МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Сутність організаційних структурОРГАНІЗАЦІЙНІ СТРУКТУРИ ПІДПРИЄМСТВ Властивості виробничого підприємства Виробниче підприємство розглядається як динамічна соціально-економічна система, здатне самостійно змінювати форми внутрішніх виробничих відносин, свою структуру, розміри та зберігати свою цілісність, вливати на зовнішнє середовище зберігаючи свою місію. Підрозділи підприємства є підсистемами, що складаються з елементів різного ступеня складності (працівники, предмети й засоби праці), необхідні для функціонування і мають свої інтереси. Засоби виробництва й працівники із знаннями й виробничим досвідом в сукупності становлять продуктивні сили суспільства, в масштабі підприємства – основу його виробничого потенціалу. В процесі виробництва працівники вступають між собою у певні виробничі відносини для спільної діяльності. Виробничі відносини – це система взаємозв’язків, що охоплюють різні стадії (фази) процесу відтворення сукупного суспільного продукту – виробництво, розподіл, обмін, споживання (виробниче, кінцеве). Виробництва за призначенням продукції, що виробляється поділяють на виробництво засобів виробництва (обладнання, машини, механізми і т.д.) і виробництво предметів споживання Основні властивості виробничого підприємства: - результативність – здатність створювати споживчу продукцію; - надійність – усталене функціонування, здатність компенсувати вплив внутрішніх та зовнішніх флуктуацій; - гнучкість – можливість адаптувати виробництво до нововведень, планових завдань, ресурсної диверсифікації та змін зовнішнього середовища; - керованість – управління виробництвом на всіх його стадіях і рівнях як відкритою системою; - неперервність функціонуваннявиробничого процесу; - самоорганізація – здатність колективу знаходити адекватні відповіді на екзогенні та ендогенні виклики; - динамічна рівновага – підприємство прагне зберегти себе при переході своїми підсистемами та елементами за своїми стадіями життєвого циклу; - інерційність – усталеність структури підприємства, типу виробництва, збереження сутності основного технологічного процесу включаючи співвідношення його елементів, сформованих зв’язків; - цілеспрямованість – підрозділи функціонують з метою випуску споживчої продукції відповідної якості та обсягу у відповідності мети розвитку та місії.
План 2.3.1. Сутність організаційних структур. 2.3.2. Види організаційних структур
Організаційна структура підприємства (ОСП)складається з взаємодіючих структурних виробничих підрозділів (цехів, дільниць, лабораторій тощо) та спеціалізованих функціональних органів управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо), які виконують певні функції для досягнення цілей підприємства. Для підприємства виділяють: 1) організаційну систему з підсистемами організації праці, виробництва та управління; 2) систему організаційно-економічних відносин щодо розподілу, спеціалізації й кооперування праці, спеціалізації, кооперації й комбінування виробництва; 3) систему господарчих зв’язків. При проектуванні ОСП незалежно до їх призначення керуються принципами: організаційного випередження щодо технічного рівня виробництва; організаційної сталості щодо збереження організованості; організаційної відповідності методам управління; організаційної системності щодо взаємозалежності структурних елементів; організаційної комплексності щодобагатофакторного аналізу структур; надійності взаємозв’язків між підрозділами; розподілу функцій, повноважень і відповідальності. Відомі два підходи до формування організаційних структур: проблемно-орієнтований та функціональний. Проблемно-орієнтований підхід базується на виділенні повного циклу прийняття рішень в організації та поетапному аналізу процесу прийняття рішень поза окремих функцій. Функціональний підхід реалізують двома способами: - за функціонально-об’єктним – декомпозують процеси управління та технологію виробництва до окремих робіт та операцій, оцінюють їх трудомісткість та нормують чисельність за певними функціями, визначають структурні підрозділи і чисельність їх працівників за фахом та кваліфікацією, аналізують процеси прийняття рішень та документообіг; - структуризація цілей передбачає визначення й декомпозицію цілей та задач підприємства, організаційних ресурсів та альтернатив їх використання. Відомий також спосіб як використання типових ОСП. Читайте також:
|
||||||||
|