• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

РЯД БЛОХИ (БЛОХИ, APHANIPTERA)

Малі, стиснуті з боків безкрилі комахи, здатні робити великі стрибки. Голова маленька, із короткими вусиками. Очі інколи відсутні. Ротовий апарат колючо-сисного типу. Сегменти грудей виразно відмежовані, мають щетинки або гребенеподібні утворення з хітинізованих зубчиків. Крила відсутні. Найкраще розвинені задні стрибальні ноги. Безногі червоподібні личинки живуть вільно, живляться різними органічними залишками. Лялечка вільна. Весь цикл розвитку завершується за 1–2 місяці. Імаго бліх паразитують на теплокровних тваринах. Багатоїдні блохи нападають на будь-яку істоту (навіть на змій та гусениць). Велику небезпеку для людини становлять блохи як переносники збудників хвороб, наприклад чуми та ін. Окремі види бліх – проміжні хазяї гельмінтів. Світова фауна об’єднує близько 1000 видів.

30. РЯД ДВОКРИЛІ (DIPTERA)

Найбільш високоорганізований ряд комах. Характерну ознаку представників ряду становить наявність лише однієї (передньої) пари крил. Задні крила перетворені в маленькі булавчасті придатки – дзижчальця, що мають значення для координації польоту. Личинки безногі. Ротові органи різноманітної будови: у комарів-кровососів колючо-сисного типу, у ґедзів ріжучо-лижучого, у більшості мух типово лижучого. У представників підряду довговусих вусики багаточленикові, довгі; у представників підряду коротковусих вусики тричленикові, короткі. За ступенем редукції голови личинок двокрилих поділяють: 1) родини з добре розвиненою головою, невтяжним гризучим ротовим апаратом; 2) групи з частково редукованим ротовим апаратом та наполовину втяжною головною капсулою; 3) родини з безголовими личинками. Імаго живляться виступаючим соком рослин, нектаром, навозом, є хижі комахи. Багато кровососів ссавців, рідше птахів, рептилій та амфібій, поширена імагінальна афагія. Розмноження двостатеве, рідше партеногенетичне, відомі випадки педогенезу. У багатьох видів вищих мух розвинене живородіння. Є й форми, що народжують одразу лялечку: муха цеце. У світовій фауні описано більше 120000 видів.

ЛЕКЦІЯ 4. Багатоїдні шкідники

Питання:

1. Шкідники ряду прямокрилі.

2. Шкідники ряду твердокрилі.

3. Шкідники ряду лускокрилі.

1. Шкідники ряду прямокрилі (Orthoptera).

Родина справжні саранові–Acrididae.

В Україні більшість саранових зимують у стадії яйця і мають од­не покоління за рік. Яйця відкладають у ґрунт у вигляді так званої «кубушки». Кожний вид саранових має свою специфічну форму кубушки. Відродження личинок відбувається навесні, окрилення та відкладання яєць – влітку або на початку осені. Личинки линяють 4-7 разів і завершують розвиток за один-півтора місяця. Життя саранових відбувається на відкритих ландшафтах, особливо багато їх на луках і в степу.

Важлива роль в обмеженні чисельності саранових належить біо­тичним факторам.

1. Прус, або сарана італійська – Calliptamus italicus L. Трап­ляється повсюдно. Довжина самців – 15-25 мм, са­мок – 23-41 мм, колір тіла варіює і може бути коричнево-бурим, сіро-корич­невим, коричневим, бурим, жовто-бурим або білуватим. Личинки імагоподібні. У степовій зоні більш поширений на полинових і полиново-злакових степах, со­лончаках і старих перелогах. У цих місцях розмножується і перехо­дить на сільськогосподарські культури та молоді лісові насадження. При невеликій густоті популяції личинки та імаго тримаються відокремлено (фаза solitаrіа), при збільшенні їх чисельності переходять до стадного способу життя – фаза gregаria. Скупчення саранових називається кулігами.В кулігах здійснюють спільні міграції, личинки роблять спільні пе­реходи, а дорослі комахи – перельоти. Шкодять личинки та імаго.

2. Сарана перелітна, або азіатська – Locusta migratoria L. В Україні представлена двома підвидами: L. migratoria migratoria L. іL. migratoria rossica. Другий підвид називаєть­ся середньоруською сараною. Імаго розміром 29-59 мм, бурого або зеленуватого кольору. Сарана відкладає кубушки переважно на стерні ярих хлібів і перелогах. У найбільшій кількості кубушки трапляються на сухих острівках очерету. Чисельність їх зазвичай збільшується в посушливі роки. Яйця відкладають у не надто твердий ґрунт у тому місці, де куліга сарани опинилась у момент повної стиглості яєчників. Ембріональний розвиток стадної фази перелітної сарани починається восени, а завершується навесні наступного року. Яйця поодинокої фази за сприятливих умов розви­ваються без діапаузи. Ембріональний розвиток на півдні завершу­ється в травні, залежно від температури й вологості. Личинки відро­джуються в теплі роки в третій декаді травня – на початку червня, а в холодні – в другій декаді червня. Окрилення у південних резер­ваціях починається в перших числах липня, а відкладання яєць самками розпочинається у середині серпня і триває до жовтня. Од­на самка відкладає дві кубушки. Шкодять личинки та імаго.

3. Сарана марокканська – Dociostaurus maroccanus.В Україні поширена переважно у південній частині Криму. Колір – жовтувато-сірий або палевий із сірими плямами. Дов­жина самців 20-28 мм, самок – 28-38 мм. У Криму відродження ли­чинок починається на початку травня. Дорослі особини з'являються на початку червня. Шкодять личинки та імаго.

Родина коникові–Tettigoniidae

4. Коник зелений – Tettigonia viridissima L. – трап­ляється повсюдно. Імаго розміром 27-42 мм; тіло і ноги світло-зеленого кольору. Зимують яйця, відкладені в ґрунт групами по 2-8 шт. Мають одну генерацію на рік. Шкодять личинки та імаго.

Родина цвіркуни–Gryllidae.

5. Цвіркун степовий – Gryllus desertus Pall. – трап­ляється повсюдно, але більш численний на півдні України. Імаго розміром 12-19 мм; колір тіла й голови чорний. Зимують ли­чинки під рослинними рештками. Упродовж року розвивається одна генерація. Шкодять личинки та імаго.

Родина капустянки–Gryllotalpidae.

6. Капустянка звичайна – Gryllotalpa gryllotalpa L. – поширена в усіх зонах на добре зволожених, у тому числі зрошува­них землях. Імаго оксамитово-коричневого, знизу жовтуватого кольору. Довжина тіла – 35-50 мм. Живиться також ба­гатьма ґрунтовими безхребетними. Зимують дорослі комахи, німфи та личинки. Повний цикл розвитку капустянки звичайної у Лісостепу України триває близько двох років, у північній частині – ще більше. Шкодять личинки та імаго.

2. Шкідники ряду твердокрилі (Coleoptera).

До багатоїдних шкідників з ряду твердокрилих належать пред­ставники родин пластинчастовусі (Scarabeidoe),ковалики (Elateridae),чорниші (Tenebrionidae),пилкоїди (Alleculidae)і довгоноси­ки (Curculionidae).

Родина пластинчастовусі–Scarabaeidae

1. Кравець – Lethrus apterus – поширений у південній частині Полісся, Лісостепу та північного степу України. Жук розміром 15-24 мм, чорного ко­льору. Масовий вихід імаго – з середини квітня до середини червня. Зимує імаго, генерація однорічна. Шкодять імаго.

Родина коваликові–Elateridae

2. Ковалик посівний – Agriotes sputator– поширений в Україні повсюдно. Личинки пошкоджують злакові культури, бульби картоплі, коренеплоди буряків і моркви, насіння та сходи. Жук розміром 6-8,5 мм, темно-бурий, іноді світло-бурий. Зимують жуки в ґрунті у лялечкових колисочках, на глибині 100 см, личинки різних віків – на глибині 50-80 см. Імаго з'являються в першій по­ловині травня і зустрічаються до середини червня. Масовий літ і відкладання яєць – наприкінці травня. Личинки відроджуються наприкінці травня – на початку червня. Повний розвиток завершується за чотири роки. Завершивши розвиток, личинка за­ляльковується в липні – серпні. Жуки формуються в лялечкових колисочках наприкінці серпня. Шкодять личинки, частково – імаго.

