• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Безробіття, його види і наслідки.

Ринок праці як один із підвидів ринкової системи узгоджує потребу економіки в праці з наявними трудовими ресурсами, врівноважує попит на робочі місця з їхньою пропозицією.

Проте в дійсності, як правило, співвідношення попиту і пропозиції робочої сили чи робочих місць щоразу проявляє їхню кількісну і якісну невідповідність:

– частина економічно активного населення виявляє попит на робочі місця і не знаходить відповідної пропозиції;

– залишаються незайнятими робочі місця, що характеризуються особливими вимогами до кваліфікації, економічного і соціального статусу власників робочої сили.

З цих диспропорцій в умовах сучасного ринку кількісно переважає перша — проблема працевлаштування бажаючих працювати, або проблема безробіття.

Безробіття – соціально-економічне явище, пов’язане з перевищенням пропозиції робочої сили відносно попиту та неї, стан незайнятості частини економічно активного населення.

За визначенням МОП, безробітною вважається особа, яка досягла законодавчо встановленого віку, не працює за грошову винагороду і докладає активних зусиль її знайти. Для розрахунку параметрів безробіття це визначення уточнюється з урахуванням конкретних особливостей країни.

В Україні згідно із Законом "Про зайнятість" безробітними визначені громадяни працездатного віку, які з незалежних від них причин не мають заробітку (трудового доходу) через відсутність підходящої роботи, зареєстровані у державній службі зайнятості, дійсно шукають роботу і здатні приступити до праці.

Рівень безробіття визначається процентним відношенням числа офіційно зареєстрованих безробітних до чисельності економічно активного населення (робочої сили).

де Р_б – рівень безробіття;

Б – чисельність безробітних;

РС – чисельність робочої сили.

Найпоширенішим у сучасній економічні теорії є виділення таких основних форм безробіття:

- фрикційного;

- структурного;

- циклічного.

Фрикційне безробіттязумовлене динамічністю ринку праці: рухом робочої сили через невідповідність рівня заробітної плати або умов праці вимогам робітників, регіональними переміщеннями населення та переміщеннями, пов'язаними зі зміною виду діяльності, скороченням робочої сили у зв'язку із закриттям фірм або зменшенням масштабів їхньої діяльності, спричинених факторами випадкового характеру; необхідністю певного часу для пошуку відповідного робочого місця або певного робітника, що відповідав би визначеним вимогам; недосконалістю інформаційних потоків.

Структурне безробіттявиникає через невідповідність між попитом і пропозицією робочої сили внаслідок змін попиту на окремі професії в процесі структурних зрушень в економіці, а також існуючими територіальними диспропорціями в попиті та пропозиції робочої сили.

Визначення фрикційного та структурного безробіття як природного (абсолютного або такого, що об'єктивно існує) за умов динамічності економічних процесів і недосконалості інформації уточнює сучасне розуміння повної зайнятості. Вона вважається повною, якщо рівень безробіття не перевищує його природної норми (в 90-ті роки — 6—7 %).

Циклічне безробіттяпов'язане зі спадами ділової активності в умовах циклічних коливань. Воно виникає в результаті зниження сукупного попиту на працю внаслідок падіння сукупного попиту на продукцію і негнучкості реальної заробітної плати в бік її зниження.

Перехідна економіка породжує такі додаткові причини безробіття:

– спад виробництва внаслідок економічної кризи перехідного періоду;

– надмірна зайнятість в адміністративно-командній економіці;

– масштабна структурна трансформація виробництва;

– зниження рівня державного захисту населення.

Безробіття є серйозною соціально-економічною проблемою, оскільки породжує цілий ряд негативних наслідків:

економічних:

– недовиробництво ВВП. Американським дослідником Артуром Оукеном було доведено існування взаємозв'язку між рівнем безробіття і падінням обсягу ВВП.

– потребує коштів на утримання безробітних;

соціальних:

– зниження життєвого рівня;

– декваліфікація робочої сили;

– зростання показників "соціальної патології".

Ціна безробіття обраховується за допомогою закона Оукена, який показує на зв’язок між зростанням безробіття та зменшенням обсягів ВВП і характеризує втрати економіки внаслідок зменшення національного виробництва в період економічного спаду та кризи.

Закон Оукена показує, що коли фактичний рівень безробіття перевищує природний рівень безробіття на 1%, то відставання обсягу ВНП складає приблизно 2,5%, що обраховується за формулою:

ΔY = β · (u_факт – u_прир)

або

Де: β – коефіцієнт чутливості ВНП до циклічного безробіття (β = від 2 до 2,5%);

ΔY – розрив ВНП у процентах до потенційного рівня;

u_факт – фактичний рівень безробіття (у %);

u_прир – природний рівень безробіття (у %);

Y_прир – потенційний обсяг ВНП;

Y_факт – фактичний обсяг ВНП в період економічного спаду.

Цей закон дозволяє обчислити абсолютні втрати ВНП внаслідок появи циклічного безробіття, або розрив ВНП по закону Оукена:

Y_розрив = β(u_факт – u_прир)Y_прир

На базі розриву ВНП можна обчислити потенційний ВНП (Y_пот) і втрати ВНП від циклічного безробіття (ΔY).

∆Y^% = Y^%_пот – Y^%_факт

Читайте також:

1. Антична колонізація Північного Причорноморья та її наслідки.
2. Аншлюс Австрії. Мюнхенська конференція та її наслідки. Крах політики західних держав щодо умиротворення агресора
3. Безробіття, його суть та причини. Закон Оукена.
4. Безробіття: сутність, види, соціально – економічні наслідки.
5. Види порушень зору, їх причини й наслідки.
6. Вимоги нормативних документів щодо термінів подачі інформації про виникнення НС та її медико-санітарні наслідки.
7. Встановлення радянської влади в Україні: передумови, причини, наслідки.
8. Глобалізація має як позитивні, так і негативні наслідки.
9. Глобалізація міжнародної економіки. Суперечливість процесу глобалізації: прогресивні і негативні наслідки.
10. Глобалізація світової економіки: позитивні та негативні наслідки. Глобальні проблеми сучасності.
11. Економічна криза в Україні та її наслідки. Програми нової економічної стратегії

Переглядів: 4742