МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Ринок праці та особливості його функціонування.Тема 8. Безробіття та інфляція як прояв макроекономічної нестабільності в умовах ринку. 1. Ринок праці та особливості його функціонування. 2. Безробіття, його види і наслідки. Закон Оукена. 3. Цілі, принципи та механізм державного регулювання зайнятості. 4.Інфляція і суть, причини, види та соціально-економічний і наслідки. 5.Особливості інфляції в Україні. Антиінфляційна політика.
Ринок праці займає важливе місце в структурі ринкової економіки. Суб'єктами ринку праці є наймані працівники як власники, носії та продавці товару "робоча сила" і роботодавці як її покупці. Об’єктом ринку праці є робоча сила, яка є товаром і купується та продається, як і всі інші товари. Механізм функціонування ринку праці відображає взаємодію попиту і пропозиції на робочу силу, які врівноважуються її ціною — заробітною платою. Процес формування попиту на робочу силу безпосередньо визначається речовим фактором виробництва та опосередковано відображає вплив інших чинників: – чисельності покупців робочої сили та їхніх грошових доходів, що реально можуть бути інвестовані в трудові ресурси; – можливості певної взаємозамінності живої праці й знарядь праці залежно від рівня цін на них; – продуктивності праці й ринкової вартості (ціни) створюваного нею товару. Названі чинники впливають на процес формування попиту на робочу силу. Величина попиту як платоспроможної потреби в робочій силі безпосередньо визначається рівнем ціни чи заробітної плати. Залежність між ними має зворотний характер. На формування пропозиції робочої сили впливають: – чисельність населення, його вікова і статева структура, міграційна активність; – професійно-кваліфікаційні характеристики сукупної робочої сили; – вартість засобів існування, необхідних для забезпечення працездатності людини, та задоволення потреб не працюючих членів сім'ї; – рівень і якість життя; – мотивація до праці; – звички, традиції, культура, релігія; – державне регулювання ринку праці і вплив профспілок. Величина пропозиції також визначається рівнем ціни робочої сили як товару, але, на відміну від величини попиту, ця залежність має прямий характер. Основним регулюючим інструментом ринкового розподілу робочої сили є ціновий механізм. Як ринкова ціна, заробітна плата врівноважує попит і пропозицію робочої сили. Водночас вона відображає ситуацію на ринку праці, досягнутий баланс інтересів між підприємцями, найманими працівниками, державою та профспілками. Разом з тим, заробітна плата займає особливе місце в ціновому ряду. Нині вона розглядається як дохід, величина якого не повинна опускатися нижче рівня, за яким втрачається гідність праці. Тому заробітна плата не може пристосуватися до інших елементів економічної рівноваги, а навпаки, останні мусять бути приведені у відповідність до її рівня. Така особливість заробітної плати зумовлюється її роллю у відтворенні робочої сили як специфічного товару. Специфіка ринку праці виявляється у його функціональному навантаженні. Величина попиту як платоспроможної потреби в робочій силі безпосередньо визначається рівнем ціни чи заробітної плати. Залежність між ними має зворотний характер. Ринок праці виконує такі функції: – оцінює робочу силу як ресурс для суспільного виробництва; – інформує своїх суб'єктів про необхідність коригування їхніх рішень; – гарантує покриття суспільно-корисних витрат робочої сили; – стимулює кількісно-якісне її зростання йефективне використання; – регулює розподіл робочої сили, зумовлюючи мобільність цього ресурсу та раціоналізацію його витрат; – узгоджує величину і структуру сукупної робочої сили з обсягом і структурою виробничих потреб у ній.
Читайте також:
|
||||||||
|