Базові принципи психології спорту.

Здоров’я нації».

Згідно з реформуванням у галузі фізичного виховання і спорту

Щодо збереження здоров’я нації, а саме Наказом Президента України «Про затвердження Цільової комплексної програми: «Фізичне виховання – здоров’я нації» №963/ 98 основними складовими системи кадрового забезпечення сфери фізичного виховання і спорту є: визначення пріоритетних державних і регіональних потреб у кваліфікованих спеціалістах різних сфер галузі, а також у розширенні та оновленні професійних знань спеціалістів, які працюють за фахом; підготовка нового покоління кадрів, підвищення їх професіоналізму на всіх рівнях діяльності у сфері фізичного виховання і спорту. Ця програма розроблена відповідно до Закону України: «Про фізичну культуру і спорт», визначає необхідні зміни у підходах суспільства до зміцнення здоров’я людини як найвищої гуманістичної цінності та пріоритетного напрямку державної політики.

Отже, підготовка спортивних психологів з урахуванням їх психологічної готовності до відповідної діяльності підпорядкована меті оновлення сфери фізичної культури та спорту кваліфікованими кадрами.

Аналізуючи зміст основних положень Наказу Президента можна зробити висновок, що посада спортивного психолога як елемент системи кадрового забезпечення галузі може передбачати реалізацію таких основних напрямків роботи, як виховання у населення України відповідних мотиваційних настанов, активної орієнтації на здоровий спосіб життя; визначення рівнів мотивації учасників фізичного виховання, фізичної культури і спорту; психопрофілактику професійних захворювань у спортсменів, зміцнення їх здоров’я, зокрема, психічного.

Виходячи з викладеного, слід зазначити такі актуальні напрями професійної діяльності психолога у спорту:

- забезпечення сприятливих психологічних умов для розвитку видів спорту, в яких спортсмени України мають реальні можливості досягти високих результатів на міжнародній арені;

- збереження висококваліфікованих спеціалістів галузі, створення і запровадження системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців для роботи у спорті, зокрема психологів;

- створення афективної системи соціально-психологічної адаптації учасників спортивного руху та ветеранів спорту.

Психологічний аналіз діяльності, зокрема професійної, дозволяє класифікувати її з позиції структурних елементів, характеру функцій, які виконуються, і якісних особливостей отриманих результатів. Слід зазначити, що у структурі професійної діяльності психолога виділяють: мотиви, які спонукають до діяльності; цілі цієї діяльності і операції, результати яких прогнозуються та за допомогою яких діяльність здійснюється.

Як свідчить О.М.Леонтьєв, діяльність – це форма активності. Активність спонукається потребою, тобто станом потреби у певних умовах нормального функціонування індивіда. потреба не відчувається саме як потреба – вона настає як переживання дискомфорту, незадоволеності, напруги та проявляється у пошуковій активності. Під час пошуків відбувається зустріч потреби з її предметом – фіксація на предметі, який може її задовольнити. З моменту зустрічі активність стає спрямованою, потреба опредмечується – як потреба у чомусь конкретному, а не взагалі, – і стає мотивом, який може усвідомлюватися суб’єктом. Саме тепер ми можемо говорити про діяльність.

Одиниця аналізу професійної діяльності спортивного психолога залежить від взаємодії чотирьох компонентів: знань (когнітивний компонент), індивідуально-психологічних особливостей (особистісний компонент), вмінь (операційний компонент) та мотивації (мотиваційний компонент). Отже, ми спираємося на діяльний підхід, як систему методологічних та теоретичних принципів вивчення психічних феноменів, відповідно до яких основним предметом дослідження є діяльність, яка опосередковує усі психічні процеси.

Основними принципами діяльного підходу, які розкриті в роботі Е.Г.Юдіна, є:

- принципи розвитку та історизму;

- принцип предметності;

- принцип активності;

- принцип інтеріоризації – ектреріоризації як механізмів засвоєння суспільно-історичного досвіду;

- принцип єдності будови зовнішньої та внутрішньої діяльності;

- принцип системного аналізу психіки;

- принцип залежності психічного відображення від місця об’єкта, який відображується у структурі.

Отже, можна дійти висновку, що психологічними умовами формування професійної діяльності психолога у спорті виступає комплекс знань, умінь, здібностей, навичок та індивідуальних особливостей психолога, які забезпечують ефективність здійснення ним професійних обов’язків.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема 1. Теоретико-методологічний базис психології спорту.	\|	З історії виникнення та розвитку психології спорту.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.192 сек.