Трансформатор – це статичний електромагнітний пристрій (апарат), що призначений для передачі електромагнітної енергії з одного електричного кола в інше за допомогою електромагнітної індукції.
Винахідник трансформатору – П.М.Яблочков.
Трансформатор звичайно використовують для перетворень за величиною змінних напруг чи струмів без зміни частоти, для усунення електричних зв’язків між колами (розв’язка кіл), для узгодження опорів, в якості елементів вимірювальних приладів тощо.
Трансформатор може мати декілька котушок, що мають індуктивні зв’язки одна з одною.
Розглянемо трансформатор з двома обмотками. Схема такого трансформатору подана на рис. 5.16. Як бачимо з напрямків струмів для трансформатора прийняте неузгоджене включення котушок. Обмотка, що підключається до джерела енергії, називається первинною і всі величини, які її характеризують, позначаються індексом 1, а обмотка, що підключається до навантаження – вторинною і позначається індексом 2.
Обмежимося розглядом трансформатора, що працює в лінійному режимі. Це може бути повітряний трансформатор без осереддя або трансформатор з феромагнітним осереддям, що працює на лінійній ділянці (без насичення), при цьому втратами у феромагнетику знехтуємо.