Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Гендер як політика рівних прав і можливостей чоловіків та жінок, а також діяльність зі створення механізмів щодо її реалізації.

Виділяють наступні напрямки виміру гендеру:

· індивідуальний - гендерна ідентичність - співвідношення власної особистості з «жіночими» і «чоловічими» якостями (продовжується протягом всієї соціалізації);

· структурний — положення жінок і чоловіків в структурі соціальних інститутів, включаючи економіку, політику, релігію, освіту, сім’ю, медицину і т.д.;

· символічний, або культурний гендер, тобто те, що в кожній культурі в конкретний історичний час наповнює образи «справжній чоловік», «справжня жінка» або «жіночна», «мужній».

Якщо співвіднести ці виміри з традиційними дисциплінами, то, ймовірно, перше тісніше примикає до психології, друге - до соціології і третє — до культурології.

Гендер як соціальний феномен має дуже високий рівень організації й відповідає головному критерію визначення соціального явища як соціального інституту, оскільки в його межах досягається належний рівень взаємної типізації індивідами узвичаєних дій з приводу виконання соціально значущої діяльності. Гендерні відносини транслюють сталі зразки поведінки у формі гендерних ролей. За невиконання або за неналежне виконання цих ролей засто­совують санкції, які передбачає наявність відповідного соціального контролю. Способи поведінки і форми відносин відповідно до виконання певних гендерних ролей сприймаються індивідами як належні, тобто містять нормативний елемент. Гендер як соціальний інститут проявляється в поведінці індивіда через відповідність цілей, засобів та норм. Правила і норми побудови інституту гендеру лише частково мають законодавче закріплення, але більшість з них діє через громадську думку, зокрема відображену в засобах масової інформації. Гендер як соціальний інститут має деяку «тотальність», тому що ми спостерігаємо його присутність у найважливіших, якщо не в усіх сферах людської діяльності.

Соціальний феномен гендеру має неоднозначний зміст, бо охоплює безліч компонентів, об’єднаних у дві основні групи, що репрезентують гендер як соціальний інститут і як індивідуальний статус. Відповідно до типології, розробленої Юдіфь Лорбер, гендер як соціальний інститут містить такі складові:

1) гендерні статуси — соціально приписувані суспільством гендер (соціостатеві ролі), норми й експектації та закріплення їх через поведінкову, жестикуляційну, лінгвістичну, емоційну, психологічну заданість;

2) гендерний розподіл праці — розподіл виробничої і домашньої праці між члена­ми суспільства, які мають різні гендерні статуси. Впродовж цього розподілу виникла гендерна сегрегація праці – поділ професій на чоловічі й жіночі;

3) гендерно-приписувана спорідненість, тобто права і можливості для кожного гендерного статусу в сім’ї; статуси в системі спорідненості зменшують та посилюють престиж і владу, диференціюючи різні гендери;

4) гендерні біологічні (статеві) сценарії поведінки — нормативні зразки сексуального бажання і сексуальної поведінки, приписувані залежно від соціального статусу. Члени домінантного гендеру мають більше сексуальних переваг; члени підпорядкованого гендеру можуть бути сексуально експлуатованими.

5) гендерні якості особистості — комбінації характерних рис особистості, модельованих гендерними нормами, які приписують певні почуття і по­ведінку носіям різних гендерних статусів та відображають соціальні очікування інших у міжособистісній взаємодії. Вони підтримують уніфікацію цих норм та відповідність гендерним ідеалам. Гендерні ідеали – стійкі суспільні уявлення щодо набору бажаних рис, притаманних жінці та чоловіку. Найпоширенішими гендерними ідеалами є ідеали фемінності й маскулінності.

Фемінність –модель поведінки, що суспільство пропонує жінкам. Вона асоціюється із залежністю, невпевненістю, пасивністю, емоційністю, сентиментальністю і т.д.

Маскулінність – модель поведінки, що пропонується суспільством чоловікам, яка асоціюється з незалежністю, активністю, самовпевненістю, раціональністю, емоційною стриманістю.

З погляду гендерної соціології, зовсім необов’язково жорстко прив’язувати життя чоловіка до маскуліної й життя жінки до феміної поведінці,тому щомодель поведінки не програмується біологічно, а обумовлена цінностями культури.Якщо людина здатна поєднати в собі риси феміності і маскуліності, то вона може набагато краще пристосовуватися до взаємодії з іншими людьми, може проявляти гнучкість і твердість, активність і залежність, наполягати на своєму або уступати, бути емоційною або демонструвати стриманість емоцій, відчуження. Вищий рівень з’єднання цих рис (фемінности і маскулінності) називається андрогінністю (від andro – чоловік, gyne - жінка).

6) Гендерний соціальний контроль — формальні та неформальні схвален­ня й винагороди конформної поведінки і покарання ганьбою, соціаль­ною ізоляцією, презирством і медичним лікуванням неконформної поведінки.

7) Гендерні іміджі (образи) — культурні репрезентації гендеру (гендер­ний дисплей), його тілесності в символічній мові та творах мистецтва, що репродукують і легітимують гендерні статуси.

8) Гендерна ідеологія - система ідей, що виправдовує існування гендерних статусів, особ­ливо різну оцінку їх у суспільстві. Культура — головна сила гендерної ідеології.

На індивідуальному рівні гендер надбудовується над біологічною статтю індивіда й містить у собі наступні компоненти:

1. Гендерна ідентичність – особистісне усвідомлення й прийняття своєї приналежності до певної статі.

2. Гендерна особистість – інтерналізовані ( тобто включені у внутрішню структуру особистості) моделі поведінки, відчуттів і емоцій, що служать зміцненню сімейних структур, інституту материнства й батьківства.

3. Гендерний шлюбний і репродуктивний статус – виконання або відмова від шлюбу, народження дітей, родинних ролей.

4. Гендерні переконання як прийняття або неприйняття гендерної ідеології.

5. Гендерна презентація – демонстрація себе як індивіда, що належить до певної статі, за допомогою одягу, косметики, прикрас та інших символів.

 


Читайте також:

  1. ACCESS. СТВОРЕННЯ ЗВІТІВ
  2. ACCESS. СТВОРЕННЯ ФОРМ
  3. IV. Політика держав, юридична регламентація операцій із золотом.
  4. А. Створення власної папки.
  5. Автоматичне і ручне створення об’єктів.
  6. Аграрна політика
  7. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
  8. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
  9. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
  10. Адвокатська діяльність
  11. Актив і пасив балансу складаються також з певних розділів.
  12. Активи, що реалізуються повільно (А3) – це статті 2-го розділу активу балансу, які включають запаси та інші оборотні активи (рядки 100 до 140 включно, а також рядок 250).




Переглядів: 1057

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Порядок звернення до Європейського суду з прав людини. | Питання 3. Гендерна ідентичність та гендерна соціалізація особистості

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.