• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Особливості архітектури розподіленої ІС

2.4.1. Передумови появи розподілених ІС та проблеми проектування розподілених БД

Однією з найбільш характерних рис інформаційної системи кор­порації є те, що вона є розподіленою, реалізована в гетерогенному мережному середовищі, програмне забезпечення і СУБД неод­норідні. При цьому в корпорації має підтримуватися єдиний інфор­маційний простір [39].

Появлення розподілених інформаційних систем (РІС) було зу­мовлене тим, що структура великих підприємств логічно та фізич­но розділена. Тобто, в такій системі розподілені усі ресурси. На кожному організаційному рівні виконується робота з певними на­борами даних. Схематично поділ даних між серверами БД підрозділів може бути подано у такий спосіб (рис. 2.4). У цьому випадку єдина БД підприємства (як правило, корпорації) розді­лена між серверами БД.

Рис. 2.4. Схема розподілу даних між серверами

У загальному випадку розподілена або дистрибутивна БД (DDВ –Distributed DataBase) - це сукупність множини взаємопов'язаних баз даних, що розподілені в комп'ютерній мережі.

При цьому інформаційна система, як правило, є такою, що реа­лізована на базі різнорідних технічних та програмних засобів, або неоднорідною, або гетерогенною. Клієнт такої системи повинен мати можливість одержувати доступ до даних, які знаходяться на будь-якому сервері так, ніби всі дані знаходяться на його локальному ПК.

Така БД корпорації може бути подана або як система баз да­них з віддаленим доступом на основі розширеної архітектури «клієнт-сервер», або як розподілена база даних, що відповідає фун­даментальному принципу РБД [11].

У випадку системи баз даних з віддаленим доступом дані зберігаються на серверах, а прикладні програми виконуються на станціях клієнтів, причому місця їх з'єднання не сховані від ко­ристувача.

У випадку дистрибутивної БД має виконуватися фундаменталь­ний принцип РБД «Rule Zero», або «Правило нуль»: «Для користу­вача розподілена система має виглядати такою ж, як і нерозподі­лена». Тобто, усі проблеми розподілу мають бути внутрішніми, а не зовнішніми (не для користувачів) [ 11].

Дж. Дейт сформулював дванадцять цілей забезпечення «Rule Zero»: локальна автономія, незалежність від центрального вузла, безперервне функціонування, незалежність від розташування, не­залежність від фрагментації, незалежність під реплікації, обробка розподілених запитів, керування розподіленими трансакціями, не­залежність від апаратного забезпечення, незалежністьвід операц­ійної системи, незалежність від мережі, незалежність від СУБД [11]. Кожна з них є ідеальною, але сучасні розробки ІС повинні наближа­тися до їх виконання.

Під єдиним інформаційним просторомрозуміється сукупність методичних, організаційних, програмних, технічних і телекомуні­каційних засобів, що забезпечують оперативний доступ до будь-яких інформаційних ресурсів підприємства в межах компетенції і прав доступу фахівців. Рис. 2.5 є ілюстрацієюорганізації єдиного інформаційного простору корпорації.

Рис. 2.5. Єдине рішення для всієї корпоративної інформації

Рис. 2.6 ілюструє архітектуру програмного забезпечення бізнес-об'єктів корпорації.

Рис. 2.6. Архітектура програмного забезпечення бізнес об'єктів

корпорації

Представлена архітектура призначена для забезпечення ефек­тивного доступу до даних, створення звітності й аналізу інформації, підтримки прийняття рішень вищим ешелоном адміністрації підприємства. Однією з найважливіших проблем організації даних у такій системі є максимальне задоволення вимог користувачів та здійснення ефективного контролю і керування самою ІС.

Для користувачів повинні бути забезпечені:

• автономність роботи з даними;

• простота і зручність інтерфейсу.

Контроль роботи самої системи вимагає:

• могутньої системи безпеки;

• масштабованої архітектури;

• розширюваності, відкритості компонентів.

2.4.2. Особливості архітектури та концепції організації даних в аналітичній частині корпоративної інформаційної системи

База даних корпорації поділяється на дві частини - оператив­ну(деталізовану, операційну або трансакційну) та аналітичну.

Традиційні системи обробки даних (СОД) з деталізованими да­ними, яким властива ОLТР (оперативна трансакційна обробка), призначені для виконання першого етапу автоматизації в органі­зації. Цей етап зазвичай полягає в наведенні порядку в процесах рутинної обробки даних. Вони використовуються на нижньому - операційному рівні управління. СОД не призначені для тривалого збереження даних; у міру старіння дані вивантажуються в архів та вилучаються з трансакційної БД.

