• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Напрями та шляхи стабілізації екологічної ситуації

Неврахування екологічної оцінки природних ресурсі обумовлює безгосподарське відношення до природних ресурсів. Плата за природні ресурси ставить їх у рівне положення з іншими виробничими ресурсами. За сверхнормативний забір води, наприклад, устанавлюються підвищенні платежі. Витрати на це ураховуються у статтях на невиробничі витрати.

У ряді гірничодобувних галузей у різних формах існує плата за корисні копалини. Плата за геологорозвідувальні роботи проводиться завсіма видами корисних копалин. Плата за ресурси враховує обмеженість та дефіцит природних ресурсів, прямі затрати на відтворення, у тому числі на геологорозвідувальні роботи, розвиток інфраструктури, якість сировини.

Однією з різновидностей плати за природні ресурси є штрафи за забруднення навколішнього природного середовища. Економічна дійсність данних штрафів і платежів залежіть від величини; ступеня впливу на виробничо-фінансові показники підприємства, яке є забруднювачем (активним чи пасивним) навколишнього природного середовища.

Природні фактори справляють значний вплив на економіку гірничодобувних підприємств. Рентабельність гірничодобувних підприємств залежить від об’єктивних (природно-географічних) та суб’єктивних факторів, які залежать від цін на продукцію, обсягів виробництва продукції, рівня технічного оснащення, технологічного рівня.

Задача удосканалення госпрозрахунку вирішується наступними методами:

- зональна диференціація оптових цін;

- введення розрахункових цін;

- плата за виробничі фактори;

- фіксовані або рентні платежі.

За сутністю та змістом рентні платежі є формою вилучення у гірничодобувних підприємств ренти, яка утворюється в результаті стійких коливань індивідуальних витрат у зв’язку з різними природно-географічними виробничими умовами.

Рентні платежі установлюються в розрахунку на одиницю продукції на декілька років наперед, а їх розмір диференціюється по роках.

Рентні платежі виконують подвійну задачу: з одного боку служать для диференціації природних відміностей. А з іншого – сприяє підвищенню ефективності використання надрових ресурсів. Рентні платежі устанавлюються на одиницю балансових запасів.

Рентні платежі пов’язані з гірничо-геологічними та гірничо-технічними факторами виробництва, що дозволяє устанолвлювати на динамічній основі та диференціювати за рентоутворюючими факторами окремі підприємства.

Економічні збитки від кількісних та якісних втрат корисних крпалин у надрах на показниках фінансово-економічної діяльності підприємства відбивається досить незначним чином. В наслідок чого пряма зацікавленність у підвищенні повноти вилучення корисних копалин.

Чим вище рівень вилучення корисних копалин, тим більша сума витрачуваних засобів на добування з урахуванням наступних переділів до готової продукції та інтинсивніший її ріст. По мірі збільшення ступеня вилучення ресурсів з надр збільшується вартість готової продукції. Яка умовно називається “вилученою цінністю” та розраховується за наступною формулою:

Ц_н = Ц_оСБК_нИ_о,

де Ц_о – ціна одиниці вилучених корисних копалин;

С – вміст корисних компонентів у балансових запасах;

Б – величина погашених балансових запасів;

К_нИ_о – коефіцієнти вилучення при добуванні та переробці корисних копалин.

Якщо величина Ио буде постійною, то Ц_н пропорційна при заданих С, Б і її можна буде представити графічно у вигляді прямої лінії. Різниця між цінністю Ц_н та витратами С є не чим іншим, як прибутком від розробки даної ділянки.

Підвищення коефіцієнта вилучення порівняно з оптимальним доцільне у випадку, якщо здійсніти зниження матеріальних витрат, тобто втрати цінності вилучених корисних копалин.

Розробка методів економічного стимулювання вилучення корисних копалин базується на аналізі впливу конкретних техніко-економічних показників, які характерізують рівень вилучення та величину прибутку підприємства. Далі переходять до визначення нормативів відрахувань від прибутку.

Стимулювання повноти вилучення корисних копалин базується на комплексному підході, який включає виконання наступних нормативів: повнота та якість вилучення запасів; продуктивність праці; витрата матеріалів; собівартість готової продукції.

Читайте також:

1. IV. Прийняття рішень у полі четвертої інформаційної ситуації
2. V. Прийняття рішень у полі п’ятої інформаційної ситуації
3. VI. Прийняття рішень у полі шостої інформаційної ситуації
4. Агроекологічні проблеми розвитку і шляхи їх розв'язання
5. Альтернативні шляхи охорони атмосфери
6. Альтернативні шляхи охорони атмосфери
7. Альтернативні шляхи охорони атмосфери
8. Аналіз причин аварійності та шляхи її зниження
9. Багатокритерійні завдання і можливі шляхи їхнього рішення.
10. Базові напрями організації захисту інформації ІКСМ.
11. Банківська система України і напрями її розвитку
12. Бідність і шляхи її подолання.

Переглядів: 521