• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Чсс+Чпр

Чсс-Чзв

Структура персоналу. Проведення аналізу структури пер­соналу.

Структура персоналу підприємства, цеху, дільниці характе­ризується співвідношенням різних категорій працівників. Для аналізу структури персоналу визначають і порівнюють питому вагу кожної категорії працівників (П_кп) у загальній середньообліковій чисельності персоналу підприємства (П):

П_кп = Пі / П

де Пі - середньооблікова чисельність працівників і-і категорії

На формування структури кадрів впливають різні фактори:

• зростання попиту на кваліфіковану робочу силу (інтелект);

• інтенсивний перерозподіл в інформаційну сферу;

• реформування системи підготовки кадрів;

• зростання безробіття і необхідність перекваліфікації.

Оцінка рівня трудових ресурсів здійснюється такою систе­мою показників:

• плинність кадрів;

• стабільність (стаж) роботи;

• рівень трудової дисципліни (неявок на роботу);

• відповідність кваліфікації складності робіт;

• співвідношення чисельності окремих категорій.

Середньооблікову чисельність працівників за місяць ви­значають підсумовуванням облікового складу працівників за всі дні місяця і діленням одержаного результату на кількість кален­дарних днів у місяці, а за рік - як середньоарифметичну від суми показників середньооблікової кількості за всі місяці року, поді­леної на 12.

Середньоявочну чисельність працівників розраховують ді­ленням кількості фактично відпрацьованих людино-днів у звіт­ному чи плановому періоді на кількість днів роботи підприємства в цьому періоді.

Стан персоналу на підприємстві може бути визначений за допомогою таких показників:

· коефіціснт вибуття персоналу (Квиб, %) – визначається співвідношенням працівників, звільнених з різних причин протягом даного періоду (Чзв.) та середньооблікової чисельності працівників за цей же період (Чсс):

• коефіцієнт найму персоналу (Кпр %) - розраховують як відношення кількості працівників, прийнятих на роботу за данний період (Чпр.) та середньооблікової чисельності працівників їм той же період (Чсс)

• коефіцієнт стабільності персоналу (К_с.п., %) - використовують, при оцінці рівня організації управління виробництвом у цілому на підприємстві та в окремих підрозділах:

• коефіцієнт плинності персоналу (Кпл,, %) - розраховують діленням чисельності працівників підприємства, цеху, дільниці, вибулих або звільнених за даний період (Чзв.)за власним бажанням або за порушеннятрудовоїдисципліни на середньооблікову чисельність за той же період (Чсс).

- 3 -

Продуктивність праці - це виготовлення продукції ол цею виробництва за певний період або кількість витраченої: на виготовлення одиниці продукції.

Витрачена на виготовлення одиниці продукції праця поділяється на живу і минулу. До живої праці належить діяльність людей (робітників), які безпосередньо виготовляють певний продукт. Минула праця - це робота машин, механізмів, устаткування, на виготовлення яких була витрачена праця в минулому.

Розрізняють продуктивність індивідуальної та загальне! праці.

Продуктивність індивідуальної праці визначає продуктивність конкретної живої праці і вимірюється кількістю продукції, що виробляється за одиницю часу (виробіток), чи кількістю робочого часу, витраченого на виготовлення продукції (трудомісткість).

Але для національної економіки в цілому є важливий показ­ник - продуктивність загальної праці, який визначається від­ношенням виробленого за розрахунковий період (в основному за рік) національного валового доходу до кількості працівників, за­йнятих у сфері виробництва.

Методи визначення продуктивності праці поділяються на визначення прямих та обернених показників. До прямих показниківналежить виробіток продукції, безпосередньо продуктив­ність праці. Виробіток визначається відношенням обсягу продук­ції до чисельності працюючих.

До обернених показниківналежить трудомісткість, яка визначається відношенням чисельності працюючих до обсягу виготовленої продукції.

Виробіток - це кількість виробленої продукції за одиницю часу або кількість продукції, яка припадає на одного середньооблікового працівника або робітника за рік, квартал, місяць. Він вимірюється відношенням кількості виробленої продукції до величини робочого часу, витраченого на його виробництво:

В = О / Т

де В - виробіток, О - обсяг виготовленої продукції; Т - за­трати робочого часу.

Показники рівня виробітку: вартісні, натуральні, трудові.

Натуральні показники найточніше відображають динаміку продуктивності праці, але можуть застосовуватися лише на підприємствах, що випускають однорідну продукцію.

Трудові показники потребують добре поставленої роботи з технічного нормування та обліку праці. Вони застосовуються переважно на дільницях, в цехах, що випускають різнорідну проду­кцію і в умовах значних обсягів та видів незавершеного вироб­ництва.

Вартісні показники виробітку застосовуються для визна­чення рівня та динаміки продуктивності праці на підприємствах з різноманітною продукцією.

Переглядів: 801