оскільки темпи зростання доходів відстають від темпів зростання цін на товари й послуги.

По-друге, інфляція знецінює попередні грошові заощадження населення в банках, страхових полісах, щорічну ренту та інші паперові активи з фіксованою вартістю.

По-третє, інфляція посилює безробіття, підриває мотивацію до ефективної трудової діяльності, посилює соціальну диференціацію населення і соціальну напругу в суспільстві.

Читайте також:

1. F) Наслідки демографічного вибуху.
2. Адміністративний арешт активів та його наслідки
3. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства як методична основа діагностики його спроможності протидіяти кризовим явищам та ліквідувати їх наслідки
4. Антична колонізація Північного Причорноморья та її наслідки.
5. Аншлюс Австрії. Мюнхенська конференція та її наслідки. Крах політики західних держав щодо умиротворення агресора
6. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. особливості побудови банківської системи в Україн
7. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
8. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
9. Банкрутство підприємства: причини, наслідки, процедура.
10. Банкрутство підприємства: причини, оцінка ймовірності настання та наслідки
11. Безробіття і зайнятість населення: причини, види та наслідки
12. Безробіття, його види і наслідки.

Переглядів: 2475