МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Базові засади менеджментуМенеджмент — це один із найдавніших видів діяльності людини. Потреба в управлінні, тобто в менеджменті виникла приблизно 7 тис. років тому, коли людина почала здійснювати колективну господарчу діяльність. Менеджмент — це процесс координування й об’єднання робочої діяльності інших людей. Проте слід зазначити, що єдиного загального визначення менеджменту не існує. Менеджмент можна розглядати з різних точок зору Термін “менеджмент” є вужчим від “управління”, адже менеджмент застосовується на підприємствах і в організаціях, а управляють також державою, суспільством, технологічними системами, процесами тощо. Менеджмент як наука має свій предмет, концепції, теорії, методологію, накопичені за тисячоліття знання, проблеми і принципи їх вирішення. Менеджмент базується на використанні економічних законів і закономірностей. Менеджмент як мистецтво базується на тому, що кожна організація, як і кожна людина, має свої особливості. У вмінні враховувати ці особливості, оперативно приймати необхідні рішення, брати на себе відповідальність за їх втілення у життя і полягає мистецтво менеджменту. Менеджер повинен про це постійно пам’ятати, поповнювати свої наукові знання і формувати свої особисті якості, вдосконалювати себе.
Об’єктом менеджменту є організації. Предметом менеджменту є організаційні, міжособистісні та управлінські відносини. Загальною метою менеджменту є оптимізація функціонування організації (тобто створити умови для діяльності організації як найбільш доходної і прибуткової). Відомий спеціаліст з менеджменту П. Дракер писав, що завдання менеджменту — зробити людей здатними до сумісних дій шляхом постановки їм загальних цілей, правильної структури організації, виховання необхідних трудових навичок і забезпечення кваліфікаційного розвитку. Інший провідний економіст Ф. Тейлор вважав, що менеджмент повинен забезпечити процвітання підприємства разом з максимальним добробутом кожного працівника. Основні завдання менеджменту: · розробка цілей організації, встановлення їх пріоритетності та черговості вирішення; · визначення джерел постачання ресурсів; · укладання стратегічних планів розвитку організації; · розробка системи заходів для подолання проблем.
Деякі принципи менеджменту. Ефективність — отримання прибутку, підвищення продуктивності праці робітників. Соціальна відповідальність — справедливе ставлення до робітників, охорона та безпека праці. Орієнтація на споживача — виробляти те, що можна продати. Вивчення попиту й потреб споживачів, аналізувати ринок. Комунікація — інформаційні зв’язки в середині фірми, а також з іншими людьми. Американський менеджер Г. Емерсон у своїй книзі “Дванадцять принципів продуктивності” сформулював основні принципи раціонального менеджменту: · точно поставлені ідеали або цілі; · здоровий глузд; · компетентна консультація; · дисципліна; · справедливе ставлення до персоналу; · швидкий, надійний, повний, точний і постійний облік; · диспетчеризація; · норми і розклади; · нормалізація умов; · нормування операцій; · письмові стандартні інструкції; · винагорода за продуктивність.
Функції менеджменту:
Планування — вибір цілей і визначення шляхів їх досягнення. Організація — визначення завдань, що необхідно виконати, та осіб, які їх виконуватимуть. Керівництво — використання впливу менеджера для мотивації робітників на досягнення цілей організації. Контроль — спостереження за виконанням робіт відповідно до планів і внесення коректив. У менеджменті застосовуються три основні механізми впливу на людей: · ієрархія; · організаційна культура; · ринок. Ієрархія в менеджменті — це підлеглість і розстановка управлінських працівників у системі управління від вищого до нижчого рівня. Організаційна культура — це вироблені на основі суспільних принципів моралі, етики, естетики і права моральні цінності, норми поведінки, традиції, що панують в організації. Ринок — сфера контакту продавця і покупця. Менеджмент здійснюється менеджерами. Чим менеджери відрізняються від рядових службовців? Рядові службовці — це люди, які безпосередньо виконують роботу або завдання і не відповідають за інших. Менеджери керують діяльністю інших членів організації. Це не означає, що вони не виконують ніяких завдань. Різниця між двома цими групами персоналу полягає в тому, що менеджери мають підлеглих, які безпосередньо звітують перед ними. Чим менеджери відрізняються від підприємців? Підприємці — це люди, які організують нове підприємство, генерують нові ідеї. Вони повинні мати фінансові та інші ресурси для започаткування нового бізнесу, а також підприємницький талант. Менеджери — це люди, які пройшли професійну підготовку й отримали професію управляючого. Вони координують роботу вже існуючої організації та працюють з персоналом. Менеджери, на відміну від підприємців, — це наймані працівники. Проте підприємець може бути водночас і менеджером у своїй організації, а менеджер — підприємцем. Існують три рівні менеджерів: Менеджери нижчого рівня — відповідають за повсякденну діяльність рядових службовців. Менеджери середнього рівня — відповідають за втілення визначених найвищим керівництвом цілей у конкретні справи, що здійснюють менеджери нижчого рівня. Менеджери вищого рівня — відповідають за прийняття рішень щодо напряму діяльності організації, вироблення політики й стратегії організації в цілому.
