Елементи й компоненти ландшафту

Визначення ландшафту і пейзажу

ТЕМА: Основні поняття про ландшафти

Ландшафт– це місцевість, обмежена природними рубежами і взаємозв’язана в єдиний однорідний комплекс природних, антропогенних і естетичних показників, що характеризуються за умовами розвитку сумою типових ознак, в якій різні елементи (клімат, рельєф, ґрунт, рослинність, тваринний світ, людина і його культура) діють взаємно один на одного, надають цій території своєрідний характер й вигляд, який виділяється із навколишнього середовища.

Ландшафти бувають природні й антропогенні.

За характером наслідків діяльності людини розрізняють ландшафти культурні, акультурні й деградовані.

Різновидом культурного ландшафту є ландшафт декоративних садів і парків, який називають садово-парковим ландшафтом. Садово-паркові ландшафти повинні будуватися на основі географічних і біологічних закономірностей, які характерні для вихідного природного ландшафту даної території.

У практиці садово-паркового будівництва крім терміну «ландшафт» також широко застосовуються терміни «пейзаж» і «пейзажна картина».

Пейзаж– це простір, обмежений певними рубежами й умовами зорового сприйняття (з кутом бачення 30^о), тобто це поняття зорове, споглядальне.

За фізіономічними властивостями розрізняють такі пейзажі: ліс, галявина, водні поверхні, скельні групи та ін.

За просторовим принципом пейзаж буває: закритий, відкритий, напіввідкритий.

Враження, створюване ландшафтом, складається зі сприйняття його всіма органами наших почуттів: органами слуху – уловлюється шелест листя і спів птахів; органами нюху – аромати квітів, листя дерев і трав; дотиком – рух повітря, температура, вологість; зором – інтенсивність освітлення, розташування, фарбування, форма предметів.

Існує п’ять компонентів ландшафту: земна кора, повітря, вода, рослинність, тваринний світ.

Під елементами ландшафту розуміють характерні для даного ландшафту складові, які беруть участь в його утворенні: складові частини рельєфу – тераси, скелі, укоси та ін.; повітря – різні кліматичні умови; водойми – канали, озера, басейни, джерела, струмки та ін.; рослинність – дерева, чагарники, трави, квіти; тваринний світ – різні види тварин; а також господарські, інженерні, архітектурні споруди.

Практика містобудування показала, що основою композиції є вміле використання місцевості, просторових особливостей, рельєфу, водних поверхонь, рослинності. Завдяки своєрідності всіх цих елементів і різноманітному їх розташуванню у просторі кожен ландшафт набуває свого індивідуального обліку. У зв’язку з цим при проектуванні необхідно ретельно вивчати природні умови, видові достоїнства місцевості і знати декоративні й біологічні особливості рослин.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Компенсація збитків іноземним інвесторам здійснюється в порядку, встановленому законом.	\|	Класифікація садово-паркового ландшафту

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.