МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Планово-облікові одиниці та сфера їхнього застосуванняПлан Т Е С Т И Завдання для Індивідуальної роботи студентів ЛЕКЦІЯ № ТЕМА «Система оперативно-календарного планування на підприємстві»
1. Зміст і завдання оперативно-календарного планування на підприємстві. 2. Характеристика основних вихідних даних для оперативно-календарного планування
Сформована на кожному етапі планування виробнича програма підприємства повинна бути деталізована у часі та доведена до конкретних виробничих підрозділів на етапі оперативно-календарного планування. У процесі оперативно-календарного планування виконуються розрахунки та встановлюються завдання цехам, виробничим дільницям і робочим місцям щодо випуску конкретних виробів, вузлів і заготовок; нормативи руху предметів праці у виробництві (нормативи запасів, розміри партій, періоди їхнього запуску-випуску та ін.); календарні графіки, якими встановлюється послідовність і строки виготовлення продукції на кожній стадії виробництва. Основними завданнями оперативно-календарного планування на підприємстві є: - забезпечення ритмічного виробництва відповідно до встановлених обсягів і номенклатури, а також своєчасного виготовлення та постачання продукції споживачам; - забезпечення рівномірності й комплектності завантаження устаткування, працівників і площ, що сприятиме кращому використанню виробничих активів; - забезпечення максимальної безперервності виробництва, тобто забезпечення найменшої тривалості виробничого циклу, що сприятиме зменшенню незавершеного виробництва та прискоренню оборотності обігових коштів; - створення умов для розвитку передових форм організації праці, а також для автоматизації об’ємних та календарних розрахунків на основі використання сучасної обчислювальної техніки. За обсягом робіт оперативно-календарне планування розподіляється на календарне планування та диспетчерське регулювання. Календарне планування – це деталізація річної виробничої програми підприємства за строками запуску-випуску кожного виду продукції і за виконавцями – в основних виробничих підрозділах першого рівня (суб’єктах виробничого об’єднання або цехах), а всередині – на виробничих дільницях та робочих місцях. Календарне планування передбачає: - розробку календарно-планових нормативів; - розробку планів-графіків руху предметів праці в часі та просторі у процесі виробництва; - виконання розрахунків завантаження устаткування та площ (об’ємні розрахунки); - доведення виробничих завдань на основі розроблених планів-графіків до підрозділів, виробничих дільниць і робочих місць. Диспетчерське регулювання – це процес, який забезпечує оперативне регулювання процесу виробництва шляхом систематичного обліку та контролю за виконанням змінно-добових завдань, поточної підготовки виробництва, оперативного усунення недоліків і відхилень, що виникають. Основними вихідними даними для оперативно-календарного планування є: · план випуску продукції за кварталами і місяцями; · технологічний маршрут та технологічний процес обробки деталей і складання виробів; · режим роботи цехів, виробничих дільниць; · план ремонту устаткування. Оперативно-календарне планування виконується у масштабі підприємства – по цехах, у масштабі окремих цехів – по дільницях та робочих місцях. У зв’язку з різними об’єктами планування розрізняють міжцехове і внутрішньоцехове оперативно-календарне планування. Міжцехове планування передбачає встановлення цехам взаємопов’язаних виробничих завдань, розроблених за даними виробничої програми підприємства, і забезпечує узгодженість у роботі цехів при виконанні цієї програми. Міжцехове планування спрямоване на підтримання налагодженої, ритмічної роботи основних виробничих підрозділів, забезпечення безперебійного їх постачання та обслуговування допоміжними цехами і службами. Виробничі програми підприємства розробляються на рік із розбивкою за кварталами. Цехові оперативні виробничі програми складаються на квартал із розподілом за місяцями. Календарний план регламентує строки руху продукції в цехах заводу, не розкриваючи часткових, внутрішньо цехових післяопераційних строків виробництва щодо кожного предмета. Диспетчеризація забезпечує облік, контроль і оперативне регулювання робіт між цехами. У процесі розробки і доведення виробничих програм до цехів, ці програми уточнюються та корегуються залежно від результатів роботи попереднього місяця. Міжцехове планування здійснюється виробничо-диспетчерським відділом (ВДВ) підприємства. Внутрішньоцехове планування спрямоване на розподіл номенклатури робіт, що задані календарним планом цеху між дільницями, і доведення планових завдань до кожної виробничої дільниці та кожного робочого місця. Зміст робіт із