• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Організація як об’єкт менеджменту та її середовище

Сутність та основні поняття менеджменту зовнішньоекономічної діяльності

План

1. Організація як об’єкт менеджменту та її середовище.

2. Базові засади менеджменту.

3. Сутність міжнародного бізнесу.

4. Міжнародний менеджмент та його особливості.

5. Сутність менеджменту зовнішньоекономічної діяльності.

Менеджмент застосовують в організаціях, тому перш ніж дати визначення цьому поняттю, з’ясуємо, що таке організація і чому нею потрібно управляти.

Організація — це об’єднання людей, згуртованих для досягнення певної мети. Організаціями є підприємства, фірми, корпорації, ТНК, вузи, кафедри, лікарні тощо. Всі вони потребують менеджменту, тобто управління.

Організація в процесі управління розглядається як система.

Система — це набір елементів, пов’язаних в єдине ціле. Всі елементи системи залежать один від одного, тобто є взаємозалежними.

Системи бувають закритими і відкритими.

Закриті системи — це системи, що не взаємодіють з зовнішнім середовищем і не підлягають його впливу.

Відкриті системи — це системи, які взаємодіють з зовнішнім середовищем і підлягають його впливу.

Організація як відкрита система має вхід і вихід.

Вхід системи — це ресурси, що вводяться в організацію.

Ними є людські ресурси, капітал, сировина, технологія, інформація. В межах організації вони підлягають перетворенню під впливом технологічних і виробничих методів, праці робітників, управлінської діяльності керівників. В результаті цього отримується вихід.

Вихід системи — це продукт діяльності організації. Ними є товари та послуги, фінансові результати діяльності (прибутки або збитки), інформація, людський фактор (рівень продуктивності праці персоналу, ступінь задоволення роботою тощо).

У менеджменті дуже корисно розглядати організацію як систему, оскільки менеджер повинен забезпечити взаємодію і скоординувати роботу різних частин організації для досягнення певної мети. Крім того, рішення, які приймає менеджер стосовно однієї частини системи, обов’язково впливатимуть і на інші її частини, оскільки в системі все взаємопов’язане.

Усі організації мають три спільні елементи:

• Мета, або Місія.

• Організаційна структура.

• Люди (персонал).

Мета (місія) — це те, задля чого існує організація.

Організаційна структура відображає, з яких підрозділів складається організація і як вони взаємодіють між собою.

Усім організаціям притаманні такі характерстики:

1. Ресурси — це люди, капітал, матеріали, технологія, інформація.

2. Залежність від зовнішнього середовища пов’язана з тим, що організація є відкритою системою і тісно взаємодіє з зовнішнім середовищем (див. далі).

3. Горизонтальний розподіл праці — це розподіл усієї роботи на складові елементи, наприклад, виробництво, маркетинг, фінанси.

4. Вертикальний розподіл праці — це розподіл обов’язків між керівниками, які координують роботу груп людей.

5. Необхідність управління зумовлена тим, що організація має досягти певної мети і діяльність її підрозділів повинна бути скоординована.

Функції організації.

1. Технічна — випуск продукції, здійснення й освоєння науково-дослідних розробок, контроль за якістю продукції тощо.

2. Комерційна — закупівля сировини й обладнання, робочої сили, маркетингові дослідження, збут продукції тощо.

3. Фінансова — управління фінансовими потоками, прибутками і витратами, розрахунки з покупцями і постачальниками, кредитування виробництва тощо.

4. Бухгалтерська — облік і аналіз фінансових потоків, доходів та витрат, руху матеріальних цінностей.

5. Захисна — безпека і охорона праці, захист майнових цінностей.

6. Адміністративна — загальне управління організацією (менеджмент).

Середовище, в якому працює організація, може бути внутрішнім і зовнішнім.

Внутрішнє середовище організації:

1. Цілі — члени організації повинні знати, до чого вони мають прагнути. Організація допомагає людям досягти у колективі тих цілей, яких вони не можуть досягнути індивідуально. Цілей у організації може бути кілька, коженпідрозділ має свої розроблені цілі.

