Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Взаємозв’язок фінансових потоків та інфляційних процесів

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНФЛЯЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

РОЗДІЛ 19

Завдання для самостійного опрацювання

Питання, які студенти повинні опрацювати самостійно:

1.Міжнародні фінансові організації.

2.Міжнародні фінансові інституції.

3.Міжнародна фінансова політика України.

 

Тематика рефератів:

1. Державне регулювання міжнародної діяльності підприємницьких суб’єктів.

2. Членство в Євросоюзі - умови та наслідки для України.

3. Діяльність міжнародних фінансових організацій та інституцій.

4. Міжнародні фінансові ринки.

5. Наслідки вступу України до Світової організації торгівлі.

6. Державний валютний запас України.

 

 

Інфляція - це знецінення грошей, що проявляється через нерівномірне зростання цін на товари і послуги. Під час інфляційних процесів відбувається пору­шення законів грошового обігу, процесу суспільного виробництва, що виклика­ється ціновими диспропорціями та необгрунтованою емісією грошей.

Знецінення грошей зумовлюють наступні чинники:

Ø надмірний випуск грошей в оборот;

Ø несприятливий платіжний баланс держави;

Ø втрата довіри до уряду країни.

Інфляційними чинниками можуть бути:

Ø не виважена податкова політика;

Ø об'єми фінансування за рахунок коштів державного бюджету проведен­ня антиінфляційних заходів;

Ø методи покриття дефіциту державного бюджету;

Ø розмір державного боргу.

Крім того, ефективність функціонування фінансової системи, злагодженість роботи її ланок та сфер впливають на швидкість та стан грошового обігу. При цьому специфіка фінансових відносин у сфері державних фінансів, їх безеквівалентність створює можливість виникнення інфляції. Тому фінансова криза та необхідність збільшення непродуктивних державних видатків, пов’язана з кри­зовими явищами в економіці та фінансах часто зумовлює виникнення інфляцій­них процесів.

Фінанси та інфляція взаємопов’язані. Як фінансові відносини можуть бути прискорювачем інфляційних процесів, так і інфляція суттєво впливає на фінан­сові відносини. Знецінення грошей і підвищення цін приводить до збільшення втрат бюджету, зниження реальних доходів держави, необхідності підвищення податкового навантаження, зростання державного боргу, розмірів державного бюджету або ж його дефіциту. При цьому високі темпи інфляції знецінюють фінансові ресурси держави, оскільки податкові доходи і позики поступають через певні інтервали часу що призводить до їх знецінення. Аналогічно загострюється проблема державного боргу, оскільки з метою залучення позик держава вимушена піднімати рівень доходності своїх цінних паперів і при цьому він часто перевищує розмір позичкового відсотка, внаслідок чого відбувається зростання номінального розміру державного боргу. Таким чином, інфляційні процеси посилюють негативні явища в економці та фінансах.

Рівень інфляції виражається через індекс споживчих та гуртових цін:відношення сукупної вартості набору товарів споживчого призначення і послуг станом на певну дату і сукупної вартості такого ж набору товарів і послуг базового періоду (в окремих випадках для порівняння може бути обрано схожий асортимент товарів). Для аналізу використовують також показник темпу інфляції. Цей показник вимірюється співвідношенням індексів інфляції звітного і базового періодів.

Інфляцію поділяють на окремі її види за такими ознаками:

1.відповідно до темпів зростання цін:

Ø помірна, коли ціни ростуть до 10% на рік;

Ø галопуюча - ціни зростають в межах 100% за рік;

Ø гіперінфляція - ціни за рік зростають більше ніж вдвічі;

2.відповідно до ступеня збалансованості темпів зростання цін на різні то вари та послуги:

Ø збалансована інфляція - коли ціни на різні товари і послуги зростаючі приблизно рівномірно;

Ø незбалансована - коли ціни на різні товари і послуги ростуть нерівномірно;

4.залежно від місця походження або виникнення - імпортована і експор­тована;

5.залежно від ступеня передбачуваності:

Ø очікувана та неочікувана інфляція;

Крім того, економісти виділяють також ступінчасту інфляцію, що характе­ризується нерівномірністю інфляційних явищ та процесів, приховану інфляцію, якщо ціни зростають повільно або не змінюються, але при цьому зростає товар­нії дефіцит.

Також, залежно від впливу інфляційних процесів на виробників чи спожи­ти товарів і послуг, виділяють два типи інфляції: інфляцію попиту (інфляція споживачів) та інфляцію витрат (інфляція виробників).

Перший тип інфляції є наслідком підвищення попиту на продукцію, товари послуги у зв'язку зі збільшенням готівкової маси в обігу та незмінності або скороченні об'ємів виробництва.

Другий тип інфляції викликає зростання витрат господарюючих суб'єктів на оплату праці, на сплату підвищених відсоткових ставок за користування креди­тні, у зв’язку зі збільшенням цін на сировину, матеріали, тарифів за послуги перевезення, електроенергію тощо).