5. Ковалик степовий – Agriotes gurgistanus– трапля­ється повсюдно. Жук розміром 10-15 мм; тіло чорне з бронзовим блиском. Зимують жуки в лялечкових колисочках у ґрунті на глибині 10-12 см, а личинки різних віків – на глибині 5-35 см. На поверхню ґрунту жуки виходять з другої половини квітня. Масовий літ і спарю­вання – з 27 квітня по 12 травня. Яйця відкладають у ґрунт. Ембріональний розвиток триває два – три тижні. Личинки відроджуються наприкінці травня – у чер­вні. Розвиваються личинки 2-3 роки, деяка частина – до 4 років. Завершивши розвиток, личин­ки заляльковуються у вересні – жовтні. Тривалість розвитку лялеч­ки – 3-4 тижні. Шкодять личинки та імаго.

Родина чорниші–Tenebrionidae

7. Мідляк піщаний – Opatrum sabulosum – поширений повсюдно, але найчисленніший на півдні степової зони в Одеській, Миколаївській, Херсонській та Запорізькій областях. Жук розміром 7-10 мм, чорний або сірувато-бурий від ґрунтової кірки. Жуки живуть 1-2 роки, зимують серед рослинних решток на полях і у верхньому шарі ґрунту. З'являються на поверхні ґрунту в степовій зоні наприкінці березня або на початку квітня. У квітні, спостерігається спарювання і наприкінці квітня – на початку травня відкладання яєць, яке триває до кінця травня – початку червня. Повний розвиток личинок завершується за 35-40 діб; заляльковуються личинки в ґрунті на глибині 3-6 см, розвиток лялечки триває 6-8 діб. Імаго з'являються в липні і продовжують виходити з ґрунту впродовж серпня. Личинки, які відродилися з пізніх кладок, заляльковуються у серпні – вересні, а жуки залишаються в лялечкових колисочках до весни. Шкодять імаго, частково – личинки.

8. Мідляк кукурудзяний – Pedinus femoralis. В Україні поширений переважно на півдні Лісостепу та в Степу. Жук 7-9 мм, чорний із сизуватим відтінком. Зимують жуки в ґрунті та личинки на глибині 20-40 см. Жуки живуть 2-3 роки, розвиток личин­ки завершується за 12-14 місяців. Імаго починають виходити на поверхню ґрунту в другій половині квітня. Відкладання яєць триває впродовж усієї вегетації. За період життя личинки (близько одного року) линяють 11 разів. Стадія лялечки триває 14-18 діб. Шкодять личинки, частково – імаго.

9. Мідляк широкогрудий – Blaps lethifera– поширений на півдні Лісостепу і в Степу. Жук розміром 20-27мм, чорний. Зимують жуки й личинки різного віку в грунті. Перші імаго виходять на поверхню у квітні; спарювання і відкладання яєць відбувається в першій – другій декадах травня. Заляльковуються личинки наприкінці серпня; частина їх зимує і після додаткового живлення заляльковується наприкінці квітня, а в травні вже з'являються жуки. Шкодять личинки та імаго.

10. Мідляк степовий – Blaps halophila– поширений в Україні у степовій зоні та в Криму. Жук завдовжки 17-23 мм, матово-чорний. Жуки зимують під укриттями і в лялечкових колисочках. Цикл розвитку та спосіб життя такий самий, як і у попереднього виду. Шкодять личинки та імаго.

Родина пилкоїди–Alleculidae

11. Пилкоїд дагестанський – Podonta daghestanica–в Україні найчисленніший у південній смузі лісостепової зони, степу та в Криму. Пошкоджує пшеницю, кукурудзу, сорго, сою, соняшник. Жук розміром 7-9,5 мм, блискучий, чорного кольору. Зимують личинки різних віків у ґрунті на глибині 40-60 см. Тривалість життя личинки – два роки. Завершивши живлення, вони заляльковуються в степовій зоні у травні; жуки з'являються в другій половині травня; максимальний літ – у червні, останні особини зникають на початку серпня. Шкодять личинки.

Родина довгоносики–Curculionidae

12. Довгоносик сірий південний – Tanymecus dilaticollis– поширений на південному заході України. Жуки живляться на від­ростаючих озимих, а потім сходами ярих, буряків, соняшнику, кукурудзи, тютюну та різних бур'янів. Личинки живляться кукурудзою. Жук розміром 6,5-8 мм, чорний, густо вкритий сірими волоскоподібними лусочками. Зимують жуки в ґрунті на глибині 40-80 см. Вихід жуків із зимівлі триває понад 20 діб. Масове відкладання яєць відбувається впродовж травня. Личинки розвиваються 2-2,5 міс. Заляльковуються в ґрунті. Стадія лялечки триває 17-20 діб. Жуки з'являються в пер­шій декаді серпня і залишаються на зимівлю в ґрунті. Розвивається цей шкідник в одному поколінні за рік. Шкодять личинки та імаго.

3. Шкідники ряду лускокрилі, або метелики (Lepidoptera).

Родина совки–Noctuidae

1. Совка озима – Scotia segetum – поширена в Україні повсюдно. Метелик розміром 40-50 мм. Передні крила бурувато-сірі. Зимують гусениці шостого віку на глибині 10-25 см. Літ метеликів на півдні починається з середини квітня, в лісостеповій зоні – у третій декаді травня. На більшій частині України озима совка розвивається у двох по­коліннях, а в північних і північно-західних областях – в одному.

2. Совка оклична – Scotia exclamationis–в Україні поши­рена повсюдно. Метелик розміром 35-45 мм, передні крила від жовтувато-сірих до ко­ричневих, темно-коричневі або темно-бурі. Зимують гусениці шостого віку в грунті. Літ метеликів відбувається у першій і другій половині червня. Потребують додаткового живлення на квіткових рослинах. У Степу розвива­ється в двох поколіннях, але літ метеликів другого покоління малоінтенсивний. Гусениці другого покоління пошкоджують озимі.

3. Совка-гамма – Autographa gamma–пошире­на в Україні повсюдно.З польових культур пошкоджує льон, коноплі, буряки, соняш­ник, картоплю, бобо­ві та зернобобові, кукурудзу тощо. Метелик розмі­ром 40-48 мм; передні крила від сіро­го до фіолетово-бурого кольору зі сріб­лястою плямою у вигляді грецької лі­тери «гамма». Зимує лялечка в грунті. Цикл розвитку однієї генерації в літній час становить 26-44 доби. У степовій і лі­состеповій зонах України совка-гамма розвивається у двох поколін­нях за рік.

4. Совка люцернова, або льонова – Heliothis viriplaca– поширена повсюдно. Найбільшої шкоди завдає сої й люцерні, іноді пошкоджує злаки та кукурудзу. Метелик розміром 30-38 мм; передні крила зеленувато-сірі з жовтуватим відтінком. Зимує лялечка в грунті. Метелики першого покоління літають у травні, другого – в червні. Ембріональний розвиток триває 5-9діб, живлення і розвиток гусениць – 19-33 доби. Стадія лялечки першо­го покоління триває 10-17 діб. Розвивається у двох поколіннях.

Родина вогнівки–Pyraustidae

5. Стебловий (кукурудзяний) метелик – Ostrinia nubilalis. В Україні зона значної шкодочинності охоплює лісо­степову і північ степової зони. Гусениця пошкоджує кукурудзу, просо, соняшник. Метелик розміром 26-32 мм, передні крила самця бурувато-коричневі, у самки пе­редні крила світліші, біло-жовті або світло-коричневі. Зимують гусениці в стеблах пошкоджених рослин, у середині травня – на початку червня заляльковуються. Літ метеликів збігається в часі з початком викидання волотей кукуру­дзою. Гусениці розселяються по рослині й у захищених місцях вгризаються в середину стеб­ла, де живляться. Закінчивши живлення, вони залишаються в по­шкодженому стеблі на зимівлю. На півдні частина гусениць першо­го покоління відразу заляльковується, і в серпні – вересні розвива­ється друге покоління.

6. Лучний метелик – Margaritia sticticalis – поширений повсюдно. Метелик розміром 18-27 мм. Передні крила світло-коричневі з жовтувато-бурим рисунком з кількох смужок на зовнішньому краї та світлою плямою посередині. В Україні розвивається два покоління і одне фа­культативне, на півдні за оптимальних умов буває три покоління. Зимують діапаузні гусениці останнього покоління в коконах. На­весні вони заляльковуються, а на початку травня починається виліт метеликів. Літтриває один-два місяці. Метелики потребують додаткового живлення. Самки відкладають яйця упродовж 5-15 діб. Ембріональний розвиток триває від 2 до 15 діб. Метелики другого покоління літають наприкінці черв­ня – в липні. За сприятливих погодних умов вони відкладають яй­ця, у липні – серпні розвиваються гусениці, які зимують.

