Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Виробництво та його елементи

Виробництво– важлива сфера економіки.

Виробництво – економічна сфера, у якій створюються життєві блага.

 

Виробництво завжди відбувається у русі, безперервному повторен­ні, тому варто розглядати не виробництво взагалі, а процес виробни­цтва, тобто процес створення благ. Процес виробництва має свої при­чини, він пов’язаний з певними моментами, без яких відбуватись не може.

Створення благ насамперед пов’язане з процесом праці, який включає власне працю, а також предмети та засоби праці. З процесом праці пов’язане і використання робочої сили людини.

 

Праця– діяльність людини по створенню життєвих благ, яка зав­жди спрямована на речовину природи з метою перетворення її у жит­тєві блага.

 

Працюючи, людина витрачає свою робочу силу.

 

Робоча сила – сукупність фізичних, біологічних і розумових здібностей людини, завдяки яким вона може працювати.

 

Отже, робоча сила є здатністю до праці, а праця – це процес використання робочої сили для створення життєвих благ. У процесі праці здійснюється споживання робочої сили людини, тому останню потрібно постійно поновлювати, тобто відтворювати, що означає віднов­лення здібності людини до праці, тих властивостей, завдяки яким вона може працювати. Відтворення робочої сили відбувається шляхом особистого споживання людьми необхідних життєвих благ, які й створюються у виробництві.

Звідси випливає, що виробництво – не лише процес створення життєвих благ, необхідних для задоволення різноманітних потреб люди­ни, а й відтворення самої людини з її здатністю до праці, відтворення самого життя, існування людини, її сім’ї та й усього суспільства, адже тільки виробництво забезпечує появу засобів фізич­ного та духовного відновлення та розвиток людських здібностей, людсь­кої особистості.

 

Те, на що спрямована людська праця з метою створення життє­вих благ, називаютьпредметами праці.

 

Предметами праці можуть бути незаймана речовина природи (зокрема, вугілля та руди в надрах, дерево в природному лісі, дикорос­тучі плоди та фрукти тощо), а також сировина, тобто предмет праці, який раніше уже був підданий обробці працею (приміром, руда на металур­гійному комбінаті, вугілля на коксохімічному заводі, бавовна на пряди­льній фабиці тощо).

Якщо на зорі розвитку людства предметами праці виступали вик­лючно незаймані продукти природи, то нині абсолютна більшість пред­метів праці – це сировина. Водночас швидко зростає кількість предметів праці штучного походження – пластичних мас, синтетичних волокон, напівпровідників, штучних кристалів, композиційних матеріалів.

Створення життєвих благ у виробництві, процес перетворення предметів праці у життєві блага у певних межах може відбуватися і без безпосередньої участі людини. Зокрема, йдеться про хімічні і фізичні процеси, які проходять у предметі праці під дією сил природи (наприк­лад, дозрівання винограду на плантаціях чи вина у бочках – іноді про­тягом багатьох років) або в автоматизованому чи роботизованому виробництві. У цих випадках праця не зникає, вона просто пере­міщується до сфери регулювання чи управління виробництвом.

Отже, процес виробництва і процес праці – поняття не тотожні. Процес виробництва, звичайно, включає процес праці, однак поряд з цим також й інші процеси. Виробництво має завершений, результатив­ний характер. Його результатом стає життєве благо, або продукт. Про­цес виробництва закінчується тоді, коли завершено створення продукту. Якщо ж з якихось причин продукт так і не створили, процес виробництва не відбувся, навіть якщо процес праці й здійснився.

 

Речі або комплекс речей, за допомогою яких людина у процесі праці впливає на предмети праці з метою їх перетворення у життєві бла­га, називаютьзасобами праці.

 

До засобів праці насамперед відносять знаряддя праці (інстру­менти, обладнання, устаткування, машини і механізми, прилади), землю – основний засіб праці, а також виробничі будівлі та споруди (системи), транспортні шляхи та комунікації, паливо та енергію тощо.

 

Предмети і засоби праці у сукупності утворюютьзасоби виробництва.

 

У процесі виробництва його засоби, як і робоча сила, споживають­ся, що називається виробничим споживанням, про яке уже згадува­лося.

Виробництво завжди має суспільний характер. Люди, як правило, працюють спільно, а продукт виробляють не для себе особисто (хоча такий тип виробництва й існує, він називається натуральним вироб­ництвом, однак не відіграє нині вирішальної ролі), а задля споживання інших. Суспільний характер виробництва зумовлюється поділом та коопера­цією праці.

