• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Основні вимоги до даних у сховищі даних

Порівняльна характеристика даних в операційних та аналітичних системах

Таблиця 2.2

Сховище даних функціонує за таким сценарієм. Згідно з заданим регламентом до нього вносять дані про об'єкт керування з різних джерел - баз даних систем оперативної обробки. Дані приводяться до єдиного формату, узгоджуються і (в ряді випадків) агрегуються до мінімально необхідного рівня узагальнення. Звичайно у сховищі підтримується хронологія даних.

Полегшеним варіантом корпоративного сховища даних є вітрини даних (Data Mart), або кіоски даних. Концепція вітрин даних була запропонована Forrester Research у 1991 р. При цьому го­ловна ідея полягала в тому, що вітрини даних містять тематичні підмножини заздалегідь агрегованих даних, за розмірами набага­то менші, ніж загальнокорпоративне сховище, та вимагають менш потужної техніки.

За формулюванням авторів вітрини даних - це множина тема­тичних баз даних, які містять інформацію, що відноситься до окре­мих аспектів діяльності організації.

Переваги концепції вітрин даних:

• аналітики бачать тільки ті дані, які їм реально потрібні;

• цільова вітрина даних максимально наближена до кінцевого користувача;

• вітрини даних містять безліч заздалегідь агрегованих даних, які простіше проектувати і настроювати;

• вітрини даних не потребують потужної обчислювальної тех­ніки.

Саме вітрини даних або щось дуже близьке до них мав на увазі Е. Кодд, коли використав термін ОLАР-Server.

Головним недоліком концепції є те, що територіальна розподі­леність ІС не дозволяє контролювати надмірність та, відповідно, цілісність БД.

Ідея поєднання СД та ВД належить М. Демаресту (М. Demarest), який у 1994 році запропонував об'єднати дві концепції та викорис­тати СД як єдине інтегроване джерело для численних вітрин даних.

Унаслідок цього з'явилася багаторівнева структура аналітич­ної системи (рис. 2.7) [23]. Таке багаторівневе рішення поступово стає стандартом де-факто, дозволяючи найбільш повно реалізува­ти та використовувати переваги кожного з підходів - компактного зберігання деталізованих даних і підтримки дуже великої БД, що забезпечується реляційними СУБД (сучасна реляційна СУБД дозволяє підтримувати терабайтні БД), простоту настроювання та хороші часи відгуку при роботі з агрегованими даними, які забез­печуються багатовимірними СУБД.

Сучасні аналітичні системи не є системами штучного інтелек­ту, вони не можуть ні допомогти, ні перешкодити в прийнятті рішен­ня. Їх метою є своєчасно забезпечити менеджера всією інформацією, необхідною для прийняття рішення.

Рис. 2.7. Багаторівнева структура аналітичної частини

інформаційної системи

Кінцеві користувачі СППР за характером діяльності можуть бути об'єднані у три основні категорії.

1. Аналітики, які повинні володіти не тільки методами дослід­ження предметної сфери, але й мати уявлення про СД, а також володіти інструментами автоматизованої розробки додатків.

2. Середня ланка керівних працівників, які використовують дані СД для підготовки рішень на рівні свого підрозділу. Ця категорія рідко використовує деталізовані дані, зосереджуючись на слабо та дуже агрегованих даних. Інструментами їх роботи є стандартні звіти, настроєні на інтерактивний режим роботи зі спеціалізовани­ми додатками.

3. Вищий ешелон керівництва використовує надто агреговані дані з основних показників, спеціалізовані додатки у вигляді інте­рактивних звітів, які відображують діяльність організації загалом для прийняття стратегічних рішень.

Розглянута концепція сховищ даних орієнтована винятково на збереження, а не на обробку корпоративних даних. Вона не визна­чає архітектуру цільових аналітичних систем, а тільки створює і шле діяльності для їх функціонування, концентруючись на вимо­гах до даних. Таким чином, вона залишає волю вибору в усьому, що стосується:

• способів представлення даних у цільовому сховищі (наприк­лад, реляційний або багатовимірний);

• режимів аналізу даних (статичний чи динамічний).

За критерієм режиму аналізу даних інформаційно-аналітичні системи підрозділяються на дві категорії - статичні та динамічні.

Статичні СППР, або інформаційні системи керівника (1СК) (Executive Information Systems(EIS)) - обмежені за функціональ­ністю. Вони містять у собі визначені заздалегідь запити, та не здатні відповісти на всі питання до наявних даних, які можуть виникнути при прийнятті рішень. Результатом роботи такої системи, як правило, є багатосторінкові звіти, після ретельного вивчення яких в аналітика з'являється нова серія питань. Кожний новий, непередбачений при проектуванні такої системи запит, має бути спочатку формально описаний, переданий програмісту, закодований і тільки потім виконаний. Термін очікування в такому випадку може складати години і дні, що не завжди прийнятно. Таким чином, зовнішня простота статичних СППР, за яку активно бореться більшість за­мовників інформаційно-аналітичних систем, обертається катастрофічною втратою гнучкості.

