Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Базові (головні, стратегічні) психологічні проблеми управління.

При управлінні будь-якою соціальною системою виникають певні проблеми. Однак їх вирішення залежить від соціально-економічних особливостей суспільства, складає основу функціонування всієї системи управління (і суб'єкта, і об'єкта) і визначає основні цілі та стратегію управління.

Перша базова психологічна проблема, яка постає перед кожним керівником органу внутрішніх справ, це забезпечення безумовного виконання функції-управління при найкращому сполученні її з соціально-виховною функцією при всебічному врахуванні психологічних наслідків практики управління. Психологічність проблеми визначається головним чином складністю сполучення цих функцій з феноменом психологічних наслідків. Ці наслідки мають властивості непримітності та накопичення. Спочатку вони можуть бути незначними, але, поступово накопичуючись, підсилюються (властивість накопичення), і в залежності від свого змісту позитивно або негативно впливають на ефективність усього управління.

Психологічні наслідки мають також властивості широти та суперечливості. Стиль, рішення, методи, розподіл обов'язків та інші характеристики управління мають не одне, а декілька наслідків. Одні з них можуть сприяти, інші – знижувати ефективність управління. В динаміці також існують протиріччя: якийсь психологічний ефект первісно може бути позитивним, а далі перетворюватись на негативний, і навпаки. Стосовно деякої частки наслідків виникають утруднення їх передбачення. Управління органами внутрішніх справ може бути ефективне, якщо передбачаються та досягаються позитивні психологічні результати за умов виключення негативних. Передбачення всіх психологічних наслідків вимагає також регулярної комплексної оцінки стану психологічної підсистеми управління, тенденції її зміни, які повинні бути суспільно важливими, відповідати інтересам розвитку суспільства.

Особлива група проблем виникає при розгляді питань управління діяльністю окремої посадової особи. Всі її дії схематично можна поділити на три поля: приписаних дій; суспільно корисних ініціативних дій; антисуспільних дій. Якщо робота не приносить людині задоволення, не подобається, не відповідає її споживчо-мотиваційній сфері, уподобанням, здібностям, то за будь-якої, навіть найдосконалішої організаційно-правової підсистеми управління, будь-якої вимогливості та контролю найбільше, чого можна домогтися від особи – це роботи «для контролю», в межах, що наближаються до границі поля приписаних дій.

Поле суспільно корисних ініціативних дій – це конкретні дії та вчинки, які виходять за межі юридично узаконених норм та орієнтуються на передові моральні норми праці. При їх виконанні використовуються резерви робочого місця, що можуть бути знайдені лише при відповідальному, свідомому ставленні до роботи, прояві ініціативи та творчості. Якщо такого ставлення у співробітника немає, то немає і позитивних результатів цієї роботи. Притягти його за це до юридичної відповідальності не можна, а резерви залишаються невикористаними, результати – зниженими.

Третя базова психологічна проблема управління полягає в підборі психологічно ефективних управлінських впливів та створенні таких психологічних умов у системі управління, які б забезпечували самоуправління на кожному робочому місці при повному використанні резервів удосконалення, роботи на основі сумлінного, відповідального, дисциплінованого, ініціативного та творчого ставлення до неї. Воно вимагає збалансованого використання керівником прямих та побічних управлінських впливів: адміністративних та виховних, індивідуальних та колективних з постійним та невпинним прагненням до успішного вирішення проблеми.

Четверта базова психологічна проблема полягає в оптимальному включенні конкретної системи управління (конкретним ОВС) до макросистеми. Її суть ясна з зазначеного лише і не потребує додаткових пояснень.

2. Психолого-педагогічні проблеми організації управління. Вони зумовлені специфічним проявом психолого-педагогічних закономірностей в організації суб'єкта управління та його діяльності.

Проблема забезпечення зрілості та узгодженості ціннісно-цільових орієнтацій керівників та всіх працівників апаратів управління МВС, УВС та керівників міськрайорганів. Всяке підприємство, установа, державний орган являють собою інструмент суспільства, вони створюються та функціонують для досягнення певних, визначених суспільством цілей, зміцнення та примноження суспільних цінностей.

