• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Світлове випромінювання ядерного вибуху – це електромагнітне випромінювання, що складається з ультрафіолетового, видимого та інфрачервоного спектрів.

Ударна хвиля ядерного вибуху - це зона різкого стиснення повітря, яке поширюється від центру вибуху з великою швидкістю. Передню межу хвилі, що має великий тиск, називають фронтом ударної хвилі.

Головними параметрами ударної хвилі є :

- надлишковий тиск на фронті хвилі;

- швидкісний натиск повітря і час дії надмірного тиску;

- щільністю та температурою повітря у фронті.

Повітряна ударна хвиля, маючи величезну енергію ядерного вибуху, може уражати людей, руйнувати різні споруди, техніку та інші об'єкти на значних відстанях від місця вибуху.

Ураження людей ударною хвилею здійснюється безпосередньо надлишковим тиском, що сприймається людиною, як різкий удар. При цьому тканини організму можуть руйнуватися (струс мозку, переломи, розрив кровоносних судин, барабанних перетинок).

Швидкісний натиск повітря може відкинути, або вдарити людину, спричинивши їй травму.

Побічні травми можуть бути викликані уламками споруд і скла, зруйнованих ударною хвилею, падаючими деревами та ін.

Травми від ударної хвилі поділяються на :

- легкі ураження, що характеризуються легкою контузією, тимчасовою втратою слуху;

- тяжкі і дуже тяжкі ураження, що характеризуються тяжкими переломами кінцівок, травмами мозку, ураженням внутрішніх органів, тощо.

Особливістю дії ударної хвилі є її здатність затікати в негерметичні укриття через повітряно-забірні труби, віддушини, викликаючи там руйнування і ураження людей.

Головний засіб захисту людей від ураження ударною хвилею - сховища, ПРУ, рельєф місцевості, підземні шахти, метро.

Першою медичною допомогою при різних видах травм від ударної хвилі може бути :

- зупинка кровотечі;

- відновлення роботи верхніх дихальних шляхів;

- надягання протигаза;

- накладання пов'язки або шини (при переломах);

- введення знеболюючих засобів;

- прийняття радіопротекторів із індивідуальної аптечки (AI);

- евакуація із небезпечної зони;

- проведення санітарної обробки.

Джерелом світлового випромінювання є світлова область (вогняна куля) ядерного вибуху, світлове випромінювання триває лише декілька секунд (3-30 сек.) та залежить від потужності вибуху.

Основна характеристика світлового випромінювання, яка визначає ураження людей - світловий імпульс. Під його дією у людини виникає опік відкритих ділянок шкіри, а також ураження очей. Опік виникає від прямих дій світлового випромінювання та внаслідок пожеж і дій гарячого повітря в ударній хвилі.

В залежності від величини світлового імпульсу розрізняють опіки шкіри 4-ох ступенів.

Опік першого ступеня характеризується почервонінням шкіри, набряком, болючістю. Такий опік загоюється через 3-4 дні.

Опік другого ступеня характеризується утворенням пухирів. Заживає через 7-12днів.

Опік третього ступеня викликає омертвіння шкіри. Загоюється протягом декількох тижнів.

При опіках четвертого ступеня вражається шкіра і більш глибокі тканини. Заживления таких опіків проходить дуже повільно.

Світлове випромінювання викликає пожежі та самозагорання деяких предметів. Воно в поєднанні з ударною хвилею призводить до великих пожеж і вибухів.

Надійним захистом від світлового випромінювання є будь-яка непрозора перепона на шляху поширення світлових променів, а також природні укриття, індивідуальні засоби захисту та суворе виконання протипожежних заходів.

Перша допомога при опіках шкіри полягає:

- у припиненні дії фактору ураження;

- накладанні пов'язки на опечену поверхню за допомогою ПП;

- введенні засобу знеболення із шприца-тюбика (1-2 мл. 2%. розч. промедолу);

- терміновій евакуації до лікарні.

Проникаюча радіація - являє собою потік нейтронів і гама-квантів, що випромінюються у навколишнє середовище із зони ядерного вибуху.

Вражаюча дія нейтронів та гама-квантів зумовлена їх властивістю іонізувати середовище та створити радіаційне порушення у матеріалах.

Ураження людей визначається іонізуючими впливами проникаючої радіації. Проходячи крізь біологічну тканину людини, потік нейтронів та гама-квантів іонізують живі клітини тканин і органів, внаслідок чого, в залежності від отриманої дози, розвивається радіаційне ураження різного ступеня(променева хвороба).

Головним фізичним процесом, що визначає біологічну дію радіації є іонізація та збудження атомів і молекул тіла.

Механізм біологічної дії різних видів радіоактивних випромінювань заключається в їх властивості проходити через тканини і вибивати електрони із атомів і молекул середовища, внаслідок чого утворюються пари заряжених частинок - позитивні і негативні іони. Це утворення заряжених ("збуджених" і "активізованих") молекул різних речовин в тканинах людини веде до виникнення вторинних хімічних реакцій, які в звичайних умовах в організмі не протікають. Другими словами іонізуючі випромінювання - це такі випромінювання, взаємодія яких з середовищем призводить до утворення електричних зарядів різних знаків.

Потік нейтронів, крім того, викликає в різних речовинах (предметах), які очутились в зоні його дії, наведену радіацію, тобто здатність під впливом опромінення самостійно випускати радіоактивне випромінювання.

Радіоактивне зараження місцевості, наземного шару атмосфери, повітряного простору, води та інших об'єктів виникає в результаті випадання радіоактивних речовин із хмари ядерного вибуху.

Під час вибуху ядерного боєприпасу радіоактивні продукти піднімаються вгору з хмарою вибуху, перемішуються із землею і під дією вітрів переносяться на великі відстані. При переміщенні хмари всі ці частки випадають на місцевість, утворюючи слід радіоактивної хмари, який на місцевості має форму витягнутого еліпса (мал. 1).

Він умовно поділяється на чотири зони:

- помірного(А);

- сильного (Б);

- небезпечного (В);

- дуже небезпечного (Г) зараження.

Залежно від потужності, висоти вибуху і метеорологічних умов радіоактивні опади можуть мати різний характер і потужність дози випромінювання на місцевості. Місцевість вважається зараженою, якщо потужність дози радіації становить 0,5рад\год. і більше.

Величина дози залежить від рівня радіації, часу перебування людини на зараженій місцевості і ступеня його захисту (коефіцієнту ослаблення радіації).

Джерелом радіоактивного зараження місцевості є:

- продукти поділу ядерного заряду ;

- наведена радіоактивність;

- нерозділена частина ядерного заряду.

Зараження може бути первинним та вторинним. Радіоактивно заражена місцевість викликає ураження людей як за рахунок зовнішнього гама випромінювання, так і внаслідок попадання радіоактивних речовин на шкіру і всередину організму. Це може призвести до ураження шкіри і променевої хвороби.

Читайте також:

1. D-петля, що складається з 8–12 залишків, декілька з яких – дигідроуридинові.
2. F) Наслідки демографічного вибуху.
3. Б. Новостворена вартість, яка складається з вартості необхідного продукту (НП) і вартості додаткового продукту ( ДП).
4. Біологічна дія іонізуючого випромінювання
5. Види механізму дії іонізуючого випромінювання
6. Визначення та дози іонізуючого випромінювання.
7. Випромінювання солі важких Ме фаги
8. Випромінювання: приймання та аналіз
9. Внутрішня структура складається із сфер та ланок.
10. Вогнища ядерного ураження
11. Вплив іонізуючого випромінювання на живий організм.
12. Вплив іонізуючого випромінювання на людину

Переглядів: 1418