ЛЕКЦІЯ5.Шкідники зернових культур. Шкідники зерна та продуктів його переробки під час зберігання.

Питання:

1. Шкідники зернових культур.

1.1. Шкідники ряду рівнокрилі.

1.2. Шкідники ряду напівтвердокрилі.

1.3. Шкідники ряду трипси.

1.4. Шкідники ряду твердокрилі.

1.5. Шкідники ряду лускокрилі.

1.6. Шкідники ряду перетинчастокрилі.

1.7. Шкідники ряду двокрилі.

2. Шкідники зерна та продуктів його переробки під час зберігання

2.1. Шкідники ряду твердокрилі.

2.2. Шкідники ряду лускокрилі.

1. Шкідники зернових культур.

1.1. Шкідники ряду рівнокрилі хоботні (Ноmopterа).

Родина цикадки–Сісаdellidае

1. Шестикрапкова цикадка – Масrоsteles laevis– поширена повсюдно. Тіло імаго струнке, завдовжки 3,2-4 мм, жовто-зеленого кольо­ру, з чітким чорним рисунком на голові й щитку. Зимують яйця, відкладені в тканину піхви листка озимих злако­вих культур або в прикореневій частині стебел. Розвивається в 2-3 генераціях. Шкодять личинки та імаго.

2. Смугаста цикадка – Рsammotettis striatus– поширена повсюдно. Імаго розміром 3,5-5 мм, брудно-жовтого або буруватого кольору. Зимують яйця, відкладені самками в надрізи листя озимих. Розвивається в 1-3 поколіннях. Шкодять личинки та імаго.

Родина свинюшки–Dephaсіdае

3. Темна цикадка – Laodelphax striatella– поширена повсюдно. Імаго розміром 3,5-5 мм; самки жовтуваті, самці тем­ні, майже чорні. Зимують личинки III-IV віків на посівах злакових культур, на межах і узбіччях доріг. Розвивається цей шкідник у двох генераціях. Шкодять личинки та імаго.

Родина афіди–Арhididае

4. Звичайна злакова попелиця – Schizaphis graminum. В Україні частіше трапляється на півдні лісостепової зо­ни, у Степу і Криму. Безкрилі партеногенетичні самки-засновниці розміром 2,7-2,9 мм, світло-зелені, з поздовжньою зеленою смугою посередині спини. Життєвий цикл однодомний. Зимують яйця на листі сходів озимих культур і дикорослих злаків. Упродовж вегетаційного періоду може розвиватися в 10-12 гене­раціях. Шкодять личинки та імаго.

5. Велика злакова попелиця – Sitobion avenae–поширена повсюдно. Безкрилі засновниці розміром 2,5-3 мм, зеленуватого або жов­то-бурого кольору. Життєвий цикл однодомний. Зимують яйця на озимих культур­них або дикорослих злаках. Розвивається в кількох поколіннях за вегетаційний період. Шкодять личинки та імаго.

6. Ячмінна попелиця – Вrасhycolus noxius– пошире­на повсюдно.

Безкрила партеногенетична самка – завдовжки 2,5 мм, світло-жовтого кольору в білому пилку. У крилатої фор­ми голова і вусики чорні, а черевце світло-зелене. Життєвий цикл однодомний. Зимують яйця на листках ячменю і пшениці. Тривалість розвитку личинки до імаго в середньому до 8 діб. У вересні – жовтні з'являється статеве покоління, запліднені самки якого відкладають зимуючі яйця. Шкодять личинки та імаго.

1.2. Шкідники ряду напівтвердокрилі (Неmiptеrа).

Родина щитники-черепашки–Scutellerіdае

У літературі під назвою «хлібні клопи» об'єднують кілька видів родини щитників-черепашок, які пошкоджують зернові культури. До цієї групи належать шкідлива, маврська, австрійська та волого­любна черепашки. Для них характерна наявність великого широко­го щитка, який прикриває крила і черевце.

1. Шкідлива черепашка – Еurygaster integriceps– в Україні поширена на південному сході Лісостепу і Степу. Дає одне покоління, зимує в дорослому стані під опалими листками, рештками різних рослин, у полезахисних смугах та лісах, рідше – в садах та інших деревних насадженнях. Тривалість розвитку личинок – 40-50 діб. Переліт шкідливої черепашки в місця зимівлі починається в пе­ріод збирання озимих. Шкодять личинки та імаго.

2. Маврська черепашка – Еurygaster maurus– в Україні поширена повсюдно. Імаго і личинки зовні схожі на шкідливу черепа­шку; відрізняються від неї дещо меншими розмірами тіла (8-11 мм). В Україні маврська черепашка поширена дифузно, на полях зер­нових культур, як правило, трапляється в невеликій кількості. Упродовж року дає одне покоління. Період розвитку личинок три­валіший, ніж личинок шкідливої черепашки. Відкладання яєць, відродження личинок і відліт клопів у місця зимівлі спостерігають­ся на 7-10 діб пізніше порівняно з шкідливою черепашкою.

Родина пентатоміди – Реntatomіdае

Зерновим культурам іноді значної шкоди завдають клопи родини пентатомід, особливо елія гостроголова і носата. Значно менш небез­печні – гостроплечий і ягідний щитники, паломена зелена та ін.

3. Елія гостроголова – Аеlіа асиminаta– в Україні поши­рена повсюдно. Клоп яйцеподібної форми, 7-10 мм завдовжки, сірувато-жовтого кольору. Зимують дорослі клопи в тих самих місцях, що й шкідлива чере­пашка. Відкладання яєць починається в середині травня і триває до кін­ця життя клопів, що збігається з фазою закінчення молочної й вос­кової стиглості пшениці. Тривалість розвитку яйця – 5-10, личи­нок – 45-55 діб. Шкодять личинки та імаго.

4. Елія носата – Аеlіа гоstгаtа– в Україні досить по­ширена в Лісостепу і Степу. Тіло жовтувате, завдовжки 10-12 мм, з рисунком із поздовжніх темних смуг і світлих, дещо піднятих ребрин; на задніх стегнах по одній цяточці. Упродовж року розвивається в одному поколінні. Зимують дорос­лі особини під рослинними рештками. Шкодять личинки та імаго.

1.3. Шкідники ряду трипси (Тhуsаnорtеrа).

Родина флеотрипіди–Рhlоеоthrіріdае

1. Трипс пшеничний – Нарlothrips trіtісі– поширений повсюдно. Самки 1,3-1,5 мм завдовжки, від чорно-бурого до чорного кольору; самці менші за са­мок, трапляються дуже рідко. Личинка кіноварно-червона, завдовжки 1,4-1,8 мм. Зи­мують личинки в поверхневому шарі ґрунту і на його поверхні під рештками. Масова поява дорослих трипсів збігається з початком колосіння озимої пшени­ці. До фази воскової стиглості зерна личинки закінчують розвиток і йдуть на зимівлю в грунт. Розвивається одне поко­ління. Шкодять личинки та імаго.

Родина елотрипіди–Аеlоthгіріdае

2. Трипс вівсяний – Stenothrips graminum.Самка завдов­жки 0,9-1,1 мм; забарвлення жовто-сіре або бурувато-сіре; личинки жовто-сірі. Зимують дорослі трипси в ґрунті. Розвивається одне покоління. Шкодять личинки та імаго.

1.4. Шкідники ряду твердокрилі (Соlеорtеrа).

2. Просяна жужелиця – Орhоnus calceatus.Розповсюджена в степовій, лісостеповій зоні та Поліссі. Жук 12-15 мм завдовжки, чорний або смоляно-чорний, зверху блискучий; вусики і ноги червоно-бурі. Зимують личинки І-II віків, а також жуки. Шкідник розвивається в одній генерації. Шкодять личинки та імаго.

Родина пластинчастовусі–Sсаrаbеіdае

3. Кузька, або хлібний жук – Аnіsорlіа аustrіаса. Жук виїдає зерна злаків у період молочної стиглості, а тверді зерна вибиває на ґрунт. Личинки пошкоджують корені. Жук 12,8-16 мм завдовжки, тіло синювато-чорне; надкрила темно-каштанові. Літ жуків триває з кінця травня до початку серпня. Має дворічний цикл розвитку. Шкодять личинки (харчуються корінням) та імаго.

