Класифікація садово-паркового ландшафту

При класифікації садово-паркового ландшафту за основу слід брати склад і структуру рослин, геоморфологічну структуру території, участь людини в його влаштуванні. З урахуванням цього садово-паркові ландшафти можна поділити на лісові, паркові, лугові, альпійські, садові.

Лісові ландшафти в садах и парках, як правило, формуються не з природ- ного лісу, а із спеціальних насаджень. Для передачі характеру лісового ландшафту необхідна мінімальна площа в кілька гектарів. Залежно від складу лісоутворюючих порід лісові ландшафти поділяються на темнохвойні, світлохвойні, широколисті й дрібнолисті.

Характерними рисами темнохвойного лісового ландшафту є сильне затінення, знижена температура і підвищена вологість. Типовим представником темнохвойного лісу в природі є ялино-ялицева тайга.

Світлохвойні ландшафти сонячні, добре провітрювані, створюють життє- радісний настрій. Типовим представником такого ландшафту в природі є сосновий бор і гаї з модрини. Листяні ліси відрізняються від хвойних великою розмаїтістю видового складу, більшою гамою колірних відтінків, різноманіттям трав’яного покриву, наявністю у трав’яному покриві красиво квітучих трав.

Широколисті ліси – прохолодні, тінясті, часто відрізняються багатимскладом і складноюструктурою, завдяки чому утворюють враження стійкості й могутності. Найкращі представники широколистих лісів – діброви з постійними супутниками липою і кленом.

Дрібнолисті ліси більш прості за структурою і складом ніж широколисті. Характерними для цієї групи є березові ліси.

Ландшафти, пов’язані з переходами від лісової рослинності до лугової ви- діляють як паркові ландшафти. Парковий ландшафт – це проріджені ліси природ- ного чи штучного походження, які зустрічаються в різних зонах. Це значно пере- творений лісовий ландшафт у структурному, функціональному й декоративному відношеннях або створений повністю штучно, він відповідає цільовому призначенню об’єкта – сквера, сада, парка.

За характером і розташуванням системи доріжок, майданчиків, архітектурних елементів, водойм, рослин паркові ландшафти поділяють на три стилі: регулярний, вільний, змішаний.

Для ландшафтів альпійського типу характерним є наявність гірських порід, озер, височин, пагорбів. Територія, відведена під альпійський ландшафт, повинна складатися не із суцільної маси каменів, із однорідних масивних комплексів, з галявинами й розкиданими по ним окремими каменями. Планування та групування каменів в альпійському ландшафті є таким же мистецтвом, як і обробка та групу- вання каменю в скульптурі. Найкращими матеріалами для декорування альпій- 20 ського ландшафту є великі камені твердих порід, що є доповненнямдо головного компоненту цього ландшафту – дрібного різнотрав’я.

До садових ландшафтів у першу чергу відносяться декоративні сади, сади з плодових дерев, формований плодовий сад, спеціальнімонокультурні сади (розарій, сирингарій, тюльпанарій, георгінарій, сади лілій та ін.), наукові, колекційні сади декоративних дерев та чагарників (водні, дендрарії, кам’яні) та ін. вузькоспеціальні сади.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Елементи й компоненти ландшафту	\|	Принцип композиційних осей і перспектив

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.01 сек.