Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Стандарти на розробку забезпечувальної компоненти КІС

Особливо важливо дотримуватись стандартів при використанні інформаційних технологій. Сьогодні неможливо розробити інформаційну систему без застосування міжнародних стандартів.

Якщо раніше кожна фірма використовувала свої власні стан­дарти на конструктивне використання пристроїв і засобів їх спо­лучення, то з переходом до відкритих систем розробка пристроїв стала виконуватися з використанням міжнародних стандартів на інтерфейси.

Появлення систем на основі Internet/Intranet/Extranet знаме­нує собою процес витіснення рішень, що базуються на закритих технологіях (розроблені фірмою для власних потреб), та появу ви­мог до нових прикладних програм і навіть до зміни існуючих, з тим щоб вони працювали на основі відкритих стандартів.

Офіційними організаціями, що займаються стандартизацією у сфері ІС, є: ANSI - в Америці, ISO - у Великобританії, AFNOR - у Франції, JSA — в Японії, ІSО - Міжнародна організація по стандартизації. Інтен­сивні роботи в даному напрямку ведуться багатьма міжнародними організаціями, такими, як Міжнародний консультативний комітет з телефонії і телеграфії, Європейська асоціація виробників комп'ю­терів (European Computer Manufacturing Association - ЕСМА) та ін.

Багато з сучасних відкритих стандартів є стандартами де-фак­то, а не де-юре, що не зменшує їх практичної цінності. Офіційні організації, які займаються стандартизацією, не мають монополії на розроблення стандартів. Крім того, індустрія інформаційних тех­нологій розвивається настільки стрімко, що стандарти де-юре не встигають за цим розвитком. Індустрія ІТ відбирає ті з них, які дійсно корисні для бізнесу. Саме вони стають реальними, або стандарта­ми де-факто. Стандарти де-факто - це такі стандарти, які фактич­но застосовуються на ринку незалежно від того, санкціоновані вони чи ні яким-небудь офіційним органом. Як правило, це специфікації, що друкуються тим чи іншим консорціумом. Часто це стандарти Microsoft, Sun та інших фірм і корпорацій.

Завдяки активній діяльності «Руху прихильників відкритих систем» у світі інформаційних систем були сформовані рекомен­дації зі стандартизації сервісів у таких сферах:

• операційні системи;

• користувальницькі інтерфейси;

• програмування;

• керування даними;

• обмін даними;

• графіка;

• мережі.

Ці сфери охоплюються еталонними моделями. Однією з еталонних моделей є «Профіль переносності додатків середовища відкритих систем» - ОSЕ АРР (Open System Application Portability Profile), що підтримується амери­канським Національним інститутом стандартів і технологій (NIST – National Institute of Standards and Technology).

У 1997 р. ІSО був створений Технічний комітет ТС 97 по роз­робці стандартів для комп'ютерних мереж, що розробив стандарт 7498, який визначає «Базову еталонну модель взаємодії відкритих систем» ОS1 (Open System Interconnection). Він був прийнятий за основу всіма організаціями, що займаються розробкою стандартів в області комп'ютерних мереж. Даний стандарт визначає:

• поняття й основні терміни, які використовуються при побу­дові відкритих систем;

• опис можливостей і набору конкретних послуг, які повинна надавати відкрита система;

• логічну структуру відкритих систем; протоколи, що забез­печують послуги відкритих систем.

Відповідно до стандарту 7498, відкрита система- це система, що відповідає вимогам еталонної моделі взаємодії відкритих сис­тем ОSІ і реалізує стандартний набір послуг мережної і міжмережної взаємодії та підтримувана стандартними протоколами. Дот­римання вимог цього стандарту забезпечує можливість взаємодії відкритих систем між собою, незважаючи на їх технічні і логічні розходження в реалізації, що є головним чинником побудови комп'ю­терних мереж.

Сфери організації даних і керування інформацією безпосеред­ньо пов'язані з приведеними вище сервісами, їх розробка заснована на стандартах. Розподіл даних вимагає мережних сервісів, підмови даних вимагають сервісів програмування і т. д. Так, стандартом для інтерфейсу з базами даних з 1992 р. стала мова SQL (Structure Query Language). Підтримка мови є обов'язковим сервісом усіх су­часних СУБД [32].

Розробка процедур підтримки баз даних і клієнтських додатків спирається на міжнародні стандарти з програмної інженерії, що базуються на структурному й об'єктно-орієнтовному підходах до розробки програмного забезпечення, принципове розходження яких полягає в тому, що структурний підхід заснований на функціо­нальній декомпозиції системи, об'єктно-орієнтовний - на об'єктній декомпозиції.

У програмі інтегрованої комп'ютеризації виробництва ІСАМ (Integrated ComputerAidedManufactury) Міністерства оборони США була розроблена методологія і стандарт IDEF (Integration Definition).

