• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Продуктивність праці: сутність та розрахунок..

Показники чисельності персоналу.

Поняття, класифікація та структура персоналу.

- 1 -

Трудові ресурси - це частина працездатного населення, що ні гноїми віковими, фізичними, освітніми даними відповідає тій чи іншій сфері діяльності. Розрізняють реальні (які вже працюють) і потенційні (які будуть залучені до праці в перспективі) трудові ресурси.

Персонал підприємства являє собою сукупність постійних працівників, що отримали необхідну професійну підготовку та мають досвід практичної діяльності і формується під впливом внутрішніх факторів (характер продукції, технології, організації виробництва тощо) та зовнішніх факторів (демографії, юри­дичних і моральних норм, умов праці тощо). Розрізняють промисловий і непромисловий персонал.

До промислово-виробничого персоналу відносять праців­ників основних, допоміжних та обслуговуючих виробництв, нау­ково-дослідних підрозділів та лабораторій, заводоуправління, складів, охорони - тобто всіх зайнятих у виробництві або його безпосередньому обслуговуванні.

До групи непромислового персоналу входять працівники структур, які хоч і перебувають на балансі підприємства, але не зв'язані безпосередньо з процесами промислового виробництва: житлово-комунальне господарство, дитячі садки та ясла, амбула­торії, навчальні заклади тощо.

Згідно з характером функцій, що виконуються, персона підприємства поділяється здебільшого на чотири категорії: кері­вники, спеціалісти, службовці, робітники.

Керівники - фахівці, що займають керівні посади, приймають рішення і несуть за них відповідальність завдяки високому рівню наукової і освітньої підготовленості (директори, начальни­ки; завідувачі на підприємствах, у структурних одиницях і під­розділах; головні спеціалісти: головний економіст, головний бухгалтер, головний інженер та ін.).

Спеціалісти - працівники, які виконують інженерно-технічні, економічні, фінансові та інші функції (маркетологи, ін­женери, юристи, бухгалтери тощо).

Службовці здійснюють підготовку та оформлення документа­ції, облік та контроль, господарське обслуговування (технічну робо­ту). Наприклад: обліковці, креслярі, архіваріуси, секретарі, касири.

Робітники безпосередньо зайняті у виробничій сфері для створення матеріальних цінностей. Розрізняють робітників основного і допоміжного виробництва. Робітники основного виробництва - ті, що безпосередньо беруть участь у процесі створення продукції, допоміжного - ті, що виконують функції обслуговування основного виробництва. Поступово з розвит­ком виробництва чіткі межі між основними та допоміжними робітниками зникають, роль останніх (зокрема наладчиків, механіків) зростає.

Професія - це вид трудової діяльності, виконання якої по­требує відповідного комплексу спеціальних знань та практичних навичок.

Спеціальність - це більш або менш вузький вид трудової діяльності в межах професії.

Спеціальність визначає вид трудової діяльності в рамках однієї професії. Наприклад, економісти (професія) поділяються на плано­виків, маркетологів, фінансистів (спеціальність) і т.ін. Професія то­каря поділяється за спеціальностями токаря-карусельника, токаря-револьверника, токаря-розточувальника і т.ін.

Кваліфікація - сукупність спеціальних знань та практичних ти, що визначають ступінь підготовленості до виконання професійних функцій зумовленої складності.

Рівень кваліфікації керівників, спеціалістів та службовців характеризується рівнем освіти, досвідом роботи на тій чи іншій посаді.

розрізняють спеціалістів:

найвищої кваліфікації (працівники, що мають наукові ступені та звання);

вищої кваліфікації (працівники з вищою спеціальною освітою та значним практичним досвідом);

середньої кваліфікації (працівники із середньою спеціальною освітою та певним практичним досвідом);

спеціалістів-практиків (працівники, що займають відповідні посади, але не мають

спе­ціальної освіти).

Закваліфікації робітники поділяються на:

висококваліфікованих,

кваліфікованих,

малокваліфікованих,

некваліфікованих.

У свою чергу, рівень кваліфікації визначається за допомогою характеристик тарифно-кваліфікаційних довідників. Для оплати праці різної кваліфікації користуються "Єдиною тариф­ною сіткою". Розрізняють і оцінюють кваліфікацію робочого мі­сця і виконавця.

- 2 -

Читайте також:

1. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. особливості побудови банківської системи в Україн
2. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
3. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
4. Безробіття: сутність, види, соціально – економічні наслідки.
5. Бізнес-план підприємства: сутність та складові
6. Біологічна, соціальна та психологічна сутність здоров’я.
7. Біологічні особливості, продуктивність та породи коней
8. Будівельна продукція. Кадри, нормування і продуктивність праці
9. Бюджетне регулювання, його сутність та методи здійснення
10. Бюджетні установи: сутність та класифікація.
11. Важкість праці: Динамічні, статичні навантаження. Напруженість праці. Увага, напруженість аналізаторних функцій, емоційна та інтелектуальна напруженість, монотонність праці.
12. Видатки бюджету, їх сутність, склад і класифікація

Переглядів: 641