4. Жук-хрестоносець – Аnіsорlіа аgrісоlа–поширений в Україні повсюдно. Жук 10,5-13 мм завдовжки, чорний із зеленуватим металічним блиском; надкрила буро-жовті з чорним рисунком у вигляді хрес­та. Жуки літають з кінця травня до кінця липня. Має дворічний цикл розвитку. Шкодять личинки (харчуються корінням) та імаго.

5. Красун, або хрущ польовий – Аnіsорlіа sеgеtum– поширений повсюдно. Жук 8-10 мм, синювато-чорне з металічним блиском, черевце і надкрила коричнево-жовті, без рисунка. Літ жуків на півночі України починається 7-12 червня і завершується 14 серпня; на півдні – відповідно 23 травня і 12 липня. Має дворічний цикл розвитку. Шкодять личинки (харчуються корінням) та імаго.

Родина листоїди–Сhrуsоmеlіdае

6. П'явиця червоногруда (звичайна) – Оulеmа mеlаnорus– поширена повсюдно. Жук 4-4,5 мм завдов­жки, зеленувато-синій, передньоспинка і ноги жовту­вато-червоні. Зимують жуки в ґрунті на глибині 3-5 см, на полях зернових культур або в травостої. В Україні розвивається одне покоління цього шкідника. Шкодять жуки та личинки.

7. П'явиця синя – Оulеmа lichenis – в Україні поширена повсюдно. Спосіб життя такий самий, як у червоногрудої п'явиці. Зимують жуки в рослинній підстилці, дернині злакових трав, у купах трави і соло­ми або в ґрунті на глибині до 5 см. Упродовж року розвивається в одній генерації. Шкодять жуки та личинки.

8. Смугаста хлібна блішка – Рhуllоtrеtа vittulа– по­ширена повсюдно. Жук 1,5-2 мм, чорний. Уздовж кожного надкрилля жовта смуга. Зимують жуки на схилах байраків і балок, узліссях, у лісосмугах у верхньому шарі ґрунту або під опалими листками. Дає одну генерацію. Шкодить імаго.

9. Звичайна стеблова блішка – Сhаеtосnеmа hоrtеnsіs–жук темно-бронзового кольору із зеленуватим відтінком, тіло завдовж­ки до 2,3 мм. Зимують жуки під рослинними рештками на полях, у лісосмугах, на узліссях. Дає одну генерацію. Шкодять личинки та імаго.

1.5. Шкідники ряду лускокрилі (Lеріdорtеrа).

Родина совки–Nосtuіdае

1. Південна стеблова совка – Огіа musculosа– поширена і шкодить у степовій зоні України. Метелик 25-38 мм завдовжки, передні крила білувато-жовті зі світлою поздовжньою смугою. Зимує сформована гусениця усередині яйцевої оболонки. Літ метеликів у червні – липні. Упродовж року розвивається в одному по­колінні.

Родина листовійки–Тогtгісіdае

2. Злакова листовійка – Сnephasіа pascuana – поши­рена в Україні повсюдно. Метелик 16-18 мм завдовжки. Передні крила попелясто-сірі, задні – сіро-коричневі або попелясто-сірі. Зимують гусениці. Метелики літають у червні – липні. Відродження гусениць спостерігається впродовж третьої декади липня – першої декади серпня. Розвивається в одній генерації.

1.6. Шкідники ряду перетинчастокрилі (Нуmenoptега).
Родина стеблові пильщики–Серhіdае

1. Пильщик хлібний звичайний – Сephus pygmeus– в Україні поширений повсюдно. Імаго 6-10 мм завдовжки, основне забарвлення чорне. Зимують личинки останнього віку в довгастих прозо­рих коконах усередині «пеньків» стерні пшениці, ячменю, жита. Розвивається в одній генерації.

2. Пильщик хлібний чорний – Тrасhelus tabidus– поширений у Криму та на півдні України. Розмірами і формою тіла нагадує пильщика звичайного, від якого відрізняється дещо стрункішим тілом і відсутністю на черевці поперечних жовтих кілець. Зимують дорослі личинки в коконах усередині «пеньків» стерні, найчастіше після пшениці. Розвивається в одній генерації.

1.7. Шкідники ряду двокрилі (Dірtеrа).

Родина галиці–Сесіdоmуііdае

1. Гессенська муха – Мауеtіоlа dеstruсtог– по­ширена повсюдно. Зовні нагадує дрібного комарика, з темно-сірим або буруватим забарвленням. У самок черевце часто з червонуватим відтінком. Довжина тіла становить 2,5-3,5 мм. Зимують личинки. Заляльковування відбувається навесні. Календарні строки льоту мух зазвичай припадають на другу половину квітня – травень. Самка живе 2-7 діб. Ембріональний розвиток триває 4-8 діб. В Україні розвивається 4-5 гене­рацій.

2. Просяний комарик – Stenodiplosis раnісі– в Україні повсюдно. Пошкоджує просо. Зовні подібний до гессенської мухи. Забарвлення тіла темне, черев­це яскраво-червоне, кіноварного відтінку. Самка розміром 2-3, са­мець – 2 мм. Зимують личинки в післязбиральних рештках і в зерні, яке об­сипалося, а також у насінні бур'янів. За сприятливих умов упро­довж вегетаційного періоду розвивається 3-4 генерації. Літ імаго першого покоління – в другій декаді червня. Літ четвертого покоління – у першій декаді вересня.

Родина опомізиди–Ороmуzіdае

3. Опоміза пшенична – Ороmуzа flоrum– поширена повсюд­но. Тіло завдовжки 3,5-4 мм, іржаво-жовтого кольору. Зимують яйця, відкладені у верхній шар ґрунту завтовшки до 3 см на посівах озимих. Вилітають мухи на­прикінці червня. Упродовж літніх місяців мухи живляться на квітуючих зонтичних, айстрових, бобових і тільки у вересні – жовтні спарюються і відкладають яйця. Відкладання яєць триває до на­стання морозів. Розвивається в одному поколінні. Шкодить личинка.

Родина злакові мухи–Сhlогоріdае

4. Шведські мухи — Оsсіnеllа L.: вівсяна – Оsсіnеllа frit,
ячмінна – О. рusillа – в Україні поширені повсю­дно. Ячмінна муха відрізняється жовтими гомілками передніх та середніх ніг. Зимують личинки або пупарії всередині пагонів озимих, бага­торічних злакових трав і бур'янів. Виліт мух другого покоління збігається, як правило, з фазою виколошування – цвітіння колосових культур. Розвиток личинок цьо­го покоління відбувається переважно на плівчастих культурах (яч­мінь, овес). Третє й четверте покоління розвиваються на падалиці колосових, сходах озимих, отаві злакових трав. Іноді можливий розвиток личи­нок п'ятої генерації. Друге й третє покоління розвиваються зазвичай факультативно (частково), а в більшості районів Степу та Лісостепу України в по­сушливі роки вони зовсім не з'являються. Вівсяна муха пошкоджує жито, овес, пшеницю, кукурудзу, яч­мінь та злакові трави, а ячмінна – пшеницю, ячмінь, кукурудзу, багаторічні злаки та бур'яни.

5. Зеленоочка – Сhlоrорs рumilionis – поши­рена в Україні повсюдно.

Імаго розміром 2-5 мм, основний колір тіла жовтий з чорною трикутною плямою на голові. Шкодять личинки. Зимують личинки всередині стебел озимих (пшениці, жита), багаторічних і дикорослих злакових (пирію та ін.). Розвивається у двох поколіннях на рік.

Родина квіткарки (сновигові)–Аnthоmуіdае

6.Пшенична (чорна злакова) муха – Рhоrbіа securis– в Україні поширена повсюдно. Часто трапляється разом з дуже по­дібною за морфологічними й біологічними ознаками ярою мухою – Рhоrbіа genitalis.Деякі дослідники ярою називають саме пшеничну муху. Імаго 4-5,2 мм завдовжки, оксамитово-чорна. Зимує в стадії пупарія в ґрунті на глибині 2-3 см або в стеблах озимих злаків. Виліт мух розпочинається дуже рано, впродовж першої половини квітня. Розвиток личинки триває 20-30 діб, після чого вона утворює пупарій у поверхневому шарі ґрунту, зрідка – в пошкоджених стеб­лах. Наприкінці серпня – впродовж вересня з більшості пупаріїв вилітають мухи другого покоління. Розвивається у 2-х поколіннях. Шкодить личинка.

