Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Абстракціонізм. Експресіонізм. Сюрреалізм.

 

На фоні зазначених вище напрямів, які абсолютизували формально-технічні пошуки у мистецтві, поступово починав набувати особливого значення і популярності абстракціонізм.

Абстракціонізм (від лат. abstractio – відокремлення) вперше заявив себе в образотворчому мистецтві.

Засновником абстракціонізму вважається російський художник Василь Кандинський (1866-1944).

У середині 1913 р. всередині абстрактного мистецтва виникла самостійна течія – супрематизм (від лат. supremus – вищий), пов’язаний з ім’ям К.Малевича.

В основі абстракціонізму лежить відрив мистецтва від об’єктивної дійсності.

Поняття „абстракція” представники цього напряму вживали не в розумінні поглибленого всебічного пізнання об’єктивної реальності через узагальнення, а в плані повного відриву від об’єкта.

Замість об’єктивної дійсності абстракціоністи ввели суб’єктивний світ однієї людини – художника.

Вони абсолютизували світ власних переживань та емоцій – своє „я”.

В.Кандинський наголошував на необхідності свідомого відриву мистецтва від дійсності і його протиставленні інтелектові та почуттям.

Абсолютизуючи світ власних переживань, В.Кандинський вбачав долю людини у самотності, а отже, вона може звернутися лише до самої себе.

Світ внутрішніх суб’єктивних переживань митець втілює у „духовну сутність” трикутників, квадратів, циліндрів, у складну символіку кольорів.

Перші паростки експресіонізму (від фр. expression – вираження) можна виявити в художніх експериментах митців Росії та Західної Європи на початку ХХ ст.

У перші роки свого розвитку експресіонізм існував як форма індивідуального протесту проти капіталістичної дійсності, жорстокості, зла.

Експресіонізм шукав собі філософське обґрунтування і в історії філософії (А.Шопенгауер, Ф.Шеллінг), і в популярних течіях ХХ ст. (А.Бергсон, З.Фрейд).

Існував тісний зв’язок експресіонізму з психоаналізом.

Експресіоністи постійно наголошували на пануванні позасвідомого, темного в людській природі.

Захоплення ірраціоналізмом, позасвідомим, містифікація стимулів творчості поступово привели експресіоністів до реакційної суспільно-політичної позиції, до зв’язків з реакційними колами суспільства.

Сучасний експресіонізм поглиблює елементи фізіологічності страждань і смерті. Його представники дедалі більше тяжіють до „філософії життя і смерті”.

Експресіоністи переконані, що поза власним „я” світ уже не існує.

Духовна, моральна самотність – це доля людини, що нібито фатально приречена на внутрішні кризи, з яких немає виходу.

Сюрреалізм (від фр. surrealisme – надреалізм) існує вже понад піввіку.

Ця популярна на Заході художня течія також є своєрідною художньою ілюстрацією психоаналізу.

Сюрреалісти повністю підтримали думку З.Фрейда про невичерпаність позасвідомого, його активний вплив на життя кожної людини.

Сюрреалісти, абсолютизуючи сновидіння, що начебто шокують своїми сміливістю, таємничістю, ефектом алогічного і позачергового, намагаються довести загальнолюдський характер мистецтва, побудованого за методом образної інтерпретації сну.

Розповідь про власні сни стають для сюрреалістів своєрідною творчою лабораторією.

Образи живописних, літературних, кінематографічних, театральних сюрреалістичних творів запозичені практично з єдиного джерела – сновидінь.

Уже перші експерименти сюрреалістів були названі окремими критиками „божевільними аномаліями”.

Проте це не зупинило сюрреалістів.

І поступово при активній підтримці буржуазних теоретиків, сюрреалізм став одним з провідних напрямів західної культури.

Спотворені істоти, породжені хворобливою фантазією, символи, зрозумілі лише їх творцям, - такі образи і теми творів М.Ернста, Г.Арпа, С.Далі, Х.Міро, П.Руа, Е.Іонеску, С.Беккета, М.Циммерманата інші.

Зазначимо, що сюрреалістичні твори ніколи не мають оптимістичного змісту.

Їхня загальна тема – приреченість людини.

Головні психологічні мотиви сюрреалізму – пригніченість, очікування смерті, руйнування всього, що оточує людину.


 

 

Література:

 

 

Малахов В.А. Етика: Курс лекцій: Навч. посібник. – К., 2001.

 

Левчук Л.Т. та ін. Естетика: Підручник. – К., 1997.




Переглядів: 2097

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Абсолютизація формально-технічних пошуків у мистецтві ХХ ст. | Розвиток психіки у філогенезі.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.