• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Особливості українського правопису

Тема 4.1. Орфографічні та орфоепічні норми сучасної української літературної мови

Розділ IV. Нормативність та правильність фахового мовлення

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Дайте визначення слову як основній одиниці мовлення.

2. Які особливості використання лексичних засобів в офіційно-діловому стилі?

3. Схарактеризуйте поняття «полісемія», «омоніми», «синоніми», «антоніми», «пароніми». Наведіть приклади вживання їх у діловому мовленні.

4. Сформулюйте принципи правопису складноскорочених слів і абревіатур у зв’язку з правилами словотвору?

5. Як часто використовуються абревіатури у вашому професійному мовленні?

6. Вкажіть особливості застосування графічних скорочень.

Українська орфографія побудована на кількох прин­ципах: фонетичному, морфологічному, історичному (тра­диційному) та диференціюючому.

1. Якщо написання слова точно відображає його ви­мову, звучання та сприймання, то вважається, що це слово пишеться за фонетичним принципом. Так пишеться більшість слів і частин слів української мови: добрий, мудрий, чотири, сім, скинути, спитати, сказати.

2. Якщо написання слова розходиться з його звучан­ням і треба точно знати будову слова (морфеми), щоб правильно його передати, то це означає, що слово пи­шеться за морфологічним принципом. Так, щоб правильно написати слова возз'єднання, роззброєння, треба знати, що в них є збіг приголосних на межі префіксів воз-, роз- і коренів, що ці слова є іменниками середнього роду на -а (орф. -я) і в них перед закінченням приго­лосний подовжується, отже, пишеться подвоєння літер, як і в словах знання, читання, писання, буття, життя. Фактично це правопис морфем. Одні й ті ж самі морфеми пишуться однаково, незалежно від неоднакового звучан­ня їх у різних формах слова: безжурно [бе^иж:урно], смі­єшся [смійес':а], зустрічаються [зустрічайуц′:а].

За морфологічним принципом пишуться слова: з ненаголошеними е, и в коренях слів: се^ило — села, ви^ешневий — вишня, ти^ехесенький — тихо; з суфіксами -еньк-, -есеньк-: гарненький, гарнесенький.

3. Якщо написання слова не можна пояснити ні ви­мовою, ні морфологічною будовою, то таке написання називають традиційним, воно не пояснюється певним правилом. За традицією використовуються лі­тери я, ю, є, ї для позначення двох звуків на початку слова й після голосних та для позначення м'якості приго­лосного й одного голосного звука після приголосних. За цим принципом передаємо звукосполучення шч однією літерою щ (читається шча), пишемо м'який знак для позначення м'якого приголосного звука. Традиційно ви­користовуємо невластиві українській мові звук і літеру ф

у запозичених словах: факт, формула тощо. Традиційним українським звукосполученням є хв: хворий, хвиля, хвилювати, а також написання більшості іншомовних слів — Гюго, бюро, Шіллер, тонна та ін.

4. Якщо написання слова залежить від того, що це слово означає, то вважають, що воно пишеться за смислорозрізнювальним, або семантичним чи диферен­ціюючим принципом. За цим принципом вжива­ються велика та мала літери: орел (птаха), Орел (місто); гончар, Гончар (прізвище); написання слів разом або ок­ремо: проте — сполучник, про те — прийменник із займенником; на зустріч — іменник з прийменником, назустріч — прислівник.

Читайте також:

1. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
2. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
3. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
4. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
5. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
6. Аграрне виробництво і його особливості
7. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
8. АНАТОМІЯ І ФІЗІОЛОГІЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА ПЕРИФЕРИЧНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ, ЇЇ ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ
9. Анатомо-фізіолгічні особливості
10. Анатомо-фізіологічна перебудова організму підлітка та її вплив на його психологічні особливості й поведінку.
11. Анатомо-фізіологічні особливості молодших школярів
12. Антисептики ароматичного ряду (фенол чистий, іхтіол, дьоготь, мазь Вількінсона, лінімент за Вишневським). Особливості протимікробної дії та застосування.

Переглядів: 1582