• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Види відпалів

1 Окислювальний відпал – відпал у залишковому середовищі кисню повітря. Дозволяє отримати на поверхні металічних пластин окисну плівку товщиною 10-12мк, що виконує роль ізоляційної.

Обладнання – термічні печі, тунельні печі.

Пластини завантажуються в контейнер з вогнетривкого матеріалу (30-35% пластин та 65-70% кварцового піску пошарово). Контейнер герметично закривається: спочатку внутрішньою кришкою (має вид кружки), потім засипаються чавунні ошурки в кришку, закривається верхня кришка, промазується глиною. Контейнер встановлюють в піч, вмикають обігрів та проводять відпал згідно з інструкцією.

Піч вимикають. Охолоджують контейнер разом з піччю до 200^оС. Контейнер достають з печі та охолоджують до кімнатної t^o після чого контейнер відкривають та розвантажують.

2 Світлий відпал – відпал у без кисневому середовищі без утворення окисної плівки. Забезпечує більш високий ступінь відновлення магнітних властивостей, але потребує при цьому наявності спеціального обладнання.

ð В тих же контейнерах і печах, що і попередній, але при завантажені: 65-70% пластин, 35-30% молотого та відпаленого тальку.

ð Вакуумний відпал.

Обладнання – вакуумні печі, вакуумні насоси.

- підготовити піч до роботи;

- пластини завантажити на піддон;

- піддон з пластинами встановити в вакуумну піч;

- піч герметично закрити;

- створити в печі розрідження 10^-3-10^{-4 мм рт.ст. ;}

- включити обігрів, відпал проводити за інструкцією;

- вимкнути піч;

- охолодити піч разом з пластинами до 150-200⁰ С;

- зняти вакуум;

- дістати з печі піддон з пластинами.

ð Водневий відпал – відпал у відновлювальному середовищі водню, забезпечує найбільш високий ступінь відновлення магнітних властивостей, особливо для електротехнічних сталей.

Обладнання – водневі печі, вакуум-насоси, стиснутий водень.

… …

- створюється високий ступінь розрідження;

- подається водень;

- на виході водень підпалюється;

- вмикається обігрів;

… …

5) Ізоляція пластин (проводиться для світлого відпалу).

Проводиться пульверизацією. Може проводитися лаками, клеями (БФ-2, БФ-4). Товщина плівки 10-50 мк.

Хімічний спосіб ізоляції пластин – фосфатування.

6) Збирання.

Ця операція буде входити в технологію виготовлення магніто проводу якщо він буде збиратися у стик.

Збирання може здійснюватися і в перекришку, тоді ця операція входить в технологію збирання трансформатора. Набір пакетів проводиться за вагою або поштучно, злегка обтискується автоматом, і цей набір передається на збирання трансформаторів.

7)Контроль.

Контролю підлягають пластини – на наявність задирок, якість ізоляції, на розміри.

3.4. Технологія виготовлення стрічкових магнітопроводів.

Використаний матеріал – стрічка з електротехнічної сталі або пермалою. Стрічка випускається стандартної ширини і товщини.

Переваги:

– можливість отримання підвищеної індукції при збіжності магнітного потоку з направленням прокату;

– менші витрати матеріалу;

– менша вага і габарити;

– при тих же габаритах можна отримати більшу магнітну індукцію, а отже – менша кількість витків в обмотках;

– менші втрати на вихрові струми, оскільки використовується тонкий матеріал;

– більш висока ступінь автоматизації та механізації процесів виробництва;

– більші можливості операційного контролю.

1)Розпуск стрічки – для цього використовуються роликові ножиці.

- підготувати установку до роботи;

- рулон зі стрічкою закріпити у тримачі;

- кінець стрічки пропустити через направляючі ролики, через роликові ножиці і кінці закріпити у приймальних бобінах;

- ввімкнути установку, проводити розпуск стрічки;

- скріпити бобіни, зняти і покласти в тару.

2) Зняття задирок на установці електролітичного полірування.

- підготувати установку до роботи;

- рулон зі стрічкою закріпити у обоймі;

- завісити рулон зі стрічкою до гальванічної ванни на аноді;

- встановити катоди;

- ввімкнути установку, проводити електролітичне полірування;

- вимкнути установку, зняти рулон, промити, скласти в тару.

3) Ізоляція стрічки.

Обладнання – електрофорезна установка. Ізоляція стрічки здійснюється нанесенням емульсій, до складу яких входять: а) вогнетривкі матеріали типу молотого тальку, азотнокислого алюмінію, двоокису титану або каоліну; б) ключі матеріали типу розчинів рідкого скла; в) дистильована вода.

- підготувати установку до роботи;

- рулон зі стрічкою закріпити у тримачі;

- кінець стрічки пропустити через направляючі, через ванну з розчинником, через направляючі, через 2-гу ванну з розчинником, через фетрові протири, через ванну з суспензією, через сушку та закріпити кінець у приймальній бобіні.

- ввімкнути установку та ванну зі суспензією, проводити ізоляцію стрічки;

- вимкнути установку, скріпити рулон зі стрічкою, зняти і покласти в тару.

4) Навивання магнітопроводу.

Обладнання – спеціальні намотувальні або токарні станки.

