Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Гіпотези, які не відхиляються в експерименті, перетворюються на компоненти теоретичного знання про реальність: факти, закономір­ності, закони.

Як правило, дослідник намагається підтвердити гіпотезу про від­мінності результатів контрольної й експериментальної груп. У цьому разі висувається нуль-гіпотеза про тотожність цих результатів.

Р. Готтсданкер зауважує, що для такого "ходу від супротивного" є суттєві підстави. Так, як уже зазначалося раніше, у будь-якому реа­льному експерименті доводиться досліджувати істинність кількох тверджень, зокрема, істинність:

основної гіпотези, коли, скажімо, залежна змінна має більше зна­чення для умови А, ніж для умови Б, наприклад, гіпотеза про те, що
швидкість реакції (залежна змінна) більша у присутності інших людей
(умова А), ніж наодинці (умова Б);

контргіпотези, коли залежна змінна має більше значення для
умови Б, ніж для умови А (наприклад, швидкість реакції менша у при­сутності інших людей, ніж наодинці);

третьої конкуруючої гіпотези щодо відсутності впливу незалеж­ної змінної на залежну (в нашому прикладі — на швидкість реакції не
впливає, працює досліджуваний у присутності інших людей або на­
одинці); відкриває можливість іншого пояснення причин різної швид­кості реакції досліджуваних [5].

Останнє на статистичному рівні означає, що між умовами А і Б не існує значущих відмінностей. У цьому разі нуль-гіпотеза не може бути відхилена.

Слід зауважити, що в окремих експериментах, як правило, вияв­ляються, хоча часто і незначні, відмінності між умовами А і Б (внаслі­док принципової неможливості абсолютної відтворюваності психо­логічних результатів). Тобто насправді відмінності між умовами А і Б існують майже завжди. Статистичне рішення дозволяє виявити, на­скільки такі відмінності є значущими (наскільки загальна середня різ­ниця між результатами впливу А і Б є далекою від 0) і, відповідно, чи можна відхилити нуль-гіпотезу.

Величина відмінності між умовами, необхідна для відхилення нуль-гіпотези, визначається двома факторами.

Перший— це надій­ність експериментальних даних. Чим вища надійність (зокрема, біль­ше число дослідів і кількість досліджуваних), тим менша відмінність, за якої допускається відхилення нуль-гіпотези.

Другий фактор — імовірність того, що експериментатор припуститься помилки: відхилить нуль-гіпотезу, коли вона є правильна. Його називають "альфа-рівнем" статистичного рішення. Помилку, яка буде збільшуватися із зростанням цього рівня, називають помилкою 1-го роду.

Однак при зменшенні альфа-рівня збільшується ризик протилеж­ної помилки (помилки 2-го роду) — не відхилити помилкову нуль-гіпо­тезу, коли правильною є інша гіпотеза. Ймовірність помилки 2-го роду (яку називають "бета-рівнем" статистичного рішення) зростає із зменшенням альфа-рівня.

Тому експериментатор обирає рівень значущості, виходячи з ряду міркувань. Зокрема, використання "строгого" альфа-рівня (0,01 і вище) рекомендовано в тих випадках, коли відмінність між експери­ментальними умовами має підтвердити нову гіпотезу, яка суперечить загальноприйнятій думці. Якщо ж встановлюються закономірності в рамках діючих теоретичних знань, достатньо буде рівня значущості 0,05, який припускає ймовірність 5 помилок на 100 випадків даних.

Більш повно зрозуміти проблему відхилення нуль-гіпотези і, відповідно, помилок 1-го і 2-го роду можна, звернувшись до відомої ме­тафори "суду присяжних". Суддя або присяжні, визначаючи провину чи невинність підсудного, повинні для себе вирішити на основі дока­зів (що, як і в експерименті, є опосередкованими — адже ніхто із суд­дів чи присяжних не бачив моменту скоєння злочину), що є більш зна­чущим: визнати його провину чи визнати його невинним. Для гуман­них присяжних краще виправдати десять злочинців, ніж постраждає один невинний, для інших — хай постраждають десять невинних, ніж хоч один злочинець уникне покарання [8;10].

Отже, при перевірці експериментальних гіпотез можливі різні варі­анти статистичних рішень (табл. 3).

6. Помилки 1-го і 2-го роду при перевірці статистичних гіпотез; асиметрія висновків на основі експериментальних результатів.

