• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ТЕМА 4.

ФІНАНСОВЕ ПРАВО І ФІНАНСОВА ПОЛІТИКА.

ЛЕКЦІЯ 1. ФІНАНСОВЕ ПРАВО.

4.1.1. Предмет та методи фінансового права.

4.1.2. Фінансові правовідносини, їх склад та ознаки.

4.1.3. Джерела фінансового права.

______________________________

4.1.1. Предмет та методи фінансового права.

Ф і н а н с о в е п р а в о – сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини, які виникають між державою та юридичними та фізичними особами з приводу формування, розподілу, перерозподілу та використання державою фондів грошових коштів.

П р е д м е т фінансового права – суспільні відносини,що виникають у сфері фінансової діяльності держави.

Відносини, що виникають у процесі формування, розподілу та використання фондів грошових коштів господарюючих суб'єктів і громадян фінансовим правом не регулюються.

М е т о д – сукупність засобів впливу з боку держави на учасників фінансово–правових відносин. Основним методом є метод владних приписів–система безперервного впливу на учасників фінансово–правових відносин з метою реалізації ними своїх функцій.

Владні приписи стосуються:

1. визначення розміру та порядку справляння податків та інших обов'язкових платежів до бюджетів різних рівнів;

2. визначення повноважень розпорядників бюджетних коштів;

3. встановлення порядку розподілу компетенції між учасниками бюджетних відносин;

4. здійснення бюджетних трансферів;

5. порядку використання фінансових ресурсів, у тому числі шляхом кошторисно–бюджетного фінансування;

6. правового забезпечення державного боргу;

7. здійснення грошово–кредитної діяльності;

Для державно–владних приписів у сфері фінансової діяльності характерні такі риси: категоричність та відсутність оперативної самостійності.

Поряд із методам владних приписів застосовується методи:субординації, погодження, рекомендації. Всі ці методи застосовується разом зі основним.

4.1.2. Фінансові правовідносини, їх склад та ознаки.

Ф і н а н с о в і п р а в о в і д н о с и н и – врегульовані фінансово–правовими нормами суспільні відносини, учасники якихвиступають як носії юридичних прав та обов'язків у сфері мобілізації, розподілу та витрачання централізованих і децентралізованих фондів коштів.

С у б ' є к т и – всі причетні до створення, розподілу та перерозподілу ВВП(держава, підприємства, громадяни).

Склад:

1. між центральними і місцевими органами державної влади;

2. між державними органами і державними підприємствами;

3. між фінансовими і кредитними органами;

4. між фінансовими органами та громадянами;

5. між державою, в особі уповноважених органів та підприємствами недержавної форми власності;

Ознаки:

1. результат фінансової діяльності держави;

2. обов'язкова участь у них держави, в особі уповноваженого органу;

3. нерівність сторін, що є наслідком державно–владного характеру.

4.1.3. Джерела фінансового права.

Законодавчою та виконавчої влади та місцевого самоврядування в яких містяться правові норми, що регулюють фінансові відносини. Залежно від юридичних актів. Їх поділяються на:

1. закони України (конституція);

2. закони України загального характеру(господарський, цивільний кодекси);

3. закони України галузевого характеру(бюджетний, податковий кодекс, закон про НБУ);

4. підзаконні нормативно–правові акти:

5. указ та розпорядження президента, постанову і розпорядження КМУ, накази, інструкції, листи МФУ та інших міністерств і відомств.

Норми міжнародного права та міжнародні договори України , згода на обов'язковість яких надано ВРУ. Сукупність нормативних актів, що містять норми фінансового права – ф і н а н с о в е з а к о н о д а в с т в о.

У зв'язку з прийняттям нового податкового кодеку був видав ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України " у преамбулі якого викладений перелік ЗУ, до яких були здійснені зміни у 66 законодавчих актів України , у яких більшисть змін полягали у зміні редакції викладення або доповнення різних статей вже існуючих ЗУ.

Розглянемо більш суттєві зміни:

1. Бюджетний кодекс від 8 липня 2010 року – частину другу статті 29 "Склад доходів Державного бюджету України " – доповнуто 11 пунктом "50 відсотків податку на доходи фізичних осіб, що сплачується (перераховується) згідно із Податковим кодексом України на території міста Києва";

2. Стаття 65 "Нормативи відрахувань податку на доходи фізичних осіб до бюджетів місцевого самоврядування" викладена у наступній редакції:

2.1 До доходів бюджету міста Києва зараховується 50 відсотків податку на доходи фізичних осіб, що сплачується (перераховується) згідно з Податковим кодексом України на території міста Києва. До доходів бюджету міста Севастополя зараховується 100 відсотків податку на доходи фізичних осіб, що сплачується (перераховується) згідно з Податковим кодексом України на території міста Севастополя.

2.2 До доходів бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення зараховується 75 відсотків податку на доходи фізичних осіб, що сплачується (перераховується) згідно з Податковим кодексом України на території цих міст.

2.3 До доходів бюджетів сіл, їх об'єднань, селищ, міст районного значення зараховується 25 відсотків податку на доходи фізичних осіб, що сплачується (перераховується) згідно з Податковим кодексом України на відповідній території".