7. Муха яра – Рhоrbіа genitalis– поширена повсюд­но. Зимує в стадії пупарія в ґрунті на глибині до 3 см. Літ почина­ється в середині квітня – на початку травня і триває 30-40 діб. Розвивається у 2-х поколіннях на рік. Шкодить личинка.

8. Озима муха – Leptohylemуа соаrсtаtа– поширена в Лі­состепу, прилеглих районах Степу та в Поліссі. Імаго розміром 8-10 мм, іржаво-сірого кольору. Ноги червоно-жовті з чорними лапками, тіло в чорних щетинках і волосинках. Зимують личинки в оболонках яєць, у поверхневому шарі ґрунту на посівах озимих культур. Виліт мух відбува­ється зазвичай упродовж червня. Розвивається 1 генерація на рік. Шкодить личинка.

2. Шкідники зерна та продуктів його переробки під час зберігання.

Зерно та інші сільськогосподарські продукти під час їх зберіган­ня пошкоджують понад 400 видів комах, кліщів. Із них в Україні найпоширенішими і найнебезпечнішими є 12 ви­дів, з них жуків – 9, метеликів – 3. За даними американських ентомологів, щорічні втрати від шкідників запасів становлять від 9 до 20 %. Крім того, потенційно небезпечними для України є численні карантинні види комах, які нерідко трапляються у продовольчих вантажах, імпорто­ваних із країн Південно-Східної Азії, Африки, Південної Америки. Крім безпосередніх втрат шкідники погіршують харчові якості про­дуктів, забруднюють їх екскрементами, є переносниками хворобо­творних бактерій і спричинюють зниження схожості насіння.

2.1. Шкідники ряду твердокрилі–Соleoptera

Родина довгоносики–Сurculionidae

1. Комірний довгоносик – Sitophilus granarius L. – поширений повсюдно. Пошкоджує зерно пшениці, жита, ячменю, рідше – кукурудзи, вівса, а також макарони. Розвиток комірно­го довгоносика спо­стерігається в Украї­ні переважно в теп­лий період, за темпе­ратури повітря у складських примі­щеннях не нижче 12 °С. Упродовж року в зерні трапляється шкідник в усіх стадіях роз­витку. Кількість генерацій в умовах України – від двох до чотирьох залежно від зони.

2. Рисовий довгоносик – Sitophilus oryzae L. – по­ширений повсюдно. В Україні трапляється переважно в південних областях та в Криму. Вперше виявлений у зерні рису, від чого діс­тав свою назву. Імаго і личинки крім рису пошкоджують пшеницю, жито, ячмінь, кукурудзу, борошно, сухарі, висівки, печиво, хліб, ма­карони, сухі яблука, тютюнові вироби. За циклом розвитку багато в чому подібний до комірного довго­носика, але більш чутливий до низьких температур і водночас більш стійкий до сухості корму. У помірних широтах розвивається зазвичай два покоління. На півдні України за сприятливих умов може дати 7-8 поколінь за рік.

Родина чорниші–Теnebrionidae

3. Борошняний хрущак – Теnebrio molitor L. – по­ширений повсюдно. Жуки і личинки пошкоджують борошно, крупу, висівки, а також зерно, сухарі, макаронні вироби. Зимують личинки в неопалюваних складських приміщеннях або в природних умовах. У неопалюваних приміщеннях розвивається одне покоління, в опалюваних – неповних два.

4. Малий борошняний хрущак – Тribolium confusum Duv. – поширений повсюдно. Жуки пошкоджують зерно, бо­рошно грубого помелу, висівки, манну крупу, рідше – гречану кру­пу, рис, насіння соняшнику, сухофрукти.

У неопалюваних приміщеннях зимують жуки, в опалюваних – і жуки, і личинки. За сприятливих умов ма­лий борошняний хрущак розвивається в чотирьох поколіннях за рік.

5. Булавовусий малий борошняний хрущак – Тribolium castaneum Hrbst. – поширений повсюдно. Батьківщиною його є тропіки, звідки він був завезений в усі країни світу. В Україні активно шкодить у південних областях, у Криму, де пошкоджує бо­рошно, крупу, висівки, вироби з борошна, сушені фрукти, бите на­сіння арахісу, бобів, какао, квасолі, гороху, насіння льону, соняш­нику. Ціле сухе зерно пшениці й жита майже не пошкоджує. У неопалюваних приміщеннях зимують жуки, а в опалюваних шкідник розвивається цілий рік, даючи до чотирьох поколінь. Жук має різкий стійкий карболовий запах, який передається по­шкодженому борошну та іншим продуктам і залишається в них упродовж шести місяців.

Родина точильники–Аnobiidae

6. Хлібний точильник – Stegobium paniceum L.–поширений повсюдно. Личинки пошкоджують зерно, хліб, різні бо­рошняні вироби, багато домашніх предметів: кошики з лози, крісла, фармацевтичні товари, вироби з фанери тощо. Жуки не живляться. Упродовж року розвивається, як правило, 2-4 покоління.

Родина облудники–Рtinidae

7. Облудник злодій – Рtinus fur L. – поширений по­всюдно. Жуки та личинки пошкоджують різні продукти й матеріа­ли: сухарі, крупу, борош­но, зерно, сі­но, чучела, колекції ко­мах та ін. Зимують жуки та личинки у складських приміщеннях. Масова поява жуків спостерігається у квітні. Зазвичай упродовж року розвивається одне покоління. При вищих температурах (25-28 °С) і розвитку в подрібнених продуктах може розвиватися до трьох поколінь.

Родина плоскотілки–Сucujidae

8. Суринамський борошноїд – Оryzaephilus surinamensis L. – поширений повсюдно, найбільш шкодочинний на півд­ні України. Пошкоджує зародки насіння злакових культур, соняш­нику, а також борошно, конди­терські вироби та сухофрукти. Зимують жуки у складських приміщеннях або під корою дерев. Личинки хижа­чать, знищуючи інших комірних шкідників у стадіях яйця, личинки та лялечки. Упродовж року в південних районах буває до 5 по­колінь, в опалюваних приміщеннях – до 7. Живе у зерносховищах, на кондитерських і макаронних фабриках, у магазинах, на млинах, круп'яних і комбікормових підприємствах.

Родина щитовидки–Оstomatidae

9. Мавританська кузька – Теnebrioides mauritanicus L. – поширена повсюдно. Жуки ведуть хижий спосіб життя. Ли­чинки також знищують комах у зерносховищах, у той же час завдають значної шкоди зерну і зернопродуктам (пшениця, ячмінь, кукурудза, овес, насіння бавовнику), сушеним фруктам та овочам. Віддають пере­вагу борошну. Пошкоджене борошно темніє, набуває неприємного за­паху і стає непридатним для використання за призначенням. Розвивається одне – два покоління за рік. Зимує личинка або жук у щілинах дерев'яних приміщень, у мішках та інших укриттях. Жуки – хижаки, рос­линними продуктами живляться в рідкісних випадках.

Родина несправжні короїди, або капорники–Воstrychidae

10. Зерновий точильник (зерновий шашіль) – Rhizopertha dominica F. – поширений повсюдно. Пошкоджує зерно і крупи. Живлячись, личинки жука повністю виїдають вміст зернів­ки, залишаючи оболонку і характерний борошнистий пил (мучіль), за яким можна визначати наявність шкідника в зерні. Зерновий точиль­ник теплолюбний. На півдні Украї­ни може дати чотири покоління за рік.

2.2. Шкідники ряду лускокрилі – Lepidoptera

Родина вогнівки–Руralidae

11. Млинова вогнівка – Аnagasta (Ephestia) küehniella Zell. – поширена повсюдно. Гусениці млинової вогнівки по­шкоджують крупу (особливо манну), борошно, висівки, рис, зерно, різне насіння, горіхи, сушені овочі, гриби, фрукти, а також конди­терські вироби. Вид теплолюбний. Живе в приміщеннях, де залежно від темпе­ратурних умов і характеру живлення розвивається 2-6 поколінь за рік. У південних районах у літню пору може розвиватися поза приміщеннями на токах, у стогах сіна. Літ метеликів спостерігається з квітня по жовтень, а в опалюваних приміщеннях – упродовж усього року.

12. Борошняна вогнівка – Руralis farinalis L. – по­ширена повсюдно. Пошкоджує борошно, крупу, висівки і макуху, комбікорм, зерно, сушені фрукти, ягоди та овочі, а також кондитер­ські вироби. Зимують гусениці старших віків у харчовому субстраті або лялечки в коконах. Літ метеликів відбувається з квітня до початку жовтня. За рік розвивається два – три покоління.

