Бюджетне регулювання, його сутність та методи здійснення

Збалансування бюджетів одного рівня, яке неможливо здійснити лише шляхом розмежування їхніх доходів і видатків, дося¬гається за допомогою бюджетного регулювання, тобто перерозподільчих процесів у межах бюджетної системи, шляхом надання коштів "бідним" у фінансовому відношенні територіям або вилу¬чення коштів у відносно "багатих" територій.

Бюджетне регулювання — це надання коштів з державного місцевим бюджетам з метою збалансування доходів і видатків усіх бюджетів.

Бюджетне регулювання є системою фінансового забезпечення відповідності між повноваженнями на здійснення видатків, закрі¬плених законодавчими актами України за бюджетами та бюджет¬ними ресурсами, які мають забезпечувати виконання цих повно¬важень. За суттю бюджетне регулювання відображає економічні відносини, пов'язані з територіальним розподілом і перерозподі¬лом бюджетних ресурсів для забезпечення необхідними коштами потреб соціально-економічного розвитку відповідних адміністра¬тивно-територіальних одиниць.

Регулювання міжбюджетних відносин полягає в тому, щоб зна¬йти ефективне поєднання відповідальності за рішення щодо кількості та різноманітності забезпечуваних рівнями виконавчої влади товарів і послуг, що надаються для громадян визначених територій. Такі рі¬шення потрібно закріплювати відповідними бюджетними ресурсами.

Бюджетне регулювання передбачає вирішення таких завдань: досягнення відповідності між видатками і доходами місцевих бюджетів різних видів, тобто їх збалансування; забезпечення рівномірності у надходженні доходів для запо¬бігання перебоїв у фінансуванні видатків; створення зацікавленості органів місцевого самоврядування у повній мобілізації доходів на своїй території; забезпечення самостійності у використанні додатково одер¬жаних коштів у процесі виконання місцевих бюджетів; перерозподіл бюджетних ресурсів між "багатими" і "бідни¬ми" у фінансовому відношенні територіями; ув'язка обсягів одержаної фінансової допомоги з конкретни¬ми зусиллями для мобілізації податків і зборів, залучення до¬даткових дохідних джерел; здійснення фінансового вирівнювання.

Бюджетне регулювання проводиться за двома основними на¬прямками.

1. Вертикальне бюджетне регулювання досягається шляхом розподілу видатків між бюджетами і надання їм доходів, достатніх для фінансування визначених видатків з метою забезпечення необ¬хідними дохідними джерелами бюджетів різних рівнів відповідно до діючого порядку розмежування повноважень між органами дер¬жавної влади та місцевого самоврядування.

2. Горизонтальне бюджетне регулювання здійснюється за допомогою вирівнювання доходів і видатків однотипних видів міс¬цевих бюджетів з метою ліквідації відмінностей у рівнях бюджет¬ної забезпеченості відповідно до бюджетів місцевого самовряду¬вання (міських за категоріями міст, селищних і сільських), тобто фінансове вирівнювання.

Фінансове вирівнювання - це приведення у відповідність витрат бюджетів (за економічною та функціональною класифікацією) до га¬рантованого державою мінімального рівня соціальних послуг на душу населення, ліквідація значних диспропорцій у здійсненні видатків щодо окремих територій. В умовах відсутності розроблених і законодавчо ви¬значених державних соціальних гарантій метою фінансового вирівню¬вання є наближення видатків місцевих бюджетів у розрахунку надушу населення до середнього рівня, який сформувався в країні.

Традиційно в бюджетній прак¬тиці України використовуються два методи бюджетного регулювання:

Метод процентних відрахувань від загальнодержавних по¬датків і доходів, який полягає в тому, що частина коштів вищого бюджету передається нижчим для збалансування у вигляді частки доходів на кожне регулююче джерело, при цьому сума і процент відрахувань установлюються від регулюючих доходів, що надхо¬дять на території місцевого бюджету;

Надання фінансової допомоги бюджетам у певній визначе¬ній сумі (бюджетні трансферти), що є безоплатним і безповорот¬ним переданням коштів від одного бюджету до іншого.

Ефективність методу процентних відрахувань можна пояснити тим, що як регулюючі доходи традиційно використовуються такі, які характеризуються: рівномірністю надходження в часі; рівномірністю надходження по території держави; достатньо великими розміра¬ми надходжень; захищеністю від дії економічних та інших чинників, які могли б зумовити коливання в обсягах надходжень.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Характер і форми взаємовідносин між бюджетами різних рівнів	\|	Система міжбюджетних трансфертів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.