3. ЗУ "Про державну податкову службу в Україні"

3.1 До переліку системи органів ДПС додали спеціалізовані державні податкові інспекції;

3.2 До переліку ДПІ, які може утворювати ДПАУ додались спеціалізовані (на дві і більше областей для роботи з окремими категоріями платників. Спеціалізовані державні податкові інспекції можуть бути підпорядковані ДПАУ за її рішенням.

3.3 Щодо призначення керівників органів ДПС доповнено новою частиною "у разі підпорядкування спеціалізованої ДПІ ДПАУ начальник такої спеціалізованої інспекції призначається на посаду і звільняється з посади Головою ДПАУ".

3.4 До функції ДПАУ "виявленням і веденням обліку надходжень податків, інших платежів" додано "супроводженням Єдиного реєстру податкових накладних".

3.5 Замінено поняття "ідентифікаційний номер" на "реєстраційний номер облікових карток";

3.6 До функції ДПІ в районах додано пункт 11, у якому подані роз'яснення, в яких ситуаціях ДПІ звертаються до суду. Зокрема звертаються до суду про:

3.6.1 припинення державної реєстрації юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;

3.6.2 визнання недійсними правочинів, що можуть бути визнані недійсними з підстав, визначених законодавством;

3.6.3 стягнення до бюджету коштів та майна, отриманого сторонами за нікчемними правочинами, а також господарськими зобов'язаннями, що визнані судом недійсними;

3.6.4 якщо платник податків не допускає для перевірки посадових осіб органів ДПС та/або перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених ПКУ.

3.6.5 у разі застосування адміністративного арешту майна платника податків. тощо

4. ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців"

4.1 Доповнена стаття 6 "Державний реєстратор" наступним змістом:

4.1.1 На посаду державного реєстратора призначається особа, яка має освіту за освітньо–кваліфікаційним рівнем магістра або спеціаліста та стажем роботи за фахом на державній службі не менше одного року, або стажем роботи в інших сферах управління не менше трьох років, пройшла стажування не менш одного місяця, навчання кандидатів на зайняття посади державного реєстратора в порядку, встановленому КМУ.

4.1.2 Державний реєстратор має посвідчення державного реєстратора та власну печатку.

4.1.3 У виконавчому комітеті міської ради теріторіальної одиниці, де штатним розписом передбачена одна посада державного реєстратора, у разі тимчасової відсутності державного реєстратора його обов'язки відповідно до законодавства виконує інша посадова особа виконавчого комітету державної адміністрації відповідної територіальної одиниці, яка відповідає вище зазначеним вимогам;

4.2. Змінена редакція статті 39 "Порядок державної реєстрації припинення юридичної особи за судовим рішенням щодо визнання юридичної особи банкрутом".

5. ЗУ "Про інформацію"

У статті 16 надано поняття податкової інформації – сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому ПКУ. Її правовий режим визначається ПКУ.

6. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"

6.1 Стаття 3 "Мета бухгалтерського обліку та фінансової звітності" доповнена частиною три: "Підприємства, які мають право ведення спрощеного обліку доходів і витрат та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, можуть узагальнювати інформацію в регістрах б/о без застосування подвійного запису"

6.2 Частина п'ята "Підприємство самостійно" Статті 8 "Організація бухгалтерського обліку на підприємстві" доповнена наступним змістом: визначає доцільність застосування міжнародних стандартів (крім випадків, коли обов'язковість застосування міжнародних стандартів визначена законодавством)

6.3 Стаття 9 "Первинні облікові документи та регістри бухгалтерського обліку" викладено в новій редакції: Копії первинних документів та регістрів б/о можуть бути вилучені у підприємства лише за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень, передбачених законами. Обов'язковим є складання реєстру документів, що вилучаються у порядку, встановленому законодавством. Вилучення оригіналів таких документів та регістрів забороняється, крім випадків, передбачених кримінально–процесуальним законом.

6.4 Юридичні особи, які, згідно з пунктом 154.6 статті 154 ПКУ, звільнені від оподаткування зобов'язані складати та подавати до відповідних органів фінансову звітність, передбачену для суб'єктів малого підприємництва, один раз на рік.

У зв'язку з прийняттям нового бюджетного кодеку був видав ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Бюджетного кодексу України ", де ВРУ постановила внести зміни до багатьох законодавчих актів України , зокрема до кодексів:

1. Пункт 1 частини першої статті 31 Кодексу України про надра викладено у новій редакції:

1.1 за видобування корисних копалин загальнодержавного значення за розподілом, встановленим Бюджетним кодексом України ;

2. У Кримінальному кодексі України змінено назву та абзац перший частини першої, двох статей:

2.1 Стаття 210. Нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням у пункті 1 примітки слова "у бюджети всіх рівнів" замінено словами "до державного бюджету і місцевих бюджетів".