Але разом з тим цілі управління знаходяться не лише у площині організаційно-правової системи, але й відображаються в психологічній. Існують нормативні, поведінські та суб'єктивні цілі, втілені в ідеальній формі, тобто у свідомості людей. Вони пов'язані одна з одною, проте не ідентичні. Хоча, на перший погляд, здавалося би, тут немає проблеми, але особливу увагу слід приділяти поведінським цілям та цінностями; тому що вони повинні бути єдиними та апробованими, що підтверджують і проведені психологічні дослідження.

Особливої уваги вимагають вивчення, оцінка та вдосконалення таких чинників, які, за даними досліджень здійснюють найбільший вплив на ціннісно-цільову підструктуру організації управління, а саме:

-управлінські погляди керівників та їх єдність;

-стан цільового управління (статус цілі в управлінні);

-наявність в системі керівництва людей, які підпорядковують свою роботу досягненню кар'єристсько-бюрократичних цілей та використовують такі негативні прийоми, як приховування, відписки тощо;

-критерії оцінок ефективності діяльності керівника.

Проблема створення та психологічної оптимізації організаційних відносин у системі управління МВС, УВС. Відомо, що існують три основні типи організаційних структур управління: лінійна, функціональна та лінійно-галузева. Остання знаходить широке застосування в органах внутрішніх справ. Однак і вона мвстить певні недоліки. Для лінійно-галузевої структури характерні: подрібненість, наявність лінійних керівників, які несуть відповідальність за всю діяльність, і функціональних, які несуть відповідальність за частину роботи; велика кількість не підпорядкованих один одному підрозділів; безліч зв'язків та залежностей, паралелізм і дублювання функцій; невизначеність компетенції і повноважень.

Оптимізація інформаційного забезпечення управління пов'язана з необхідністю врахування психолого-педагогічних явищ, які впливають на отримання, передачу та обробку і (оцінку) будь-якої інформації, що використовується в діяльності органів внутрішніх справ. До переліку таких явищ відносять спостережливість, уважність, інтелект тих осіб, як добувають, передають, отримують та використовують інформацію. Крім того, на передачі інформації позначаються взаємостосунки людей та колективів, їх підготовленість до спільної праці та ступінь бажання її здійснювати поза всякої скритності та побоювань. Відносини людей в системі управління можуть суттєво виявлятись і на схемі інформаційних комунікацій, змінюючи її рух по каналах, передбачених організаційно-правовою підсистемою, перериваючи деякі з них та встановлюючи нові неформальні канали; організації руху психолого-педагогічної інформації як особливого різновиду суспільної інформації, що відображає суттєві особливості об'єктів управління, діяльності підлеглих осіб та колективів. Це інформація про особливості особистості підлеглих та колективів, їх стани, цілі та мотиви, погляди, настрої, – підготовленість та вихованість. Звичайно керівники певною мірою володіють вказаною інформацією та враховують вплив психолого-педагогічних чинників на її отримання, обробку та оцінку. Але, як правило – це робиться недостатньо цілеспрямовано, систематично, повно та комплексно.

2.3. Проблеми психолого-педагогічної оптимізації процесів поточного управління в МВС, УВС. Під оптимізацією, в широкому розумінні цього поняття, розуміється найкращий підбір форм, методів та прийомів управлінської діяльності, що дозволяє керівникові за мінімальних затрат часу, ресурсів та ін., досягути максимального результату.

Поточна організаційна робота полягає у впровадженні прийнятих рішень, в підтримці всієї організації управління в належному стані, в мобілізації людей для створення умов успішної діяльності, в координації роботи, допомоги, розвитку та підтримки ініціативи, в контролі, оцінці досягнутих результатів тощо.

Успіх багато в чому визначається наявністю сили установки керівника на проведення цієї роботи, що виявляється в умінні вбачати необхідність в ній, в стійкому спрямуванні до активної організаційної роботи, впевненості в собі, доброму настрої при виконанні своєї організаційної функції. Керівник не має права вважати, що його обов'язок – тільки приймати рішення, а обов'язок підлеглих – виконувати його. Кожний керівник повинен бути впевнений, що після прийняття рішення тільки й починається його головна робота разом з колективом.

Існує також пряма залежність між успіхом поточної роботи та вмінням керівника вбачати її психолого-педагогічні особливості, враховувати їх, вирішувати виникаючі в зв'язку з цим проблеми. В процесі цієї роботи він отримує, відповідні своїм зусиллям, результати щодо вдосконалення організації управління, розвитку в колективі і на кожному робочому місці здібностей до самоуправління, творчості, ініціативи, зацікавленого, а не формального виконання завдань.