2. Структура організації — відображає, з яких підрозділів складається організація і як розподіляється керівництво ними.

3. Завдання — це певна робота, що має бути виконана встановленим способом в обумовлені строки. Для досягнення цілей організації вся робота розділяється на виконання окремих завдань.

Завдання організації розподіляються на три категорії: робота з - людьми;

- предметами (сировиною, машинами, інструментами);

- інформацією.

4. Технологія — це засіб перетворення сировини на товари тапослуги.

5. Люди — їх здібності, потреби, обдарованість, цінності, очікування, схильність до лідерства.

6. Корпоративна культура — норми поведінки, моральні цінності, прийняті в організації.

Зовнішнє середовище організації розподіляється на середовища прямого та опосередкованого впливу.

\

Зовнішнє середовище прямого впливу.

1. Постачальники. Оскільки організація — це процес перетворення вхідних ресурсів у товари та послуги, то всі вони залежать від постачальників (матеріалів, капіталу, трудових ресурсів).

2. Закони і державні органи. Всі організації повинні виконувати закони і вимоги органів державного регулювання. Законодавче середовище характеризується складністю, динамізмом, невизначеністю.

3. Споживачі. Існування організації є виправданим, коли результати її діяльності знаходять споживачів і здатні задовольнити їхні потреби.

4. Конкуренти. Організації можуть вести конкурентну боротьбу за споживача, матеріали, капітал, трудові ресурси, нововведення. Організація не зможе існувати довго, якщо не буде задовольняти вимоги споживачів так само ефективно, як її конкуренти.

Зовнішнє середовище опосередкованого впливу.

1. Технологія. Вона водночас є складовою як внутрішнього, так і зовнішнього середовища. Організація повинна швидко реагувати на новітні технології, що виникають у світі.

Сучасними нововведеннями технологічного середовища є комп’ютери, лазери, мобільний зв’язок, Інтернет, генна інженерія тощо.

2. Стан економіки. Він впливає на вартість як ресурсів, так і купівельну спроможність споживачів. Зміна стану економіки може добре вплинути на одні організації і негативно — на інші.

3. Соціокультурні фактори (життєві настанови, цінності, традиції). Вони впливають на очікування споживачів та на їхнє бажання купувати ті чи інші товари і послуги.

4. Політичні фактори. Впливають на оподаткування доходів організацій, встановлення пільг щодо митного оподаткування, вимоги щодо найму робітників, стандартів безпеки, чистоти довкілля тощо. Дуже важливим є фактор політичної стабільності для організацій, що мають споживачів за кордоном.

5. Відносини з місцевим населенням. Організації повинні підтримувати добрі відносини з місцевим населенням тих регіонів, де вони працюють. Це може виражатись у благодійності, фінансуванні місцевих шкіл, театрів, оркестрів тощо.

Характеристики зовнішнього середовища.

1. Взаємопов’язаність факторів. Зміни одного фактора впливають на інші.

2. Складність. Фактори, що впливають на організацію, характеризуються великою кількістю та різноманітністю.

3. Рухливість. Йдеться про швидкість, з якою відбуваються зміни у зовнішньому середовищі.

4. Невизначеність. Ця характеристика показує, якою кількістю інформації володіє організація щодо факторів зовнішнього середовища, а також впевненість у достовірності цієї інформації.

Читайте також:

1. II. Організація і проведення спортивних походів
2. II. Організація перевезень
3. II. Організація перевезень
4. III. Процедура встановлення категорій об’єктам туристичної інфраструктури
5. А. Організація Острозького колегіуму – Академії
6. Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище
7. Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище
8. Аварії на пожежно-вибухонебезпечних об’єктах
9. Аварії на радіаційно небезпечних об’єктах.
10. Аварії на хімічно небезпечних об’єктах.
11. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
12. Автоматичне і ручне створення об’єктів.

Переглядів: 924