Принцип композиційних осей і перспектив

Логічність і простота рішень

Принципи ландшафтної архітектури

Визначення ландшафтної архітектури

Ландшафтна архітектура– це галузь архітектури, складний вид мистецтва, що займається організацією навколишнього середовища; обов’язковий елемент містобудування, що включає вирішення завдань формування ландшафту, території міста і приміської зони з метою створення функціональних, естетичних та еконо- мічних вимог.

Одним з головних завдань ландшафтної архітектури є надання художнього вигляду території за допомогою ландшафтних компонентів, а особливо рослин, природних матеріалів, рельєфу й клімату.

Проектування і влаштування садів і парків є важливимрозділом ландшафтної архітектури.

При влаштуванні парків чи озелененні великих територій населених міст необхідно зазнати основні принципи ландшафтної архітектури. У перекладі з латинської принцип (principium) означає початок, основа. У ландшафтній архітектурі під принципами розуміють основні положення, згідно з якими здійснюється органі- зація навколишнього простору за законами природи.

Композиція(від лат. compositio – зв’язок, сполучання, зіставлення) – це визначене розташування у просторі різних форм, що дозволяє при оптимальному сполученні досягати гармонійної єдності.

Об’ємно-просторова композиція відображує тісний взаємозв’язок трьох скла- дових – простору, плоскості, об’єму і базується на принципах побудови ландшафту.

Планувальне рішення територій, що озеленяються, повинно бути логічним і простим, добре пов’язанимз рельєфом місцевості, розташовуваною на ній рослин- ністю, відповідати цільовому призначенню території. Всі паркові доріжки обов’язково повинні вести до якоїсь цілі – ріка, альтанка, майданчик, квітник, фонтан, їх повинно бути логічно достатньо для пересування по території. При роздвоєнні доріжки повинні круто розходитися в різні сторони, для того щоб не було сумніву в необ- хідності такого роздвоєння. Всі вони повинні мати плавні завороти, обумовлені стилем рельєфу, кущем, деревом, каменем.

Повинні бути чітко визначені композиційні осій центри. Головну вісь загальної паркової композиції слід намічати від місця чи споруди, що особливо виділяється за своїмзначенням. При створенні ландшафту в багатьох регулярнихпарках особливо широко використовують перспективи.

Перспективою називається зорова зміна предметів у міру їхнього віддалення від спостерігача.

На прикладі російських парків і садів видно, що композиції і перспективи найбільшефективні й декоративні, якщо вони створюються з використаннямгалявин, берегів водойм, звивів доріг, вільно розташованих серед мальовничих груп насаджень.

Закони перспективи установлюють співвідношення між фактичними роз- мірами, формою і станом предметів в навколишній дійсності.

У благоустрої розглядаються перспективи різної далекості: ближні – до 50 м, середні – 100-150 м, далекі – більше 200 м.

У садово-парковому будівництвішироко використовують два види перспектив – лінійна і повітряна. Лінійна перспектива пов’язана із зоровимзменшенням величини і зміною форми предметів, повітряна –із зміною фарбування і сили тону.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Класифікація садово-паркового ландшафту	\|	Характеристика хвойних і листяних деревинно-чагарникових рослин

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.019 сек.