Закон інформованості – упорядкованості

ТЕМА 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ТЕОРІЇ ОРГАНІЗАЦІЇ

(8, 8’ год)

ЛЕКЦІЯ №3 – ЗАКОНИ ДИНАМІКИ ОРГАНІЗАЦІЇ (2, 2’ год)

План

1. Закон інформованості-упорядкованості.

2. Закон єдності аналізу й синтезу.

3. Закон самозбереження.

Ключові слова: дані, інформація, знання, закон інформованості-впорядкованості, закон єдності аналізу і синтезу, аналіз, синтез, емерджентність, закон самозбереження.

Дані - це повідомлення, результати мисленнєвої діяльності, відомості будь-якого походження, виду і призначення. Інформація - це дані, які несуть у собі новизну і корисність для працівника, який приймає рішення. Інформація - це частина даних.

Інформація є головним елементом інформаційного середовища управління будь-якої організації.

Інформаційне середовище управління включає:

- власне інформацію;

- засоби технічного забезпечення - комп’ютери, телефони, факси та ін.;

- застосовувану технологію;

- організацію документообігу;

- персонал, зайнятий управлінням інформаційним середовищем.

Зазвичай інформацію поділяють на два великі класи: об’єктивну, уречевлену у товарі, і суб’єктивну, відображену, організовану людьми. До об’єктивної відноситься інформація, отримана від об’єкта управління як споживчої вартості.

Основну частку складає клас суб’єктивної інформації. Співвідношення суб’єктивного і об’єктивного у відображеній інформації залежить від багатьох факторів, у т. ч. від рівня професійної підготовки і культури людини, потреб та інтересів, складності процесу і часу на управління, рівня і технічних засобів управління.

Категорія «інформація» має зміст лише тоді, коли є джерело (інформатор) і її отримувач (інформант). Людина може одночасно бути інформатором та інформантом.

Зазвичай в управлінні виділяють наступні характеристики інформації: об’єм, достовірність, цінність, насиченість і відкритість[5].

Об’єм інформації характеризує повноту інформації про певний об’єкт управління для прийняття обґрунтованого рішення. Він залежить від об’єму символьної інформації та об’єму інформації, що сприймається.

Об’єм інформації, що сприймається, має три рівні:

- інформаційна надлишковість;

- субмінімальний рівень інформації;

- нестача інформації (інформаційний голод).

Достовірністьінформації — це відношення реальних відомостей до загального об’єму інформації (у відсотках). Достовірність має три рівні:

- абсолютний (100%);

- довірчий (більше 80%);

- негативний (менше 80%).

Цінність інформації характеризує її як товар, що має споживчу вартість, і виражається у зниженні витрат ресурсів (матеріалів, часу і грошей) на прийняття правильного рішення.

Цінність інформації може бути розглянута на чотирьох рівнях:

- нульовий;

- середній (скорочення рівня витрат або підвищення прибутку більш ніж на 10%);

- високий (скорочення рівня витрат більш, ніж у 2 рази);

- зверхвисокий (скорочення рівня витрат більш, ніж у 10 разів.

Насиченість інформації — це співвідношення корисної і пустої (фонової) інформації.

Насиченість має такі рівні:

- високий (80-100%);

- нормативний (50—80%);

- низький (менше 50%).

Відкритість інформації — можливість надання її різним контингентам людей. В залежності від відкритості, розрізняють три види інформації:

- секретна інформація (державна таємниця);

- конфіденційна інформація (для службового користування);

- публічна (відкрита).

Закон інформованості-упорядкованості діє в трьох варіантах.

Згідно першого варіанту керівник и підлеглі нічого не знають про закон інформованості-впорядкованості. Персонал буде прагнути зібрати якомога більше інформації про конкурентів, ринки збуту та ін., не думаючи про її упорядкованість і об’єм. Цей процес досить високовартісний, крім того, організація може отримати неправдиву інформацію і прийняти її як керівництво до дії. Результатом стануть збитки.

Другий варіант: керівник знає про закон, а його підлеглі не знають. Найбільш несприятливий варіант для керівника. Працівники, як і у першому варіанті будуть намагатися повідомити керівнику як можна більше відомостей про конкурентів, ринки збуту та ін. Керівник повинен переглянути всю інформацію і обрати все саме важливе, при цьому велика ймовірність щось пропустити. При настанні несприятливих наслідків підлеглі будуть у всьому звинувачувати керівника.

Третій варіант: керівник і підлеглі знають про закон. Як і в багатьох інших випадках, результат дії закону при всезагальній інформованості буде самим сприятливим. Усе працівники в межах своїх повноважень і відповідальності збирають, обробляють інформацію, роблять висновки і повідомляють про це зацікавленому спеціалісту компанії. При такій системі збору даних та інформації явно безкорисна інформація і дезінформація швидше за все буде відсіяна і не піде на більш високі рівні організації.

Наслідок закону інформованості-упорядкованості: інформованість працівника після досягнення ним критичного рівня переходить у його компетентність[6], яка визначається вміннями та знаннями.

Знання – це оброблена інформація. Грамотне ставлення до інформації дозволяє як окремій особі, так і організації розширити свої знання. Тому необхідність слідування закону інформованості-упорядкованості змушує керівників створювати джерела інформації, розвивати їх, забезпечувати комунікації, підвищувати кваліфікацію працівників, впроваджувати передові інформаційні технології, а це, у свою чергу, дозволяє забезпечити організації конкурентні переваги.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Розвиток організації, збереження рівноваги та цілісності	\|	Закон єдності аналізу й синтезу

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.