 

Поділ праціозначає спеціалізацію окремих виробників чи їх груп на виробництві певного блага чи його частин або на виконанні визначе­них трудових операцій.

 

Окремі виробники, підприємства, їх об’єднання, галузі економіки і навіть окремі країни спеціалізуються на виробництві певних продуктів чи їх частин.

Поділ праці може бути природним (за ознаками статі, віку), попродуктовим (спеціалізація на випуску певного продукту), подета­льним (спеціалізація на виготовленні частин (деталей) майбутнього продукту) чи функціональним (спеціалізація на здійсненні певних виробничих операцій – наприклад, транспортування чи продаж продукту тощо).

Поділ праці постійно поглиблюється разом з удосконаленням засо­бів праці, робочої сили, організації процесу виробництва, відносин між людьми стосовно виробництва тощо.

Якщо у первісній общині людей існував тільки природний поділ праці, то потім з’явилися та поступово розвинулися попродуктовий, подетальний і функціональний (поопераційний) поділ праці. Спеціаліза­ція виробництва нині усе розширюється, що супроводжується усе біль­шим поглибленням поділу праці.

Спеціалізацію виробництва великої соціальної групи людей назва­ли суспільним поділом праці.

У сивій давнині відбувся перший великий суспільний поділ пра­ці – відокремлення скотарства від землеробства. Через кілька тисяч років стався другий великий суспільний поділ праці – відокремлення ремесла від сільського господарства. Третій великий суспільний по­діл праці – виділення класу купців, що спеціалізувалися на обміні про­дуктів – відбувся уже в історичну епоху – близько 4 тисяч років тому. З того далекого часу поділ праці невимірно розширився і поглибився разом з прогресом виробництва.

Поділ праці завжди супроводжується її кооперацією.

 

Кооперація праці– це такий поділ праці, за якого кілька (багато) спеціалізованих виробників спільно беруть участь у єдиному процесі виробництва чи у пов’язаних між собою процесах виробництва.

 

Ці процеси, насамперед спеціалізація виробництва та поділ праці, стали основою обміну діяльністю між людьми в економіці, що висту­пає у формі обміну благами. Тому сфери розподілу та обміну є обо­в’язковими елементами економіки і тісно пов’язані з сферами вироб­ництва та споживання.

Сфера розподілу охоплює усі явища, пов’язані з розподілом пред­метів і засобів праці, власне праці, а також виробленого продукту між суб’єктами економіки (виробниками, споживачами, власниками засобів і предметів праці, найманою робочою силою, підприємцями, підприємст­вами, галузями, державою, торгівцями, банками тощо).

Сфера обміну пов’язана з обміном розподілених благ для їх нас­тупного споживання.

Споживання також є суспільним, адже воно – результат суспіль­ного виробництва, суспільного розподілу та суспільного обміну. Водно­час, споживання стає передумовою наступного виробництва. Вироб­ниче споживання здійснюється у самому виробництві, де споживаю­ться виробничі блага і робоча сила. Особисте споживання існує як окрема сфера і полягає у використанні окремими особами споживчих благ для задоволення своїх особистих потреб. Результатом виробни­чого споживання є створення життєвих благ, а особистого споживання – їх використання, витрата.

Характерною рисою процесу виробництва є також поєднання у ньо­му елементів розвитку і функціонування. Розвиток – процес переходу від одного стану виробництва до іншого, більш складного та досконалого, а функціонування– безперервне повторення процесу виробництва, тобто відтворення, у ході якого створюються передумови для його розвитку. Нарощування кількісних змін у процесі функціонування виробництва створює можливості для переходу на новий якісний його рівень, тобто до розвитку. Так здійснюється економічний прогрес.


Читайте також:

  1. Аграрне виробництво і його особливості
  2. Адміністративне правопорушення як підстава юридичної відповідальності: ознаки і елементи.
  3. Азот, фосфор, біогенні елементи та їх сполуки, органічні речовини
  4. Акти за формою Н – 5, Н – 1 та НПВ. Нещасні випадки пов’язані з виробництвом і не пов’язані з виробництвом.
  5. Аналіз загальної суми витрат на виробництво продукції.
  6. Аудит витрат на виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг
  7. Базові елементи управління проектом
  8. Безчавунне виробництво сталі
  9. Біотехнологічне виробництво незамінних амінокислот
  10. Бітехнологічне виробництво ферментних препаратів
  11. Будова й основні елементи машини
  12. Валідація НАССР- отримання об'єктивного доказу того, що елементи НАССР-плану результативні.




Переглядів: 1460

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Економіка – основа життя людини і суспільства | Економічні ресурси і фактори виробництва

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.061 сек.