Родина вузькокрилі вогнівки–Рhycitidае

13. Південна комірна вогнівка – Рlodia interpunctella Hb. – поширена повсюдно. Пошкоджує зерно, борошно, крупу, сушені овочі й фрукти, бакалійні та кондитерські вироби, прянощі, лікарську сировину. Зимують зазвичай гусениці в коконах. За рік розвивається від одного до шести поколінь залежно від температури та наявності корму для гусениць.

Родина виїмчастокрилі молі–Gelechiidае

14. Зернова міль – Sitotroga cerealella Oliv. – по­ширена повсюдно. Пошкоджує зерно і зернопродукти в складах, а на півдні ареалу – і в полі. Гусениці пошкоджують зерно в період наливання. Лабораторна культура зернової молі використовується для масового розведення паразита трихограми. Зимують гусениці й лялечки в зернівках. У одній зернівці пшениці або ячменю буває тільки одна гусениця, а в зерні кукуру­дзи – дві-три. У зерносховищах може розвиватися до 8 поколінь за рік. У полі на півдні ареалу розвива­ється до двох поколінь.

Родина справжні молі–Тіneidae

15. Комірна міль – Nemapogon granellus L. – по­ширена повсюдно. Пошкоджує продукти, що зберігаються: зерно, сухарі, сушені гриби, дині й гарбузи. Зимують гусениці останнього віку. За рік розвивається два, на півдні — три покоління, що часто накладаються одне на одне.

ЛЕКЦІЯ 6.Шкідники бобових, технічних та овочевих культур

Питання:

1. Шкідники бобових культур.

2. Шкідники технічних культур.

2.1. Шкідники цукрових буряків.

2.2. Шкідники картоплі.

2.3. Шкідники соняшнику.

3. Шкідники овочевих культур.

3.1. Шкідники овочевих з родини капустяних.

3.2. Шкідники овочевих з родини лілійних.

3.3. Шкідники овочевих з родини селерових.

3.4. Шкідники овочевих з родини гарбузових.

1. Шкідники бобових культур.

Шкідники ряду рівнокрилі хоботні (Ноmорtеrа)

Родина афіди– Арhіdіdае

1. Горохова попелиця – Асуrthosiphon ріsum – поширена повсюдно.

Партеногенетичні самки (безкрилі й крилаті) розміром 4-6 мм, мають зелений колір. Самець – від 1 до 2,9 мм. Зимують яйця на прикореневих частинах стебел багаторічних бобових трав. Розвиток личинок влітку триває 8-10 діб. Упродовж вегетаційного періоду розвива­ється до 10 поколінь крилатих і безкрилих партеногенетичних са­мок. Наприкінці літа й восени (вересень – жовтень) з'являються статеві самки, що народжують личинок, з яких розвиваються самки і самці амфігонного покоління.

Шкідники ряду трипси (Тhуsаnорtеrа)

Родина трипси–Тhrіріdае

1. Трипс гороховий – Каkothrips robustus– поширений повсюдно. Імаго розміром 1,4-1,8 мм; тіло темно-буре. Зимують личинки в ґрунті на глибині 20-35 см. В Україні гороховий трипс розвивається в одному поколіннію

Шкідники ряду твердокрилі (Соlеорtеrа)

Родина зернівки–Вruсhіdае

1. Зернівка горохова – Вruchus ріsorum– поши­рена повсюдно. Монофаг. Завдає шкоди гороху. Жук розміром 4-5 мм, чорний, зверху вкритий рудувато-сірими волосками. Зимують жуки в зерні у сховищах. На півдні Україні значна час­тина їх зимує в скиртах соломи, серед решток рослин, під корою де­рев і в ґрунті. Шкідник роз­вивається в одному поколінні. В екскрементах личинок міститься алкалоїд кантаридин, тому пошкоджене зерно не можна використовувати в їжу та на корм худобі. Шкодять личинки та імаго.

2. Зернівка квасолева – Асаnthoscelides obtectus. В Україні поширена в зоні ви­рощування квасолі окремими локальними осередками. Жук розміром 2,8-3,5 мм, зверху вкритий сіруватими та жовтувато-сірими волосками, що утворюють численні неви­разні плями. Зимують усередині зерна в сховищах, у польових умовах – у па­далиці, ґрунті, під рештками рослин. В теплих приміщеннях розмножується впродовж усього року, розвиваючись у 5-6 поколіннях, що накладаються одне на одне. У польових умовах квасолева зернівка розвивається в одному, на пів­дні України іноді буває факультативне друге покоління.

3. Смугастий бульбочковий довгоносик – Sitona lineatus– поширений повсюдно. Жук розміром 3-5 мм; загальний колір землисто-сірий. Зимують жуки у верхньому шарі ґрунту та під рештками рослин на полях з багаторічними бобовими травами. За рік розвивається одне покоління. Шкоди завдають жуки й личинки.

4. Щетинистий бульбочковий довгоносик – Sitona crinitus– поширений переважно в лісостеповій зоні, у меншій кількості – в степовій. Жук розміром 2,8-4,5 мм, надкрила в задній половині з довгими світлими щетинками. Зимують жуки в ґрунті, переважно на полях бобових рослин, де відбувалось їх живлення влітку та восени. Повний цикл розвитку завершується за 45-60 діб. Розвивається в одній генерації. Шкодять личинки та імаго.

5. П'ятикрапковий довгоносик – Тусhius quinquepunctatus – поширений повсюдно. Жук розміром 3,5-4 мм, зверху густо вкритий червоними блис­кучими лусочками. Зимують жуки, іноді – недорозвинені личинки в ґрунті або під рештками рослин. За рік розвивається одна генерація. Шкодять личинки та імаго.

Шкідники ряду лускокрилі (Lеріdорtеrа)
Родина листовійки–Тоrtrісіdаe

1. Плодожерка горохова – Laspeyresia nigricana – поширена повсюдно. Метелик має розмах крил 11-16 мм; передні крила темно-сірі; задні крила буруваті з сіруватим відтінком по краю. Зимують гусениці, що завершили свій розвиток, у ґрунті, на гли­бині 3-5 см, у щільних шовковистих коконах з приклеєними часточ­ками ґрунту. В Україні розвивається одне поко­ління за рік.

2. Плодожерка горохова білоплямиста – Grapholita dorsana– поширена повсюдно. Метелик з розмахом крил 16-18 мм; переднє крило вузьке; ко­лір прикореневої частини крила оливково-коричневий, зовнішньої половини – бурий; на зовнішній частині переднього крила десять чітких білуватих костальних штрихів; задні крила сірувато-бурі. Зимують гусениці, які закінчили живлення, у верхньому шарі ґрунту в щільних шовковистих коконах. За рік розвивається одна генерація.

Родина вогнівки–Руrаlіdае

3. Акацієва вогнівка – Еtiellа zinckenellа– по­ширена повсюдно. Метелик з розмахом крил 22-30 мм; передні крила жовтувато-сірі з бі­лою та іржаво-жовтою по­перечною смужкою; задні крила світло-сірі. Зимують гусениці, що завершили розвиток, у ґрунті, в щільних шовковистих коконах. Вогнівка за рік дає 2-3 покоління.

Родина совки, або нічниці–Nосtuіdае

4. Горохова совка – Сеramіса ріsі– поширена по­всюдно. Поліфаг. Метелик з розмахом крил 36-42 мм; пе­редні крила червону­вато-бурі з жовтувати­ми поперечними ліні­ями. Зимує лялечка у коконі в ґрунті. За рік розвивається дві генерації.

Шкідники ряду двокрилі (Diptera)

Родина галиці–Сесіdоmуііdае

1. Горохова галиця – Соntarinіа ріsі – поши­рена повсюдно. Комарик розміром 1,5-1,8 мм, блідо-жовтий, з темними попе­речними смужками на черевці. Зимують личинки в коконах у ґрунті на глибині 5-20 см. Розвиток першого покоління відбувається наприкінці трав­ня – в червні, другого – в липні – серпні. Найбільш шкодочинним є перше покоління галиці. Розвивається 2 покоління на рік.

2. Шкідники технічних культур.

2.1. Шкідники цукрових буряків.

Шкідники ряду рівнокрилі (Ноmорtеrа)

Родина циксіїди–Сіхііdае

1. Коренева цикадка – Реntastiridius leporinus– трапля­ється повсюдно.