СППР є вторинними відносно операційних систем та визнача­ють стратегічний рівень управління. Вони можуть містити в собі ситуаційні центри, засоби багатомірного аналізу даних та інші ОLАР-інструменти аналітичної обробки даних. Використовувані на цьому рівні спеціальні математичні методи дозволяють прогнозу­вати динаміку різних показників, аналізувати витрати по різних видах діяльності, усвідомлювати їх детальну структуру, форму­вати докладні бюджети по різних схемах [35].

Головною вимогою до аналітичної системи чи СППР є забезпе­чення аналітиків і експертів ефективним інструментом для прове­дення оперативного аналізу даних, які надійшли з багатьох джерел та накопичені за достатньо тривалий період (дані характеризують об'єкт керування в історичній ретроспективі) за довільною комбі­нацією критеріїв.

Для повноцінного функціонування аналітичної системи не­обхідні не тільки внутрішньокорпоративні дані, а й дані з різних електронних статистичних збірників (як загальнодоступних, так і комерційних), прогнозів розвитку регіонів і сфер економіки, зако­нодавчої бази.

Одним із головних моментів при розробці СППР є організація бази даних.

Для виконання аналізу даних продовжує розроблятися варіант організації єдиного інформаційного простору корпорації, який зас­новано на створенні віртуального джерела, що базується на розпо­ділених базах даних (РБД) різних СОД. Кожний запит до такого джерела динамічно транслюється в запити до розподілених компо­нентів бази даних, отримані результати блискавично узгоджують­ся, пов'язуються, агрегуються і повертаються користувачу. Однак такий спосіб має ряд істотних недоліків:

• час обробки запитів до розподіленої БД часто є неприйнят­ним для аналітичних систем, тому що структура бази даних СОД, розрахованої на інтенсивне відновлення, у високому ступені нор­малізована, і в аналітичному запиті до неї потрібне з'єднання знач­ної кількості таблиць;

• інтегрований погляд на розподілене корпоративне схови­ще можливий тільки при виконанні вимоги постійного зв'язку всіх джерел даних у мережі. При цьому тимчасова недосяжність хоча б одного із джерел може зробити роботу інформаційно-аналітичної системи неможливою або призвести до невірних результатів;

• головним недоліком є відсутність практичної можливості ог­ляду тривалих історичних послідовностей.

Відомі такі концепції побудови аналітичних систем, принципо­во відмінні від варіанта РБД: Information Warehouse - сховища да­них (СД); Data Mart - вітрини даних (ВД), або кіоски даних, для яких властива ОLАР-обробка даних; Relational Оп-Line Analytical Processing (ROLAP) - оперативна аналітична обробка даних реляційної моделі; Multidimensional Оп- Line Analytical Processing (MOLAP) - оперативна аналітична обробка даних багатовимірної моделі; Hybrid Оп- Line Analytical processing (HOLAP) - оператив­на аналітична обробка даних гібридної моделі [39].

Концепція сховищ данихпередбачає не просто єдиний логіч­ний погляд на дані організації, а дійсну реалізацію єдиного інтегро­ваного джерела даних. Автором концепції сховищ даних є Б. Інмон, який визначив сховища даних, як «предметно-орієнтовані, інтегро­вані, немінливі, підтримуючі хронологію набори даних, організо­вані для цілей підтримки керування», покликані виступати в ролі «єдиного джерела істини», що забезпечує менеджерів і аналітиків достовірною інформацією, необхідною для оперативного аналізу та прийняття рішень.

У табл. 2.1 наведено порівняння характеристик даних в інфор­маційних системах, орієнтованих на операційну та аналітичну обробку. У табл. 2.2 наведені основні вимоги до даних у сховищі даних.

Таблиця 2.2

Читайте також:

1. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
2. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
3. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
4. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
5. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
6. Аграрне виробництво і його особливості
7. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
8. АНАТОМІЯ І ФІЗІОЛОГІЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА ПЕРИФЕРИЧНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ, ЇЇ ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ
9. Анатомо-фізіолгічні особливості
10. Анатомо-фізіологічна перебудова організму підлітка та її вплив на його психологічні особливості й поведінку.
11. Анатомо-фізіологічні особливості молодших школярів
12. Антисептики ароматичного ряду (фенол чистий, іхтіол, дьоготь, мазь Вількінсона, лінімент за Вишневським). Особливості протимікробної дії та застосування.

Переглядів: 794