Величина відмінності між умовами, необхідна для відхилення нуль-гіпотези, визначається двома факторами. Перший— це надій­ність експериментальних даних. Чим вища надійність (зокрема, біль­ше число дослідів і кількість досліджуваних), тим менша відмінність, за якої допускається відхилення нуль-гіпотези. Другий фактор — імовірність того, що експериментатор припуститься помилки: відхилить нуль-гіпотезу, коли вона є правильна. Його називають "альфа-рів-нем" статистичного рішення. Помилку, яка буде збільшуватися із зростанням цього рівня, називають помилкою 1-го роду.

Однак при зменшенні альфа-рівня збільшується ризик протилеж­ної помилки (помилки 2-го роду) — не відхилити помилкову нуль-гіпо­тезу, коли правильною є інша гіпотеза. Ймовірність помилки 2-го роду (яку називають "бета-рівнем" статистичного рішення) зростає із зменшенням альфа-рівня.

Таблиця З

Варіанти статистичного рішення при перевірці експериментальної гіпотези(за В.Дружиніним) [7]

 

Рішення Нуль-гіпотеза є правильна Основна гіпотеза є правильна
Відхилення нуль-гіпотези Помилка 1-го роду Правильне рішення
Прийняття нуль-гіпотези Правильне рішення Помилка 2-го роду

З табл. З випливає, що дослідник може прийняти або відхилити статистичну нуль-гіпотезу, яка може бути насправді об'єктивно пра­вильна або хибна. При цьому, як уже зазначалося, можливі помилки 1-го і 2-го роду. Помилки 1-го роду дослідник робить, якщо відхиляє істинну нуль-гіпотезу.Помилка 2-го роду полягає у прийнятті хибної нуль-гіпотези (і, відповідно, відхиленні правильної експерименталь­ної гіпотези). При цьому чим вища статистична достовірність виснов­ку (прийнятий рівень значущості), тим менша ймовірність здійснення помилок 1-го роду. Так, наприклад, ризик помилки 1-го роду в 5 разів вищий на рівні значущості 0,05, ніж на рівні 0,01.

Слід зауважити, що статистичні залежності вимагають змістовної інтерпретації, оскільки самі по собі вони не характеризують ту части­ну емпірії, на оцінку якої спрямовані.

Взагалі прийняття або відхилення статистичної гіпотези не є єди­ною умовою прийняття або неприйняття експериментальної гіпотези. Експериментатор може провести нове дослідження на розширеній ви­бірці, модифікувавши процедуру дослідження, і одержати результати, які в цілому підтвердять експериментальну гіпотезу. У всякому разі слід пам'ятати, що в психологічних дослідженнях нуль-гіпотезу не слід приймати, якщо ймовірність отримати відмінності, за яких нуль-гіпотеза є вірною, менша 0,05.

У цілому ж висновки, які можна зробити на основі експеримен­тальних даних, є асиметричними: гіпотеза може відхилятися, але ніко­ли не може бути остаточно прийнята, будь-яка гіпотеза завжди від­крит а для перевірки. При цьому відхилення експериментальної гіпо­тези не означає відхилення теорії, з якої вона випливає. На жаль, про­цедура експерименту ніколи не може ствердити абсолютно достовірне психологічне знання. Як зауважує В. Дружинін, експеримент швидше є найліпшим засобом критики та відбору ідей, ніж засобом народжен­ня нового знання.

 

Завдання до семінару


Читайте також:

  1. V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.
  2. Агностик, суб’єкт пізнання, субстанція
  3. Аксіологія права у структурі філософсько-правового знання. Соціальна цінність права.
  4. Антропологія права в структурі філософсько-правового знання.
  5. Артефакти культури. Знання, цінності і регулятиви як три основних види смислів культури.
  6. В основу визначення витрат певного періоду покладено можливість одночасного визнання доходу, для отримання якого вони здійснені, і навпаки.
  7. Види й форми рефлексії наукового знання
  8. Визнання витрат
  9. Визнання витрат
  10. Визнання господарських договорів недійсними і неукладеними
  11. Визнання громадянина безвісно відсутнім і оголошення громадянина померлим.
  12. Визнання держав.




Переглядів: 565

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Експериментальна гіпотеза та її особливості. | КЛАСИФІКАЦІЯ СИНАПСIВ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.