РЯД ВЕРБЛЮДКИ (RAPHIDIOPTERA)

Голова сплощена, прогнатична. Ротові органи гризучого типу. Вусики короткі, ниткоподібні. Очі великі. Передньогруди сильно подовжені, рухомі, нагадують шию верблюда. Тіло струнке, видовжене. Мають дві пари великих (6–15 мм) прозорих сітчастих крил із птеростигмою, складених дахоподібно вздовж черевця. Самка має гострий довгий яйцеклад. Сучасна світова фауна дуже збіднена. Імаго живе близько 2 місяців. Самки, протикаючи яйцекладом кору дерев, відкладають під нею яйця. Личинки живуть близько 2 років під корою або в ґрунті біля коріння дерев. Лялечка вільна. Верблюдки – хижаки, що знищують різних лісових шкідників. Верблюдки всюди нечисленні, пов’язані з вологими місцями. У сучасній світовій фауні описано близько 200 видів верблюдок. В Україні відомі лише 4 види верблюдок, що зустрічаються навесні й улітку на листяних та хвойних деревах, поширені в плодових садах.

24. РЯД ВЕЛИКОКРИЛІ (MEGALOPTERA)

Крилаті комахи середнього розміру. Голова велика, плоска, прогнатична. Ротовий апарат гризучого типу. Вусики ниткоподібні, довгі. Очі добре розвинені. Передньогруди збільшені, широкі. Мають дві пари гомономних перетинчастих крил, які складаються дахоподібно. Дорослі комахи тримаються біля водойм, але інколи їх можна зустріти на значній відстані від води. Політ їх дуже повільний. Яйця відкладають групами поблизу води. Личинка линяє 10 разів. Розвиток звичайно відбувається протягом двох років (від 1 до 3 років). Личинки живуть у воді, протягом першого та другого личинкових віків ведуть планктонний спосіб життя, потім опускаються на дно та зариваються в мул. Дихають черевними трахейними зябрами. Личинки хижі. Перетворюються на лялечок у ґрунті та моху біля води. Імаго не живляться. У сучасній світовій фауні описано близько 240 видів великокрилих.

25. РЯД СКОРПІОНОВІ МУХИ (MECOPTERA)

Голова витягнена донизу й має вигляд дзьобоподібного відростка (головотрубки), із гризучими ротовими частинами на вершині. Вусики ниткоподібні. Ноги стрункі, бігального типу. Більшість представників ряду має дві пари добре розвинених перетинчастих крил, у деяких видів крила недорозвинені. У самців останні сегменти черевця потовщені й загнуті вгору, чим нагадують задню частину тіла скорпіона. Личинки й імаго – хижаки або живляться мертвими комахами та гнилими рослинними залишками. Дорослі комахи характеризуються слабким польотом, при редукції крил активно бігають та стрибають. У сучасній світовій фауні описано близько 470 видів.

26. РЯД ВОЛОХОКРИЛЬЦІ (ТRІСHОPTERA)

Невеликі або середнього розміру, близькі й подібні до метеликів. Голова гіпогнатична, з ниткоподібними вусиками й великими очима. Ротовий апарат м’який, сисний. Груди з двома парами крил. Тулуб і крила вкриті волосками. Імаго живуть поблизу водойм, не живляться, лише п’ють. Яйця відкладають у воду. Личинки – типові мешканці прісних водойм, хижі або рослиноїдні, із ротовим апаратом гризучого типу й трьома парами грудних ніг; дихають трахейними зябрами або крізь шкіру. Личинки мають шовковидільні залози. Із шовку личинки хижих видів будують ловецькі сіті або воронки. Залежно від швидкості течії будують із рослинних або мінеральних часток пересувні чохлики. Перед линянням в імаго лялечка прогризає кришечку чохлика й виходить на берег. Імаго активні перед заходом сонця, уночі летять на світло. Представники цього ряду поширені на всіх континентах. У світовій фауні описано більше 6000 видів. В Україні ряд вивчений недостатньо.

27. РЯД ЛУСКОКРИЛІ, або МЕТЕЛИКИ

(LEPIDOPTERA)

Дуже різна за розмірами та будовою крил група комах. Як правило, мають дві пари крил, укритих особливими лусочками. Комбінації зі скупчень лусочок різної форми та кольору утворюють різноманітні рисунки в різних представників ряду. Лусками вкрите й тіло метелика. Усі фази розвитку в них цілком виразні: лялечка малорухлива, зовсім не схожа ні на гусеницю, ні на метелика. Лялечка дуже часто розміщується в коконі. Ротовий апарат у гусениць він гризучий, у метеликів – сисний. Здебільшого фітофаги. Є види, що живляться вовною, воском, є й м’ясоїдні види, деякі групи на імагінальній стадії зовсім не живляться. Серед лускокрилих є вузькі ендеміки й реліктові види, а є й космополіти. У сучасній світовій фауні описано більше 140000 видів.

28. РЯД ПЕРЕТИНЧАСТОКРИЛІ (HYMENOPTERA)

Розміри тіла представників ряду від до великих. Голова гіпогнатична (рідко прогнатична). Ротові органи гризучі або гризучо-лижучі. Фасеткові очі добре розвинені, є 3 простих вічка. Антени дуже різноманітної будови. Крил 2 пари, вони перетинчасті, прозорі, гетерономні, жилок мало. Перший сегмент черевця увійшов до складу грудей. Самки часто мають жало. Личинки – безногі або гусенеподібні. Лялечка вільна. У сучасній фауні більшість родин – космополіти. Розмноження в більшості випадків двостатеве. Іноді відбувається розвиток із незапліднених яєць тільки самців (арренотокія) або тільки самок (телітокія), дуже рідко – у 2–3 випадках у пильщіків та рогохвостів – із незапліднених яєць виводяться і самці, і самки. У горіхотворок може бути циклічний партеногенез (циклічна дейтеротокія – чередування двостатевих поколінь із поколіннями партеногенетичних самок). У деяких хальцид та браконід спостерігається поліембріонія (2000 й більше зародків в одному яйці). Перетинчастокрилі мають велике практичне значення як запилювачі рослин, паразити й хижаки шкідників сільського й лісового господарства та медоноси. Світова фауна об’єднує більше 300000 видів. Вірогідно кількість видів значно більша (до 6000000), більша частина малих паразитичних видів ще не описана. В Україні поширено близько 10000 видів перетинчастокрилих.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
РЯД ТРИПСИ (THYSANOPTERA)	\|	РЯД БЛОХИ (БЛОХИ, APHANIPTERA)

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.