• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Особливості використання прикметників у ділових паперах

1.Перевага надається прикметникам книжного походження: автобіографічний, балансовий.

2. У використанні ступенів порівняння окремих якісних прикметників перевага надається аналітичним формам, які утворюються за допомогою прислівників: дуже, надто, більш, менш та ін.: дуже працьовитий.

3. Складена форма вищого й найвищого ступенів порівняння утворюється за допомогою прислівників: більш, найбільш, менш, найменш, але слід уникати вживання суфікса –іш- більш рішучий.

4. Прикметник двосторонній уживається тільки тоді, коли стосується двох сторін у значенні – особа, група осіб, організація, яка представляється в певному відношенні іншій особі, особам, організації. Поєднується зі словами: договір, угода, домовленість, співробітництво.

5.У формах М. відмінка однини чоловічого та середнього роду слід використовувати закінчення –ому: на старому обладнанні.

6. Замість розмовної форми треба користуватися конкретним вивченням: великий, більший за...

7. Слово «самий» на означення вищого ступеня ніколи не вживається із прикметниками. Його заступає частка най - : найвищий

8. Уникають вживання присвійних прикметників, замінюючи їх іменниками або відповідними прикметниковими формами. Якщо потрібне точне означення, іменник – прізвище ( посада , звання тощо) ставлять у Р відмінку, це ж стосується тих випадків, коли є кілька однорідних членів: пропозиції Петренка В.П.

Але усталеним є вживання присвійних прикметників:

а) у термінологічних сполученнях: Архімедові спіраль, базедова хвороба, бертолетова сіль.

б) у крилатих висловах: Аріаднина нитка, авгієві стайні, езопівська мова.

9. Уникають уживання прикметників, що походять від географічних назв з додатковим роз’яснюючим іменником: житель м. Біла Церква

Але усталеним є вживання подібних прикметників, які означають географічні назви, що проходять:

а) від топонімів та інших географічних назв: Харківська область.

б) від імен, прізвищ чи псевдонімів: Соломонові острови.

10.Прикметник узгоджується з іменником на означення певних професій, посад та звань жінок лише в чоловічому роді: старший викладач

11. Усі прикметники (у ролі означень), що вживаються у сполуках із числівниками два, тир, чотири, стоять у Н.Та З. Відмінках множини й мають переважно закінчення –і,а не –их. Це ж стосується і прикметника останній із числівником п’ять і більше:два нестандартні вироби.

12. Для визначення часу треба: а) уживати відповідні прикметники в Р. відмінку без прийменника у (в), або ж прислівник; б) щоб прикметник стояв не в М., а в Р., відмінку без прийменника. позаторішньої навігації.

13. Треба слідкувати за узгодженням прикметникових закінчень з іменниками на позначення невизначеної кількості однорідних предметів, що існують у певній сукупності: медичне приладдя.

Читайте також:

1. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
2. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
3. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
4. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
5. А. Розрахунки з використанням дистанційного банкінгу.
6. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
7. Аграрне виробництво і його особливості
8. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
9. Альтернативна вартість та її використання у проектному аналізі
10. Аналіз використання капіталу.
11. Аналіз використання матеріальних ресурсів
12. Аналіз використання матеріальних ресурсів.

Переглядів: 2201