внутрішньо цехового планування залежить від розмірів цеху, його виробничої структури і в загальному вигляді включає планування роботи дільниць та підготовку завдань для робочих місць. Робота виробничих дільниць планується на основі календарного плану цеху, що надходить із міжцехового рівня системи оперативно-календарного планування. Мета планування роботи дільниць – це формування плану виготовлення планово-облікових одиниць даного рівня для кожної виробничої дільниці на кожний планово-обліковий період. Внутрішньоцехове планування і регулювання виробництва в цеху виконує виробничо-диспетчерське бюро (ВДБ), на дільниці – майстер за допомогою ВДБ. Межі міжцехового і внутрішньо цехового планування можуть змінюватися в міру розвитку або впровадження автоматизованої системи управління виробництвом (АСУВ). У процесі розробки виробничих програм застосовується ланцюговий метод, який полягає в тому, що завдання встановлюються у порядку, зворотному до ходу технологічного процесу, тобто від складання готових виробів до заготовки і визначення потреби у матеріалах, сировині та напівфабрикатах. Система оперативно-календарного планування характеризується певною планово-обліковою одиницею та планово-обліковим періодом. Планово-облікова одиниця являє собою сукупність робіт, яку розглядають як єдине ціле при плануванні, обліку, аналізі та оперативному регулюванні виробництва. Планово-обліковий період являє собою відрізок часу (зміна, доба, місяць, декада тощо), на якій формуються планові завдання. В умовах одного і того ж типу виробництва можуть застосовуватися різні планово-облікові одиниці продукції, яка виготовляється. Виробниче замовлення – це комплекс робіт, які виконуються на договірних із замовником засадах. Вузловий комплект – вузол або складальна одиниця виробу. Груповий комплект – технологічно та конструктивно однорідна група деталей, які мають спільні планово-організаційні ознаки: черговість подачі на складання, яка повторюється, однакова періодичність запуску-випуску.
Машинокомплект застосовується в умовах вузької спеціалізації та передбачає повний комплект вузлів і деталей, які входять у виріб. Добокомплект складається з деталей, вузлів та всіх виробів, які підлягають виготовленню протягом доби і застосовуються при відсутності у виробничій програмі підприємства провідного виробу (виробу-представника). Умовний машинокомплект формується шляхом зведення всієї номенклатури продукції до умовного виробу. В цей умовний виріб входять деталі, вузли і вироби, які необхідно виготовляти до певного моменту. Деталь, як планово-облікова одиниця, застосовується при незмінності виготовлення продукції в серійному та масовому виробництві. Вибір тієї чи іншої планово-облікової одиниці практично визначає організацію системи оперативного планування виробництва на підприємстві. У сучасному виробництві широко розповсюджені різні системи оперативного планування, що визначаються як внутрішньо фірмовими факторами, так і зовнішніми ринковими умовами. Система оперативного планування виробництва – це сукупність різних методик та технологій планової роботи, що характеризується ступенем централізації, об’єктом регулювання, складом календарно-планових показників, порядком обліку й руху продукції та оформлення облікової документації. Ця система являє собою сукупність методів та способів розрахунку основних планово-організаційних показників, які необхідні для регулювання ходу процесу виробництва та споживання товарів і послуг з метою досягнення запланованих ринкових результатів при мінімальних витратах економічних ресурсів і робочого часу. До основної характеристики будь-якої системи оперативного планування належать: методи комплектування календарних завдань підрозділом підприємства, взаємопов’язані роботи цехів, бригад та дільниць, вибрана планово-облікова одиниця, тривалість планового періоду, способи і прийоми розрахунків планових показників, склад супроводжувальної документації та інші. Вибір тієї чи іншої системи оперативного планування в умовах ринку визначається головним чином обсягом попиту на продукцію і послуги, витратами і плановими показниками, масштабом та попитом виробництва, організаційною структурою підприємства й іншими факторами. Найбільшого розповсюдження в теперішній час набули: подетальна, позамовна та по комплектна системи оперативного планування та їхні різновиди, які застосовуються на багатьох великих вітчизняних підприємствах і закордонних фірмах, а також у малому та середньому підприємництві. Подетальна система планування призначена для умов високоорганізованого та стабільного виробництва. За цією системою планується і регулюється рух виконаних робіт, технологічних операцій і виробничих процесів по кожній деталі на певний