КЛАСИФІКАЦІЯ СИНАПСIВ

Дружинин В. Н. Д76 Экспериментальная психология — СПб: Издательство «Питер», 2000.—С.32-48

НЕ 1.6. Психологічні аспекти досліджень

1. Експериментальне спілкування

2. Експериментатор: його особистість і діяльність

3. Досліджуваний: його діяльність в експерименті

4. Особистість досліджуваного і ситуація психологічного експерименту

Література :

Синапс - це морфофункцiональне утворення ЦНС, що забезпечує передачу сигналу з нейрона на інший нейрон або з нейрона на ефекторну клітину (м'язеве волокно, секреторну клітину). Всі синапси ЦНС можна класифікувати в такий спосіб.

1. По локалізації: центральні (головний і спинний мозок) і периферичні (нервово-м'язевий, нейросекреторний синапс вегетативної нервової системи). Центральні синапси можна у свою чергу розділити на аксо-аксональнi, аксо-дендротичнi (дендритнi), аксо-соматичнi, дендро-дендротичнi, дендро-соматичнi і т.п. Відповідно Г. Шеперду, розрізняють реципрокнi синапси, послідовні синапси і синаптичнi гломерули (різноманітним засобом сполучені через синапси клітини).

2. По розвитку в онтогенезі: стабільні (наприклад, синапси дуг безумовного рефлексу) і динамiчнi, що з'являються в процесі індивідуального розвитку.

3. За кінцевим ефектом: гальмiвнi і збудливі.

4. По механізму передачі сигналу: електричні, хімічні, змішані.

5. Хімічні синапси можна класифікувати по природі медiатора- холiнергiчнi (медiатор АХ), адренергiчнi (НА), дофамiнергiчнi (дофамiн), ГАМК-ергiчнi, глiцинергiчнi, глутаматергiчнi, аспартатергiчнi.

Електричні синапси.. Багато авторів недостатньо чітко диференціюють поняття «електричний синапс» і «нексуси» (в гладеньких м'язах, міокарді). В даний час визнають, що в ЦНС є електричні синапси. З погляду морфології електричний синапс це щілинний утвір (розміри щілини до 2 нм) з іонними містками-каналами між двома клітинами, що контактують. Збудження при наявності потенціалу дії (ПД), майже безперешкод перескакує через такий щілинний контакт і збуджують, тобто iндукують генерацію ПД другої клітини. В цілому, такі синапси (вони називаються ефапсами) забезпечують дуже швидку передачу збудження. Але в той же час за допомогою цих синапсiв не можна забезпечити одностороннє проведення, тому що велика частина таких синапсiв має двосторонню провідність. Крім того, за їх допомогою не можна змусити ефекторну клітину (клітину, що управляється через даний синапс) гальмувати свою активність. Аналогом електричного синапсу в гладеньких м'язах і в серцевому м'язі є щілинні контакти типу нексуса.

Хімічні синапси. За своєю будовою хімічні синапси являють собою закінчення аксона (термiнальнi синапси) або його варикозну частину, що заповнена хімічною речовиною - медiатором. У синапсi розрізняють пресинаптичний елемент, що обмежений пресинаптичною мембраною, постсинаптичний елемент, що обмежений постсинаптичною мембраною, а також позасинаптичну область і синаптичну щілину, розмір якої складає в середньому 50 нм. В літературі існує велика розмаїтість у назвах синапсiв. Наприклад, синаптична бляшка - це синапс між нейронами, кiнцева пластинка - це постсинаптична мембрана мiоневрального синапсу, моторна бляшка - це пресинаптичне закінчення аксона на м'язевому волокні.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Гіпотези, які не відхиляються в експерименті, перетворюються на компоненти теоретичного знання про реальність: факти, закономірності, закони.	\|	ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ РОБОТИ ХІМІЧНИХ СИНАПСІВ.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.