Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контролінг інноваційних процесів

Контролінг інвестицій

Головна задача контролінгу інвестицій - досягнення цілей підприємства у сфері інвестиційної діяльності. До числа основних напрямків діяльності інвестиційного конт­ролінгу варто віднести:

• планування і координацію інвестиційної діяльності в рамках стратегічного й оперативного планування на підприємстві;

• реалізацію інвестицій (проект-контролінг);

• контроль за реалізацією інвестицій, що включає поточні пе­ревірочні розрахунки, а також контроль бюджету інвестиційного проекту.

У задачі контролінгу інвестицій входить також ініціювання нових інвестиційних проектів і вироблення пропозицій по їх реалізації. У першу чергу це відноситься до нового інвестиційного про­екту, що забезпечує довгострокові потенціали успіху (наприклад, злиття з іншими підприємствами, відкриття нових філій і т. п.).

Стратегічний інвестиційний контролінг повинен допомогти за­безпечити використання майбутніх шансів, знижуючи майбутні ризики шляхом пристосування підприємства до змін у навколиш­ньому світі.

Відсутність ефективної системи керування інноваційними процесами є однією з основних причин комерційного неус­піху нововведень. Особливу важливість здобуває процес ке­рування нововведеннями в умовах зростаючої динамічності ринків. Крім того, інновації, особливо технологічні і продуктові, більшою мірою, ніж інші види діяльності підприємства, поєднані з ризиками і значними обсягами інвестицій.

Мова йде, перш за все, про такі види ризиків, як:

технічний - імовірність того, що в процесі реалізації іннова­ційного проекту не будуть досягнуті задані техніко-експлуатаційні характеристики виробу;

часовий, зумовлений несвоєчасною реалізацією інноваційно­го проекту: «пізній» вихід на ринок може означати втрату конку­рентоспроможності продукту або його непотрібність для сучасних умов і вимог;

економічні (фінансові), що виникають у результаті переви­щення фактичних витрат ресурсів над запланованими; продукція може виявитися дуже дорогою і такою, що не продається, що може призвести до втрати ліквідності підприємства.

Інновації на підприємстві можна розглядати як окремі проекти, тому що їм властиві всі ознаки проекту:

• інновації сполучені з новизною і нерегулярністю, а отже, з невизначеністю;

• інноваціям властиві комплексність і слаба структурованість;

• інноваціям властиві ризики, перераховані вище;

• інновації мають чітко виражену мету, визначені за змістом, обмежені за часом реалізації і спрямовані на зміни;

• бюджет інновацій, як і будь-якого проекту, обмежений;

• інноваційний процес можна розчленувати на фази з про­міжними цілями і задачами.

Таким чином, для керування інноваціями може бути викорис­тана методологія «керування проектами» (Project management).

При керуванні проектами на підприємстві можуть використовува­тися різні організаційні форми. У найпростішому випадку керівники підприємства самостійно виконують функції інтеграції окремих про­грам, етапів і фаз проекту. Іноді координаційно-інтегрувальну функції покладаються на спеціальні комітети, що відповідають за реалізацію проектів (нововведень). Нерідко рішення цих комітетів виявляються чисто консультативними, тоді як для успішного виконання етапів про­екту потрібні конкретні дії. Тому найбільшого поширення набув інсти­тут спеціальних помічників керівника — керуючих проектів.

Можливі різні схеми вбудовування проектних груп в органі­заційні структури керування підприємством.

У структурах з функціональною координацією керівник (керу­ючий) проекту і підлеглі йому працівники відіграють допоміжно-координуючу роль. Керівник проекту налагоджує зв'язок між функціональними підрозділами і координує роботи з проекту, ви­конуючи при цьому функції помічника керівника з питань реалі­зації проекту. Основою влади керівника проекту є його професійна компетентність і особисті якості. При такій схемі ніхто, крім вищого керівництва, не несе відповідальності за витрати і майбутній при­буток від проекту. Керівників функціональних підрозділів цікавить виконання «своєї» роботи в рамках виділеного бюджету.

При винятково проектному керуванні формуються одна або кілька груп, в яких зосереджуються матеріальні, людські і фінан­сові ресурси. Створюється автономна лінійно-функціональна орган­ізація, підрозділи якої розв'язують конкретні задачі проекту - про­ектування і розробку продукції, виробництво, керування фінанса­ми, відношення із субпідрядниками і постачальниками і т. п.

У матричних структурах керівники проектів взаємодіють з керівниками функціональних підрозділів, налагоджуючи гори­зонтальні зв'язки. Можливе формування тимчасових проектних груп з числа співробітників функціональних підрозділів. Керів­ник функціонального підрозділу, залишаючись лінійним керів­ником своїх підлеглих, включених до проектної групи, відпові­дає за їх підготовку, підвищення кваліфікації, оплату, інформаційне забезпечення.

Керівник проекту визначає зміст і терміни виконання робіт за про­ектом, координує технічну і фінансову сторони проекту. Функціональ­ний керівник відповідає за методи досягнення поставлених цілей.


Читайте також:

  1. Автоматизація виробничих процесів
  2. Безпечність виробничих процесів
  3. Бюджетування як інструмент оперативного контролінгу, його переваги і недоліки
  4. Бюджетування як функція фінансового контролінгу
  5. Варіанти організації служби контролінгу
  6. Взаємодія процесів
  7. Взаємозв’язок фінансових потоків та інфляційних процесів
  8. Взаємозв’язок фінансових потоків та інфляційних процесів
  9. Види інноваційних стратегій та їх співвідношення
  10. Види соціальних процесів.
  11. Використання особливостей протікання відновних процесів при побудові спортивного тренування
  12. Використання процесів псевдозрідження




Переглядів: 754

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Фінансовий контролінг | Матеріальний потік у корпорації і логістичні процеси

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.