• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

При проведенні штучного дихання «рот в рот» частота вдування повітря повинна бути 10-12 разів на хвилину.

Електричні травми – це часткові ураження тканин і органів: електричні опіки, знаки і електрометалізація шкіри. Електричні опіки виникають при протіканні через тіло струму більш 1А.

Надзвичайні ситуації, які викликані електричним струмом.

1. Електротравматизм і його особливості

2. Основні причини ураження електричним струмом.

3. Захист від статичної електрики.

4. Заземлення і занулення електроустановок, їхня захисна дія.

5. Методи Захисту від ураження електричним струмом.

1. Електричний струм може викликати наступні види впливу: термічний (опік); хімічний (електроліз шкіри); механічний (розрив тканин) і біологічний (порушення біологічних процесів). Ці дії умовно зводяться до двох основних видів впливу: електричним травмам і електричним ударам.

Електричні удари – це ураження живих тканин електричним струмом. Вони можуть викликати судорожне скорочення м'язів без втрати свідомості, із втратою свідомості, без ураження чи з ураженням роботи серця й органів дихання, а також клінічну смерть. Клінічна смерть – це перехідний стан організму від життя до смерті.

Фактори, що обумовлюють результат впливу при электротравмі

1. Основним вражаючим фактором є величина струму, що протікає через людину.

Установлені такі граничні струми:

відчутний, що спричиняє ледь відчутне роздратування при проходженні через організм 0,6-1,5мА при змінному струмі частотою 50 Гц і 5-7мА при постійному струмі);

що не відпускає, викликає при проходженні через людину нездоланні судорожні скорочення м'язів руки, у якій затиснутий провідник (10-15 мА при перемінному струмі частотою 50 Гц і 50-80 мА при постійному струмі);

фібриляційний, що викликає при проходженні через організм фібриляцію серця, тобто різночасне хаотичне скорочення волокон серцевого м'яза, при якому порушується кровообіг (100 мА при перемінному струмі частотою 50 Гц і 300 мА при постійному струмі).

Гранично допустимий струм через людину не повинний перевищувати: 0,3 мА при змінному струмі частотою 50 Гц; 0,4 мА – 400 Гц і 1 мА при постійному струмі. При високій температурі (вище 25 ⁰С) і великої вологості (відносна вологість повітря більше 75%) допустимий струм варто зменшити в три рази.

2. Опір тіла людини складається з опору шкіри в місцях контактів (Ск і Rк) і опору внутрішніх органів (R_в). Опір шкіри залежить від її стану (чиста – брудна, суха – волога, наявність ушкоджень), площі і щільності контактів. Опір тіла людини обернено пропорційний прикладеній напрузі. При розрахунках умовно вважають, що опір тіла людини активний лінійний і дорівнює 1000 Ом.

3. Напруга на людину впливає на результат ураження, визначаючи опір тіла і струм, що протікає. Гранично допустима напруга на людину при нормальному (не аварійному) режимі електроустановок не повинна перевищувати наступних значень: 2В при змінному струмі частотою 50 Гц, 3 В – 400 Гц і 8 В при постійному струмі. При високій температурі і високій вологості, аналогічно допустимому струму, допустиму напругу варто зменшити в три рази.

4. Рід і частота струму. Найбільш небезпечними для людини є струми частотою 20 – 200 Гц. З підвищенням і зниженням частоти небезпека ураження зменшується і цілком зникає при частотах вище 400 кГц, хоча високочастотні струми можуть викликати опіки. Постійний струм менш небезпечний (у 4 – 5 разів ніж перемінний).

5. Велике значення має тривалість протікання струму, при збільшенні якого опір і опоро здатність організму зменшуються.

6. На результат ураження впливає шлях струму через тіло людини. Можливих шляхів (петель струму) багато, однак найбільш часто зустрічаються такі: права рука – ноги, ліва рука – ноги, рука – рука, нога – нога. Найбільш небезпечні випадки проходження струму через голову і грудну клітину.

7. Небезпека впливу струму залежить від індивідуальних особливостей людини (маси і фізичного розвитку), а так само від стану нервової системи і всього організму. Велике значення має «фактор уваги», що послаблює небезпеку струму.

8. На результат ураження впливає навколишнє середовище. Відповідно до Правил обладнання електроустановок приміщення розділяються на три категорії:

8.1. Приміщення з підвищеною небезпекою. Вони характеризуються наявністю однієї з наступних умов, що створюють підвищену небезпеку: вологість (відносна вологість повітря перевищує 75 %); струмопровідного пилу (металевого чи вугільного), струмопровідних підлог (металевих, земляних, залізобетонних і ін.); високої температури (температура повітря перевищує або періодично більше однієї доби + 35 ^о С).

8.2. Особливо небезпечні приміщення. Вони характеризуються наявністю однієї з наступних умов, що створюють особливу небезпеку: особливої вогкості (відносна вологість повітря близька до 100 %); хімічно активного чи органічного середовища (постійно або протягом тривалого часу містяться агресивні пари, гази, рідини, утворюються відкладення або цвіль, що руйнують ізоляцію і струмопровідні частини електроустаткування); одночасно двох чи більше умов підвищеної небезпеки.