2.2 Стаття 211. Видання нормативно–правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону. Видання службовою особою нормативно–правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону, якщо предметом таких дій були бюджетні кошти у великих розмірах";

2.3. Змінено редакцію тексту статті 209 "Використання коштів, які надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва" щодо того, які втрати підлягають відшкодуванню і зараховуються до відповідних бюджетів та їх цільове використання.

3. Господарський кодекс України

3.1 Статтю 67 "Господарські відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами" доповнено частиною четвертою, де зазначається критерії підприємств, які можуть здійснюють залучення внутрішніх довгострокових (більше одного року) та зовнішніх кредитів (позик), надають гарантії або є поручителями; надають гарантії або є поручителями за такими зобов'язаннями – за погодженням з органом виконавчої влади, який здійснює функції управління державною власністю.

3.2 Стаття 86 "Фонди господарського товариства" змінено перше речення частини третьої, де вказуються перелік коштів, які забороняється використовувати для формування статутного (складеного) капіталу товариства – бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу, векселі, майно державних (комунальних) підприємств, яке відповідно до закону (рішення органу місцевого самоврядування) не підлягає приватизації, та майно, що перебуває в оперативному управлінні бюджетних установ, якщо інше не передбачено законом

4. Цивільний кодекс України

4.1 До статті 1191 "Право зворотної вимоги до винної особи" після частини третьої доповнити новою частиною, у якої вказується право адміністративно-територіальної одиниці зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, коли вже відшкодована шкода, яка була завдана посадовою особою.

5. ЗУ "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"

5.1 Змінено виклад частини першої статті 10 "Фінансування заходів щодо соціальної захищеності інвалідів і дітей–інвалідів– здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, в тому числі Фонду соціального захисту інвалідів, місцевих бюджетів, а також органами місцевого самоврядування за місцевими програмами соціального захисту окремих категорій населення за рахунок коштів місцевих бюджетів;

6. ЗУ "Про всеукраїнський та місцеві референдуми"

6.1 Змінено редакцію статті 11 "Фінансове забезпечення підготовки і проведення референдумів" – «Підготовка і проведення всеукраїнських референдумів здійснюється за рахунок державного бюджету, республіканських АРК і місцевих референдумів – за рахунок відповідних місцевих бюджетів.

Порядок фінансового забезпечення підготовки і проведення всеукраїнських референдумів визначається КМУ, республіканських АКР і місцевих референдумів – ВР АРК і відповідними місцевими радами»

7. ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" змінено редакції(потерпів найбільших змін):

7.1 Частини 3–7 статті 63 "Доходи місцевих бюджетів":

«3. Склад доходів місцевих бюджетів визначається Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України .

4. Доходи місцевого бюджету зараховуються до загального або спеціального фонду місцевого бюджету відповідно до вимог БКУ та закону про ДБУ.

5. У складі надходжень спеціального фонду місцевого бюджету виділяються надходження бюджету розвитку, які формуються відповідно до вимог БКУ.

6. Кошти державного бюджету, що передаються у вигляді дотацій та субвенцій, затверджуються у законі про ДБУ для кожного відповідного місцевого бюджету згідно з БКУ.

7. Кошти, передані державою у вигляді дотацій та субвенцій, можуть розподілятися ВР АРК, обласними, міськими (міст республіканського АРК і міст обласного значення), районними радами між відповідними місцевими бюджетами та використовуватися для фінансування спільних проектів відповідних територіальних громад».

7.2 Частини 3–7 статті 64 "Видатки місцевих бюджетів":

«4. Видатки місцевого бюджету формуються відповідно до розмежування видатків між бюджетами, визначеного БКУ, для виконання повноважень органів місцевого самоврядування.

5. Видатки місцевого бюджету здійснюються із загального та спеціального фондів місцевого бюджету відповідно до вимог БКУ та закону про ДБУ.

6. У складі витрат спеціального фонду місцевого бюджету виділяються витрати бюджету розвитку.

7. Кошти бюджету розвитку спрямовуються на реалізацію програм соціально–економічного розвитку відповідної території, пов'язаної із здійсненням інвестиційної діяльності, здійснення інших заходів, пов'язаних з розширеним відтворенням, а також на погашення місцевого боргу»

7.3 Статті 65 "Використання вільного залишку коштів місцевих бюджетів"

Перевищення залишку коштів загального фонду місцевого бюджету над оборотним залишком бюджетних коштів на кінець бюджетного періоду становить вільний залишок коштів місцевих бюджетів, який використовується на проведення витрат місцевого бюджету згідно із змінами до рішення про місцевий бюджет

7.4 У назві статті 67 слово "Фінансування" замінено словами "Фінансове забезпечення" та змінено редакцію частини першої цієї статті: держава фінансово забезпечує здійснення органами місцевого самоврядування наданих законом повноважень органів виконавчої влади у повному обсязі за рахунок закріплення за відповідними місцевими бюджетами джерел доходів бюджету, надання трансфертів з державного бюджету, а також передання органам місцевого самоврядування відповідних об'єктів державної власності

7.5 Змінено редакцію пункту 9 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення"– правові засади бюджетного процесу та міжбюджетних відносин щодо місцевих бюджетів визначаються БКУ.

Переглядів: 568