Досвід бюджетного прогнозування.

Планування доходів і видатків бюджетів відштовхується від прогнозів соціального та економічного розвитку країни. Відповідні макропоказники мають бути реальними, обґрунтованими та доступними для контролю і незалежної експертизи.

У більшості країн бюджет, як правило, складається на рік, але розвинені країни все частіше розробляють середньострокові, а то й довгострокові прогнози бюджетне-фіскального стану країни (Німеччина - обов'язкове фінансове планування на п'ять років, Угорщина - державний бюджет розробляється на три роки). Перші багаторічні бюджети були запроваджені в США у 1960-70-х роках.

Довгострокові наслідки поточних рішень та суперечності середньострокових і річних бюджетів зумовили необхідність прогнозування багаторічних бюджетів. Прогнозування, користуючись науково-аналітичними методами, не має директивного статусу, виконує індикативну роль.

Практика складання сучасних багаторічних бюджетів підпорядкована перспективі, визначеній урядом (глобальна мета) і виходять із принципу фінансових обмежень (зростання доходів за скорочення видатків).

Бюджетну резолюцію конгрес США приймає на п'ять років. До прогнозування бюджетних призначень залучаються всі федеральні відомства. Загальні принципи формування наступного і майбутніх бюджетів, ліміти видатків міністерств тощо оприлюднюються.

В Англії огляд бюджетних видатків охоплює трирічний період: поточний бюджетний рік і два наступні роки. Мета огляду - забезпечити ув'язку бюджетних призначень кожного року із середньостроковою фінансовою стратегією уряду.

У Німеччині підготовка річного бюджету регламентується фінансовим планом на п'ять років. На перші два планові роки складається загальноекономічний прогноз з урахуванням очікуваних змін економічної кон'юнктури, але в розрахунки включається поправка на зростання цін і підвищення процентів. Федеральний бюджет оцінюється за 40 укрупненими статтями (визначаються шляхом прогнозів і кон'юнктурних припущень). Аналітично-статистична база фінансових органів налічує майже 8000 позицій видатків і 1500 позицій доходів бюджету.

Управління фінансовою політикою і видатками уряду Канади здійснює бюджетні розрахунки на поточний і три наступних роки. Кожне бюджетне відомство розробляє оперативний план, за яким визначається фінансування програм протягом трьох років, а в парламент подає свої оцінки необхідних видатків на багаторічну перспективу.

Прогнозування і багаторічне бюджетування практикується в багатьох інших країнах. В Австралії, Австрії, Данії, Фінляндії проводяться прогнозні розрахунки видатків на три роки. В Ірландії, Нідерландах, Португалії, Швеції бюджетні прогнози складаються на чотири роки вперед. Причому Швеція має трирічний бюджетний цикл. Туреччина формує річний бюджет, який залежить від параметрів п'ятирічних планів соціально-економічного розвитку країни (обов'язкові для державного сектора і рекомендуються приватному).

Досвід зарубіжних країн свідчить, що:

- складання багаторічних бюджетів має підпорядковуватись завданням макроекономічної і структурної політики, що робить необхідним відновлення середньо-та довгострокового планування соціального і економічно розвитку країни і прийняття з цих питань відповідних законодавчих рішень;

- процедури складання бюджетів повинні збалансовувати перспективні цілі з поточними потребами, враховувати нинішні і майбутні інтереси, забезпечувати реалізацію майбутніх цілей за рахунок ресурсів поточного періоду;

- необхідна системи бюджетних обмежень, властива суб'єктам господарювання, що діють у ринкових умовах: параметри бюджетів та окремих статей мають визначатися на основі лімітів, а не заявленої потреби;

- заявки на видатки можуть прийматися за умови ресурсного забезпечення;

- основна увага повинна зосереджуватися на конкретних цілях і результатах, під які виділяються бюджетні кошти;

- видатки, визнані Пріоритетними, фінансуються, як правило, шляхом перерозподілу ресурсів, додаткове фінансування допускається у виняткових випадках (високий кінцевий результат потрібний споживачам, вищі національні інтереси);

- цілі середньострокового прогнозування повинні включати скорочення бюджетного дефіциту і державного боргу (стандарти Євросоюзу згідно з Маастрихтськими угодами (1991 p.);

- прозора й ефективна співпраця виконавчих та законодавчих органів повинна переконати суспільство в доцільності і правильності проведення витрат;

- рівень бюджетного менеджменту, як і культура бюджетного процесу, залежать від рівня загальної культури та економічного і соціального розвитку, демократичних традицій, професіоналізму державних працівників.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Формування бюджетів за методом «затрати - вигоди».	\|	Програмно-цільовий метод бюджетного планування: суть, етапи, показники, переваги та недоліки.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.