плановий період – час, зміну, день, тиждень тощо. В основі подетальної системи лежить точне планування такту, ритму роботи поточних ліній і виробничих дільниць, правильне визначення нормальних технологічних, транспортних, страхових, між операційних і циклових запасів. Застосування цієї системи потребує розробки складних календарно-оперативних планів, що містять показники обсягу випуску і маршрут руху деталей кожного найменування за всіма виробничими стадіями й технологічними операціями. Тому подетальне планування доцільно застосовувати при обмеженій та стійкій номенклатурі продукції, яка випускається, що має місце в умовах багатосерійного і масового виробництва. Позамовна система оперативного планування застосовується в основному в одиничному і дрібносерійному виробництві з його різноманітною номенклатурою і невеликим обсягом продукції, що випускається, та невеликим обсягом виробничих послуг. У цьому разі об’єктом планування, або основною обліковою одиницею, є окреме виробниче замовлення, що передбачає декілька однотипних робіт конкретного споживача-замовника. Дана система планування базується на розрахунках тривалості виробничих циклів і нормативів випереджень, за допомогою яких встановлюються замовником або ринком потрібні строки виконання як окремих процесів або робіт, так і всього замовлення в цілому. По комплектна система оперативного планування застосовується головним чином у серійному і масовому виробництві. За основну планово-облікову одиницю використовують різні деталі, що входять у збірний вузол або загальний комплект товарів, згрупованих за певними ознаками. При комплектній системі планування календарні завдання розробляються виробничими підрозділами не за деталями окремого найменування, а за укрупненими групами, комплектними деталями на вузол, машину, замовлення або обсяг робіт і послуг. Ця система сприяє скороченню трудомісткості як планово-розрахункових робіт, так і організаційно-управлінської діяльності персоналу лінійних функціональних служб підприємства. При даній системі значно підвищується гнучкість оперативного планування, поточного контролю і регулювання ходу виробництва, що в умовах ринкової невизначеності слугує для підприємства важливим засобом стабілізації виробництва. Крім розглянутих трьох систем оперативного планування, на вітчизняних підприємствах застосовуються такі їхні підсистеми, як: планування такту випуску виробів, планування запасів, планування на склад. Планування за тактом випуску виробів передбачає вирівнювання тривалості технологічних операцій на всіх стадіях загального виробничого процесу у відповідності з одиничним розрахунковим часом виконання взаємопов’язаних робіт. Такт у даному разі є важливим планово-економічним регулятором ходу виробництва на робочих місцях. Приклад 1. на автомобільному заводі для суміжних виробництв діє єдиний організаційний так, що дорівнює 1 хв, протягом якої виконуються різні провідні процеси на синхронізованих робочих місцях верстатників і складальників, а на трьох поточних лініях головного конвеєра сходять три нових автомобіля. За допомогою такту визначаються основні об’ємні й календарні показники планового випуску машин. Планування за запасами передбачає підтримку на розрахунковому рівні запасу заготовок, напівфабрикатів і комплектуючих, що призначаються для подальшої обробки і складання на кожній стадії виробництва. Для забезпечення ритмічної роботи взаємопов’язаних виробничих дільниць і поточних ліній визначаються нормальні розміри виробничих запасів, що являють собою відповідний запас заготовок. За призначенням запаси бувають технологічні, транспортні, страхові, між операційні або між циклові. Розмір запасу може бути встановлений в деталях або днях. Планування на склад або ринок здійснюється при випуску продукції та її постачання на продаж у значних обсягах при невеликій трудомісткості і невеликій кількості технологічних операцій. При цій системі визначається необхідна кількість готових виробів, які повинні постійно знаходитися в проміжних або кінцевих стадіях виробництва і і продажу продукції. Розрахункові запаси продукції повинні безперервно підтримуватись на такому рівні, який забезпечував би безперервний хід виробництва і збуту продукції. Основним завданням оперативно-календарного планування є забезпечення ритмічності й рівномірності виробництва. Рівномірне виробництво – виробництво продукції відповідно до плану графіка. Ритмічність виробництва – виробництво за рівні проміжки часу однакового обсягу продукції на всіх стадіях виробничого процесу.
Література: Шваб Л.І. Економіка підприємства, с. 322-328. Фролова Л.В. Планування діяльності підприємства, с.17-26.
Читайте також:
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|