• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Закон інформованості – упорядкованості

ТЕМА 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ТЕОРІЇ ОРГАНІЗАЦІЇ

(8, 8’ год)

ЛЕКЦІЯ №3 – ЗАКОНИ ДИНАМІКИ ОРГАНІЗАЦІЇ (2, 2’ год)

План

1. Закон інформованості-упорядкованості.

2. Закон єдності аналізу й синтезу.

3. Закон самозбереження.

Ключові слова: дані, інформація, знання, закон інформованості-впорядкованості, закон єдності аналізу і синтезу, аналіз, синтез, емерджентність, закон самозбереження.

Дані - це повідомлення, результати мисленнєвої діяльності, відомості будь-якого походження, виду і призначення. Інформація - це дані, які несуть у собі новизну і корисність для працівника, який приймає рішення. Інформація - це частина даних.

Інформація є головним елементом інформаційного середовища управління будь-якої організації.

Інформаційне середовище управління включає:

- власне інформацію;

- засоби технічного забезпечення - комп’ютери, телефони, факси та ін.;

- застосовувану технологію;

- організацію документообігу;

- персонал, зайнятий управлінням інформаційним середовищем.

Зазвичай інформацію поділяють на два великі класи: об’єктивну, уречевлену у товарі, і суб’єктивну, відображену, організовану людьми. До об’єктивної відноситься інформація, отримана від об’єкта управління як споживчої вартості.

Основну частку складає клас суб’єктивної інформації. Співвідношення суб’єктивного і об’єктивного у відображеній інформації залежить від багатьох факторів, у т. ч. від рівня професійної підготовки і культури людини, потреб та інтересів, складності процесу і часу на управління, рівня і технічних засобів управління.

Категорія «інформація» має зміст лише тоді, коли є джерело (інформатор) і її отримувач (інформант). Людина може одночасно бути інформатором та інформантом.

Зазвичай в управлінні виділяють наступні характеристики інформації: об’єм, достовірність, цінність, насиченість і відкритість[5].

Об’єм інформації характеризує повноту інформації про певний об’єкт управління для прийняття обґрунтованого рішення. Він залежить від об’єму символьної інформації та об’єму інформації, що сприймається.

Об’єм інформації, що сприймається, має три рівні:

- інформаційна надлишковість;

- субмінімальний рівень інформації;

- нестача інформації (інформаційний голод).

Достовірністьінформації — це відношення реальних відомостей до загального об’єму інформації (у відсотках). Достовірність має три рівні:

- абсолютний (100%);

- довірчий (більше 80%);

- негативний (менше 80%).

Цінність інформації характеризує її як товар, що має споживчу вартість, і виражається у зниженні витрат ресурсів (матеріалів, часу і грошей) на прийняття правильного рішення.

Цінність інформації може бути розглянута на чотирьох рівнях:

- нульовий;

- середній (скорочення рівня витрат або підвищення прибутку більш ніж на 10%);

- високий (скорочення рівня витрат більш, ніж у 2 рази);

- зверхвисокий (скорочення рівня витрат більш, ніж у 10 разів.

Насиченість інформації — це співвідношення корисної і пустої (фонової) інформації.

Насиченість має такі рівні:

- високий (80-100%);

- нормативний (50—80%);

- низький (менше 50%).

Відкритість інформації — можливість надання її різним контингентам людей. В залежності від відкритості, розрізняють три види інформації:

- секретна інформація (державна таємниця);

- конфіденційна інформація (для службового користування);

- публічна (відкрита).

Закон інформованості-упорядкованості діє в трьох варіантах.

Згідно першого варіанту керівник и підлеглі нічого не знають про закон інформованості-впорядкованості. Персонал буде прагнути зібрати якомога більше інформації про конкурентів, ринки збуту та ін., не думаючи про її упорядкованість і об’єм. Цей процес досить високовартісний, крім того, організація може отримати неправдиву інформацію і прийняти її як керівництво до дії. Результатом стануть збитки.

Другий варіант: керівник знає про закон, а його підлеглі не знають. Найбільш несприятливий варіант для керівника. Працівники, як і у першому варіанті будуть намагатися повідомити керівнику як можна більше відомостей про конкурентів, ринки збуту та ін. Керівник повинен переглянути всю інформацію і обрати все саме важливе, при цьому велика ймовірність щось пропустити. При настанні несприятливих наслідків підлеглі будуть у всьому звинувачувати керівника.

Третій варіант: керівник і підлеглі знають про закон. Як і в багатьох інших випадках, результат дії закону при всезагальній інформованості буде самим сприятливим. Усе працівники в межах своїх повноважень і відповідальності збирають, обробляють інформацію, роблять висновки і повідомляють про це зацікавленому спеціалісту компанії. При такій системі збору даних та інформації явно безкорисна інформація і дезінформація швидше за все буде відсіяна і не піде на більш високі рівні організації.

Наслідок закону інформованості-упорядкованості: інформованість працівника після досягнення ним критичного рівня переходить у його компетентність[6], яка визначається вміннями та знаннями.

Знання – це оброблена інформація. Грамотне ставлення до інформації дозволяє як окремій особі, так і організації розширити свої знання. Тому необхідність слідування закону інформованості-упорядкованості змушує керівників створювати джерела інформації, розвивати їх, забезпечувати комунікації, підвищувати кваліфікацію працівників, впроваджувати передові інформаційні технології, а це, у свою чергу, дозволяє забезпечити організації конкурентні переваги.

Читайте також:

1. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
2. IV. Закони ідеальних газів.
3. IV. Закономірності структурно-функціональної організації спинного мозку
4. Авілум – “син чоловіка” – повноправна людина, охороні його життя, здоров’я, захисту його майнових інтересів присвячена значна частина законника.
5. Аграрне право та законодавство США, Німеччини, Франції, Великої Британії, Ізраїлю, Польщі, Росії
6. Аграрні закони України
7. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
8. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
9. Адміністративна відповідальність за порушення аграрного законодавства
10. Адміністративна відповідальність за порушення земельного законодавства
11. Адміністративна відповідальність за порушення податкового законодавства.
12. Адміністративна відповідальність осіб, винних в порушенні податкового законодавства

Переглядів: 502