Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Особливості використання займенників у діловому мовленні

Іменники на позначення професій, посад, звань

Використання іменників на означення статусу, професії, посади, звання (у більшості випадків) у чоловічому роді,наприклад:

неправильно правильно
викладачка хімії викладач хімії

касирка (касирша) заводу касир заводу

працівниця фірми працівник фірми.

Слова (прикметник, дієслово), залежні від найменування посади чи звання, узгоджуються із цим найменуванням лише в чоловічому роді, наприклад: бухгалтер фірми виявив, висококваліфікований кухар ресторану переміг.

Форми жіночого роду набувають лише залежні займенники та дієслова, узгоджуючись із прізвищем, посадою, фахом тощо, наприклад: завідувач кафедри української мови доцент Креч Тетяна Василівна зазначила, що...

Слід звертати увагу на контекст уживання професії чи статусу, наприклад: До кабінету було запрошено секретарку ректора Полякову Л. О. і До кабінету було запрошено секретаря комісії Полякову Л. О.

Жіночий рід мають слова: авторка, аспірантка, вихованка, дипломантка, дисертантка, кравчиха, поетеса, студентка, учениця та ін.

Займенник вказує на предмети, ознаки та кількість, але не називає їх.Займенники в мові вживаються часто для того, щоб уникнути повторення тих самих слів. При цьому їхню форму треба обов'язково узгоджувати з родом і числом іменників, замість яких ці займенники вжито. Правильно вжиті займенники допомагають пов'язати речення в тексті.

1. Слід уникати використання займенників (якщо можна) або в їх значенні вживати інші частини мови (особливо в автобіографії, заяві, службових записках):

неправильно правильно
Прошу Вас надати мені грошову допомогу у зв'язку з моїм скрутним матеріальним становищем У зв'язку зі скрутним матеріальним становищем прошу надати грошову допомогу

2. Слід уникати вживання займенників:

• із суфіксами зменшеності: такесенький, самісінький, нікогісінько;

• складних неозначених форм: абиякий, казна-хто, хтозна-який, хто-небудь і под.;

• усічених форм прикметникових займенників: на моїм, у тім, тої, на чим і под.

3. Треба використовувати тільки нормативні форми займенників, уникаючи розмовних, діалектних варіантів:

неправильно правильно
на моїм був відсутній якийсь час на моєму був відсутній деякий час

4. Дійова особа в реченні, виражена займенником, повинна стояти в Н., а не в Ор. відмінку.

неправильно правильно
мною запроваджено ними привезено я запровадив вони привезли

5. Уникати двозначності, що може виникнути:

а) якщо займенник віддалений від слова, із яким синонімічно пов'язаний:

неправильно правильно
Значна кількість учених взяла активну участь у секційних засіданнях. Їх виявилося багато. У багатьох секційних засіданнях взяла участь значна кількість учених.

б) якщо можливе співвіднесення займенника з будь-яким зі слів, однаково граматично вираженим:

неправильно правильно
Лаборант Горобець В. О. внесла пропозицію. Головуючий з нею не погодився. Головуючий (голова зборів) відхилив пропозицію лаборанта Горобець В.О.

в) якщо замість особового займенника вжито присвійний:

неправильно правильно
Моїм отриманим завданням було… Я отримав завдання…

г) якщо вжито зворотно-присвійний займенник свій:

неправильно правильно
Він своїми руками відремонтував особисту машину. Він власноруч відремонтував свою машину.

д) якщо вжито зворотний займенник із неконкретним співвіднесенням:

неправильно правильно
Комісія запропонувала адміністрації взяти на себе функції щодо розслідування НП. Комісія запропонувала надати послуги адміністрації в розслідуванні НП.

е) якщо неправильно узгоджено займенник зі збірним іменником:

неправильно правильно
Цими гіллями закрили канаву. Цим гіллям закрили канаву.

ж) якщо є невиправдане використання займенника у формі Ор. відмінка:

неправильно правильно
Виконано за однією моєю умовою. Виконано лише за умови.

6.Не слід використовувати займенники 3-ї особи в присутності тих, про кого йдеться.

Без займенника, як правило, укладаються ділові листи, які починаються дієсловом у 1-й особі множини (від імені організації, установи, закладу – Нагадуємо..., Повідомляємо...). Паралельно вживається форма 3-ї особи однини (Адміністрація повідомляє..., Ректорат просить..., Об'єднання інформує...).

Без займенника Я укладаються розпорядження і накази, які розпочинаються дієсловом у 1-й особі однини (Доручаю..., Пропоную..., Наказую...).

Науковий стиль вимагає заміни авторського я на ми, залучаючи читача (слухача) до участі в міркуваннях.

Правильний наголос у займенниках — це не тільки культура мовлення, а й засіб уникнення двозначності.

У Р. й Д. відмінках однини займенників то, те, цей, це наголос падає на кінцевий склад: того, тому, цього, цьому. А в М. та Р. відмінках із прийменниками наголос переходить на перший склад: на тому, у цьому, біля того, для цього, до того, із цього, не без того, не від того.

7. Для уникання зайвого паралелізму, краще в діловому мовленні додержуватися Р. чи З. відмінків їх, ніж присвійного займенника їхній.

неправильно правильно
Надійшли їхні пропозиції. Оглянуто їхній об'єкт. Надійшли їх пропозиції. Оглянуто їх об'єкт.

Читайте також:

  1. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
  2. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
  3. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
  4. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
  5. А. Розрахунки з використанням дистанційного банкінгу.
  6. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
  7. Аграрне виробництво і його особливості
  8. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
  9. Альтернативна вартість та її використання у проектному аналізі
  10. Аналіз використання капіталу.
  11. Аналіз використання матеріальних ресурсів
  12. Аналіз використання матеріальних ресурсів.




Переглядів: 3503

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Особливості використання різних частин мови у професійному спілкуванні | Замість розмовної форми треба користуватися конкретним визначенням.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.