IDEF складається з трьох методологій:

• IDEF0 використовується для розробки функціональної мо­делі, яка є структурованим відображенням функцій виробничої си­стеми або середовища обробки інформації та об'єктів, які зв'язу­ють ці функції;

• IDEF1 застосовується для побудови інформаційної моделі, що відображає структуру інформації, необхідної для підтримки ви­робничої системи або середовища;

• IDEF2 дозволяє побудувати динамічну модель системи, яка змінюється в часі, або середовища її функціонування

У рамках структурного підходу до проектування ІС здебільшо­го використовуються дві групи засобів:

• моделювання функціональної структури системи. Як прави­ло використовується для моделювання бізнес-процесів;

• моделювання середовища збереження даних на концептуаль­ному, або СУБД-незалежному рівні;

У першому випадку найбільш розповсюдженими методами є:

• DFD (Data Flow Diagrams) - метод діаграм потоків даних;

• SADT (Structured Analysis and Design Technique) - метод структурного аналізу і проектування. Він базується на методології IDEF0.

Для моделювання середовища збереження використовується ЕRD (Entity-Relationship Diagrams) - метод побудови діаграм «Сутність - зв'язок». Одним зі стандартів при побудові ЕRD є IDEF1X.

Візуальні СУБД, як правило, підтримують реляційну модель і дозволяють створювати класи об'єктів, бібліотеки класів об'єктів і оперувати ними. Тому при розробці клієнтського додатка сьогодні використовують концепції структурного й об'єктно-орієнтовного програмування.

Об'єктно-орієнтовний підхід найбільш повно реалізований у рамках технології СОRВА, розробленій в 1989 р. міжнародним кон­сорціумом ОМ (Object Management Group). В основі створення ОМ і СОRВА є ідея об'єднання промислових додатків у єдине інформа­ційне середовище. Для цього була створена відкрита архітектура і набір стандартів, об'єднаних у понятті ОМА (Object Management Architecture) СОRВА, що включає стандарт на мову опису інтер­фейсів IDL (Interface Definition Language). Однією з головних пере­ваг об'єктно-орієнтовної парадигми є те, що розроблені компонен­ти можна використовувати багаторазово [39].

Універсальною мовою об'єктного моделювання є уніфікована мова UML (Unified Modeling Language), що дозволяє виконати де­тальний опис архітектури системи [8]. Мова здобуває риси стан­дарту на розробку автоматизованих ІС.

Наприклад, UМL пакета Rational Rose дозволяє побудувати діаграми:

• варіантів використання системи (use case diagrams) - для мо­делювання бізнес-процесів організації;

• класів (class diagrams) — для моделювання статичної струк­тури класів системи і зв'язків між ними;

• поведінки системи (behavior diagrams).

• взаємодії (interaction diagrams) - для моделювання процесу обміну повідомленнями між об'єктами (існують два види діаграм взаємодії - діаграми послідовності (sequence diagrams)) і коопера­тивні діаграми (collaboration diagrams));

• станів (state chart diagrams) - для моделювання поведінки об'єктів системи при переході з одного стану в інший;

• діяльностей (activity diagrams) - для моделювання поведінки системи в рамках різних варіантів використання або моделювання діяльності;

• реалізації (implementation diagrams);

• компонентів (component diagrams) — для моделювання ієрархії компонентів системи;

• розміщення (deployment diagrams) — для моделювання фізич­ної архітектури системи.

Ідея відкритості інформаційних систем і розробки стандартів на інтерфейси є продуктивною і безупинно розвивається.

Консорціум ОDM (Object Definition Management Group) здійснює розробки в галузі об'єктно-орієнтовних СУБД, поповнюю­чи стандарти на розробку ІС.


Читайте також:

  1. I. Введення в розробку програмного забезпечення
  2. Британські стандарти новин.
  3. Будова СВА. Стандарти практичного застосування.
  4. Ведучий теленовин: стандарти професіоналізму
  5. Вступ. Основні терміни і визначення в галузі стандартизації
  6. Галузеві стандарти, технічні умови та технологічні інструкції на напівфабрикати і кулінарні вироби
  7. Гармонізація та стандартизація обліку
  8. Гіпотези, які не відхиляються в експерименті, перетворюються на компоненти теоретичного знання про реальність: факти, закономір­ності, закони.
  9. Електронна пошта та принципи її функціонування. Поштові стандарти. Електронна адреса.
  10. Елементи й компоненти ландшафту
  11. Етапи і компоненти системного аналізу.
  12. Європейський комітет зі стандартизації - СЕN.




Переглядів: 1035

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Організація інформаційних систем у відповідності до стандарту МPР II | Особливості архітектури розподіленої ІС

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.022 сек.