Існує кілька різновидностей ролей менеджерів. 1. Інформаційні ролі. 1.1. Спостерігач — пошук і отримання необхідної інформації. 1.2. Провідник — передача інформації іншим членам організації, проведення інформаційних нарад, розсилка звітів, телефонні контакти тощо. 1.3. Оратор — інформування зовнішніх суб’єктів (засідання, виступи, звіти). 2. Міжособистісні ролі. 2.1. Формальний керівник — символічне керівництво (проведення церемоній, зустріч гостей, підписання юридичних документів). 2.2. Лідер — керівництво й мотивація підлеглих, виконання всіх обов’язків щодо службовців. 2.3. Посередник — підтримка інформаційних зв’язків як в середині організації, так і за її межами. 3. Рішеневі ролі. 3.1. Підприємець — ініціювання нових проектів, нових ідей. 3.2. “Пожежник” — врегулювання конфліктів, спорів, адаптація до криз у зовнішньому середовищі. 3.3. Розподілювач ресурсів — рішення щодо виділення ресурсів, складання графіків, бюджетів. 3.4. Представник на переговорах — представлення організації на найважливіших переговорах.
Діяльність менеджера має бути ефективною і продуктивною. Ефективна діяльність — правильне виконання завдання. Використання менше ресурсів, отримання більше продукції. Продуктивна діяльність — досягнення цілей. Найбільше на діяльність менеджерів впливає: · розмір організації; · типовість технологій; · невизначеність зовнішнього середовища; · фактори міжособистісного спілкування.
Навички, якими повинен володіти менеджер, поділяються назагальні та специфічні. До загальних навичок відносяться: 1. Концептуальні — здатність думати й осмислювати абстрактні ситуації, бачити організацію як систему і визначати її місце в зовнішньому середовищі. 2. Людяні — здатність менеджера до роботи з людьми, до ефективної взаємодії з ними. 3. Технічні — спеціальні знання та вміння, що необхідні для виконання робочих завдань. 4. Політичні — спроможність зміцнити своє становище, закласти основу своєї влади й налагодити потрібні зв’язки. При цьому для менеджерів вищого рівня найважливішими є концептуальні навички, для менеджерів середнього рівня — навички міжособистісного спілкування, а для менеджерів нижчого рівня — технічні навички.
До специфічних навичок відносяться: 1. Контроль за середовищем та ресурсами організації. 2. Організація й координування — організовувати людей й координувати завдання. 3. Використання інформації. 4. Забезпечення підвищення кваліфікації як власної, так і підлеглих робітників. 5. Залагодження конфліктів. 6. Вирішення стратегічних завдань.
Загальні вимоги до менеджера: • профільна повна вища освіта; • знання у сфері управління; • підприємницькі навички; • технологічна компетентність у галузі, в якій працює організація; • спроможність приймати компетентні й обґрунтовані рішення; • здатність аналізувати ринкову економічну ситуацію, дії конкурентів; • вміння працювати з людьми, що включає: - знання здібностей і бажань підлеглих; - захист інтересів працівників; - звільнення нездатних працівників з метою оптимізації функціонування організації.
Читайте також:
|
||||||||
|