• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Повноваження глави держави в ЗК.

У різних сферах державної діяльності глави держав наділяються загальними повноваженнями, які можна розбити на декілька груп:

1) представницькі повноваження (всередині і за межами країни):

- право підпису міжнародних договорів;

- право безпосереднього звернення до глав іноземних держав та урядів;

- призначення дипломатичних представників;

- здійснення акредитації представників у зарубіжних країнах;

- виступ з офіційними зверненнями до парламенту та посланнями до нації;

o Напр.. в США щорічні послання Президента розглядаються як виклад політичної прогарами урядової діяльності на майбутній період.

- в деяких країнах до повноважень Президента віднесено оголошення війни і підписання мирних договорів.

2) повноваження пов’язані із управлінням справами держави:

§ в законодавчій сфері:

- право скликання сесій парламенту, в тому числі надзвичайних сесій;

- право дострокового розпуску парламенту;

- законодавча ініціатива (в США Президент такого права немає);

- право вето на законопроекти;

- опублікування законів;

- право звернення в органи конституційного контролю щодо конституційності того чи іншого акту;

§ в сфері виконавчої влади:

- призначення глави уряду і прийняття його відставки;

- участь у Формуванні уряду;

- вирішення стратегічних питань військового управління, як військовим головнокомандуючим збройних сил;

- введення особливих режимів управління (у федеративних державах);

- видання власних нормативних актів (у країнах з парламентською формою правління вони часто потребують контрасигнатури).

§ в судовій сфері:

- призначення на судові і вищі судові посади;

- сприяння у виконанні рішень судів;

- та інші.

3) Повноваження з конкретизації правового статусу особи:

- вирішення питань громадянства;

- надання політичного притулку;

- здійснення права помилування та пом’якшення покарання;

- здійснення нагород;

- присвоєння почесних, спеціальних і вищих військових звань.

4) Надзвичайні повноваження:

- проголошення надзвичайного стану, в зв’язку із чим глава держави вправі приймати акти, які мають силу закону.

Що стосується повноважень глав держав конкретних країн, то вони відрізняються, залежно від форми правління в тій чи ін..державі.

Þ В президентських республіках формує склад уряду, який є йому підзвітний (США, Аргентина, Мексика, Венесуела). Система влади побудована на принципі чіткого розподілу компетенції гілок влади, тому президент не може розпустити парламент, а парламент не може відправити у відставку уряд, сформований президентом.

Þ У президенсько-парламентських республіках глава держави пропонує склад уряду і кандидатуру прем’єр-міністра, які затверджується Парламентом. Силові міністри і міністр внутрішніх справ підзвітні президентові. Він не є главою виконавчої влади, а розглядається як арбітр у суперечках між іншими гілками влади та державними органами. (Франція, Португалія, Росія).

Þ У парламентській республіці роль президента зводиться до представницьких, церемоніальних функцій, президент лише формально затверджує політичні рішення, прийняті урядом чи парламентом. Глава держави не впливає на склад і політику уряду, який підзвітний Парламенту.

Þ В абсолютній монархії монарх наділений всією повнотою влади. Посада прем’єр-міністра якщо і є, то її займає як правило один із ближніх родичів монарха.

Þ В дуалістичні монархії повноваження монарха також досить широкі, він підбирає і назначає міністрів, очолює уряд, але завжди є ще посада прем’єр-міністра.

Þ А в конституційній монархії монарх наділений найменшими повноваженнями. Склад уряду визначається парламентською більшістю, кандидатури міністрів підбирає лідер партії. Королівською прерогативою є так звані «сплячі повноваження» - розпуск парламенту, відставка прем’єр-міністра, введення військового стану. Він лише підписує акти, підготовлені парламентом. Право вето щодо законів парламенту передбачено не за всіма монархами (Японія, Іспанія), а якщо й передбачено, то практично не застосовується.

o Наприклад, хоча король Великобританії має право вето щодо законів, прийнятих парламентом, але вже три століття таке право ним не застосовується.

Читайте також:

1. IV-й період Римської держави ( ІІІ – V ст. н. е. ) – пізня Римська імперія
2. Автомобільний пасажирський транспорт – важлива складова єдиної транспортної системи держави
3. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
4. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
5. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
6. Антиінфляційна політика держави
7. Антимонопольна діяльність держави
8. Антимонопольна діяльність держави.
9. Антимонопольна політика держави.
10. Античні міста-держави на півдні України, їх культурні традиції.
11. Античні міста-держави Північного Причорномор'я
12. Античні міста-держави Північного Причорномор'я

Переглядів: 596