Динамічні СППР орієнтовані на обробку нерегламентованих, несподіваних (ad hoc) запитів аналітиків до даних та формування звітів довільної форми. Найбільш глибоко вимоги до таких систем розглянув Е. Кодд, поклавши початок концепції ОLАР. Робота аналітиків з цими системами полягає в інтерактивній послідовності формування запитів і вивчення їх результатів, кожний з яких може викликати потребу в новій серії запитів.

У табл. 2.3 наведена порівняльна характеристика запитів у статичній і динамічній аналі­тичній системах.

У табл. 2.4 наведені дані про використання найбільших сховищ даних фірми «Informix».

Таблиця 2.3

Порівняльна характеристика запитів при статичному та динамічному аналізі даних

Таблиця 2.4

Найбільші сховища даних «Informix»

2.4.3. Web-технології в корпорації та особливості Web-конструктивів в архітектурі КІС

Ефективне керування компанією і висока продуктивність праці співробітників вимагають наявність механізму швидкого прийнята рішень. Крім високої кваліфікації персоналу, для цього потрібен оперативний доступ до необхідної інформації. Пошук даних, які зберігаються в базах даних, на файлових серверах, у комп'ютерах службовців, у паперових документах потребує занадто багато часу.

Внутрішня мережа підприємства дозволяє об'єднати в єдиний інформаційний простір весь інформаційний фонд корпорації.

Intranet-мережі. як правило, складаються з внутрікорпоративних Web-серверів, доступ персоналу до яких організований через локальні мережі або власні телефонні канали, які комутуються, на основі технології ТСР/ІР. Завдяки зв'язкам з корпоративними ба­зами даних, файловими серверами і сховищами документів Web-сервери надають співробітникам компанії інформацію у форматі НТМL через єдиний інтерфейс - Web-браузер.

Мережі Intranet відносно недорогі, прості в установці й адмініст­руванні. Web-браузери поширюються безкоштовно, або умовно-без­коштовно компаніями Microsoft, Netscape та ін. Широке поширення одержало недороге або безкоштовне програмне забезпечення для Web-серверів. Його навіть можна одержати в комплекті з операцій­ними системами (Windows NT Server) або UNIX-серверами (SGI Web Force Challenge, SUN Netra). Крім того, Intranet-мережа утворює інформаційний рівень, незалежний від операційної системи. Незалеж­но від того, з якою операційною системою працює користувач, до інфор­мації корпоративного Web-сервера він звертається, використовуючи той же Web-браузер, яким користується для роботи з WWW.

Отже, використання Web-технологій дає користувачам і пер­соналу ІТ-департаментів певні переваги, а саме:

• Web є недорогим, простим для освоєння середовищем;

• користувачі можуть бути в курсі всіх змін функціональних
можливостей додатків, даних і результатів;

• доступ до інформації користувачі можуть одержувати в
будь-якому місці та в будь-який час, підключившись з будь-якого
комп'ютера мережі корпорації.

Можливі різні варіанти конфігурації програмних і апаратних засобів у КІС.

Трирівнева архітектура (рис. 2.8) включає такі рівні: презентаційний, бізнес-рівень, рівень даних.

Презентаційний рівень поєднує функції, що забезпечують ко­ристувачеві комфортні умови роботи з додатком.

Бізнес-рівень контролює виконання бізнес-правил і гарантує трансакційну цілісність виконуваних операцій.

Рівень даних надає функції для створення, керування і маніпу­лювання даними.

Рис. 2.8. Трирівнева архітектура КІС

Така багаторівнева архітектура забезпечує:

• загальну бізнес-модель з могутніми аналітичними функціями;

• доступ до централізованої бази даних;

• розширені можливості аналізу, які дозволяють швидко вия­вити та ідентифікувати відхилення від запланованих показників і варіанти подальшого розвитку;

• централізоване адміністрування, що забезпечує контроль і моніторинг процесів планування, бюджетування, консолідації, аналізу;

• компоненти КІС можуть працювати при різних конфігура­ціях комп'ютерів.

Читайте також:

1. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
2. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
3. II. Вимоги до складання паспорта бюджетної програми
4. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
5. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
6. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
7. III. Вимоги до учасників, складу груп і керівників туристських подорожей
8. IV. Вимоги безпеки під час роботи на навчально-дослідній ділянці
9. IV. ВИМОГИ ПРОФЕСIЇ ДО IНДИВIДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГIЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ФАХIВЦЯ
10. V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
11. V. Вимоги безпеки в екстремальних ситуаціях
12. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції

Переглядів: 2010