Імаго розміром 6-9 мм, щиток чорний; крила світло-сірі. Зимують личинки III-IV віків у ґрунті на глибині 5-20 см. За рік розвивається одна генерація.

Родина попелиці–Арhіdіdае

2. Бурякова листкова попелиця – Арhis fabae–трапляється повсюдно, особливо численна в західних районах. Поліфаг. Безкрила партеногенетична самка 1,8-2,5 мм має овальне тіло, чорна з зеленувато-коричневим відтінком. Вид мігруючий. Зимують запліднені яйця на пагонах біля основи бруньок бересклету європейського, рідше – бородавчастого, калини і жасмину. На первинних кормових рослинах розвивається 3-4 покоління попелиць – доти, доки не за­вершиться приріст кущів. На буряках та інших трав'яних рослинах попелиця швидко партеногенетично розмножується до осені, даючи за цей час 8-10 і більше поколінь безкрилих і крилатих попелиць. Шкодять личинки та імаго.

Родина пемфіги–Реmрhіgіdае

3. Бурякова коренева попелиця – Реmphigus fuscicornis – трапляється повсюдно. Безкрила партеногенетична самка розміром 2,1-2,6 мм має тіло яйцеподібної форми, жовтувато-бурого або зелену­ватого кольору. Зимують безкрилі статевозрілі партеногенетичні самки особливої зимуючої форми у ґрунті на глибині 16-60 см. За період з травня по жовтень розвивається 8-10 поколінь. Шкодять личинки та імаго.

Шкідники ряду напівтвердокрилі (Неmірtеrа)

Родина сліпняки–Міrіdае

1. Буряковий клоп – Рolymerus cognatus– трап­ляється повсюдно. Імаго розміром 3,5-4,6 мм; надкрила жовто-бурі з чорною клиноподібною плямою. Зимують запліднені яйця у стеблах і черешках листків різних рослин – переважно багаторічних бобових трав (люцерна, еспарцет, конюшина). Упродовж сезону в Лісостепу розвивається два покоління, у Степу – три. Шкодять личинки та імаго.

Шкідники ряду твердокрилі (Соlеорtеrа)

Родина довгоносики–Сurсulіоnіdае

1. Звичайний буряковий довгоносик – Воthynoderes punctiventris. Зона високої шкідливості займає централь­ний і східний Лісостеп, а також північну частину Степу.Жук розміром 11-15 мм, чорний, густо вкритий короткими лу­сочками, що надають йому землисто-сірого кольору.Зимують статево недозрілі жуки переважно на бурячищах у ґрун­ті, на глибині від 5-10 до 50-60 см.Повний цикл розвитку довгоносика від яйця до імаго триває від 65 до 148 діб (у середньому 85). Роз­вивається в одному поколінні. Шкоди завдають жуки і личинки.

2. Смугастий буряковий довгоносик – Сhromoderus fasciatus– трапляється повсюдно. Жук розміром 7-11 мм, передньоспинка чорна, надкрила білуваті з темними плямами. Зимують статевонезрілі жуки у верхніх шарах ґрунту. Розвивається одна генерація за рік. Шкодять личинки та імаго.

3. Амарантовий стеблоїд – Lixus subtilis– трапляється повсюдно. Жук розміром 8-12 мм, тіло довгасте. Зимують статево недозрілі жуки у рослинній підстилці в лісосмугах, на посівах багаторічних трав, на полях, зарослих бур'янами. Розвивається одна генерація за рік. В окремі роки відмічається факультативний розвиток другого покоління. У цьому випадку зимують і личинки всередині стебел. Шкодять личинки та імаго.

4. Сірий буряковий довгоносик – Таnymecus palliatus – трапляється повсюдно. Поліфаг. Жук розміром 8-12 мм; верх однотонний у густих рудуватих волосках, боки та низ тіла світлі. Зимують у ґрунті, на глибині 15-20 см, статево недозрілі жуки і личинки різного віку двох суміжних поколінь.

Генерація дворічна, однак неве­лика частина личинок не встигає завершити розвиток і перезимовує вдруге, завершуючи біологічний цикл за три роки. Шкодять личинки та імаго.

5. Чорний довгоносик – Рsalidium maxillosum– поширений у Степу і південних районах Лісостепу. Поліфаг. Жук розміром 6-10 мм, блискучо-чорний. Зимують жуки нового покоління, а також жуки, що залишаються на другу зимівлю, й личинки, що не завершили розвиток до осені, у ґрунті на глибині 20-40 см. Жуки живуть два сезони. Генерація дворічна. Шкодять личинки та імаго.

Родина листоїди–Сhrysоmelіdае

6. Звичайна бурякова блішка – Сhaetocnema concinna – трапляється повсюдно. Жук розміром 1,9-2,4 мм, темно-бронзовий. Зимують статево недозрілі жуки у рослинній підстилці в лісосму­гах, деревно-чагарникових заростях, садах, на узбіччях доріг, полях багаторічних трав. Розви­вається одна генерація за рік. Шкодять імаго; личинки шкодять на гречишних.

7. Південна бурякова блішка – Сhaetocnema breviuscula– у значній кількості трапляється на південному сході України. Жук розміром 1,9-2,3 мм; мідно-бронзового кольору з фіолетовим або зеленим відтін­ком. Зимують статево недозрілі жуки під рослинними залишками і в поверхневому шарі ґрунту в придорожніх канавах, ярках, зарослих лободовими бур'янами, на полях, узліссях деревно-чагарникових насаджень. Розвивається в двох генераціях. Шкодять личинки та імаго.

8. Щитоноска бурякова – Саssida nebulosa – трапляється повсюдно. Жук розміром 6-7 мм, зверху іржаво-коричневий, іноді бурува­то-зелений з чорними плямами на надкрилах. Зимують статево недозрілі жуки у рослинній підстилці, найчас­тіше в чагарниках і розріджених деревних насадженнях. Розвивається у двох генераціях. Шкоди завдають жуки і личинки.

Родина скритноїди–Сrурtорhаgіdае

9. Бурякова крихітка – Аtomaria linearis – трапляється повсюдно. Жук розміром 1,2-1,8 мм, вкритою світлим тонким пушком; колір від червоно-бурого до буро-чорного. Зимують статево недозрілі жуки під рослинними рештками і в ґрунті на глибині 10-15 см на бурячищах, на полях з-під висадок, у пришляхових канавах, лісосмугах, схилах ярів. Розвивається одна генерація за рік. Шкодять личинки та імаго.

Родина мертвоїди– Sіlрhіdае

10. Мертвоїд матовий – Асlураеа ораса – трапляються повсюдно. Поліфаг. Жук розміром 10-12 мм, зверху чорний, у дрібних волосках, які надають йому жовто-коричневого відтінку. Зимують жуки в ґрунті, під грудочками ґрунту та в різних рос­линних рештках. Розвивається два покоління на рік. Шкодять личинки та імаго.

Шкідники ряду лускокрилі (Lepidopterа)

Родина виїмчастокрилі молі–Gelechiidае

1. Бурякова мінуюча міль – Scrobipalpa ocellatella– трапляється у степовій і лісостеповій зонах бурякосі­яння. Метелик з розмахом крил 12-14 мм; передні крила вузькі, заго­стрені, коричнево-сірі з жовтим малюнком і чорними плямами; зад­ні крила світло-сірі, з бахромою із довгих війок. Зимують у верхньому шарі грунту лялечки в коконах і гусениці різних віків у рештках після збирання врожаю. Розвивається в одному поколінні.

Шкідники ряду двокрилі (Dipterа)

Родина квіткарки–Аnthomyidае

1. Бурякова мінуюча муха – Реgomyia betae– поширена у всіх районах бурякосіяння. Імаго розміром 6-8 мм, черевце темно-сіре, з боків червонувате, вкрите темно-бурими короткими щетинками. Зимують личинки в пупарії в ґрунті, на глибині 3-10 см. Розвиток одного покоління триває 30-40 діб. Залежно від зони і погодного режиму року муха розвивається у двох – чотирьох поко­ліннях.

2.2. Шкідники картоплі.

