МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Закон інформованості – упорядкованостіТЕМА 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ТЕОРІЇ ОРГАНІЗАЦІЇ (8, 8’ год)
ЛЕКЦІЯ №3 – ЗАКОНИ ДИНАМІКИ ОРГАНІЗАЦІЇ (2, 2’ год)
План 1. Закон інформованості-упорядкованості. 2. Закон єдності аналізу й синтезу. 3. Закон самозбереження. Ключові слова: дані, інформація, знання, закон інформованості-впорядкованості, закон єдності аналізу і синтезу, аналіз, синтез, емерджентність, закон самозбереження. Дані - це повідомлення, результати мисленнєвої діяльності, відомості будь-якого походження, виду і призначення. Інформація - це дані, які несуть у собі новизну і корисність для працівника, який приймає рішення. Інформація - це частина даних. Інформація є головним елементом інформаційного середовища управління будь-якої організації. Інформаційне середовище управління включає: - власне інформацію; - засоби технічного забезпечення - комп’ютери, телефони, факси та ін.; - застосовувану технологію; - організацію документообігу; - персонал, зайнятий управлінням інформаційним середовищем. Зазвичай інформацію поділяють на два великі класи: об’єктивну, уречевлену у товарі, і суб’єктивну, відображену, організовану людьми. До об’єктивної відноситься інформація, отримана від об’єкта управління як споживчої вартості. Основну частку складає клас суб’єктивної інформації. Співвідношення суб’єктивного і об’єктивного у відображеній інформації залежить від багатьох факторів, у т. ч. від рівня професійної підготовки і культури людини, потреб та інтересів, складності процесу і часу на управління, рівня і технічних засобів управління. Категорія «інформація» має зміст лише тоді, коли є джерело (інформатор) і її отримувач (інформант). Людина може одночасно бути інформатором та інформантом. Зазвичай в управлінні виділяють наступні характеристики інформації: об’єм, достовірність, цінність, насиченість і відкритість[5]. Об’єм інформації характеризує повноту інформації про певний об’єкт управління для прийняття обґрунтованого рішення. Він залежить від об’єму символьної інформації та об’єму інформації, що сприймається. Об’єм інформації, що сприймається, має три рівні: - інформаційна надлишковість; - субмінімальний рівень інформації; - нестача інформації (інформаційний голод). Достовірністьінформації — це відношення реальних відомостей до загального об’єму інформації (у відсотках). Достовірність має три рівні: - абсолютний (100%); - довірчий (більше 80%); - негативний (менше 80%). Цінність інформації характеризує її як товар, що має споживчу вартість, і виражається у зниженні витрат ресурсів (матеріалів, часу і грошей) на прийняття правильного рішення. Цінність інформації може бути розглянута на чотирьох рівнях: - нульовий; - середній (скорочення рівня витрат або підвищення прибутку більш ніж на 10%); - високий (скорочення рівня витрат більш, ніж у 2 рази); - зверхвисокий (скорочення рівня витрат більш, ніж у 10 разів. Насиченість інформації — це співвідношення корисної і пустої (фонової) інформації. Насиченість має такі рівні: - високий (80-100%); - нормативний (50—80%); - низький (менше 50%). Відкритість інформації — можливість надання її різним контингентам людей. В залежності від відкритості, розрізняють три види інформації: - секретна інформація (державна таємниця); - конфіденційна інформація (для службового користування); - публічна (відкрита). Закон інформованості-упорядкованості діє в трьох варіантах. Згідно першого варіанту керівник и підлеглі нічого не знають про закон інформованості-впорядкованості. Персонал буде прагнути зібрати якомога більше інформації про конкурентів, ринки збуту та ін., не думаючи про її упорядкованість і об’єм. Цей процес досить високовартісний, крім того, організація може отримати неправдиву інформацію і прийняти її як керівництво до дії. Результатом стануть збитки. Другий варіант: керівник знає про закон, а його підлеглі не знають. Найбільш несприятливий варіант для керівника. Працівники, як і у першому варіанті будуть намагатися повідомити керівнику як можна більше відомостей про конкурентів, ринки збуту та ін. Керівник повинен переглянути всю інформацію і обрати все саме важливе, при цьому велика ймовірність щось пропустити. При настанні несприятливих наслідків підлеглі будуть у всьому звинувачувати керівника. Третій варіант: керівник і підлеглі знають про закон. Як і в багатьох інших випадках, результат дії закону при всезагальній інформованості буде самим сприятливим. Усе працівники в межах своїх повноважень і відповідальності збирають, обробляють інформацію, роблять висновки і повідомляють про це зацікавленому спеціалісту компанії. При такій системі збору даних та інформації явно безкорисна інформація і дезінформація швидше за все буде відсіяна і не піде на більш високі рівні організації. Наслідок закону інформованості-упорядкованості: інформованість працівника після досягнення ним критичного рівня переходить у його компетентність[6], яка визначається вміннями та знаннями. Знання – це оброблена інформація. Грамотне ставлення до інформації дозволяє як окремій особі, так і організації розширити свої знання. Тому необхідність слідування закону інформованості-упорядкованості змушує керівників створювати джерела інформації, розвивати їх, забезпечувати комунікації, підвищувати кваліфікацію працівників, впроваджувати передові інформаційні технології, а це, у свою чергу, дозволяє забезпечити організації конкурентні переваги. Читайте також:
|
||||||||
|