Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Особливості архітектури розподіленої ІС

2.4.1. Передумови появи розподілених ІС та проблеми проектування розподілених БД

Однією з найбільш характерних рис інформаційної системи кор­порації є те, що вона є розподіленою, реалізована в гетерогенному мережному середовищі, програмне забезпечення і СУБД неод­норідні. При цьому в корпорації має підтримуватися єдиний інфор­маційний простір [39].

Появлення розподілених інформаційних систем (РІС) було зу­мовлене тим, що структура великих підприємств логічно та фізич­но розділена. Тобто, в такій системі розподілені усі ресурси. На кожному організаційному рівні виконується робота з певними на­борами даних. Схематично поділ даних між серверами БД підрозділів може бути подано у такий спосіб (рис. 2.4). У цьому випадку єдина БД підприємства (як правило, корпорації) розді­лена між серверами БД.

 


 

Рис. 2.4. Схема розподілу даних між серверами

 

У загальному випадку розподілена або дистрибутивна БД (DDВ –Distributed DataBase) - це сукупність множини взаємопов'язаних баз даних, що розподілені в комп'ютерній мережі.

При цьому інформаційна система, як правило, є такою, що реа­лізована на базі різнорідних технічних та програмних засобів, або неоднорідною, або гетерогенною. Клієнт такої системи повинен мати можливість одержувати доступ до даних, які знаходяться на будь-якому сервері так, ніби всі дані знаходяться на його локальному ПК.

Така БД корпорації може бути подана або як система баз да­них з віддаленим доступом на основі розширеної архітектури «клієнт-сервер», або як розподілена база даних, що відповідає фун­даментальному принципу РБД [11].

У випадку системи баз даних з віддаленим доступом дані зберігаються на серверах, а прикладні програми виконуються на станціях клієнтів, причому місця їх з'єднання не сховані від ко­ристувача.

У випадку дистрибутивної БД має виконуватися фундаменталь­ний принцип РБД «Rule Zero», або «Правило нуль»: «Для користу­вача розподілена система має виглядати такою ж, як і нерозподі­лена». Тобто, усі проблеми розподілу мають бути внутрішніми, а не зовнішніми (не для користувачів) [ 11].

Дж. Дейт сформулював дванадцять цілей забезпечення «Rule Zero»: локальна автономія, незалежність від центрального вузла, безперервне функціонування, незалежність від розташування, не­залежність від фрагментації, незалежність під реплікації, обробка розподілених запитів, керування розподіленими трансакціями, не­залежність від апаратного забезпечення, незалежністьвід операц­ійної системи, незалежність від мережі, незалежність від СУБД [11]. Кожна з них є ідеальною, але сучасні розробки ІС повинні наближа­тися до їх виконання.

Під єдиним інформаційним просторомрозуміється сукупність методичних, організаційних, програмних, технічних і телекомуні­каційних засобів, що забезпечують оперативний доступ до будь-яких інформаційних ресурсів підприємства в межах компетенції і прав доступу фахівців. Рис. 2.5 є ілюстрацієюорганізації єдиного інформаційного простору корпорації.

 

 

Рис. 2.5. Єдине рішення для всієї корпоративної інформації

Рис. 2.6 ілюструє архітектуру програмного забезпечення бізнес-об'єктів корпорації.

 

 

Рис. 2.6. Архітектура програмного забезпечення бізнес об'єктів

корпорації

Представлена архітектура призначена для забезпечення ефек­тивного доступу до даних, створення звітності й аналізу інформації, підтримки прийняття рішень вищим ешелоном адміністрації підприємства. Однією з найважливіших проблем організації даних у такій системі є максимальне задоволення вимог користувачів та здійснення ефективного контролю і керування самою ІС.

Для користувачів повинні бути забезпечені:

• автономність роботи з даними;

• простота і зручність інтерфейсу.

Контроль роботи самої системи вимагає:

• могутньої системи безпеки;

• масштабованої архітектури;

• розширюваності, відкритості компонентів.

 

2.4.2. Особливості архітектури та концепції організації даних в аналітичній частині корпоративної інформаційної системи

База даних корпорації поділяється на дві частини - оператив­ну(деталізовану, операційну або трансакційну) та аналітичну.

Традиційні системи обробки даних (СОД) з деталізованими да­ними, яким властива ОLТР (оперативна трансакційна обробка), призначені для виконання першого етапу автоматизації в органі­зації. Цей етап зазвичай полягає в наведенні порядку в процесах рутинної обробки даних. Вони використовуються на нижньому - операційному рівні управління. СОД не призначені для тривалого збереження даних; у міру старіння дані вивантажуються в архів та вилучаються з трансакційної БД.