- підготувати станок до роботи;

- рулон зі стрічкою закріпити у тримачі установки;

- оправку закріпити у шпинделі станку;

- кінець стрічки вставити у проріз оправки;

- зробити один, півтора оберти;

- крапковим зварюванням приварити внутрішній виток;

- мотати магнітопровід п-витків;

- вимкнути станок, відрізати стрічку;

- крапковим зварюванням приварити зовнішній виток;

- магнітопровід з оправкою зняти та скласти в тару.

Комплексна операція (замість 3 і 4) ізоляції стрічки та навивання магнітопроводу.

- підготувати установку до роботи;

- рулон зі стрічкою закріпити у тримачі установки;

- оправку закріпити у шпинделі станку;

- кінець стрічки пропустити через направляючі, через ванну з розчинником, через направляючі, через 2-гу ванну з розчинником, через фетрові протири, через ванну з суспензією, через сушку та закріпити кінець у прорізі оправки;

- зробити один, півтора оберти;

- крапковим зварюванням приварити внутрішній виток;

- мотати магнітопровід п - витків;

- вимкнути станок, відрізати стрічку;

- крапковим зварюванням приварити зовнішній виток;

- магнітопровід з оправкою зняти та скласти в тару.

5) Відпал магнітопроводу.

Використовується тільки світлий відпал. Партія магнітопроводів кладеться в струбцини та стягується болтами. Далі технологія будь-якого світлого відпалу

6) Усунення оправки.

Обладнання – прес, оснащення – спец. пристосування.

- партію магнітопроводів встановити в чарунки пристосування;

- ввімкнути прес;

- плавним рухом штовхачів видавити оправки;

- магнітопроводи скласти в тару.

7) Просочування.

Просочування використовується для надання магнітопроводу монолітності. Може здійснюватись лаками клеями або компаундами.

Обладнання – просочувально-сушильна установка або вакуумне просочування.

Партія магнітопроводів завантажується у металевий кошик, завішується в автоклав, заповнюється просочувальною сполукою та проводиться вакуумне просочування, сушення.

8) Маркірування.

На торцях пишуть порядковий номер у партії та по довгій полосі проводять риску.

9) Розрізування.

Здійснюється на горизонтально-фрезерних станках дисковою фрезою або вулканічним каменем.

10) Зняття задирок з торців.

11) Притирка торців, щоб надати площинність та високу чистоту поверхні.

þ Операції 9-11 можуть виконуватися на одному автоматі.

12) Контроль.

Візуальний – на відповідність кресленню, наявність задирок та відшарування витків.

Радіотехнічний – вимірюються струм холостого ходу та величина діелектричних втрат.

3.5. Технологія виготовлення магнітопроводу з магнітодіелектриків.

1) Приготування феромагнітного порошку. Альсіфер, пермалой, магнетит, карбонільне залізо підлягають:

- помелу в шарових млинах;

- вібраційних млинах;

- просіювання через сито;

- відпал для зняття наклепу;

- просіювання через сито.

2) Приготування формувальної маси.

- якщо зв’язка термореактивна, то цю сполуку розчиняють в етиловому спирті у співвідношенні 1:4, фільтрують та змішують з феромагнітним наповнювачем в механічних мішалках з підігрівом. Отриманий порошок просіюють через сито

- якщо зв'язка термопластична, тоді порошок (10-15%) змішується з феромагнітним наповнювачем у шаровому млині без шарів. Потім він пропускається через шнекову машину. В результаті отримуються гранули термопластичного магнітодіелектрика, діаметром 1мм.3) формування.

- холодне пресування для термореактивної зв’язки з наступною полімеризацією та нагрівом;

- гаряче пресування для термоактивних зв’язок;

- лиття під тиском для термопластів.

4) Антикорозійне та вологозахисне покриття магнітопроводів – здійснюється обволакуванням кремнійорганічними смолами або заливкою компаундами.

5) Контроль.

3.6. Технологія виготовлення магнітопроводів з феритів.

1) Вихідні матеріали для феритів: карбонати, нітрати та сульфати. Набір солей змішується у певних процентних співвідношеннях.

Здрібнювання та змішування компонентів здійснюють послідовно в шарових млинах (величина зерна 50 – 60мк), потім у вібраційних млинах (зерно 5 – 10мк), на ультразвукових установках (зерно – до одиниць мікрон).Отримується матеріал, що називається шихта.

2) Попереднє спікання шихти проводиться для того, щоб у подальшому зменшити усадку магнітопроводів. t^о попереднього спікання значно нижче кінцевої t^o спікання.

3) Проводиться повторний помел та просіювання через сито різноманітної гущини з метою виділення фракцій.

4) Приготування формувальної маси – передбачує введення зв’язки у вигляді парафіну, полівінілового спирту, альвінілової к-ти (2 – 3%).Уся маса перемішується зі зв’язкою з нагрівом, протирається через сито і отримується маса, яка наз. шлікер.

5) Формування – пресування на гідравлічних пресах, гаряче лиття під тиском на машинах сифонного типу, пресування гідростатичним тиском.

6) Спікання феритів у електричних печах.

7) Механічна обробка – припускається тільки шліфуванням (плоским, круглим, зовнішнім, внутрішнім), прошивка отворів тільки ультразвуком.

8) Контроль.

Тема 4. ТЕХНОЛОГІЯ НАМОТУВАЛЬНИХ РОБІТ.

4.1. Каркаси для обмоток.

Каркаси для обмоток виконують подвійну роль:

– для кріплення обмоток;

– для кріплення котушки у загальній зборці.

Переглядів: 1093