8.3. Приміщення без підвищеної небезпеки. У них відсутні умови, що створюють підвищену чи особливу небезпеку.

2. Основні причини электротравматизму від електричних факторів на виробництві такі:

- допуск до роботи осіб, що не мають кваліфікаційної групи, не знають класифікації приміщень і зовнішніх установок по ступені небезпеки ураження електричним струмом;

- виконання роботи без зняття напруги, засобів колективного й індивідуального захисту, монтерського інструмента;

- нерегулярна перевірка ізоляції, заземлень, занулення, засобів індивідуального захисту і монтерського інструмента;

- застосування в особливо небезпечних приміщеннях підвищеної небезпеки напруг вище 42В;

- зневага ПУЕ;

- струмопровідні частини знаходяться на доступній висоті (нижче 2,5 м) чи незахищені;

- незаземлені, незануленні і не мають захисних вимикачів струмопровідні конструкції (корпуса і каркаси електрифікованого інструмента, устаткування, розподільних пристосувань, магнітних пускачів, кнопок «Пуск» і «Стоп», сталеві труби електропроводок і інших пристосувань);

- невміле надання першої допомоги людині, що потрапила під вплив електричного струму.

Фактори неелектричного характеру.

Важкість ураження електричним струмом людини при довгій тривалості його дії викликається наступним:

- із збільшенням часу проходження струму через організм людини опір тіла зменшується (через зволоження шкіри від поту), тому струм збільшується;

- із збільшенням часу впливу струму на організм людини зменшуються захисні сили організму, що протидіють електричному струму.

2.1. Основні причини электротравматизма від неелектричних факторів на виробництві такі:

- допуск до роботи осіб без медичного огляду;

- допуск до роботи без наряд-допуску;

- нерегулярне навчання, атестація і переатестація персоналу;

- відсутність засобів індивідуального і колективного захисту.

3. Воно небезпечно з точки зору удару людини, що стосується елементів, що знаходяться під високим потенціалом, хоча струми не значні (10^-6 –10^-8 А). Захист: заземлення всіх металевих частин, устаткування, де можлива електризація (R_з £ 100 Ом); використання індивідуальних захисних засобів (електропровідне взуття – на шкіряній підошві, на струмопровідній гумі, із заклепками, що не іскряться при ударі);

нейтралізатори статичної електрики (іонізують повітря).

4. Захистом від напруги, що може з'явитися на корпусах електричних установок, є захисне заземлення – влаштовується в трифазних мережах з ізольованою нейтраллю при напрузі менше 1000 В; і напрузі більше 1000 В з будь-яким режимом нейтралі і являє собою з'єднання з землею неструмопровідних частин, що можуть виявитися під напругою. Ціль захисного заземлення – знизити напругу між корпусом і землею до безпечної величини. В установках U< 1000 В, опір заземлення R_з£ 4 Ом.

Занулення влаштовується в мережах із глухозаземленною нейтраллю напруги £ 1000 В (з'єднання корпуса з нульовим проводом).

Принцип дії: перетворення замикання на корпус в однофазне коротке замикання.

Ціль: забезпечити відключення електроустановок з порушеною ізоляцією.

5. Захистом людини від дотику до струмопровідних частин є:

а) ізоляція – чим більше, тим краще і R ізоляції не повинне бути менш 0,5 МОм;

б) блокування – зняття напруги при спробі проникнення до струмопровідних частин без відключення напруги;

в) мала напруга – напруга живлення ручного електроінструмента не повинна перевищувати 42 В (приміщення 1-й категорії – 36 В, 2-й – 12 В);

г) індивідуальні захисні засоби за ступенем надійності поділяються на:

основні (дозволяють торкатися до струмопровідних частин);

додаткові (підсилюють дію основних).

В установках з напругою більш 1000 В:

а) основними є діелектричні штанги і кліщі;

б) додатковими є монтерський інструмент з ізолюючими ручками, діелектричні рукавички, боти, калоші, килимки, ізолюючі підставки.

В установках з напругою менш 1000 В:

а) основні – діелектричні рукавички і монтерський інструмент з ізолюючими ручками;

б) додаткові – діелектричні боти, калоші, килимки, ізолюючі підставки.

Читайте також:

1. Атмосферне і шахтне повітря
2. Атмосферний тиск повітря, та його зміни з висотою та горизонтально
3. Будова органів дихання
4. Будова органів дихання.
5. Будова та функції системи дихання
6. Будова та функції системи дихання. Зовнішнє дихання. Дихальний цикл. Біомеханіка вдиху та видиху.
7. Бюджетний процес: поняття, роль, та значення у проведенні бюджетної політики.
8. В атмосферне повітря
9. В українському інформаційному просторі аналітична журналістика також повинна відіграти вже зараз видатну роль: збудувати духовну будівлю українського національного світу.
10. В «Листах про віротерпимість» він твердить, що держава не повинна втручатися в релігійні переконання своїх громадян, вимагаючи від них лише виконання громадянських обов'язків.
11. Вентиляція і ежекція повітря в гірничих виробках
12. Вентиляція. Види вентиляції. Організація повітрообміну в приміщеннях, повітряний баланс, кратність повітрообміну

Переглядів: 838