2.4. Актуальні психолого-педагогічні проблеми зовнішнього контуру управління МВС, УВС. Як вже зазначалось, правопорядок в регіоні, ступінь його поліпшення являють собою головний продукт праці органу внутрішніх справ.

Проблема вивчення та оцінки психолого-педагогічних чинників законослухняної та протиправної поведінки населення регіону. При вивченні та оцінці обстановки в регіоні, як показує досвід, слід звернути увагу на:

-соціально-психологічні явища, які відіграють роль тла оперативної обстановки;

-соціально-психологічні явища, які мають особливе кримінологічне значення; педагогічні явища, які впливають на оперативну обстановку.

Соціально-психологічні особливості населення регіону, його спосіб життя та трудової діяльності навіть в нормальних умовах виступають як своєрідне соціально-психологічне підгрунття оперативної обстановки — позитивної чи негативної.

Однак при певному розвитку вони можуть бути причиною зростання злочинності. До них належать: групові спрямування, думки та настрої, традиції, звичаї, суспільні звички, мода тощо.

До соціально-психологічних явищ, що безпосередньо пов'язані з правом, правоохоронною діяльністю, можуть бути віднесені: психологія правової свідомості, ставлення населення до злочинності та участі в зміцненні правопорядку, авторитет і довіра до правоохоронних органів та їх діяльності. Ці явища багато в чому залежать від діяльності МВС, УВС.

Педагогічні явища, які впливають на оперативну обстановку, вивчені менше, проте вже зараз можна вказати на такі з них, як:

-рівень освіченості, вихованості, культури населення;

-стан педагогічного процесу в школах, ПТУ, середніх та вищих навчальних закладах;

-ступінь педагогічної підготовленості батьків до виховання дітей в родині;

-домінуючі серед населення погляди на цілі, засоби виховання майбутнього покоління та розповсюджені прийоми і методи виховання (народна педагогіка);

-рівень правового виховання населення; психолого-педагогічна ефективність форм і методів масової пропаганди та агітації;

-рівень педагогічної підготовки осіб, які здійснюють профілактичну роботу з неповнолітніми, неблагополучними сім'ями тощо.

Всі ці явища являють собою важливу умову ефективності діяльності колективу органу внутрішніх справ і своєрідну норму (орієнтир) при виборі цілей та засобів реалізації функцій управлінського процесу в зовнішньому контурі. Вони можуть бути особливим об'єктом впливу та основою для проведення певних заходів, прийняття рішень керівництвом МВС, УВС; виступають одним з показників (критеріїв) ефективності діяльності МВС, УВС, а також складають умову психологічного комфорту діяльності співробітників та керівників.

Проблема підвищення ефективності управлінського впливу на психолого-педагогічні фактори законослухняної та протиправної поведінки населення регіону. Важливість проблеми наявна, проте, її вивченість незначна. В практиці досить часто співробітники та керівники взагалі не намагаються її вирішувати, обмежуючи свої зусилля адміністративно-правовими підходами: фактом попередження або виклику, працевлаштуванням, публікацією матеріалів, постановкою на профілактичний облік тощо. Психолого-педагогічний аспект чітко виявлений в профілактичній роботі, охороні громадського порядку, роботі з громадськістю, у взаємодії з різними адміністративними, суспільними організаціями, в боротьбі з порушеннями правил дорожнього руху тощо.

 


Читайте також:

  1. V. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ. ОХОРОНА НАДР ТА ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
  2. VІІІ. Проблеми та перспективи розвитку машинобудування.
  3. Аграрні проблеми в працях письменників аграрників.
  4. Агроекологічні проблеми розвитку і шляхи їх розв'язання
  5. Адаптивні організаційні структури управління.
  6. Адміністративне право і державне управління.
  7. Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.
  8. АКТУАЛЬНI ПРОБЛЕМИ І ЗАВДАННЯ КУРСУ РОЗМIЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ
  9. Актуальні проблеми біоетики
  10. Актуальні проблеми економічної безпеки України.
  11. Актуальність проблеми професійної етики соціальної роботи
  12. Актуальність проблеми.




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
ЕВОЛЮЦІЯ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ В ОРГАНАХ ВНУТРІШНІХ СПРАВ | Українське відродження 20-х років

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.