Шкідники ряду твердокрилі–Соlеорtеrа

Родина листоїди–Сhrуsоmе1іdае

1. Колорадський жук.Зимують імаго в грунті, найчастіше на глибині 10-30 см. Розвивається у двох генераціях на рік, іноді розвивається факультативне третє покоління, що завершує, однак, свій розвиток лише в окремі роки.Характерною біологічною ознакою є наяв­ність у циклі його розвитку кількох форм фізіологічного спокою: 1) зимова діапауза, що триває від двох до чотирьох місяців на рік, яка забезпечує ощадливу витрату орга­нізмом речовин, запасених у теплий час кінця літа й осені до на­стання холодів; 2) зимова сплячка, що змінює зимову діапаузу при настанні холодного періоду року, вона триває до ранньої весни; в цей час розвиваються відбудовні процеси перед настанням весняно­го пробудження; 3) літня діапауза, фізіологічно близька до зимової, спостерігається в частини популяції влітку, у найспекотніший пері­од, тривалістю до місяця; 4) літній «сон», що охоплює значну части­ну популяції в середині літа й триває до 10 діб; 5) затяжна (багато­річна) діапауза, яка в ґрунтах легкого механічного складу триває у частини особин до трьох років і забезпечує збереження виду в не­сприятливі для активної життєдіяльності періоди, що перевищують за часом один рік; 6) повторна діапауза, в яку впадають наприкінці серпня – на початку вересня імаго, що перезимували, влітку роз­множувалися і дожили до осені. Шкодять личинки та імаго.

Шкідники ряду лускокрилі, або метелики–Lеріdорtеrа

Родина совки–Nосtuіdае

2.Картопляна, або болотна, совка–Нуdrаесіа mісасеа – найчисленніша в Поліссі й Лісостепу. Метелик розміром 28-40 мм, передні крила від сірувато-жовтого до сірувато-коричневого кольору з червонуватим відтінком, попе­речні лінії коричневі, кругла й брунькоподібна плями того самого кольору, що й фон крила, задні крила сірувато- чи рожевувато-жов­ті з темною смужкою у верхній третині крила. Зимують яйця за піхвами листків багаторічних злакових трав – пирію повзучого, тимофіївки, їжаки збірної; вони розміщені група­ми, частіше по 20-60 яєць, в один чи два ряди. Розвивається одне покоління за рік.

Родина виїмчастокрилі молі–Gеlесhііdае

3. Картопляна міль – Рhthоrіmаеа ореrсulеllа– карантинний шкідник у Криму та інших областях південно­го степу України. Метелик розміром 12-16 мм, передні крила широколанцетні, коричнево-сірі, з темнішим внутріїлнім краєм, жовтими лусочками й темно-коричневими штрихами; задні крила з виїмкою по зов­нішньому краю, торочка довша за ширину крила, у самців на пе­редньому краї пензлик з довгих волосків, що досягають середини крила. Зимують у природних умовах гусениці старших віків і лялечки в коконах. На півдні України картопляна міль у природних умовах розви­вається в п'ятьох поколіннях, що накладаються одне на одне, тому імаго спостерігаються майже безперервно, з травня по листопад, за найвищої чисельності у вересні – жовтні.

2.3. Шкідники соняшнику.

Шкідники ряду твердокрилі, або жуки–Соlеорtеrа

Родина вусачі– Сеrambусіdае

1. Вусач соняшниковий, або агапантія соняшникова – Аgapanthia dahli– поширений у Криму, степовій і лісостеповій зонах, у передгір'ях Карпат. Жук завдовжки 19-21 мм, густо вкритий рудувато-жовтими во­лосками, що на передньоспинці утворюють три поздовжні смужки, а на надкрилах – плями. Зимує личинка всерединіпідземної частини стебла, нижче рівня ґрунту, попередньо закривши вгорі хід недогризками. Розвивається одна генерація. Шкодять личинки та імаго.

Родина горбатки–Моrdеllіdае

2. Горбатка соняшникова – Моrdellistenа раrvulа – поширена в Україні повсюдно, особливо в степовій зоні. По­шкоджує соняшник. Жук розміром 2,5-3,3 мм, чорний, густо вкритий волосками. Яйця відкладають під шкірочку стебла соняшника. Личинки живляться серцевиною стебла, прогризаючи вузькі зви­висті ходи, в яких зимують. Шкодять личинки, частково – імаго.

Шкідники ряду лускокрилі, або метелики–Lерidoрtеrа

Родина вузькокрилі вогнівки– Рhуtісiае

3. Вогнівка соняшникова, або соняшникова метелиця– Ноmoeosomа nebulellum – поширена в Україні повсюдно. Метелик у розмаху крил 22-26 мм, передні крила жовтувато-сірі з 3-5 чорними цятками посередині і кількома крапками на зовнішньому краї, задні – ясно-сірі, напівпрозорі. За рік утворюється одне покоління, на півдні – два, друге факультативне.

3. Шкідники овочевих культур

3.1. Шкідники овочевих з родини капустяних.

Овочеві капустяні культури пошкоджують численні види шкідників. В умовах України їх налічується понад 250, серед них значної шкоди рослинам завдають бли­зько 45 видів. Багатоїдні комахи – ковалики, чорниші, совки, вогнівки, капустянка та ін. Спеціалізовані види – капустяна попелиця, хрестоцвіті клопи, хрестоцвіті блішки, капустяні міль, совка, білани, мухи та ін. Рослини особливо чутливі до пошкоджень кома­хами у перший період росту та розвитку.

Ряд рівнокрилі–Нomopterа

Родина афіди–Арhididае

1. Капустяна попелиця – Вrevicorynе brassісае– трапляється повсюдно. Безкрила партеногенетична самка розміром 1,8-2,0 мм, тіло яйцеподібне, блідо-зелене, вкрите білувато-сірим пилком. Вид немігруючий. Зимують яйця на качанах капусти, насінниках і бур'янах з родини капустяних. На півдні можуть зимувати партеногенетичні самки. Упродовж вегетаційного сезону попе­лиця дає від 8-10 до 16 поколінь. Шкодять личинки та імаго.

Ряд напівтвердокрилі, або клопи–Неmipterа

Родина пентатоміди–Реntatomіdае

2.Капустяний клоп – Еurygaster ventralis – трапляється повсюдно. Імаго розміром 8-10 мм, тіло плоске, передньоспинка червона з 6 чорними пля­мами, на щитку та надкрилах рисунок із чорних плям і смуг. Зимують статевонезрілі клопи під опалим листям на узліссі, в лісосмугах, садах, парках, на схилах балок, узбіччі доріг. Розвивається у двох поколіннях. Шкодять личинки та імаго. Капустяні культури також можуть пошкоджувати гірчаковий клоп – Е. оrnatаі ріпаковий – Е. оlerасеа, які мають багато спільного в біології та характері пошкоджень з капустяним клопом.

Ряд твердокрилі–Соleopterа

Родина листоїди–Сhrysomelidае

3. Блішка хвиляста – Рhyllotreta undulata – в Україні трапляється повсюдно. Жук розміром 2,0-2,8 мм, чорний, кожне надкрило з жовтою по­здовжньою смугою. Зимують статевонезрілі жуки під рослинними рештками або в поверхневому шарі ґрунту в лісосмугах, садах, канавах. Гене­рація однорічна. Шкодять личинки та імаго.

4. Ріпаковий листоїд – Еntomoscelis adonidis–трапляється в степовій і лісостеповій зонах. Жук розміром 7-10 мм, видовжено-овальної форми; зверху жов­тувато-червоний з поздовжніми чорними смугами по шву та по се­редині надкрил. Ріпаковий листоїд зимує в стадії яйця, а іноді й личинки в поверхневому шарі ґрунту. За рік розвивається одна генерація. Шкодять личинки та імаго.

Родина блищанкові–Nitidulidае

5. Ріпаковий квіткоїд – Меligethes aeneus – трап­ляється повсюдно. Жук розміром 1,5-2,7 мм з плоским довгастим тілом, чорний із зеленим або синім ме­талевим полиском. Зимують імаго на поверхні ґрунту під опалим листям або рос­линними рештками на узліссі, в садах, парках. Впродовж року розвивається одне поко­ління. Шкодять личинки та імаго.

Родина довгоносики–Curculionidae

6. Стебловий капустяний прихованохоботник – Ceuthorrhynchus quadridens Panz. – трапляється повсюдно. Жук розміром 2,5-3,2 мм, сірувато-бурий, біля щитка біла чоти­рикутна пляма. Зимують статевонезрілі жуки під рослинними рештками на уз­ліссях, у лісосмугах, парках, садах. Генерація однорічна. Шкодять личинки та імаго.

7. Ріпаковий, або насіннєвий, прихованохоботник – Сeuthorrhynchus assimilis Payk. – трапляється повсюдно. Жук розміром 2,2-3,0 мм, чорний, вкритий світлими

Читайте також:

1. Ряд Блохи.

Переглядів: 1792