• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Особливості використання займенників у діловому мовленні

Іменники на позначення професій, посад, звань

Використання іменників на означення статусу, професії, посади, звання (у більшості випадків) у чоловічому роді,наприклад:

неправильно правильно
викладачка хімії викладач хімії

касирка (касирша) заводу касир заводу

працівниця фірми працівник фірми.

Слова (прикметник, дієслово), залежні від найменування посади чи звання, узгоджуються із цим найменуванням лише в чоловічому роді, наприклад: бухгалтер фірми виявив, висококваліфікований кухар ресторану переміг.

Форми жіночого роду набувають лише залежні займенники та дієслова, узгоджуючись із прізвищем, посадою, фахом тощо, наприклад: завідувач кафедри української мови доцент Креч Тетяна Василівна зазначила, що...

Слід звертати увагу на контекст уживання професії чи статусу, наприклад: До кабінету було запрошено секретарку ректора Полякову Л. О. і До кабінету було запрошено секретаря комісії Полякову Л. О.

Жіночий рід мають слова: авторка, аспірантка, вихованка, дипломантка, дисертантка, кравчиха, поетеса, студентка, учениця та ін.

Займенник вказує на предмети, ознаки та кількість, але не називає їх.Займенники в мові вживаються часто для того, щоб уникнути повторення тих самих слів. При цьому їхню форму треба обов'язково узгоджувати з родом і числом іменників, замість яких ці займенники вжито. Правильно вжиті займенники допомагають пов'язати речення в тексті.

1. Слід уникати використання займенників (якщо можна) або в їх значенні вживати інші частини мови (особливо в автобіографії, заяві, службових записках):

2. Слід уникати вживання займенників:

• із суфіксами зменшеності: такесенький, самісінький, нікогісінько;

• складних неозначених форм: абиякий, казна-хто, хтозна-який, хто-небудь і под.;

• усічених форм прикметникових займенників: на моїм, у тім, тої, на чим і под.

3. Треба використовувати тільки нормативні форми займенників, уникаючи розмовних, діалектних варіантів:

4. Дійова особа в реченні, виражена займенником, повинна стояти в Н., а не в Ор. відмінку.

5. Уникати двозначності, що може виникнути:

а) якщо займенник віддалений від слова, із яким синонімічно пов'язаний:

б) якщо можливе співвіднесення займенника з будь-яким зі слів, однаково граматично вираженим:

в) якщо замість особового займенника вжито присвійний:

г) якщо вжито зворотно-присвійний займенник свій:

д) якщо вжито зворотний займенник із неконкретним співвіднесенням:

е) якщо неправильно узгоджено займенник зі збірним іменником:

ж) якщо є невиправдане використання займенника у формі Ор. відмінка:

6.Не слід використовувати займенники 3-ї особи в присутності тих, про кого йдеться.

Без займенника, як правило, укладаються ділові листи, які починаються дієсловом у 1-й особі множини (від імені організації, установи, закладу – Нагадуємо..., Повідомляємо...). Паралельно вживається форма 3-ї особи однини (Адміністрація повідомляє..., Ректорат просить..., Об'єднання інформує...).

Без займенника Я укладаються розпорядження і накази, які розпочинаються дієсловом у 1-й особі однини (Доручаю..., Пропоную..., Наказую...).

Науковий стиль вимагає заміни авторського я на ми, залучаючи читача (слухача) до участі в міркуваннях.

Правильний наголос у займенниках — це не тільки культура мовлення, а й засіб уникнення двозначності.

У Р. й Д. відмінках однини займенників то, те, цей, це наголос падає на кінцевий склад: того, тому, цього, цьому. А в М. та Р. відмінках із прийменниками наголос переходить на перший склад: на тому, у цьому, біля того, для цього, до того, із цього, не без того, не від того.

7. Для уникання зайвого паралелізму, краще в діловому мовленні додержуватися Р. чи З. відмінків їх, ніж присвійного займенника їхній.

Читайте також:

1. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
2. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
3. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
4. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
5. А. Розрахунки з використанням дистанційного банкінгу.
6. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
7. Аграрне виробництво і його особливості
8. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
9. Альтернативна вартість та її використання у проектному аналізі
10. Аналіз використання капіталу.
11. Аналіз використання матеріальних ресурсів
12. Аналіз використання матеріальних ресурсів.

Переглядів: 3513