• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Види відпалів

1 Окислювальний відпал – відпал у залишковому середовищі кисню повітря. Дозволяє отримати на поверхні металічних пластин окисну плівку товщиною 10-12мк, що виконує роль ізоляційної.

Обладнання – термічні печі, тунельні печі.

Пластини завантажуються в контейнер з вогнетривкого матеріалу (30-35% пластин та 65-70% кварцового піску пошарово). Контейнер герметично закривається: спочатку внутрішньою кришкою (має вид кружки), потім засипаються чавунні ошурки в кришку, закривається верхня кришка, промазується глиною. Контейнер встановлюють в піч, вмикають обігрів та проводять відпал згідно з інструкцією.

Піч вимикають. Охолоджують контейнер разом з піччю до 200^оС. Контейнер достають з печі та охолоджують до кімнатної t^o після чого контейнер відкривають та розвантажують.

2 Світлий відпал – відпал у без кисневому середовищі без утворення окисної плівки. Забезпечує більш високий ступінь відновлення магнітних властивостей, але потребує при цьому наявності спеціального обладнання.

ð В тих же контейнерах і печах, що і попередній, але при завантажені: 65-70% пластин, 35-30% молотого та відпаленого тальку.

ð Вакуумний відпал.

Обладнання – вакуумні печі, вакуумні насоси.

- підготовити піч до роботи;

- пластини завантажити на піддон;

- піддон з пластинами встановити в вакуумну піч;

- піч герметично закрити;

- створити в печі розрідження 10^-3-10^{-4 мм рт.ст. ;}

- включити обігрів, відпал проводити за інструкцією;

- вимкнути піч;

- охолодити піч разом з пластинами до 150-200⁰ С;

- зняти вакуум;

- дістати з печі піддон з пластинами.

ð Водневий відпал – відпал у відновлювальному середовищі водню, забезпечує найбільш високий ступінь відновлення магнітних властивостей, особливо для електротехнічних сталей.

Обладнання – водневі печі, вакуум-насоси, стиснутий водень.

… …

- створюється високий ступінь розрідження;

- подається водень;

- на виході водень підпалюється;

- вмикається обігрів;

… …

5) Ізоляція пластин (проводиться для світлого відпалу).

Проводиться пульверизацією. Може проводитися лаками, клеями (БФ-2, БФ-4). Товщина плівки 10-50 мк.

Хімічний спосіб ізоляції пластин – фосфатування.

6) Збирання.

Ця операція буде входити в технологію виготовлення магніто проводу якщо він буде збиратися у стик.

Збирання може здійснюватися і в перекришку, тоді ця операція входить в технологію збирання трансформатора. Набір пакетів проводиться за вагою або поштучно, злегка обтискується автоматом, і цей набір передається на збирання трансформаторів.

7)Контроль.

Контролю підлягають пластини – на наявність задирок, якість ізоляції, на розміри.

3.4. Технологія виготовлення стрічкових магнітопроводів.

Використаний матеріал – стрічка з електротехнічної сталі або пермалою. Стрічка випускається стандартної ширини і товщини.

Переваги:

– можливість отримання підвищеної індукції при збіжності магнітного потоку з направленням прокату;

– менші витрати матеріалу;

– менша вага і габарити;

– при тих же габаритах можна отримати більшу магнітну індукцію, а отже – менша кількість витків в обмотках;

– менші втрати на вихрові струми, оскільки використовується тонкий матеріал;

– більш висока ступінь автоматизації та механізації процесів виробництва;

– більші можливості операційного контролю.

1)Розпуск стрічки – для цього використовуються роликові ножиці.

- підготувати установку до роботи;

- рулон зі стрічкою закріпити у тримачі;

- кінець стрічки пропустити через направляючі ролики, через роликові ножиці і кінці закріпити у приймальних бобінах;

- ввімкнути установку, проводити розпуск стрічки;

- скріпити бобіни, зняти і покласти в тару.

2) Зняття задирок на установці електролітичного полірування.

- підготувати установку до роботи;

- рулон зі стрічкою закріпити у обоймі;

- завісити рулон зі стрічкою до гальванічної ванни на аноді;

- встановити катоди;

- ввімкнути установку, проводити електролітичне полірування;

- вимкнути установку, зняти рулон, промити, скласти в тару.

3) Ізоляція стрічки.

Обладнання – електрофорезна установка. Ізоляція стрічки здійснюється нанесенням емульсій, до складу яких входять: а) вогнетривкі матеріали типу молотого тальку, азотнокислого алюмінію, двоокису титану або каоліну; б) ключі матеріали типу розчинів рідкого скла; в) дистильована вода.

- підготувати установку до роботи;

- рулон зі стрічкою закріпити у тримачі;

- кінець стрічки пропустити через направляючі, через ванну з розчинником, через направляючі, через 2-гу ванну з розчинником, через фетрові протири, через ванну з суспензією, через сушку та закріпити кінець у приймальній бобіні.

- ввімкнути установку та ванну зі суспензією, проводити ізоляцію стрічки;

- вимкнути установку, скріпити рулон зі стрічкою, зняти і покласти в тару.

4) Навивання магнітопроводу.

Обладнання – спеціальні намотувальні або токарні станки.

