МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Характер і форми взаємовідносин між бюджетами різних рівнівЗміст і мета регулювання міжбюджетних відносин Загальні ознаки фінансових відносин, що виникають при роз¬поділі і перерозподілі валового внутрішнього продукту, не запе¬речують існування різноманітних форм їхньої організації'. Траєк¬торія розвитку фінансової системи держави виступає домінантою створення та функціонування бюджетних відносин, об'єднаних у ланки бюджетної системи. Вибудовуючи взаємини між державними і місцевими ор¬ганами влади, всі демократичні нації намагаються досягти двох основних цілей, які інколи навіть суперечать одна одній. Першою з них є забезпечення здатності місцевих органів влади коригува¬ти програми задоволення конкретних потреб громадян відповід¬но до умов підвідомчої території. Друга мета передбачає потребу центрального уряду брати на себе обов'язки загальнодержавного характеру і захищати права всіх громадян. Тому найголовнішим завданням державних органів влади є визначення прав місцевої автономії щодо загальнодержавних цілей. Розподіл функцій і фіскальних можливостей між різними рівнями влади забезпечується на рівні міжбюджетних відносин. Концептуальні засади побудови міжбюджетних відносин за¬галом залежать від економічної системи держави і мають принципові відмінності в умовах ринкової та командної економіки. В тоталітарних країнах центральне місце в бюджетній системі посідає державний бюджет, за допомогою якого проходить перерозподіл значної частини створеного валового продукту; місцеві бю¬джети не відіграють суттєвої ролі і мають другорядне значення. В бюджетних системах демократичних країн акценти розставлені принципово по-іншому: бюджет центрального уряду і бюджети місцевої влади функціонують у межах єдиної бюджетної системи на основі розподілу повноважень між органами державної влади і місцевим самоврядуванням. Причому, відповідно до загально¬світової тенденції розвитку і зміцнення інституту місцевого само¬врядування та збільшення його впливу на суспільні процеси, роль місцевих бюджетів у складі державних фінансів постійно зростає. Найважливішою передумовою існування міжбюджетних відносин є необхідність здійснення перерозподілу бюджетних ресурсів між ланками бюджетної системи, що спричинено розбіж¬ностями обсягів коштів, акумульованих у бюджетах, і потребою в них. Міжбюджетні відносини в Україні зумовлені рухом коштів між Державним бюджетом України і місцевими бюджетами та між окремими видами місцевих бюджетів. Міжбюджетні відносини - це відносини між державою. Автономною Республікою Крим і територіальними громадами щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, не¬обхідними для виконання функцій, передбачених Конституцією та законами України. Метою регулювання міжбюджетних відносин є забезпечення відповідності між повноваженнями на здійснення видатків, закріплених законодавчими актами України за бюджетами, та фінансовими ресурсами, які мають забезпечувати виконання цих повноважень. Суб'єкти міжбюджетних відносин — це органи державної влади й управління, органи місцевого самоврядування, до компе¬тенції яких належать повноваження щодо складання, розгляду, затвердження і виконання бюджетів. Вихідні передумови здійснення міжбюджетних відносин ви¬значаються такими складовими: Ø визначеним у законодавстві держави поділом повноважень між державною виконавчою владою і органами місцевого са¬моврядування; гарантією з боку держави фінансування наданих повноважень Ø органам місцевого самоврядування; Ø діючим порядком розмежування доходів і видатків між рівнями бюджетної системи і видами місцевих бюджетів; Ø фінансовою підтримкою місцевих бюджетів у зв'язку зі значними коливаннями рівнів податкового потенціалу окремих територій та об'єктивними розбіжностями у розмірах видатків.
Формами руху бюджетних ресурсів у процесі міжбюджетних відносин є міжбюджетні трансферти, взаємозаліки та взаєморозрахунки, об'єднання коштів бюджетів. Основою міжбюджетних відносин є розмежування доходів і видатків між бюджетами всіх рівнів, здійснене відповідно до роз¬поділу повноважень органів державної виконавчої влади та місце¬вого самоврядування. Способи розмежування доходів між бюджетами у світовій практиці: 1) розподіл податків та інших доходів між бюджетами різних рівнів; 2) розщеплення надходжень від податків шляхом закріплення за кожним рівнем бюджетної системи конкретних часток податку в межах єдиної ставки оподаткування; 3) встановлення територіальних надбавок до загальнодержав¬них податків на користь місцевого самоврядування; 4) встановлення територіальних надбавок до місцевих подат¬ків на користь загальнодержавних органів влади. Проте розмежування доходів, здійснене на єдиних засадах для бюджетів відповідного рівня, не дає можливості збалансувати абсолютно всі бюджети. Причиною цього є значні відмінності у формуванні доходів та в складі й обсягах видатків бюджетів тери¬торіальних одиниць, які мають об'єктивний характер і спричинені певними особливостями територій. Причини територіальних відмінностей у формуванні доходів та у складі й обсягах видатків місцевих бюджетів: різний рівень економічного розвитку господарського комплексу адміністративно-територіальних одиниць і його спеціалізація; різноманітність природно-кліматичних умов; різний екологічний стан територій; Особливості розташування населених пунктів, зокрема адмі¬ністративних центрів; насиченість шляхами сполучення; кількість населення, його віковий склад; сформована протягом тривалого періоду мережа об'єктів со¬ціальної та побутової інфраструктури, їхній стан. Вплив цих і багатьох інших чинників зумовлює такі наслідки: різний податковий потенціал, який безпосередньо впливає на фор¬мування дохідної бази місцевих бюджетів; різну вартість послуг, що надають місцеві органи влади відповідно до адміністративно-територіальних одиниць; неоднакову потребу в коштах, які спря¬мовуються на підтримку соціально незахищених верств населен¬ня; утримання об'єктів соціально-культурної сфери. В умовах трансформаційних процесів бюджетної системи України спостерігається збільшення частки видатків місцевих бю¬джетів і зменшення частки доходів місцевих бюджетів у Зведеному бюджеті України. Ситуація, що виникла, свідчить про розбалансованість між доходами і видатками місцевих бюджетів у Зведеному бюджеті України. Таким чином, проблеми наповнення і викорис¬тання коштів місцевих бюджетів вирішуються без урахування еко¬номічних і демократичних закономірностей розвитку. В сучасних умовах місцеві бюджети України поки не вважаються міцною і стабільною основою розвитку підвідомчих територій.
Читайте також:
|
||||||||
|