СППР є вторинними відносно операційних систем та визнача­ють стратегічний рівень управління. Вони можуть містити в собі ситуаційні центри, засоби багатомірного аналізу даних та інші ОLАР-інструменти аналітичної обробки даних. Використовувані на цьому рівні спеціальні математичні методи дозволяють прогнозу­вати динаміку різних показників, аналізувати витрати по різних видах діяльності, усвідомлювати їх детальну структуру, форму­вати докладні бюджети по різних схемах [35].

Головною вимогою до аналітичної системи чи СППР є забезпе­чення аналітиків і експертів ефективним інструментом для прове­дення оперативного аналізу даних, які надійшли з багатьох джерел та накопичені за достатньо тривалий період (дані характеризують об'єкт керування в історичній ретроспективі) за довільною комбі­нацією критеріїв.

Для повноцінного функціонування аналітичної системи не­обхідні не тільки внутрішньокорпоративні дані, а й дані з різних електронних статистичних збірників (як загальнодоступних, так і комерційних), прогнозів розвитку регіонів і сфер економіки, зако­нодавчої бази.

Одним із головних моментів при розробці СППР є організація бази даних.

Для виконання аналізу даних продовжує розроблятися варіант організації єдиного інформаційного простору корпорації, який зас­новано на створенні віртуального джерела, що базується на розпо­ділених базах даних (РБД) різних СОД. Кожний запит до такого джерела динамічно транслюється в запити до розподілених компо­нентів бази даних, отримані результати блискавично узгоджують­ся, пов'язуються, агрегуються і повертаються користувачу. Однак такий спосіб має ряд істотних недоліків:

• час обробки запитів до розподіленої БД часто є неприйнят­ним для аналітичних систем, тому що структура бази даних СОД, розрахованої на інтенсивне відновлення, у високому ступені нор­малізована, і в аналітичному запиті до неї потрібне з'єднання знач­ної кількості таблиць;

• інтегрований погляд на розподілене корпоративне схови­ще можливий тільки при виконанні вимоги постійного зв'язку всіх джерел даних у мережі. При цьому тимчасова недосяжність хоча б одного із джерел може зробити роботу інформаційно-аналітичної системи неможливою або призвести до невірних результатів;

• головним недоліком є відсутність практичної можливості ог­ляду тривалих історичних послідовностей.

Відомі такі концепції побудови аналітичних систем, принципо­во відмінні від варіанта РБД: Information Warehouse - сховища да­них (СД); Data Mart - вітрини даних (ВД), або кіоски даних, для яких властива ОLАР-обробка даних; Relational Оп-Line Analytical Processing (ROLAP) - оперативна аналітична обробка даних реляційної моделі; Multidimensional Оп- Line Analytical Processing (MOLAP) - оперативна аналітична обробка даних багатовимірної моделі; Hybrid Оп- Line Analytical processing (HOLAP) - оператив­на аналітична обробка даних гібридної моделі [39].

Концепція сховищ данихпередбачає не просто єдиний логіч­ний погляд на дані організації, а дійсну реалізацію єдиного інтегро­ваного джерела даних. Автором концепції сховищ даних є Б. Інмон, який визначив сховища даних, як «предметно-орієнтовані, інтегро­вані, немінливі, підтримуючі хронологію набори даних, організо­вані для цілей підтримки керування», покликані виступати в ролі «єдиного джерела істини», що забезпечує менеджерів і аналітиків достовірною інформацією, необхідною для оперативного аналізу та прийняття рішень.

У табл. 2.1 наведено порівняння характеристик даних в інфор­маційних системах, орієнтованих на операційну та аналітичну обробку. У табл. 2.2 наведені основні вимоги до даних у сховищі даних.

Таблиця 2.2


Читайте також:

  1. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
  2. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
  3. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
  4. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
  5. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
  6. Аграрне виробництво і його особливості
  7. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
  8. АНАТОМІЯ І ФІЗІОЛОГІЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА ПЕРИФЕРИЧНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ, ЇЇ ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ
  9. Анатомо-фізіолгічні особливості
  10. Анатомо-фізіологічна перебудова організму підлітка та її вплив на його психологічні особливості й поведінку.
  11. Анатомо-фізіологічні особливості молодших школярів
  12. Антисептики ароматичного ряду (фенол чистий, іхтіол, дьоготь, мазь Вількінсона, лінімент за Вишневським). Особливості протимікробної дії та застосування.




Переглядів: 790

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Стандарти на розробку забезпечувальної компоненти КІС | Основні вимоги до даних у сховищі даних

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.