- підготувати станок до роботи;

- рулон зі стрічкою закріпити у тримачі установки;

- оправку закріпити у шпинделі станку;

- кінець стрічки вставити у проріз оправки;

- зробити один, півтора оберти;

- крапковим зварюванням приварити внутрішній виток;

- мотати магнітопровід п-витків;

- вимкнути станок, відрізати стрічку;

- крапковим зварюванням приварити зовнішній виток;

- магнітопровід з оправкою зняти та скласти в тару.

Комплексна операція (замість 3 і 4) ізоляції стрічки та навивання магнітопроводу.

- підготувати установку до роботи;

- рулон зі стрічкою закріпити у тримачі установки;

- оправку закріпити у шпинделі станку;

- кінець стрічки пропустити через направляючі, через ванну з розчинником, через направляючі, через 2-гу ванну з розчинником, через фетрові протири, через ванну з суспензією, через сушку та закріпити кінець у прорізі оправки;

- зробити один, півтора оберти;

- крапковим зварюванням приварити внутрішній виток;

- мотати магнітопровід п - витків;

- вимкнути станок, відрізати стрічку;

- крапковим зварюванням приварити зовнішній виток;

- магнітопровід з оправкою зняти та скласти в тару.

5) Відпал магнітопроводу.

Використовується тільки світлий відпал. Партія магнітопроводів кладеться в струбцини та стягується болтами. Далі технологія будь-якого світлого відпалу

6) Усунення оправки.

Обладнання – прес, оснащення – спец. пристосування.

- партію магнітопроводів встановити в чарунки пристосування;

- ввімкнути прес;

- плавним рухом штовхачів видавити оправки;

- магнітопроводи скласти в тару.

7) Просочування.

Просочування використовується для надання магнітопроводу монолітності. Може здійснюватись лаками клеями або компаундами.

Обладнання – просочувально-сушильна установка або вакуумне просочування.

Партія магнітопроводів завантажується у металевий кошик, завішується в автоклав, заповнюється просочувальною сполукою та проводиться вакуумне просочування, сушення.

8) Маркірування.

На торцях пишуть порядковий номер у партії та по довгій полосі проводять риску.

9) Розрізування.

Здійснюється на горизонтально-фрезерних станках дисковою фрезою або вулканічним каменем.

10) Зняття задирок з торців.

11) Притирка торців, щоб надати площинність та високу чистоту поверхні.

þ Операції 9-11 можуть виконуватися на одному автоматі.

12) Контроль.

Візуальний – на відповідність кресленню, наявність задирок та відшарування витків.

Радіотехнічний – вимірюються струм холостого ходу та величина діелектричних втрат.

3.5. Технологія виготовлення магнітопроводу з магнітодіелектриків.

1) Приготування феромагнітного порошку. Альсіфер, пермалой, магнетит, карбонільне залізо підлягають:

- помелу в шарових млинах;

- вібраційних млинах;

- просіювання через сито;

- відпал для зняття наклепу;

- просіювання через сито.

2) Приготування формувальної маси.

- якщо зв’язка термореактивна, то цю сполуку розчиняють в етиловому спирті у співвідношенні 1:4, фільтрують та змішують з феромагнітним наповнювачем в механічних мішалках з підігрівом. Отриманий порошок просіюють через сито

- якщо зв'язка термопластична, тоді порошок (10-15%) змішується з феромагнітним наповнювачем у шаровому млині без шарів. Потім він пропускається через шнекову машину. В результаті отримуються гранули термопластичного магнітодіелектрика, діаметром 1мм.3) формування.

- холодне пресування для термореактивної зв’язки з наступною полімеризацією та нагрівом;

- гаряче пресування для термоактивних зв’язок;

- лиття під тиском для термопластів.

4) Антикорозійне та вологозахисне покриття магнітопроводів – здійснюється обволакуванням кремнійорганічними смолами або заливкою компаундами.

5) Контроль.

3.6. Технологія виготовлення магнітопроводів з феритів.

1) Вихідні матеріали для феритів: карбонати, нітрати та сульфати. Набір солей змішується у певних процентних співвідношеннях.

Здрібнювання та змішування компонентів здійснюють послідовно в шарових млинах (величина зерна 50 – 60мк), потім у вібраційних млинах (зерно 5 – 10мк), на ультразвукових установках (зерно – до одиниць мікрон).Отримується матеріал, що називається шихта.

2) Попереднє спікання шихти проводиться для того, щоб у подальшому зменшити усадку магнітопроводів. t^о попереднього спікання значно нижче кінцевої t^o спікання.

3) Проводиться повторний помел та просіювання через сито різноманітної гущини з метою виділення фракцій.

4) Приготування формувальної маси – передбачує введення зв’язки у вигляді парафіну, полівінілового спирту, альвінілової к-ти (2 – 3%).Уся маса перемішується зі зв’язкою з нагрівом, протирається через сито і отримується маса, яка наз. шлікер.

5) Формування – пресування на гідравлічних пресах, гаряче лиття під тиском на машинах сифонного типу, пресування гідростатичним тиском.

6) Спікання феритів у електричних печах.

7) Механічна обробка – припускається тільки шліфуванням (плоским, круглим, зовнішнім, внутрішнім), прошивка отворів тільки ультразвуком.

8) Контроль.

Тема 4. ТЕХНОЛОГІЯ НАМОТУВАЛЬНИХ РОБІТ.

4.1. Каркаси для обмоток.

Каркаси для обмоток виконують подвійну роль:

– для кріплення обмоток;

– для кріплення котушки у загальній зборці.

Переглядів: 1185