Вплив чинників навколишнього природного середовища на організм людини

Зараз вже не викликає сумнівів такий причинно-наслідковий ланцюг: сонячна активність – збурення магнітосфери та іоносфери – зростання напруги електромагнітного поля Землі – реакція організму. Сонячна активність обумовлює такі фізико-хімічні процеси як коливання атмосферного тиску, температури, ступені вологості повітря та інші, які позначаються на стані серцево-судинної та нервової системи, психіці та поведінкових реакціях людини.

Перша згадка про вплив Сонця на розвиток епідемій була зроблена у 19 столітті. Лише у 1976 році Чижевським було знайдено закономірності спалахів таких захворювань як чума, холера, дизентерія, дифтерія та інших, пов’язаних з підвищенням вірулентності збудника інфекції. Встановлено також тісний прямий зв’язок між смертю, народжуваністю та сонячною активністю. З виникненням плям на Сонці у людей псується настрій, знижується працездатність, порушується ритм життя. У цей період підвищується захворюваність, дорожній травматизм. В середньому існує одинадцяти річний цикл сонячної активності, піки якої відчуває не тільки все живе на Землі, але і сама планета (землетруси, селі, рух льодовиків, виверження вулканів та інші стихійні лиха).

З кліматичними чинниками тісно пов’язані функціональні стани та захисні реакції організму, а також мотивація поведінки, що, в свою чергу, може призвести до психічних розладів. Наприклад, спекотний сухий чи вологий клімат обмежує фізичну активність людей, що збільшує частоту серцево-судинних та ниркових захворювань. Відзначено високу захворюваність і смертність, особливо від хвороб органів дихання, ревматизму у місцевостях з холодним кліматом. Особливо небезпечні для здоров’я населення несподівані підвищення температури. Смертність від серцево-судинних захворювань людей похилого віку в цей час різко зростає.

Важко оцінити всі аспекти дії атмосфери на благополуччя людини та її фізичний та психологічний стан. Небезпечні погодні умови і явища безумовно завдають шкоди: вони є причиною травм, загибелі тисяч людей. Інколи погода по різному впливає на людей з однаковими захворюваннями. Наприклад, деякі хворі на астму вважають, що на них повітря пустелі справляє дивовижний вплив, тоді як іншим воно не приносить полегшення. Встановлено, що сильні сухі поривчасті та гарячі вітри мають пряме відношення до збільшення числа випадків ненормальної поведінки.

При сильному вітрі холодні дні здаються ще холоднішими, а спекотні – ще спекотнішими. В умовах низької відносної вологості влітку більшості людей здається, що температура нижча ніж насправді, і навпаки. Деяким людям подобаються холодні зими, інші віддають перевагу теплому і вологому повітрю. Це залежить від фізіології людини, її психологічної схильності, а також емоційного сприйняття клімату, в якому пройшло її дитинство. Коли температура повітря перевищує 38⁰С більшості людей стає спекотно не залежно від рівня вологості. Коли відносна вологість більша 30% за такої температури то умови можна назвати гнитючими. Температура +28⁰С стає гнітючою, якщо відносна вологість перевищує 70%. Сукупний вплив одягу, що затримує випаровування поту, і сонячної радіації може призвести до збільшення ефективної температури на 7⁰С. Тому ми не повинні недооцінювати небезпеку теплового стресу.

Кожній людині, яка бажає відновити свої сили після хвороби рекомендується уникати надмірної спеки, особливо у поєднанні з високою вологістю; забрудненого повітря, особливо якщо пацієнт переніс захворювання органів дихання; різких змін погоди пов’язаних з частим проходженням фронтів та циклонів, а також значних висот, де вміст кисню в атмосфері може виявитись для даної людини дуже низьким.

У Києві були проведені дослідження, згідно яких найбільше число загострень перебігу гіпертонічної хвороби прийшлось на березень та грудень, а найменше на липень та серпень. Був встановлений кореляційний зв’язок змін погодних умов з частотою гіпертонічних кризів, стенокардії та гострих порушень мозкового кровообігу. Аналіз зв’язку частоти інфаркту міокарду зі змінами сонячної активності дозволив встановити вірогідне збільшення захворюваності на 3-4 день після проходження крізь центральний меридіан Сонця активно - спалахових ділянок. Найвищій показник смертності внаслідок захворювань реєструється взимку. Взимку збільшується кількість простудних захворювань і випадків грипу; в окремі роки грип набуває характеру епідемії.

Вплив погоди на артрити та артрози (назва цілого ряду захворювань, які спричиняють біль у суглобах і зміну їх форм) відзначали вчені ще понад 2000 років тому. Деякі люди, які страждають на цю хворобу, дуже часто можуть передбачити погоду з дивною точністю. Вони реагують на значне похолодання та сильний вітер, але зміна вологості не справляє на них суттєвого впливу.

Вчені припускають, що реакція на зовнішні подразники, в тому числі й на погоду залежить від конструкції людини. Багато людей страждають від “фенної хвороби”, яка звичайно проявляється за день - два до початку вітрів і триває, доки вони не минуть. Прояви симптомів хвороби збігаються з аномальним збільшенням вмісту в крові і тканинах біологічно активно речовини серотоніну, якій впливає на передачу сигналів від нервових клітин до ЦНС. Це може бути пов’язано зі змінами екологічних властивостей повітря, часто із надто високим вмістом позитивних іонів.

Таким чином, основою впливу навколишнього середовища на організм людини є геліофізична активність, яка проявляється на Землі як безпосередньо (радіовипромінювання, інфрачервоне випромінювання Сонця та видиме світло), так і опосередковано (зміна метеочинників). Зовнішнє середовище перед усім впливає на нервову систему організму.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Середовища	\|	Вплив геохімічних та геофізичних чинників біосфери на здоров’я людини

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.