У реальному економічному житті всі види інфляції тісно переплітаються, взаемно доповнюючи одна одну викликаючи при цьому, так звану, інфляційну спіраль, яка зумовлює підвищення витрат в результаті зростання цін на сирови­ну та оплату праці, що призводить до підвищення вартості виробленої продукції, споживання якої вимагає додаткового зростання зарплати і матеріальних витрат суміжних секторів економіки.

Інфляція може розвиватись, якщо недостатньо сформовані, а в окремих галузях економіки і відсутні конкуренція та механізм банкрутства неефективних підприємств. В умовах вільної конкуренції при зниженні попиту, викликаного заходами щодо скорочення державних втрат або кредитів, підприємство зму­шене або скоротити об'єм виробництва, або зменшити його витрати. На макро- економічному рівні при цьому відбудегься спад ділової активності, чи зниження цін, або ж обидва ці процеси одночасно. Проте, при цьому виробники спробують утриматися на ринку сподіваючись на поліпшення кон'юнктури і будуть виму­шені знижувати ціни та витрати виробництва, що сприяє зниженню рівня інфля­ції.

В монополізованій економіці (або за адміністративної моделі економіки) цей механізм не діє, оскільки в підприємства-виробника відсутній вибір постачальників сировини, комплектуючих, устаткування та інструментів. Підприємство змушене погоджуватися з цінами постачальників і перекладає завищені ціни на сировину на покупців, які, в свою чергу, перекладають інфляційний тягар на кінцевого споживача. За таких умов, заходи щодо обмеження бюджетних витрат та скорочення кредитів призводять до спаду виробництва.

Інфляція може бути викликана зовнішньоекономічною діяльністю. Така інфляція є імпортованою та експортованою. В першому випадку її викликає надмірне надходження іноземної валюти та підвищення цін на імпортовані товари. При цьому валюту комерційні банки депонують в національному банку, отримуючи взамін еквівалентну суму в національній валюті; пасиви банків збільшуються а це дає змогу їм розширити позикові операції і кредитну експансію та викликає невиправдане зростання грошової маси в національній валюті.

Експортована інфляція призводить до підвищення експортних цін на товари і послуги та до зростання цін в країнах-споживачах, насамперед в країнах, що розвиваються. Інфляційним процесам може також сприяти діяльність міжнародних корпорацій, які є монополістами на ринках. Валютні операції монополістів при цьому викликають додаткову пропозицію позикового капіталу в країнах де вони працюють та зростання попиту, в результаті чого додаткові валютні ресурси надходять в обіг та їх викупляє центральний банк внаслідок додаткової емісії національної валюти.

Таким чином, причинами інфляції можуть бути цінові диспропорції, економічна криза, нездатність економіки до саморозвитку, низька ефективність суспільного виробництва та неефективне управління державними фінансами.

Формами прояву інфляції є знецінення національної валюти, падіння її купівельної спроможності, в результаті чого відбувається зростання цін на товари роботи і послуги.

Проте, незважаючи на загрозу інфляції центральний банк будь-якої країни повинен забезпечувати відповідність готівкової маси на території країни обсягам нироблених товарів, робіт та послуг. Тому в разі збільшення національного виробництва з метою нормального обслуговування оборогу матеріальних благ товарообороту необхідно забезпечити пропорційне зростання готівкової маси, та навпаки, у разі зниження обсягів виробництва зайву кількість готівки необхідно вилучати із обігу. Слід зазначити, що на практиці цієї закономірності не завжди дотримуються, що може бути причиною виникнення інфляційних процесів.

Класична причина інфляції - це дефіцит державного бюджету, що спостерілось в Україні в 1992-1995 роках. При цьому сам дефіцит бюджету не призво­дить до виникнення інфляційних явищ та процесів, але покриття дефіциту за рахунок грошової емісії призводить, як правило, до цілого витка інфляції та суттєвого знецінення доходів і заощаджень громадян та підприємницьких суб’єктів.

Крім того, інфляційні процеси в період фінансової кризи можуть спричинити масові страйки та демонстрації працюючих з вимогами до роботодавців і держави щодо збільшення рівня заробітної плати та розміру соціальних виплат.


Читайте також:

  1. Автоматизація виробничих процесів
  2. Амортизація як джерело фінансових ресурсів підприємств
  3. Аналіз доцільності фінансових інвестицій у корпоративні права.
  4. Аналіз рівня, динаміки та структури фінансових результатів підприємства
  5. Аналіз руху та ефективності формування грошових потоків
  6. Аналіз стратегічних альтернатив та визначення оптимальної стратегії формування фінансових ресурсів
  7. АНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ ЗВІТІВ
  8. Аналіз фінансових інвестицій та їх ефективності.
  9. Аналіз фінансових коефіцієнтів.
  10. Аналіз фінансових результатів діяльності туристичних підприємств
  11. Антиінфляційна політика. Взаємозв’язок інфляції та безробіття.
  12. Аудит фінансових результатів роботи підприємства




Переглядів: 721

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
 | 

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.